Рішення № 10259065, 03.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/4803.06.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі філіалу «Завод «Енергія»Київенерго»до Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району» м. Києва про стягнення 31104,62 грн. за участю представників позивача –Сидоренко В.В., довіреність № Д07/2009/12/08-2 від 08.12.2009 р., відповідача –Хацкевич Л.М., довіреність б/н від 24.03.2009р., ВСТАНОВИВ:

У січні 2010 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 24396,82 грн. основного боргу, 5 324,67 грн. пені, 945,48 грн. інфляційної складової боргу, 437,65 грн. 3% річних, а загалом 31104,62 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язань з оплати послуг за договором № 16-ТПВ/09-К1 на послуги із знешкодження (термічної переробки) твердих відходів від 30.12.2008 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.02.2010 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 04.03.2010 року.

У судових засідання 04.03.2010р., 07.04.2010р., 22.04.2010р., 20.05.2010р. оголошувалась перерва на 07.04.2010р., 22.04.2010р., 20.05.2010р., 03.06.2010р. відповідно.

У судовому засіданні 03.06.2010р. представник позивача надав заяву про перерахунок штрафних санкцій, згідно якого сума пені становить 1658,77 грн., інфляційна складова боргу –1251,75 грн., 3% річних –136,34грн.

Заслухавши пояснення представників позивача та частково відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.12.2008 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі філіалу «Завод «Енергія»Київенерго»(виконавець) та Комунальним підприємством «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району»м. Києва (замовник) укладено договір № 16-ТПВ/09-К1 на послуги із знешкодження (термічної переробки) твердих відходів, за умовами якого виконавець надає, а замовник отримує послуги із знешкодження (термічної переробки) твердих відходів в обсягах, визначених лімітом на утворення та розміщення відходів на 2009 рік та дозволом на розміщення відходів на 2009 рік, виданих Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища м. Києва та згідно з додатком 1, що є невід’ємною частиною цього договору.

Договір вступає в силу з 01 січня 2009 року і діє до 31 грудня 2009 року, а в частині взаєморозрахунків – до повного їх завершення.

Доказів дострокового припинення договору сторонами суду не надано.

Відповідно до п.2.1. договору, замовник сплачує виконавцю вартість послуги у відповідності до тарифу, діючого на момент надання таких послуг. На час укладання договору тариф становить 189,60 грн. за одну тонну, крім того ПДВ –37,92 грн., всього за одну тонну –227,52грн.

Замовник, не залежно від джерел фінансування, щомісячно сплачує виконавцю 100% попередню оплату до першого числа місяця, в якому будуть надаватися послуги, на підставі п.2.1. та місячного обсягу, що вказаний у додатку 1 до цього договору (п.2.2. договору).

На виконання умов договору у період з січня 2009 року по липень2009 року позивач надав послуги по знешкодженню твердих побутових відходів загальною вартістю 44945,01 грн., що підтверджується актами наданих послуг: № 1-16-ТПВ/09-К за січень 2009 року на суму 8047,38 грн.; № 2-16-ТПВ/09-К1 за лютий 2009 року на суму 5210,95 грн.; № 3-16-ТПВ/09-К1 за березень 2009 року на суму 7 289,86 грн.; № 4-16-ТПВ/09-К1за квітень 2009 року на суму 6 347,98 грн.; № 5-16-ТПВ/09-К1за травень 2009 року на суму 6751,18 грн.; № 6-16-ТПВ/09-К1 за червень 2009 року на суму 6257,66 грн.; № 7-16-ТПВ/09-К1 за липень 2009 року на суму 5040,00 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

28 лютого 2010 року між позивачем та відповідачем було проведено звірку взаєморозрахунків, згідно акту звірки заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги згідно договору № 16-ТПВ/09-К1 становить 17460,78 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості на момент звернення позивача з указаним позовом до суду надано не було.

Однак, відповідачем після порушення провадження погашено заборгованості за надані послуги із знешкодження побутових відходів у сумі 17 460,78 грн., що підтверджується банківськими виписками від 04.03.2010р., на суму 1000,00 грн., від 02.04.2010р. від на суму 2000,00 грн., від 22.04.2010р. на суму 3000,00 грн., від 30.04.2010 р. на суму 5000,00 грн., від 17.05.2010 р. на суму 6460,78 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги, що станом на день розгляду справи позивачем підтверджено сплату основного боргу у сумі 17460,78 грн., суд вважає, що провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в зв’язку з відсутністю предмету спору.

Борг у розмірі 17460,78 грн. відповідачем сплачено після порушення провадження у справі, що підтверджується поясненнями представника позивача та матеріалами справи, тому державне мито в цій частині підлягає стягненню з відповідача.

В частині стягнення 5936,04 грн. ( 24396,82 –17460,78 = 5936,04) в позові слід відмовити у зв’язку з відсутністю цієї заборгованості у відповідача перед позивачем до подання позову.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення 3% річних у розмірі 437,65 грн. у зв’язку з простроченням виконання зобов’язання з оплати отриманих послуг.

У судовому засіданні 03.06.10р. позивач надав новий розрахунок, за яким розмір 3% річних становить 136,34 грн. Даний розрахунок відповідає вимогам закону та умовам договору.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати наданих послуг за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 136,34 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат є обґрунтованими, однак підлягають стягненню частково в розмірі 104,23 грн., які нараховані судом відповідно до вимог закону та умов договору.

В позові в частині стягнення 301,31 грн. 3% річних та 841,25 грн. інфляційних втрат слід відмовити.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 3.4. договору за прострочення замовником виконання зобов’язань по оплаті отриманих послуг, замовник сплачує на користь виконавця пеню у розмірі 0,1% за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 5 324,67 грн. у зв’язку з простроченням виконання зобов’язання з оплати отриманих послуг.

У судовому засіданні 03.06.10р. позивач надав новий розрахунок пені, за яким пеня становить 1 658,77 грн. Даний розрахунок відповідає вимогам закону та умовам договору. Тому, позов у частині стягнення пені у розмірі 1 658,77 грн. є обґрунтованим і підлягає задоволенню саме в цьому розмірі.

В позові в частині стягнення 3 665,90 грн. пені слід відмовити.

Державне мито у сумі 233,60 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 177,24 грн. підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району»м. Києва (02089, м. Київ, Броварський проспект, 2, код 05446166) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код 00131305) 104 (сто чотири) грн. 23 коп. інфляційної складової боргу, 136 (сто тридцять шість) грн. 34 коп. 3 % річних, 1 658 (одну тисячу шістсот п’ятдесят вісім) грн. 77 коп. пені, 233 (двісті тридцять три ) грн. 60 коп. державного мита та 177 (сто сімдесят сім) грн. 24 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 17460,78 грн.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                           С.О.Чебикіна