Рішення № 10259064, 02.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 56/5102.07.10 Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В.,

при секретарі судового засідання Ільєнко О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВСЬКЕ БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО № 3», м. Київ

До відповідача: Комунального підприємства «КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ»,

м. Київ

Предмет спору: про стягнення 118614,57 грн.

За участю представників сторін           

від позивача : Терещенко В.О., дов. № б/н від 18.04.2009 р

від відповідача : Дідук О.В. дов. № 155/1/03-1906 від 25.05.2010 р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київське будівельне підприємство №3" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до з Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" м. Київ про стягненняосновного боргу у розмірі 102446,10 грн., інфляційних втрат у розмірі 5747,04 грн., 3% річних у розмірі 1330,40 грн. та пені у розмірі 9091,04 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання за Договором підряду, оскільки несвоєчасно та не в повному обсязі здійснив розрахунок за виконані позивачем роботи. Станом на момент звернення до суду з позовом, відповідач має заборгованість за договором підряду на загальну суму 102446,10 грн., яку позивач просить стягнути, з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідач у своєму відзиві підтверджує наявність заборгованості за договору підряду на загальну суму 102446,10 грн. та заперечує проти задоволення позовних вимог в частині стягнення пені, оскільки відповідач не має фінансової можливості оплатити її, а також в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, оскільки між позивачем та відповідачем не укладався правочин в письмовій формі щодо забезпечення виконання зобов‘язань, як того вимагає ст. 547 Цивільного кодексу України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

02.11.2009 року між Комунальним підприємством "Київжитлоспецекспулатація", як замовником (далі - відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київське будівельне підприємство № 3", як підрядником (далі - позивач) був укладений договір підряду на ремонт приміщень нежилого будинку №10 на вул. Маліновського № 12/11/098 (далі - Договір), відповідно до умов якого, позивач за дорученням відповідача виконує роботи по ремонту об‘єкту, з інженерним забезпеченням, у відповідності із затвердженою проектно - кошторисною документацією і технічною характеристикою об‘єкту.

Згідно з п. 3.1 Договору, відповідач забезпечує фінансування капітального ремонту об‘єкту на підставі актів виконаних робіт та перераховує кошти безпосередньо на розрахунковий рахунок позивача.

Позивач готує акти виконаних робіт та передає їх відповідачу не пізніше 27 числа звітного місяця відповідачу, який їх перевіряє і протягом двох днів погоджує та підписує, або висуває свої зауваження. Після знаття зауважень акти ф. КБ-2в, КБ-3 повертає позивачу (п. 3.2 Договору).

Відповідач після підписання форми КБ-2в (акт приймання виконаних підрядних робіт) та форми КБ-3 (довідка про вартість виконаних підрядних робіт та витрат) щомісячно перераховує позивачу кошти за фактично виконаний обсяг робіт протягом 5 робочих днів (п. 3.4. Договору).

На виконання умов Договору позивачем виконано роботи на загальну суму 127446,10 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року від 30.11.2009, актом приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2009, які підписані та скріплені печатками як позивачем так і відповідачем, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідач за виконані позивачем роботи, у строки передбачені Договором, повністю не розрахувався, перерахував на рахунок позивача 25000,00 грн., що також підтверджується представником відповідача в судовому засіданні.

Позивачем направлена на адресу відповідача претензія від 09.02.2009р. № 123 з вимогою оплатити вартість робіт по Договору на загальну суму 102446,10 грн.. Відповідач у відповіді (лист від 31.03.2010 № 155/1/03-1269) на претензію повідомив, що погашення заборгованості відбудеться найближчим часом.

Між позивачем та відповідачем підписано акт звіряння взаємних розрахунків, відповідно до якого, станом на 01.01.2010р, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором складає 102446,10 грн. (127446,10 грн. - 25000,00 грн.).

За таких обставин, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором підряду складає 102446,10 грн. Заборгованість у розмірі 102446,10 грн. повністю визнається відповідачем.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ч.1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ст. 854 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів повного виконання Договору щодо оплати робіт не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи п. 3.4 Договору строк виконання зобов’язань по оплаті виконаних робіт, з урахуванням підписання 30.11.2009 акту виконаних робіт за листопад 2009, станом на час вирішення спору є таким, що настав, розрахунок з позивачем мав бути здійснений протягом п‘яти робочих днів від дня підписання акту.

Враховуючи відсутність доказів повної оплати виконаних робіт згідно зазначених акту виконаних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт, вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 102446,10 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 9091,04 грн., інфляційних втрат у розмірі 5747,04 грн. та 3% річних у розмірі 1330,40 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.3 Договору за порушення строків оплати робіт замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 0,1% за кожний день прострочення від загальної вартості договору, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Суд погоджується з розрахунком пені на загальну суму 9091,04 грн., поданим позивачем, визнає його правильним та обґрунтованим.

Однак, відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, в разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати, у виняткових випадках, розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи, клопотання відповідача про зменшення розміру пені, а також згоду позивача на задоволення такого клопотання, суд дійшов висновку, що на підставі ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3. ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, сума пені підлягає зменшенню на 30%, тобто до 6363,73 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом не приймаються доводи відповідача стосовно необхідності, відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України укладати договір у письмовій формі щодо забезпечення виконання зобов‘язання у вигляді 3% річних та втрат від інфляції, оскільки 3% річних та інфляційні втрати не є видом забезпечення виконання зобов‘язання, а є відповідальністю за порушення зобов‘язання.

Оскільки факт невиконання відповідачем зобов’язання щодо сплати вартості виконаних робіт встановлений судом та підтверджується відповідачем, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 5747,04 грн. та 3% річних у розмірі 1330,40 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який судом визнається правильним.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача повністю, у зв‘язку з тим, що спір виник з його вини. Крім того, державне мито у розмірі 85 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету у зв'язку з надмірною сплатою.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В :

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01034, м. Київ, вул. Володимирська,51-а; код ЄДРПОУ 03366500 п/р 2600100010704 в ВАТ "КБ "Хрещатик", м. Київ, МФО 300830 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське будівельне підприємство №3" (02068, м. Київ, вул. Кошиця, 1/38; код ЄДРПОУ 32156847; п/р 2600921015513 в ВАТ КБ "Хрещатик", м. Київ, МФО 300830) суму основного боргу у розмірі 102446 (сто дві тисячі чотириста сорок шість) грн. 10 грн.; пеню у розмірі 6363 (шість тисяч триста шістдесят три) грн. 73 коп.; інфляційні втрати у розмірі 5747 (п‘ять тисяч сімсот сорок сім) грн. 04 коп.; 3% річних у розмірі 1330 (одна тисяча триста тридцять) грн. 40 коп.; витрати по сплаті державного мита в сумі 1186 (одна тисяча сто вісімдесят шість) грн. 15 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське будівельне підприємство №3" (02068, м. Київ, вул. Кошиця, 1/38; код ЄДРПОУ 32156847; п/р 2600921015513 в ВАТ КБ "Хрещатик", м. Київ, МФО 300830) державне мито у розмірі 0,85 грн. (вісімдесят п‘ять копійок).

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяВ.В. Джарти