Рішення № 10258982, 04.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/9904.06.10

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Росток-Елеком”

До Комунального підприємства Київської міської ради “Київдорсервіс”

Простягнення 830 286,07 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаВасильківська Н.І. —представник за довіреністю від 10.02.2010 р. №21

Від відповідача не з’явився 04.06.2010 р. у судовому засіданні за згодою представника позивача судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У березні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Росток-Елеком” звернулось до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства Київської міської ради “Київдорсервіс”697157,63 грн. заборгованості з оплати вартості поставленого товару за договором від 27.03.2008 р. № 62/62, 69305,10 грн. пені, 10142,21 грн. 3 % річних та 53681,13 грн. збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/99 від 10.03.2010 р., яку призначено до розгляду на 02.04.2010 р.

02.04.2010 р., 19.04.2010 р. та 07.05.2010 р. розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

17.05.2010 р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 21.05.2010 р.

У судове засідання, призначене на 21.05.2010 р., відповідач уповноваженого представника не направив, подавши через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача надав письмові пояснення, в яких стверджує про отримання відповідачем необхідного фінансування для проведення розрахунків за договором від 27.03.2008 р. № 62/62.

Для підтвердження вказаних посилань позивача та всебічного з’ясування всіх обставин справи ухвалою від 21.05.2010 р. судом було витребувано від відповідного територіального органу Державного казначейства України, через який відбувається фінансування відповідача, додаткові докази по справі, що стосуються надходження фінансування для проведення розрахунків за договором № 62/62 від 27.03.2008 р. на поставку пристроїв електричних комплектних (контролери дорожні) у квітні –вересні 2008 року. Вказаною ухвалою розгляд справи було відкладено на 04.06.2010 р. Відповідача було зобов’язано виконати вимоги ухвали про порушення провадження у справі № 46/99 від 10.03.2010 р. в частині невиконаних вимог, надати письмові пояснення щодо відзиву на позов від 17.05.2010 р. № 24/юр за підписом представника, довіреність якого не передбачає права визнання позову.

03.06.2010 р. на зазначений запит суду, від Головного управління Державного казначейства України надійшла відповідь № 05-04/665-6167 від 01.06.2010 р.

У судове засідання, призначене на 04.06.2010 р., з’явився представник позивача, який подав заяву про збільшення ціни позову, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 697157,63 грн. основного боргу, 66253,55 грн. пені, 10082,96 грн. 3 % річних та 60928,64 грн. збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції.

Під час розгляду спору по суті представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити, посилаючись в обґрунтування заявлених вимог, на порушення відповідачем умов договору щодо строків та повноти розрахунків за отриманий у власність товар.

Представник відповідача, пояснення якого судом заслуховувалися в судовому засіданні 17.05.2010 р., надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заявлені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Росток-Елеком” Комунальним підприємством Київської міської ради “Київдорсервіс”визнаються в повному обсязі.

Зважаючи на те, що представник відповідача, який підписав вказаний відзив не має повноважень на визнання позовних вимог, судом не приймаються до уваги викладені у відзиві пояснення.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27.03.2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Росток-Елеком” в якості постачальника та Комунальне підприємство Київської міської ради “Київдорсервіс”в якості покупця уклали договір № 62/62 (надалі —договір), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити товар - пристрої електричні комплектні (контролери дорожні), а покупець прийняти та сплатити вартість товару, в кількості та якості згідно з Специфікацією до даного договору (Додаток № 1). Специфікація повинна містити найменування товару, одиницю виміру, загальну кількість товару, ціну за одиницю та загальну вартість товару.

Відповідно до п. п. 1.2, 1.3          постачальник передає у власність замовника товар, згідно Графіку поставки (Додаток № 2), на умовах DDP-Київ (Інкотермс у редакції 2000 р.) за адресою: м. Київ, прос. Повітрофлотський, 56. Виробником товару є TOB "Росток-Елеком".

Продавець зобов'язаний поставити товар протягом 1 календарного дня з дати укладення договору (п. 4.1 договору). Згідно п. 4.2 договору зобов'язання постачальника щодо поставки товару вважаються виконаними у повному обсязі з моменту передачі товарів у власність покупця у місці поставки та підписання відповідних документів ( накладних, актів приймання-передачі тощо).

Сума цього договору складає 3199068 грн. (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору оплата товару здійснюється протягом 180 банківських днів після його поставки.

Фінансування закупівлі здійснюється згідно бюджетного призначення та при наявності коштів комунального підприємства, передбачених на цю закупівлю. В залежності від реального фінансування видатків обсяг закупівлі може зменшуватись. Днем здійснення платежу вважається день, коли сума, що підлягає сплаті, зараховується на рахунок продавця (п. п. 3.3, 3.4 договору).

Згідно з п. 3.5 договору у випадку затримки оплати замовлення покупцем як підприємства, що фінансується місцевим бюджетом (відсутність коштів на розрахунковому рахунку) покупець зобов'язується провести оплату поставленого постачальником товару протягом З банківських днів з дня надходження коштів на рахунок.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аналіз умов договору від 27.03.2008 р. № 62/62, дає підстави стверджувати, що укладений правочин в межах відносин позивача (постачальника) та відповідача (покупця) фактично являє собою договір поставки, оскільки за його умовами позивач зобов’язався передати, а відповідач — прийняти у власність та оплатити належну позивачеві продукцію.

Як вбачається з матеріалів справи в рамках укладеного договору за накладними № 42 від 13.05.2008 р., № 60 від 14.05.2008 р., № 71 від 02.06.2008 р., № 73 від 29.05.2008 р., № 383 від 05.11.2008 р., № 427 від 25.12.2008 р., № 429 від 26.12.2008 р., відповідачеві було поставлено товар загальною вартістю 2501910,37 грн.

За отриманий товар відповідач розрахувався частково, заборгувавши 697157,63 грн.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1-2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до гарантійного листа відповідача № 7/1082 від 23.04.2009 р., останній зазначив має заборгованість перед позивачем у сумі 694259,62 грн., але враховуючи, що Комунальне підприємство “Київдорсервіс” фінансується з місцевого бюджету, договором передбачено, що в разі відсутності коштів на казначейських рахунках підприємства, сплата заборгованості буде здійснена на протязі п’яти банківських днів з дня надходження грошей.

Отже, з наявних в матеріалах справи письмових доказів та пояснень представника позивача судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду з даним позовом відповідач прийняв товар вартістю 2501910,37 грн. та частково оплатив його заборгувавши 697157,63 грн., чим порушив умови договору та чинне законодавство і його борг перед позивачем становить 697157,63 грн.

Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 697157,63 грн. за договором від 27.03.2008 р. № 62/62 документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача 66253,55 грн. пені, 10082,96 грн. 3 % річних та 60928,64 грн. збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.( п. 1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. (ст. 230 ГК України).

Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Таким чином, оскільки позивачем не надано суду доказів вчинення сторонами правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання у письмовій формі, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині вимоги про стягнення з відповідача 66253,55 грн. пені.

Згідно п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку суду 3 % річних складають 10140,27 грн., але враховуючи положення ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої суд не може виходити за межі позовних вимог за відсутності на те клопотання заінтересованої сторони, судом задовольняється 10082,96 грн. 3 % річних за розрахунком позивача.

Перевіривши розрахунок збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції, суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають 48523,34 грн. збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції

Сума заборгованостіПеріод нарахуванняІнфляц. збільш. боргу

13240,0002.02.2009-04.03.2010427,68

23240,0003.02.2009-04.03.2010427,68

310128,0016.02.2009-04.03.20101164,72

41488,0016.02.2009-04.03.2010171,12

525991,6329.07.2009-04.03.20101923,38

6312114,0016.09.2009-04.03.201021223,75

7340956,0017.09.2009-04.03.201023185,01

48523,34

Виходячи з приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Комунального підприємства Київської міської ради “Київдорсервіс” (03151, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 56, ідентифікаційний код 32955518) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Росток-Елеком” (03067, м. Київ, бул. І. Лепсе, 4, ідентифікаційний код 14310454) 697157 (шістсот дев’яносто дев’ять тисяч сто п’ятдесят сім) грн. 63 коп. боргу, 48523 (сорок вісім тисяч п’ятсот двадцять три) грн. 34 коп. інфляційних витрат, 10082 (десять тисяч вісімдесят дві) грн. 96 коп. 3 % річних, 7 557 (сім тисяч п’ятсот п’ятдесят сім) грн. 63 коп. державного мита та 214 (двісті чотирнадцять) грн. 82 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя

                                                             Л.В. Омельченко

Дата підписання: 05.07.2010 р.