Рішення № 10258720, 17.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/55017.06.10 За позовомВідкритого акціонерного товариства ВТБ Банк До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайректлайн»

Простягнення 27220801,47 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Ряба В.В.

Від відповідача           не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю «Дейректлайн»про звернення стягнення на заставлене майно за договором застави від 320.09.2008р. № 29ВД/Z-2, 22800000 грн. неповернутого кредиту, 2113841,10 грн. прострочених відсотків за користування кредитом за період з лютого по травень 2009, 1163736,99 грн. пені за повернення строків повернення кредиту, 92067,61 грн. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, 760950,00 грн. інфляційні втрати за період з березня по червень 2009, 44814,18 грн. інфляційні втрати, 163738,36 грн.3% річних нараховані за порушення строку повернення кредиту, 11653,23 грн. 3% річних нараховані за порушення строку сплати відповітів за користування кредитом, 70000 грн. штраф за порушення вимог п.п. 3.3.2. –3.3.10.

В процесі розгляду справи представник позивача надав заяву про збільшення позовних вимог, а саме просить звернути стягнення на заставлене майно Товариства з обмеженої відповідальності «ДАЙРЕКТЛАЙН»за Договором застави № 29ВД/Z-2 від ЗО вересня 2008 p., на загальну суму - 39 093 923,14 грн., яка складається із:

•          22 800 000,00 грн. - сума основного боргу - неповернута сума кредиту;

•          6 115 076,76 грн. –заборгованість по простроченим відсоткам за користування кредитом за період з червня 2009р. по квітень 2010р.;

•          5 645 030,14 грн. - пеня за порушення строків повернення кредиту за період з 01.03.2009р. по 26.05.2010р.;

•          554 827,54 грн. - пеня за порушення строків сплати процентів за користування кредитом за період з 01.03.2009р. по 26.05.2010р.;

•          2 553 600,00 грн. - інфляційні втрати за період березня 2009р. по квітень 2010р., що виникли в результаті порушення строку повернення кредиту,

•          385 877,47 грн. - інфляційні втрати за період з березня 2009р. по квітень 2010р., що виникли в результаті порушення строків сплати процентів за користування кредитом;

•          744 669,86 грн. - три проценти річних за період з 01.03.2009р. по 26.05.2010р., нараховані за порушення строку повернення кредиту;

•          114 841,37 грн. - три проценти річних за період з 01.03.2009р. по 26.05.2010р., нараховані за порушення строків сплати процентів за користування кредитом;

•          180 000,00 грн. - штраф за порушення вимог п.п. 3.3.2. - 3.3.10.

Відповідач в судове засідання не зявився, Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2008 р. між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк та Товариством з обмеженою відповідальності «СІТІ’КОМ»було укладено кредитний договір № 29 ВД.

Так, пунктом 1.1. Кредитного договору зазначено, що Кредитор зобов'язується надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування.

Відповідно до п.1.1.1. договору надання кредиту буде здійснюватись в гривні та доларах США окремими частинами - Транш, в межах максимального ліміту заборгованості 51 700 000 грн. 00 коп. та 1 730 000 доларів США на умовах визначених Кредитним Договором № 29 ВД.

Кінцевий термін повернення заборгованості - 29 вересня 2009 р.

Відповідно до умов Кредитного договору Позичальник зобов'язувався своєчасно здійснювати повернення кредиту та сплачувати нараховані проценти.

Пунктом 1.1.2. Кредитного договору передбачено, що за користуванням Кредитом Позичальник сплачує процентну ставка в розмірі 21,0 % річних у гривні та 15,5 % річних в доларах США.

Пунктом 2.4. Договору передбачено, що нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється . валюті Кредиту на фактичну суму залишку, за весь час користуванням Кредитом.

Проценти за користування кредитною лінією сплачуються Позичальником щомісячно з 25 числа попереднього місяця, але не пізніше останнього банківського дня того ж місяця включно - проценти, нараховані за період з 25 числа попереднього місяця по 24 число включно поточного місяця або в день повернення заборгованості за кредитом (п. п. 2.5.1., 2.5.2 Кредитного договору).

Згідно п. 3.3.8. Кредитного договору, Позичальник зобов'язаний повністю повернути Банку кредит та сплатити нараховану плату за користування кредитом, незалежно від настання строку виконання зобов’язань у випадку не сплати коштів за користування кредитом (в.т.ч. неналежної сплати) у порядку визначеному Кредитним договором.

Відповідно до положення п. 4.4. Кредитного договору, у разі невиконання Позичальником протягом більше 10 (десяти) календарних днів, з моменту направлення Позичальнику Кредитором письмового повідомлення, термін повернення Кредиту вважається таким що настав.

На підставі п.4.4. кредитного договору, 16.03.2009р. відповідачу було направлено вимогу про усунення порушення зобов’язань, № 1198/1-08-2.

Відповідно до п. 4.2. Кредитного договору, у разі прострочення Позичальником строків сплати процентів визначених Кредитним договором, а також прострочення строків повернення Кредиту, позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, що діяла у період невиконання зобов'язань за Кредитним договором.

Відповідно до п. 4.3. Кредитного договору, в якому зокрема передбачено, що у разі порушення позичальником вимог п.п. 3.3.2. - 3.3.10., Позичальник зобов'язаний сплатити Позивачу штраф у розмірі 10 000,00 гривень за кожен випадок порушення.

З метою забезпечення виконання в повному обсязі зобов’язань по кредитному договору, в тому числі щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій, збитків та будь-яких інших платежів, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дайреклайн»було укладено договір застави № 29ВД/Z-2 від 30.09.2008р., предметом якого є товари в обороті, що зазначені в додатку № 1 до вказаного договору.

Відповідно до п.9.2 договору застави, у разі невиконання зобов’язань за кредитним договором, заставодержатель має право задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає уточнені позовні вимоги в частині звернення стягнення на заставне майно за договором застави на суму 22800000,00грн.сума основного боргу-неповернута сума кредиту, 6115076,76 грн.- заборгованість по простроченим відсоткам за користування кредитом, 2343 402,74грн. пеня за порушення строків повернення кредиту за період з 25.11. 2009р. по 26.05. 2010р, 57940,40 грн. пеня за порушення строків сплати процентів за користування кредитом з 25.11. 2009р. по 26.05. 2010р., 2553600,00 грн. інфляційних витрат за період з березня 2009р. по квітень 2010р., що виникли в результаті порушення строку повернення кредиту, 385 877,47 грн. - інфляційні втрати за порушення строків сплати процентів за користування кредитом; 744 669,86 грн. - три проценти річних за порушення строку повернення кредиту; 114 841,37 грн. - три проценти річних за порушення строків сплати процентів за користування кредитом; 180 000,00 грн. - штраф за порушення вимог п.п. 3.3.2. - 3.3.10 такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав:

Статтею 509 ЦК України визначення поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. І ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не виконав свої зобов’язання за кредитним договором в частині сплати кредиту, процентів, штрафних санкцій в строк, що вказаний в договорі.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Матеріалами справи доведено і відповідачем не спростовано, що розмір заборгованості за неповернутою сумою кредиту становить – 22800 000 грн., тому ця сума підлягає стягненню з відповідача.

Згідно із п. 3 ст. 346 ГК України кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Відповідно до п. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За умовами п. 1.1.2 договору відповідач протягом користування кредитом виплачує позивачу 21,0% річних у гривні, 15,5 % річних в доларах США.

Матеріалами справи доведено і відповідачем не спростовано, що розмір прострочених відсотків по кредиту становить –6115076,76 грн., тому ця сума підлягає також стягненню з відповідача.

Умовами кредитного договору передбачена сплата відповідачем пені за несвоєчасне виконання перед позивачем грошових зобов’язань. Отже, порушення відповідачем строків сплати кредиту, процентів, передбачених умовами кредитного договору, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому позивачем також заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, а саме відповідно до п. 4.2 кредитного договору пені за несвоєчасне повернення основної суми кредиту та пеню за несвоєчасну сплату відсотків.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Але вимога позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 5645030,14 грн. за несвоєчасне повернення основної суми кредиту та пеню у сумі 554827,54грн. за несвоєчасну сплату відсотків підлягає задоволенню частково, у сумі 2343402,74 грн.. за несвоєчасне повернення основної суми кредиту та 57940,40 грн. за несвоєчасну сплату відсотків, оскільки, у відповідності до ст. 232 ГК України для нарахування штрафних санкцій (пені, штрафу, неустойки) встановлені скорочені строки позовної давності у шість місяців, тому позов в цій частині може бути задоволений у межах цього строку.

Оскільки, обидві сторони є суб’єктами господарювання, при вирішенні питання про стягнення пені, суд керувався положеннями Господарського кодексу України.

Таким чином, з відповідача належить стягнути пеню у сумі 2401343,10грн. за несвоєчасну сплату кредиту та процентів за користування кредитом.

Крім того, підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача, відповідно до статті 625 ЦК України, 3% річних у сумі 744669,86 грн. за прострочення повернення кредиту, та 114841,37 грн. 3% річних за несвоєчасне повернення нарахованих відсотків, 2553600 грн. інфляції за порушення строку повернення кредиту, та 385877,47 грн. інфляції за порушення строків сплати процентів.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Позивачем також правомірно заявлено штраф у розмірі 180000 грн., відповідно до п. 4.3 кредитного договору, яким передбачена відповідальність відповідача за порушення вимог п.3.3.2. –3.3.10, а саме позичальник зобов’язаний сплатити позивачу штраф за кожний випадок порушення вимог п.п.3.3.2-3.3.10.

Згідно ч. 1 ст. 574 Цивільного кодексу України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Статтею 589 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 590 Цивільного кодексу України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до умов Кредитного договору при настанні обставин,зазначених у п.п. 3.3.8 кредитного договору, позичальник зобов’язаний повністю повернути банку кредит та сплатити нараховану плату за користування кредитом, незалежно від настання строку виконання зобов’язань у випадку не сплати коштів за користування кредитом у порядку визначеному кредитним договором

Позичальник свої зобов’язання за кредитним договором в частині повернення суми кредиту, сплати відсотків та пені в повному обсязі не виконав.

Відповідно до п.9.2 договору застави, у разі невиконання зобов’язань за кредитним договором, заставодержатель має право задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Крім того, ст. 19 Закону України «Про заставу»регулює право Позивача, як заставодержателя, задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави за рахунок заставленого майна.

Згідно ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до умов Договору застави, Заставодержатель (Позивач) має право у випадку невиконання або неналежного виконання в строк умов Кредитного договору звернути стягнення на Майно та одержати задоволення з його вартості переважно перед іншими кредиторами.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження.

Відповідно до умов Договору застави реалізація заставленого майна може провадитися обраним Заставодержателем (Позивачем) способом, який не суперечить законодавству України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування уточнених позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково, на загальну суму 35295408,60грн.. В решті частині пені суд відмовляє з підстав вищезазначених.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

17.06.2010р. в судовому засіданні закінчено розгляд справи. Суддя оголосив тільки вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Звернути стягнення на користь Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк»(01004, м. Київ, бул. Т.Шевченко / вул.. Пушкінська, 8/26, код ЄДРПОУ 14359319) на заставлене майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайректлайн»(01010, м. Київ, вул. Андрія Іванова, 10, код ЄДРПОУ 33151897) за договором застави № 29ВД/Z-2 від 30 вересня 2008 p.на загальну суму 35295408,60грн., яка складається із: 22 800 000,00 грн. - суму неповернутого кредиту; 6 115 076,76 грн. –заборгованість по простроченим відсоткам за користування кредитом за період з червня 2009р. по квітень 2010р.; 2343402,74 грн. - пеня за порушення строків повернення кредиту, 57 940,40 грн. - пеня за порушення строків сплати процентів за користування кредитом; 2 553 600,00 грн. - інфляційні втрати за порушення строку повернення кредиту, 385 877,47 грн. - інфляційні втрати за порушення строків сплати процентів за користування кредитом; 744 669,86 грн. - три проценти річних за порушення строку повернення кредиту; 114 841,37 грн. - три проценти річних за порушення строків сплати процентів за користування кредитом; 180 000,00 грн. - штраф за порушення вимог п.п. 3.3.2. - 3.3.10, 25500 грн. державного мита та 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В решті частині пені відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його підписання.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко

Рішення підписано: 29.06.2010р.