Рішення № 10258315, 05.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.07.10 р. Справа № 10/7

Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді Приходько І. В.;

суддів Донець О.Є.,

Татенко В.М.;

при секретарі судового засідання Смелянцева К. О.;

за участю представники сторін:

від позивача не зявився;

від відповідача Хмара М.О. довіреність;

від третьої особи - не зявився;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу

за позовом Державного підприємства «Волиньвугілля» м.Нововолинськ Волинської області,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Углетранссервіс» м.Донецьк,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_4 с. Бояни Чернівецької області,

про стягнення заборгованості у розмірі 67119,65 грн. , -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду звернувся позивач, Державне підприємство «Волиньвугілля» м.Нововолинськ Волинської області, з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Углетранссервіс» м.Донецьк, про стягнення заборгованості у розмірі 67119,65 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на договір № 32/в продажу вугілля від 07.02.2008 р., додаткову угоду № 1 від 06.03.2008 р., залізничну квитанцію про приймання вантажу № 36126455, лист № 9 від 22.02.2008 р., претензію № 146 від 11.04.2008 р., Акт звірки взаємних розрахунків.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву № 9-0212 від 12.02.2009 р. та в судових засіданнях проти позову заперечував при цьому посилався на те, що продукцію не отримував, позивачу заявку № 9 від 22.02.2008 р. на постачання продукції на адресу вантажоотримувача СПД ОСОБА_4 не надсилав, будь-якої часткової оплати за договором № 32/в не здійснював, претензію № 146 від 11.04.2008 р. на оплату поставленої продукції не отримував.

Звертав увагу суду на той факт, що підписи першого керівника не співпадають на договорі та заявці, працівник з прізвищем ОСОБА_5, який ніби то підписав Акт звірки взаємних розрахунків на підприємстві не працює.

За клопотанням представника відповідача до участі у розгляді справи залучено третю особу яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору СПД ОСОБА_4 (Чернівецька обл., Новоселицький район, с.Бояни).

Третя особа СПД ОСОБА_4 в судові засідання не з'являлась, про час і місце слухання справи належним чином була повідомлена про що свідчать поштові повідомлення (арк.62, 64, 94).

Ухвалою суду від 26.05.2009 р. провадження по справі було зупинено та призначено проведення судової почеркознавчої експертизи, справу направлено до Донецького НДІСЕ.

31.07.2009 р. справу було повернуто з повідомленням № 2716/02 про неможливість надання висновку.

В наступні судові засідання позивач не зявлявся, надав додаткові пояснення, в яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 05.05.2010 р. призначено колегіальний розгляд справи.

Відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішений у строк до 05.07.2010 р.

Представник відповідача в судовому засіданні 05.07.2010 р. позовні вимоги не визнав, надав заяву № 10-0705 (10/7) про направлення кореспонденції за адресою м.Донецьк, пр.Ілліча, 109 „а”, а/с 2647 або пр.Театральний, 21

В останнє судове засідання 05.07.2010 р. представник позивача та третя особа не зявились, про час і місце слухання справи були належним чином повідомлені.

Враховуючи викладене, а також положення статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи закінчено за відсутності представника позивача, відповідача, третьої особи, рішення прийняте за наявними у справі матеріалами.

Розглянув матеріали справи, додатково представлені документи, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 07.02.2008 р. між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) був підписаний договір № 32/в продажу вугілля (арк.16-17).

За умовами вказаного договором, сторони встановили, що продавець зобовязується передати після попередньої оплати вартості вугільної продукції, а покупець оплатити і прийняти 5000 тн вугілля марки ДГР 0-200 (арк.16-18).

Термін дії договору сторони встановили до повного виконання, але не більше ніж до 31.12.2008 р.

Також сторонами 06.03.2008 р. була підписана додаткова угода № 1, якою сторони змінили редакцію п.п. 3.2., 3.5 стосовно вартості та якості вугілля. (арк.18).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на заявку відповідача № 9 від 22.02.2008 р., поставку вугільної продукції у березні 2008 р. на адресу СПД ОСОБА_4 (третя особа по справі), невиконання позивачем зобовязань за договором щодо оплати отриманого товару та залізничного тарифу.

Приймаючи рішення, суд враховує наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків є зокрема договори та інші правочини

Як зазначено у статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Дослідив договір № 31/в від 07.02.2008 р., суд встановив, що він містить всі істотні умови.

Представник відповідача, заперечуючи проти договору, посилався на ті обставини, що у період укладання спірної угоди першим керівником ТОВ «Углетранссервіс» був ОСОБА_6, при візуальному досліджені другого листа спірної угоди убачається, що ОСОБА_6 вказаний договір не підписував.

З цього приводу судом призначалась судова почеркознавча експертиза, але справа повернулась з висновком про неможливість її проведення у звязку з відсутністю оригіналу листа № 9, вільних та експериментальних зразків підпису ОСОБА_6

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законодавством порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

А відтак суд приходить до висновку, що відповідач не довів, що договір № 32/в був підписаний не уповноваженою на то посадовою особою, тим більше, що спірна угода містить печатку підприємства та ним виконувалась (іншого не доведено).

На вимогу суду позивач надав оригінал договору № 32/в від 07.02.2008 р. (арк.68-69).

Правильність висновку суду, підтверджує довіреність № 07 від 05.02.2008 р., що була надана позивачем, на імя ОСОБА_7 (паспорт НОМЕР_1 виданий Дружківським МВ УМВС України в Донецькій області 14.11.2001 р.) з правом представляти інтереси ТОВ «Углетранссервіс», вести переговори, укладати угоди з правом підпису.

Крім того, 01.03.2008 р. між сторонами була укладена додаткова угода № 1, вказана угода підписана представниками сторін та скріплена печатками, оригінал угоди був наданий до суду позивачем (арк.18, 70).

Як убачається зі змісту Додаткової угоди вона укладена до договору № 32/в та змінює редакцію пунктів 3.2., 3.5 договору № 32/в стосовно вартості та якості вугілля.

Таким чином, суд досліджує права та обовязки, які виникли у сторін із умов договору № 32/в від 07.02.2008 р.

Так статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку .

Як визначили сторони у пункті 1.1. договору, продавець (позивач по справі) зобовязується передати після попередньої оплати вартості вугільної продукції, а покупець (відповідач по справі) оплатити і прийняти 5000 тн вугілля марки ДГР 0-200.

У пункті 1.2. договору встановлено, що поставка проводиться за реквізитами, які вказуються у заявці покупця (відповідача по справі), які той оформлює на кожне відвантаження та надсилає на адресу продавця поштою або по факсу (03344-3-04-00).

Відповідно до пункту 3.1. оплата за вугільну продукцію проводиться шляхом 100 % попередньої оплати її вартості на поточний рахунок продавця згідно його рахунку на попередню оплату виставленого покупцю згідно отриманої заявки, проте не пізніше 23 числа відповідного місяця. Кінцевий уточнений розрахунок по кожному відвантаженню буде проводитись після одержання відвантажених та платіжних документів (якісних посвідчень).Після проведення звірки по кожному відвантаженню, сторони зобовязані погасити різницю, яка виникла у взаємних розрахунках протягом трьох днів з дня проведення звірки.

Таким чином, суд встановив, що у продавця (позивача по справі) за умовами договору № 32/в виникли зобовязання по поставці вугільної продукції за реквізитами визначеними у заявці покупця, а у покупця (відповідача по справі) виникли зобовязання щодо попередньої оплати.

Зміни до договору № 32/в, які були внесені сторонами Додатковою угодою № 1 від 06.03.2008 р. не змінювала встановлений порядок поставки та оплати товару за договором.

Дослідив матеріали справи, суд встановив, що позивач 03.03.2008 р. передав на станції Іваничі Львівської залізниці для відправлення ПП ОСОБА_4 вугілля камяне у чотирьох вагонах загальною масою 280 тис кг.

Частиною другою статті 334 Цивільного кодексу України встановлено, що передання майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації звязку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобовязання доставки.

Реквізити та адреса вантажоотримувача у квитанції про приймання вантажу № 36126455 була визначена позивачем на підставі заявки № 9 від 22.02.2008 р., яка надійшла до позивача від відповідача по факту.

Надана копія заявки містить підпис керівника та печатку ТОВ «Углетранссервіс», оригінал заявки № 9 до суду наданий не був.

Представник відповідача проти надсилання заявки № 9 на адресу позивача заперечував. Надав до суду довідку № 14 від 31.03.2009 р. про відсутність будь-яких взаємовідносин з ПП Васильчук за період з 30.10.2006 р. по 31.03.2009 р. (арк.81).

Для дослідження розбіжностей, які виникли під час розгляду справи, суд на підставі статті 27 ГПК України залучив до участі у розгляді справи третю особу СПД ОСОБА_4

Третя особа СПД ОСОБА_4 в судові засідання не зявлялась, хоча про слухання справи була належним чином повідомлення про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштового відправлення.

Крім того, в матеріалах справи наявний акт звірки взаємних розрахунків з якого убачається, що станом на 01.04.2008 р. відповідач має перед позивачем заборгованість за 280 тн вугілля у розмірі 56820,96грн., а також 10298,69 грн. за сплату ж/д тарифу, а всього 67119,65 грн.

До суду наданий позивачем оригінал акту, який містить підпис з боку відповідача підпис представника „ОСОБА_5” та печатку ТОВ „Углетранссервіс” (арк.73).

Представник відповідача з цього приводу заперечував та у відзиві на позовну заяву посилався на відсутність на його підприємстві працівника з прізвищем «ОСОБА_5», в той же час не спростував наявність печатки на вказаному документі.

Відповідно до положень статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності

Дослідив надані матеріали справи, суд приходить до висновку, що відповідач не спростував належного виконання позивачем зобовязань за договором, наявність заявки № 9 та факт направлення СПД ОСОБА_4 вугільної продукції за договором № 31/в.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У пункті 3.1. договору № 32/в сторони встановили, що оплата за вугільну продукцію проводиться шляхом 100 % попередньої оплати її вартості на поточний рахунок продавця згідно його рахунку на попередню оплату виставленого покупцю згідно отриманої заявки, проте не пізніше 23 числа відповідного місяця.

Представник позивача у поясненнях до суду та в судових засіданнях повідомив, що відповідач не здійснив 100 % попередньої оплати товару, рахунок для оплати не надавався.

Проти вказаного факту відповідач не заперечував.

Позивач у поясненнях до суду повідомив, що відповідачу додатково була надіслана претензія № 146 з вимогою про сплату заборгованості у розмірі 67119,65 грн. за договором № 32/в .

У судовому засіданні 03.03.2009 р. представник позивача додатково пояснив, що претензія № 146 від 11.04.2008 р. була особиста надана представнику відповідача на підставі довіреності № 7 від 05.02.2008 р. (арк.53).

Положення статті 693 Цивільного кодексу України визначають, що у разі невиконання покупцем обовязку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 Цивільного кодексу України.

Статтею 538 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання свого обовязку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обовязку, є зустрічним виконанням зобовязання.

Частиною четвертою цієї ж статті передбачено, якщо зустрічне виконання обовязку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обовязку, друга сторона повинна виконати свій обовязок.

Крім того, пунктом 3.1. договору встановлено, що покупець здійснює 100 % попередню оплату вартості продукції на поточний рахунок продавця згідно його рахунку виставленого покупцю згідно отриманої заявки, але не пізніше 23 числа відповідного місяця.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у відповідача виникли зобовязання щодо оплати вугільної продукції поставленої за заявкою № 9 від 22.02.2008 р. після 23.02.2008 р.

Позивач заявляючи позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 67119,65 грн., посилався на те, що 56820,96 грн. - це вартість вугільної продукції поставленої за договором № 32/в та 10298,69 грн. вартість залізничних перевезень.

Як вже зазначалось раніше ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків є зокрема договори та інші правочини

Дослідив договір № 32/в, суд приходить до висновку, що за умовами вказаної угоди у відповідача не виникло у позивача зобовязання щодо оплати залізничних перевезень.

Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 67119,65 грн. підлягають частковому задоволенню на суму заборгованості за отриманий товар у розмірі 56820,96 грн., в решті позовних вимог на суму 10298, 69 грн. суд відмовляє.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у порядку передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі статей 11, 509, 526, 530 , 538, 693 Цивільного кодексу України, статей 174, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 27, 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Державного підприємства «Волиньвугілля» м.Нововолинськ Волинської області, заявлені до Товариства з обмеженою відповідальністю «Углетранссервіс» м.Донецьк, про стягнення заборгованості у розмірі 67119,65 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Углетранссервіс» (юридична адреса: 83059, м. Донецьк, вул. Набережна, 155/27; фактична адреса: 83059, м.Донецьк, пр. Ілліча, 109-а, а/с 2647; 83000, м. Донецьк, пр. Театральний, 21; ЄДРПОУ 34705376) на користь Державного підприємства «Волиньвугілля» (45400, Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Луцька, 1, ЄДРПОУ 32365965) заборгованість у розмірі 56820,96 грн.

3. Відмовити у задоволені позовних вимог Державного підприємства «Волиньвугілля» м.Нововолинськ Волинської області, заявлених до Товариства з обмеженою відповідальністю «Углетранссервіс» м.Донецьк, про стягнення заборгованості у розмірі 10298,69 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Углетранссервіс» (юридична адреса: 83059, м. Донецьк, вул. Набережна, 155/27; фактична адреса: 83059, м.Донецьк, пр. Ілліча, 109-а, а/с 2647; 83000, м. Донецьк, пр. Театральний, 21; ЄДРПОУ 34705376) на користь Державного підприємства «Волиньвугілля» (45400, Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Луцька, 1, ЄДРПОУ 32365965) витрати по сплаті державного мита в розмірі 568,20грн. та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 99,89грн.

Головуючий суддя І. В. Приходько

Судді О. Є. Донець

В. М. Татенко

Суддя

Надруковано 6 прим.:

1 прим. позивачу;

3 прим. відповідачу;

1 прим. третій особі;

1 прим. у справу.