Рішення № 10258313, 01.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.07.10 р. Справа № 43/101

Господарський суд Донецької області у складі судді Зубченко І.В.

При секретарі судового засідання Братченко Т.А.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Закритого акціонерного товариства “ДМС-ЕКО”, м. Донецьк

до відповідача: Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Харцизьк

про стягнення заборгованості за виконані роботи з вивозу, утилізації та захоронення твердих побутових відходів у розмірі 2175,68грн.

За участю представників:

від позивача: Маленький О.В. за дов. б/н від 08.04.2010р.

від відповідача: представник не зявився

Згідно із ст.69 ГПК України за ухвалою від 24.06.2010р. справу розглянуто в більш тривалий термін.

СУТЬ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариства “ДМС-ЕКО”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Харцизьк про стягнення заборгованості за виконані роботи з вивозу, утилізації та захоронення твердих побутових відходів у розмірі 2175,68грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем договірних зобовязань, в частині сплати вартості наданих послуг з вивозу, утилізації та захороненню ТПВ та копії першої сторінки договору №191 від 01.08.2007р., додатку №1 до договору, рахунків-фактури №СФ-0000217 від 31.01.2008р., №СФ-0000573 від 28.02.2008р., №СФ-0000845 від 26.03.2008р., №СФ-0001312 від 23.04.2008р., №СФ-0001697 від 27.05.2008р., №СФ-0002121 від 30.06.2008р., №СФ-0002625 від 31.07.2008р., №СФ-0002939 від 28.08.2008р., №СФ-0003432 від 30.09.2008р., №СФ-0003750 від 31.10.2008р., №СФ-0004161 від 28.11.2008р., №СФ-0004572 від 25.12.2008р., №СФ-0000205 від 2009р., №СФ-0002714 від 26.06.2009р., №СФ-0003247 від 28.07.2009р., №СФ-0003770 від 27.08.2009р., №СФ-004292 від 29.09.2009р., №СФ-004822 від 29.10.2009р., №СФ-005366 від 26.11.2009р., №СФ-005915 від 25.12.2009р., №СФ-0000244 від 28.01.2010р., №СФ-0000743 від 28.02.2010р., №СФ-0001208 від 25.03.2010р., актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0001312 від 23.04.2008р., №ОУ-0001697 від 27.05.2008р., №ОУ-0002121 від 30.06.2008р., №ОУ-0003750 від 31.10.2008р., №ОУ-0004161 від 28.11.2008р., №ОУ-0004572 від 25.12.2008р., №ОУ-0000205 від 27.01.2009р., №ОУ-0002714 від 26.06.2009р., №ОУ-0003247 від 28.07.2009р., №ОУ-004292 від 29.09.2009р., №ОУ-004822 від 29.10.2009р., №ОУ-005366 від 26.11.2009р., №ОУ-005915 від 25.12.2009р., №ОУ-0000244 від 28.01.2010р., №ОУ-0000743 від 28.02.2010р., банківських виписок та платіжних документів.

Відповідач у судові засідання не зявився, про час і місце слухання був належним чином повідомлений, що підтверджує штамп канцелярії суду на ухвалах від 30.04.2010р., 26.05.2010р., 24.06.2010р. та повідомлення про вручення поштового відправлення №№ 13895585, 14088560.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України с.АД №394615, станом на 03.06.2010р., ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець, за адресою: АДРЕСА_1, на яку направлялись ухвали суду.

Проте відповідач право на подання відзиву не використав і його представники в судове засідання не зявилися. З огляду на викладене справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст.22 ГПК України. Крім цього, представнику позивача у судовому засіданні розяснено вимоги ст.81-1 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Звертаючись з позовом до суду, позивач обґрунтував свої позовні вимоги договором про вивезення твердих побутових відходів №191 від 01.08.2007р. та наполягав на стягненні боргу.

Причиною даного спору є питання про правомірність стягнення з відповідача боргу у сумі 2175,68грн.

Стаття 180 Господарського кодексу України передбачає, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до вимог статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно пункту 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 181 ГК України передбачено, що господарський договір за загальними правилами викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Як встановлено судом, у матеріалах справи наявна неналежним чином засвідчена копії першої сторінки договору про вивіз твердих побутових відходів №191 від 01.08.2007р.

Ухвалами суду від 30.04.2010р., 26.05.2010р., 24.06.2010р. було зобовязано позивача надати оригінали доданих до позовної заяви документів для огляду в судовому засіданні, копію договору №191 від 01.08.07р. (до позовної заяви додано не повний текст), засвідчити належним чином документи, додані до позовної заяви, обгрунтований розрахунок суми боргу з визначенням періодів виникнення заборгованості, первісних документів, на підставі яких проведена відповідна операція (актів, рахунків, тощо) та проплат, здійснених відповідачем за договором №191 від 01.08.07р. у спірний період.

Проте позивач вимоги суду не виконав повний текст договору суду не представив.

Як наслідок позивач унеможливив дослідження договору та встановлення судом факту укладання між сторонами такого договору, відповідності його форми та умов вимогам чинного законодавства України.

Згідно ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобовязань, а саме майново-господарських зобовязань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України, статтями 202, 509 ЦК України та відповідно до ст.629 ЦК України є обовязковими для виконання сторонами.

З огляду на викладене позивач не довід відповідними доказами наявність у позивача та відповідача обопільних господарських зобовязань з вивозу твердих побутових відходів та оплати наданих послуг, як наслідок не довів, що відповідачем порушено його право на отримання винагороди за надані послуги та наявність у відповідача заборгованості у сумі 2175,68грн.

За таких обставин в задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства “ДМС-ЕКО”, м. Донецьк до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Харцизьк про стягнення заборгованості за виконані роботи з вивозу, утилізації та захоронення твердих побутових відходів у розмірі 2175,68грн. слід відмовити за недоведеністю.

Судові витрати покладаються на позивача, відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.202, 207, 509, 629, 638 Цивільного кодексу України, ст.ст.173-175, 180, 181 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.1, 22, 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства “ДМС-ЕКО”, м. Донецьк до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Харцизьк про стягнення заборгованості за виконані роботи з вивозу, утилізації та захоронення твердих побутових відходів у розмірі 2175,68грн. відмовити за недоведеністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Повернути Закритому акціонерному товариству „ДМС ЕКО” (83096, м. Донецьк, пр. О. Матросова, 24 „А”; ідентифікаційний код 34828332) надмірно сплачене державне мито у сумі 40коп.

Довідку на повернення державного мита видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя