Рішення № 10258130, 10.06.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

10.06.2010Справа №2-19/2305-2010 За позовом – Закритого акціонерного товариства компанії «Райз», м.Київ (ідентифікаційний код 13980201)

До відповідача – Фермерського господарства «Веста», АР Крим Нижньогірський район с.Садове (ідентифікаційний код 32369247)

про розірвання договору, витребування майна та стягнення 4233914,34 грн.

Суддя Мокрушин В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Олевинський С.Є. – представник, дов. № 1380-10 ЮР від 12.03.2010 р.;

Від відповідача – Перец О.І. – представник, дов. № 21 від 03.06.2010 р.;

Суть спору: Позивач – Закрите акціонерне товариство компанія «Райз», м.Київ звернулось до господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача - Фермерського господарства «Веста», Нижньогірський район, с.Садове, згідно якої просить суд розірвати договір поставки сільськогосподарської техніки на умовах товарного кредиту №10/9327 від 21.02.2008 р., укладеного між ЗАТ компанія «Райз» та Фермерським господарством «Веста», витребувати у відповідача та передати позивачу Трактор колісний John Deere 8330 та комплектуючі до нього: каталог запасних частин для тракторів серії 8030, інструкцію з експлуатації для тракторів серії 8030, комплект інструменту JD8330, костюм для тракториста, вогнегасник з кріпленням, сівалку зернову пневматичну 1890/9,1 м-250bu 2008 року випуску, причіпний бак для насіння та міндобрив 190/250bu, інструкцію з експлуатації сівалки 1890, каталог запасних частин для сівалки 1890, стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 4233914,34 грн., а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем належним чином своїх обов’язків за договором в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманого товару.

У судовому засіданні 10.06.2010 р. представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд:

1)          Розірвати договір поставки сільськогосподарської техніки на умовах товарного кредиту №10/9327 від 21.02.2008 р., укладений між ЗАТ компанія «Райз» та Фермерським господарством «Веста»;

2)          Витребувати у Фермерського господарства «Веста» та передати ПАТ «Компанія «РАЙЗ» Трактор колісний John Deere 8330 та комплектуючі до нього: каталог запасних частин для тракторів серії 8030, інструкцію з експлуатації для тракторів серії 8030, комплект інструменту JD8330, костюм для тракториста, вогнегасник з кріпленням, сівалку зернову пневматичну 1890/9,1 м-250bu 2008 року випуску, причіпний бак для насіння та міндобрив 190/250bu, інструкцію з експлуатації сівалки 1890, каталог запасних частин для сівалки 1890, вартістю 1260000,00 грн.

3)          Стягнути з Фермерського господарства «Веста» на користь ПАТ «Компанія «РАЙЗ» грошові кошти в розмірі 3316234,21 грн.;

4)          Стягнути з Фермерського господарства «Веста» на користь ПАТ «Компанія «РАЙЗ судові витрати у розмірі 26672,67 грн., з яких 25670,00 грн. – державне мито, сплачене при поданні позовної заяви; 236,00 грн. – витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 766,67 грн. – інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Оскільки, відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд прийняв до розгляду заяву позивача як заяву про зменшення позовних вимог.

Крім того, 02.06.2010 р. до суду надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи доказів часткової сплати відповідачем коштів за договором від 21.02.2008 р. № 10/9327 та відповідний розрахунок суми позову:

479520,00 грн. (неоплачена вартість товару) + 4815994,21 грн. (відсотки за користування товарним кредитом) = 5295 514,21 грн. (розмір збитків без вартості витребуваної техніки)

5295514,21 грн. (розмір збитків без вартості витребуваної техніки) – 1260000,00 грн. (оціночна вартість витребуваної техніки) = 4035514,21 грн. (загальний розмір збитків)

4035514,21 грн. (загальний розмір збитків) – 719280,00 грн. (розмір оплат відповідачем) = 3316234,21 грн. (загальний розмір збитків з урахуванням розміру оплат). Дане клопотання судом задоволено.

Також до суду надійшли письмові пояснення представника позивача, у яких він просить суд прийняти до уваги, що 479520,00 грн., які у розрахунку були зазначені як неоплачена вартість товару, це є прямими збитками, частина основного боргу, частина «ціни договору» у розумінні п.2.1 Договору від 21.02.2008 р. № 10/9327. Дані пояснення судом прийняті.

У судовому засіданні 10.06.2010 р. представник позивача звернувся до суду з клопотанням, у якому у зв’язку з зі зміною найменування позивача по справі з Закрите акціонерне товариство компанія «РАЙЗ» на Публічне акціонерне товариство «Компанія «РАЙЗ» просить вважати вірним найменування позивача по справі Публічне акціонерне товариство «Компанія «РАЙЗ», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та Витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Дане клопотання судом задоволено.

Відповідач надав письмовий відзив на позовну заяву, у якому з вимогами про розірвання договору та повернення майна не погоджується, а також заперечує щодо нарахування суми збитків у вигляді процентів за користування товарним кредитом. При цьому відповідач не заперечує щодо наявності суми заборгованості зо договором товарного кредиту № 10/9327 від 21.01.2008 р., вказуючи на те, що невиконання умов договору сталося у наслідок непередбачених обставин у вигляді світової фінансової кризи та форс-мажору, у яке потрапило господарство у 2009 році. Даний відзив судом прийнято до розгляду.

Відповідно до ст. 9, 10 Конституції України, ст. 9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 року № 802), ст. 3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 року № 1771), ст. 10 Закону України «Про судоустрій» (від 07.02.2002 року № 3018), ст. 18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 року № 8312), ст. ст. 10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 року № 350) та клопотанням сторін, вони давали пояснення на російський мові.

Клопотань щодо фіксації судового процесу технічними засобами відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) сторонами не заявлялось.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями).

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

21.02.2008 року між Закритим акціонерним товариством компанією «Райз» (ідентифікаційний код 13980201, далі по тексту ЗАТ компанія «Райз») та Фермерським господарством «Веста» (ідентифікаційний код 32369247, далі по тексту ФГ «Веста») був укладений договір поставки сільськогосподарської техніки на умовах товарного кредиту № 10/9327 (а.с.12-14).

Згідно п.1.1 вказаного договору від 21.02.2008 р. ЗАТ компанія «Райз» (Постачальник) зобов’язується передати у власність ФГ «Веста» (Покупця) сільськогосподарську техніку (Товар) на умовах відстрочення кінцевого розрахунку на визначений договором строк та під процент, а Покупець зобов’язується прийняти Товар, сплатити його ціну, а також проценти за користування товарним кредитом.

Відповідно до п.2.1 вказаного договору ціна договору становить: ціна Товару та сума нарахованих процентів за користування товарним кредитом. Ціна Товару вказана в додатку № 1. Сторони встановлюють ціну договору в гривнях, а також визначають її еквівалент в іноземній валюті – USD або EUR. Конкретна валюта еквіваленту вказується в п.3 додатку № 1.

У пункті 2.3 договору сторони визначили порядок оплати ціни Товару, згідно якого Покупець здійснює передплату в строк до 01.03.2008 р. шляхом сплати грошових коштів в розмірі 122100 грн., проводить другий платіж в строк до 01.06.2008 р. шляхом сплати грошових коштів в розмірі 244200 грн., проводить третій платіж в строк до 01.12.2008 р. шляхом сплати грошових коштів в розмірі 366300 грн. та проводить кінцевий платіж в строк до 01.06.2009 р. шляхом сплати грошових коштів в розмірі 466200 грн.

Пунктом 2.5 вказаного договору передбачено, що проценти за користування товарним кредитом нараховуються та сплачуються щомісячно – до 5-го числа місяця наступного за розрахунковим.

Відповідно до п.3.4. договору поставки Покупець зобов’язаний провести оплату за Товар в порядку, передбаченому п.п2.2, 2.3 договору та сплатити проценти за користування товарним кредитом відповідно до умов п.п.2.4-2.7 договору.

Також, як передбачено пунктом 7.3 договору, Покупець відшкодовує збитки, завдані Постачальнику невиконанням або неналежним виконанням зобов’язань по цьому договору.

Відповідно до п.11.1 договору поставки у випадку, якщо Покупець не виконує (з дотриманням встановленого розділом 2 порядку) своїх зобов’язань по оплаті ціни Товару, або зобов’язань по сплаті процентів за користування товарним кредитом, а так само інших зобов’язань по цьому договору, Постачальник має право безперешкодно, без будь-яких обмежень з боку Покупця, отримати Товар, а Покупець зобов’язаний негайно, не пізніше трьох днів з моменту отримання вимоги від Постачальника, фактично передати Товар уповноваженому представнику Постачальника разом з необхідними документами (технічна документація на Товар, Акт приймання-передачі і т.і.). Право власності на Товар в цьому випадку переходить до Постачальника з моменту направлення ним Покупцеві вимоги повернути Товар. Фактичне отримання Постачальником Товару підтверджуватиметься підписом його належного представника на Акті приймання передачі.

Також сторонами договору встановлено, що сума коштів, яка була отримана Постачальником від Покупця як оплата ціни Товару або сплата процентів – не повертається і направляється на погашення існуючої заборгованості Покупця по сплаті ціни Товару та процентів на відстрочені платежі, сплаті штрафних санкцій, відшкодування витрат Постачальника, пов’язаних з виконанням зобов’язань по цьому договору (замовлення Товару, його транспортування, розмитнення, передпродажний сервіс, навчання персоналу Покупця, оплата банківських кредитів, отриманих для придбання Товару тощо), збитків та на відновлення Товару. Нарахування процентів за користування товарним кредитом припиняється з дня фактичного отримання Постачальником Товару.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного договору ЗАТ компанією «Райз» був поставлений ФГ «Веста» товар на загальну суму 1198 800 грн., що підтверджується видатковою накладною № ВН-10013-02312 від 30.09.2008 р. (а.с.17).

Товар був прийнятий відповідачем, про що свідчить підпис представника ФГ «Веста» у зазначеній видатковій накладній. Повноваження представника відповідача підтверджуються відповідною довіреністю від 29.09.2008 р. на отримання товарно-матеріальних цінностей, заповненою відповідно до вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996 р. (а.с.17 зворотний бік).

Також, на виконання розділу 4 п.4.4 Договору поставки сільськогосподарської техніки № 10/9327 від 21.02.2008 р., 30 вересня 2008 р. був складений Акт приймання-передачі, згідно якого представник Постачальника передав, а представник Покупця прийняв наступну сільськогосподарську техніку та комплектуючі до неї: Трактор колісний John Deere 8330, каталог запасних частин для тракторів серії 8030, інструкцію з експлуатації для тракторів серії 8030, комплект інструменту JD8330, костюм для тракториста, вогнегасник з кріпленням, сівалку зернову пневматичну 1890/9,1 м-250bu 2008 року випуску, причіпний бак для насіння та міндобрив 190/250bu, інструкцію з експлуатації сівалки 1890, каталог запасних частин для сівалки 1890 (а.с.16).

У виконання своїх зобов’язань за договором 05.08.2008 р. відповідач здійснив передоплату в сумі 100000 грн., що підтверджується банківською випискою (а.с.18).

Також, 13.08.2008 року ФГ «Веста» здійснило поставку ЗАТ компанії «Райз» сільськогосподарської продукції на загальну суму 834708,91 грн., що підтверджується товарною накладною № 35 від 13.08.2008 р. (а.с.19). Згідно даних бухгалтерського обліку сума у розмірі 488240,76 грн. була зарахована в якості оплати за договором №10/9327 від 21.02.2008 р.

Однак, вартість товару була оплачена Покупцем лише частково на суму 588240,76 грн., у зв’язку з чим несплаченим залишився товар на суму 610559,24 грн. (1 198800,00 грн. –100000 грн. – 488240,76 грн.).

09.12.2009 р. позивач ЗАТ компанія «Райз» спрямував на адресу ФГ «Веста» вимогу про повернення товару та угоду про розірвання договору, що підтверджується копією квитанції поштового відділення та опису-вкладення до цінного листа (а.с.24).

Однак станом на 29.04.2010 р. відповіді від ФГ «Веста» на вказану вимогу позивачем отримано не було.

Враховуючи викладене, ЗАТ компанія «Райз» звернулось до суду з вимогами про розірвання договору поставки сільськогосподарської техніки на умовах товарного кредиту № 10/9327 від 21.02.2008 р., витребування майна та стягнення збитків на суму 4233914,34 грн.

У своїй заяві про уточнення позовних вимог від 07.06.2010 р. позивач зменшив суму неоплаченої вартості товару, врахувавши при цьому аванс у сумі 6105,00 грн. (платіжне доручення № 23 від 22.02.2008 р.); аванс у сумі 100000 грн. (платіжне доручення № 108 від 05.08.2008 р.); 124934,24 грн., які були зараховані за договором зустрічної поставки № 10013/025 від 28.07.2008 р. згідно листа № 312 від 30.07.2008 р. та 488240,76 грн. за договором зустрічної поставки № 10013/025 від 28.07.2008 р. згідно листа № 248 від 18.08.2008 р.

Таким чином, неоплачена вартість товару за договором поставки сільськогосподарської техніки № 10/9327 від 21.02.2008 р. становить 479520,00грн.

При цьому, позивач просить стягнути з відповідача вказану суму як суму прямих збитків, частину ціну договору у розумінні п.2.1 Договору.

Згідно із ст.33 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач ФГ «Веста» не виконало своєчасно свої зобов’язання по оплаті товару за договором поставки сільськогосподарської техніки № 10/9327 від 21.02.2008 р. та не надало суду доказів оплати іншої суми заборгованості – 479520 грн., при цьому факт невиконання своїх зобов’язань по оплаті товару відповідачем не заперечується.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши в сукупності фактичні обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку щодо вимоги позивача підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України (Закон України № 436 у редакції від 16.01.2003 року із змінами та доповненнями) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч.1 ст.175 Господарського кодексу України (Закон України № 436 у редакції від 16.01.2003 року із змінами та доповненнями), визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст.174 Господарського кодексу України (Закон України № 436 у редакції від 16.01.2003 року із змінами та доповненнями) господарське зобов'язання може виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законодавством.

Згідно із ст.526, 527 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (Закон України у редакції від 16.01.2003 року), якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони в договорі поставки обумовили, що товар отриманий покупцем у власність на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, визнається товарним кредитом, а в пункті 2.1 Договору поставки сторони передбачили, що за користування товарним кредитом Покупець сплачує на користь Постачальника проценти. Умови щодо процентів за користування товарним кредитом викладені в пунктах 2.7-2.8 договору.

Вказані пункти договору повністю відповідають положенням статті 694 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями), якою закріплено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Позивач зазначає, що сума процентів, яка відповідно до умов договору мала бути сплачена відповідачем, є неодержаним прибутком (втраченою вигодою), на який він право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання другою стороною.

Оскільки, як передбачено пунктом 7.3 договору, Покупець відшкодовує збитки, завдані Постачальнику невиконанням або неналежним виконанням зобов’язань по цьому договору, то вимоги щодо стягнення збитків є обґрунтованими з наступних підстав.

Так, відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України (Закон України № 436 у редакції від 16.01.2003 із змінами та доповненнями) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 Господарського кодексу України (Закон України № 436 у редакції від 16.01.2003 із змінами та доповненнями) визначений склад збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема до складу збитків включається неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Згідно з п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 р. №6 (з подальшими змінами), розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК України шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв’язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини, крім випадків, передбачених ст. 456 ЦК.

Оскільки позивачем заявлені вимоги саме про розірвання договору відповідно до п.11.1 договору, що позбавляє його права отримати грошові кошти від відповідача, на які позивач розраховував при укладенні договору, то ця сума грошових коштів є збитками (упущеною вигодою) у розумінні статті 225 Господарського кодексу України (Закон України № 436 у редакції від 16.01.2003 із змінами та доповненнями).

Згідно наданого позивачем розрахунку суми позову, неналежним виконанням своїх зобов’язань за договором відповідачем завдані збитки на суму 5295514,21 грн. (а.с. 70-71).

Ця сума складається з 479520,00 грн. (неоплачена вартість товару) + 4815994,21 грн. (відсотки за користування товарним кредитом) = 5295 514,21 грн. (розмір збитків без вартості витребуваної техніки).

Згідно звіту про незалежну оцінку ринкової вартості трактора колісного John Deere 8330 2008 року випуску, який проведено ТОВ «Юридична Фірма «Юрбізнесконсалт», ринкова вартість об’єкта оцінки складає 1260000,00 грн. (з урахуванням ПДВ).

З урахуванням того, що відповідно до п.11.1 договору Товар підлягає поверненню позивачу, то сума завданих збитків підлягає зменшенню на суму 1260000,00 грн.

Оскільки, відповідачем було здійснено часткову оплату ціни товару на загальну суму 719280,00 грн., то відповідно стягненню з відповідача підлягає сума 3316234,21 грн. (5295 514,21 грн. – 1260000,00 грн. - 719280,00 грн. = 3316234,21 грн.)

Твердження відповідача про те, що позивачем не доведено розмір понесених ним збитків, не приймається до уваги судом, оскільки у відзиві на позовну заяву відповідачем не заперечується той факт, що ФГ «Веста» не виконує належним чином свої зобов’язання за договором.

Відповідно до ст.188 Господарського кодексу України (Закон України № 436 у редакції від 16.01.2003 року із змінами та доповненнями) зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги ЗАТ компанії «Райз» про розірвання договору поставки сільськогосподарської техніки на умовах товарного кредиту № 10/9327 від 21.02.2008 р., витребування майна та стягнення з ФГ «Веста» збитків на суму 3316234,21 грн. відповідають чинному законодавству та підтверджуються матеріалами справи, у зв’язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суду не надано доказів повідомлення позивача відповідачем про настання форс-мажорних обставин, тому заперечення відповідача у цій частині судом не приймаються.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу господарський суд покладає на відповідача відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII).

Оскільки позивачем не надано доказів, які підтверджують сплату ним витрат на проведення незалежної експертної оцінки рухомого майна, суд відмовляє у стягненні суми у розмірі 766,67 грн.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.33, 82-85 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями)

ВИРІШИВ:

·          Позов задовольнити.

·          Розірвати договір поставки сільськогосподарської техніки на умовах товарного кредиту № 10/9327 від 21.02.2008 р., укладений між ЗАТ компанія «Райз» (03680, м.Київ, вул.Академіка Заболотного,152, ідентифікаційний код 13980201) та Фермерським господарством «Веста» (97152, АР Крим, Нижньогірський район, с.Садове, вул.40 років Перемоги, 91, ідентифікаційний код 32369247).

·          Витребувати у Фермерського господарства «Веста» (97152, АР Крим, Нижньогірський район, с.Садове, вул.40 років Перемоги, 91, ідентифікаційний код 32369247) та передати Публічному акціонерному товариству «Компанія «РАЙЗ» (03680, м.Київ, вул.Академіка Заболотного, 152, ідентифікаційний код 13980201) Трактор колісний John Deere 8330 (серійний номер RW83300Р026361) та комплектуючі до нього: каталог запасних частин для тракторів серії 8030, інструкцію з експлуатації для тракторів серії 8030, комплект інструменту JD8330, костюм для тракториста, вогнегасник з кріпленням, сівалку зернову пневматичну 1890/9,1 м-250bu 2008 року випуску, причіпний бак для насіння та міндобрив 190/250bu, інструкцію з експлуатації сівалки 1890, каталог запасних частин для сівалки 1890, вартістю 1260000,00 грн.

·          Стягнути з Фермерського господарства «Веста» (97152, АР Крим, Нижньогірський район, с.Садове, вул.40 років Перемоги, 91, ідентифікаційний код 32369247, р/р 26003301361265 у Красноперекопському відділенні ПІБ МФО 324418) на користь Публічного акціонерного товариства «Компанія «РАЙЗ» (03680, м.Київ, вул.Академіка Заболотного, 152, ідентифікаційний код 13980201, р/р № 26005090016675 в ВАТ «Укрексімбанк» м.Київ МФО 322313) грошові кошти в розмірі 3316234,21 грн.;

·          Стягнути з Фермерського господарства «Веста» (97152, АР Крим, Нижньогірський район, с.Садове, вул.40 років Перемоги, 91, ідентифікаційний код 32369247, р/р 26003301361265 у Красноперекопському відділенні ПІБ МФО 324418) на користь Публічного акціонерного товариства «Компанія «РАЙЗ» (03680, м.Київ, вул.Академіка Заболотного,152, ідентифікаційний код 13980201, р/р № 26005090016675 в ВАТ «Укрексімбанк» м.Київ МФО 322313) 25670,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

·          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено

відповідно до ст.84, 85 ГПК України

16.06.2010 р.

Рішення направити:

·          ЗАТ компанія «Райз», м.Київ, вул.Академіка Заболотного, 152;

·          ЗАТ компанія «Райз», м.Одеса, Комінтернівський район, 19 км Старокиївського шосе, 52;

·          Фермерське господарство «Веста», 97152, АРК, Нижньогірський район, с.Садове, вул.40-років Перемоги, 91

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Мокрушин В.І.