Рішення № 10258116, 01.07.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 201

РІШЕННЯ

Іменем України

01.07.2010Справа №2-33/3099-2010 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Первомайський» (97520, Сімферопольський район, с. Первомайське, вул. Дьяченко,5)

до відповідача фізичної особи-підприємця Говорун Олени Федорівни (95000, м. Сімферополь, вул. Очаківська, 8, кв. 3).

про стягнення 9983.97 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники:

Позивача: Мамутов Абла Діляверович, представник, довіреність від 08.04.2010р.

Відповідача: Говорун Олена Федорівна, паспорт серії ЕС 759733, виданий Центральним РВ Сімферопольського МУ ГУ МВС України Криму 09.10.1998р.

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Первомайський» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача, фізичної особи-підприємця Говорун Олени Федорівни, та просить стягнути 9983.97 грн., у тому числі 6913.06 грн. – заборгованості за поставлений товар, пені в сумі 1886.21 грн., 3% річних в сумі 265.52 грн. та 919.18 грн. інфляційних витрат.

Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем грошового зобов’язання, що виникло у зв’язку з несплатою поставленого позивачем товару на підставі договору купівлі-продажу.

Відповідач в судовому засіданні надав заяву, в якій позовні вимоги визнав в частині стягнення заборгованості за поставлений товар в розмірі 6913.06 грн. (а.с.33).

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача та відповідачу роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача та відповідача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України «Про судоустрій України», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представник позивача та відповідача, суд –

           встановив:

31 жовтня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Первомайський» (продавець) та фізичною особо-підприємцем Говорун Оленою Федорівною (покупець) укладений договір купівлі-продажу, відповідно до пункту 1.1 якого продавець передає, а покупець приймає та оплачує отриману винопродукцію та коняк в асортименті, в порядку та на умовах, встановлених даним договором (а.с.12).

Відповідно до пункту 2.1 договору покупець отримує та оплачує товар за цінами, вказаними в додатку № 1 до договору; покупець проводить оплату за отриманий товар на 30 календарний день з моменту отримання товару (пункт 2.2 договору).

Доставка товару здійснюється продавцем за власний рахунок (пункт 3.1 договору)

Пунктом 3.2 договору сторони домовилися вважати днем поставки товару день фактичної передачі товару покупцю.

Продавець здійснює відвантаження кожної партії товару з додатком необхідної документації на товар: витратна накладна, податкова накладна та інша документація.

Строк дії договору визначений в пункті 5.1 договору, вважається укладеним з моменту його підписання та діє 1 рік.

Продовження договору на новий строк здійснюється шляхом підписання сторонами додаткової угоди протягом 20 днів до закінчення строку дії договору.

На виконання умов договору, позивачем на адресу відповідача поставлена вино-коньячна продукція, а саме:

- 05 січня 2009 року на суму 2792.88 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною серії 01 АААА № 166386 (а.с. 13) та видатковою накладною від 05 січня 2009 року № 1 (а.с.14).

- 23 січня 2009 року на суму 2559.12 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною серії 01 АААА № 166417 (а.с.17) та видатковою накладною від 23 січня № 30 (а.с.17).

- 13 лютого 2009 року на суму 2442.48 грн. що підтверджується товарно-транспортною накладною серії 01 АААА № 0166449 (а.с.19) та видатковою накладною від 13 лютого 2009 року № 59 (а.с. 20).

Всього позивачем поставлено, а відповідачем отримано товару на загальну суму 7794.48 грн.

Як вказує позивач, оплата за поставлений товар відповідачем здійснена частково у розмірі 881.42 грн., у зв’язку з чим за ним числиться заборгованість у розмірі 6913.06 грн., що і з’явилося підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Первомайський» до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Оскільки зі змісту спірного договору у справі вбачається, що він за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини, які виникли у зв’язку з його виконанням, повинні регулюватися положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, та не заперечувалося сторонами у справі, що на підставі видаткових накладних (а.с. 14, 17, 20) позивачем поставлено, а відповідачем отримано продукцію на загальну суму 7794.48 грн.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У пункті 2.2 договору сторони домовилися, що покупець проводить оплату за отриманий товар на 30 календарний день з моменту отримання товару.

Факт отримання товару фізичною особою-підприємцем Говорун Оленою Федорівною підтверджується її особистими підписами на видаткових накладних (а.с. 14, 17, 20), а також довіреностями на отримання товару (а.с.15, 18, 21).

Отже відповідач, прийнявши від позивача товар, прийняв на себе зобов’язання щодо здійснення оплати його вартості, однак дані зобов’язання відповідачем належним чином виконані не були.

Враховуючи положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України, згідно з якими, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 33715.83 грн. підлягають задоволенню.

Також, слід звернути увагу на те, що в судовому засідання представником позивача наданий акт звірення розрахунків за період з 01 січня 2008 року 31 грудня 2009 року (а.с. 31), відповідно до якого за відповідачем числиться заборгованість в розмірі 6913.06 грн. Акт звірення взаєморозрахунків підписаний відповідачем особисто.

Крім того, сума заборгованості в розмірі 6913.06 грн. відповідачем визнана, про що також свідчить його заява надана в судовому засіданні (а.с. 33).

Відповідно до частини 5 статті 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Враховуючи те, що сума боргу за поставлений товар відповідачем визнана, однак доказів її сплати ним не представлено, а також з огляду на положення статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з фізичної особи-підприємця Говорун Олени Федорівни заборгованості в сумі 6913.06 грн.

Одночасно позивач просив стягнути з відповідача 1886.21 грн. пені за прострочення платежів.

Суд вважає вимоги про стягнення пені в розмірі 1886.21 грн. такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.2 договору сторони домовилися, що у разі прострочення платежу покупцем, останній виплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення від суми простроченого платежу.

Так, як було встановлено судом, заборгованість відповідача склала 6913.06 грн.

Пунктом договору встановлено, що покупець проводить оплату за отриманий товар на 30 календарний день з моменту отримання товару.

Позивачем наданий розрахунок, відповідно до якого, період нарахування пені ним розрахований виходячи з моменту настання строку оплати за договором до моменту звернення ним із даним позовом до суду (а.с.11).

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, судом проведений розрахунок пені за період 180 днів, наступним чином.

По видатковій накладній № 1 від 05 січня 2009 року строк оплати, відповідно до пункту 2.2 договору настав 05 лютого 2009 року.

З 05.02.2009 р. по 14.06.2009 р. (130 днів) 1911.46х24/365х130=163.39 грн.

З 15.06.2009 р. по 03.08.2009 р. (50 днів) 1991.46х22/365х50=57.60 грн.

По видатковій накладній № 30 від 23 січня 2009 року строк оплати, відповідно до пункту 2.2 договору настав 23 лютого 2009 року.

З 23.02.2009 р. по 14.06.2009 р. (112 днів) 2559.13х24/365х112=188.46 грн.

З 15.06.2009 р. по 11.08.2009 р. (58 днів) 2559.12х22/365х58=89.46 грн.

З 12.08.2009р. по 22.08.2009 р. (10 днів) 2559.12х20.5/365х10=14.37 грн.

По видатковій накладній № 59 від 13 лютого 2009 року строк оплати, відповідно до пункту 2.2 договору настав 16 березня 2009 року.

З 16.03.2009 р. по 14.06.2009 р. (91 день) 2442.48х24/365х91=146.15 грн.

З 15.06.2009 р. по 11.08.2009 р. (58 днів) 2442.48х22/365х58=85.38 грн.

З 12.08.2009 р. по 09.09.2009 р. (31 день) 2442.48х20.5/365х31=42.52 грн.

Так, відповідно до розрахунку, проведеному судом, сума пені, яка повинна бути стягнута та нарахована в межах строків, встановлених чинним законодавством, складає 787.33 грн., в цьому розмірі і підлягає стягненню з відповідача.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 265.52 грн. та 919.18 грн. – інфляційних втрат.

Суд вважає такі вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних та інфляційних витрат наданий позивачем, проведений ним вірно, у зв’язку з чим стягненню підлягає 265.52 грн. 3% річних та 919.18 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені позивачем у зв’язку зі зверненням до господарського суду із даним позовом, суд покладає на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

За згодою представника позивача та відповідача, у судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з фізичної особи-підприємця Говорун Олени Федорівни (м. Сімферополь, вул. Очаківська, 8, кв. 3, р\р\ 26003324 у відділенні № 1 філії ЗАТ «ПУМБ», МФО 308092, ІПН 2186007323) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Первомайський» (97520, Сімферопольський район, с. Первомайське, вул. Дяченко, 5, р\р 2600030164106 в ВАТ КБ «Актив-Банк» у м. Києві, МФО 300852, ЄДРПОУ 32080768) 6913.06 грн. заборгованості, 787.33 грн. пені, 265.52 грн. – 3% річних, 919.18 грн. – інфляційний витрат, 90.77 грн. – державного мита, 236.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення пені в розмірі 1098.88 грн. в позові відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Радвановська Ю.А.