Рішення № 10258111, 01.07.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 201

РІШЕННЯ

Іменем України

01.07.2010Справа №2-33/1990-2010 За позовом відкритого акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго» (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)

до відкритого акціонерного товариства «Керчьбудтранс» (98306, м. Керч, вул. С.Разіна, 10)

про стягнення 1980,35 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники:

Від позивача: не з'явився, ВАТ «Енергетична компанія «Севастопольенерго».

Від відповідача: не з’явився, ВАТ«Керчьбудтранс».

Сутність спору: відкрите акціонерне товариство «Енергетична компанія «Севастопольенерго» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача, відкритого акціонерного товариства «Керчьбудтранс», та просить суд стягнути заборгованість у розмірі 1980.35 грн., у тому числі 25.11 грн. – пені, 29.63 грн. – 3% річних та 61.67 грн. – інфляційних витрат, 1863.35 грн. – заборгованості.

Позовні вимоги вмотивовані порушенням відповідачем пункту 2.3.3 договору на поставку електричної енергії, що виразилося в неоплаті виставлених рахунків за активну електричну енергію.

Заявою від 27 травня 2010 року (а.с.53-54) позивач збільшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість за активну електроенергію в сумі 2198.80 грн., 25.11 грн. – пені, 29.63 грн. – 3% річних та 61.67 грн. – інфляційних витрат.

Відповідач в судове засідання не з'явився жодного разу, про причини відсутності суду не повідомив, витребуваних судом документів не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.27), будь-яких клопотань на адресу суду не надходило.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на прийняття участі у судовому засідання, передбаченому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, суд, враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України «Про судоустрій України», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

           встановив:

16 січня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Енергосервісна компанія «Севастопольенерго» (постачальник) та відкритим акціонерним товариством «Керчбудтранс» (споживач) укладений договір на поставку електричної енергії, відповідно до пункту 1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потрібностей електроустаткувань споживача з приєднаною потужністю 50 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі у відповідності з умовами дійсного договору.

Пунктом 2.1 договору сторони домовилися під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, які не обумовлені дійсним договором керуватися діючим законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Пунктом 2.3 договору споживач взяв на себе зобов’язання виконувати умови цього договору; дотримуватися режиму споживання електричної енергії у відповідності з умовами розділу 5 договору та режиму роботи електроустаткувань, забезпечити утримання своїх мереж у відповідності з вимогами нормативних документів; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії у відповідності з умовами додатку «порядок розрахунків» та «Графіку знаття показників засобів обліку електричної енергії» (пункт 2.3.3 договору).

Облік електричної енергії, спожитої споживачем здійснюється у відповідності з вимогами Правилами обліку електроенергії або Правилами користування електричною енергією (пункт 7.1 договору).

У відповідності з пунктом 7.5 договору на підставі показників засобів обліку електричної енергії оформляються акт про використання електричної енергії.

Так, відповідно до Акту про використання електричної енергії за період з 18 вересня 2009 року по 19 жовтня 2009 року, розхід активної електроенергії споживача склав 1400 кВт\г електроенергії (а.с. 13)

Відповідно до Акту про використання електричної енергії за період з 19 жовтня 2009 року по 19 листопада 2009 року, розхід активної електричної енергії споживача склав 2600 кВт\г (а.с.14).

На підставі вищеназваних актів, відповідачу були виставлені наступні рахунки-акти виконаних робіт за відпущену електроенергію: № 15113 від 19 березня 2008 року, № 27084 від 05 травня 2008 року, № 37953 від 21 липня 2008 року, № 43457 від 19 серпня 2008 року, № 52578 від 17 жовтня 2008 року, № 57910 від 18 листопада 2008 року, № 63760 від 18 грудня 2008 року, № 3716 від 19 серпня 2009 року, № 9203 від 17 лютого 2009 року, № 14812 від 18 березня 2009 року, № 17395 від 08 квітня 2009 року, № 22203 від 24 квітня 2009 року, № 27363 від 19 травня 2009 року, № 32998 від 19 червня 2009 року, № 38359 від 24 липня 2009 року, № 43111 від 20 серпня 2009 року, № 48207 від 18 вересня 2009 року, № 53550 від 19 жовтня 2009 року, № 59340 від 19 листопада 2009 року, № 23566 від 28 квітня 2010 року, але сплачені були тільки наступні рахунки: № 15113, № 37953, № 14812, № 38359.

У зв’язку з тим, що оплата по виставленим рахункам відповідачем була проведена лише частково, це з’явилося підставою для звернення відкритого акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго» до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2198.80 грн., а також нараховану на цю суму неустойку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Оскільки спірні правовідносини виниклі в процесі постачання і споживання електричної енергії між її постачальником та споживачем, вони повинні регулюватися положеннями Закону України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (далі – Правила, ПКЕЕ).

Так, відповідно до частин 2, 4 статті 26 Закону України «Про електроенергію» споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Відповідно до пункту 6.1 Правил КЕЕ розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору.

Для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік, споживач надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (пункт 5.1 договору).

Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами (пункт 6.11 Правил КЕЕ).

Відповідачу були виставлені наступні рахунки-акти виконаних робіт за відпущену електроенергію: № 15113 від 19 березня 2008 року, № 27084 від 05 травня 2008 року, № 37953 від 21 липня 2008 року, № 43457 від 19 серпня 2008 року, № 52578 від 17 жовтня 2008 року, № 57910 від 18 листопада 2008 року, № 63760 від 18 грудня 2008 року, № 3716 від 19 серпня 2009 року, № 9203 від 17 лютого 2009 року, № 14812 від 18 березня 2009 року, № 17395 від 08 квітня 2009 року, № 22203 від 24 квітня 2009 року, № 27363 від 19 травня 2009 року, № 32998 від 19 червня 2009 року, № 38359 від 24 липня 2009 року, № 43111 від 20 серпня 2009 року, № 48207 від 18 вересня 2009 року, № 53550 від 19 жовтня 2009 року, № 59340 від 19 листопада 2009 року, № 23566 від 28 квітня 2010 року, але сплачені були тільки рахунки: № 15113, № 37953, № 14812, № 38359.

Відповідні акти-рахунки на оплату використаної електроенергії були направлені відповідачу, отримані ним, але оплачені не були.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог та заперечень.

Частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, відповідачем під час розгляду даної справи не були надані суду докази оплати заборгованості в сумі 2198.80 грн.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго» про стягнення відповідача, відкритого акціонерного товариства «Керчьбудтранс» заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 2198.80 грн., такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, позивач просив стягнути з відповідача пеню в сумі 25.11 грн., 3% річних – 29.63 грн. та 61.67 грн. – інфляційних витрат.

Однак, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

При зверненні з позовом 07 квітня 2010 року позивач просив стягнути заборгованість в сумі 1863.94 грн., пеню в сумі 25.11 грн., 3% річних – 29.63 грн. та індекс інфляції – 61.67 грн. (а.с. 3-4).

При цьому, позивач зазначив, що заборгованість за активну електричну енергію створилась внаслідок несплати відповідачем рахунку № 59340 від 19 листопада 2009 року.

Однак, в розрахунку, наданому в обґрунтування вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат (а.с. 16,17,18), позивач послався на інші рахунки, у зв’язку з чим суд неодноразово вимагав від позивача уточнення позовних вимог та надання розрахунку, проведеного належним чином (а.с. 45, 51).

Заявою, наданою в судовому засіданні 14 червня 2010 року, позивач уточнив позовні вимоги та збільшив їх розмір, а саме - суму заборгованості до 2198.80 грн. (а.с. 53-54).

Однак, суми пені, 3% річних та інфляційних витрат позивачем змінені не були.

На запит суду, представником позивача були надані пояснення, що розрахунки зазначених вимог залишені ним без змін.

Однак, необхідно зауважити, що з цих рахунків суду не вбачається можливим встановити правильність нарахування суми неустойки, оскільки номера зазначених рахунків не співпадають з номерами рахунків, в результаті несплати яких створилася заборгованість, а також містять посилання на інші рахунки, які не є предметом розгляду у даній справі.

Більш того, сума заборгованості, заявленої позивачем до стягнення, як вже зазначалося, була ним збільшена, та як слід, повинні бути перераховані і суми штрафних санкцій.

Згідно з пунктом 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11 квітня 2005 року № 01-8/334 господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати «перерахунок» замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 47 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Якщо для здійснення перерахунку необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів - з урахуванням обставин конкретної справи залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України або відмовляє в задоволенні позову у відповідній частині у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

Враховуючи, що представник позивача до судового засідання на виклик суду не з’являється, а самостійно суд здійснити такий перерахунок позбавлений можливості з огляду на відсутність необхідних відомостей, суд залишає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних витрат без розгляду.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 5 частини 1 статті 81, статтями 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити в частині стягнення заборгованості у розмірі 2198.80 грн.

2.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Керчьбудтранс» (98306, м. Керч, вул. С.Разіна, 10; р/р 260080297941 у КФАБ «Експрес-Банк» МФО 384674, ЗКПО 01268609, ІПН 012686001066) на користь відкритого акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго» (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44; р/р 260073537 в АБ «Перший інвестиційний банк» м. Києва, МФО 324195, ЗКПО 05471081) суму заборгованості у розмірі 2198.80 грн., державне мито в сумі 96.87 грн. та 236.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення пені в сумі 25.11 грн., 3% річних в сумі 29.63 грн. та інфляційних витрат в сумі 61.67 грн. – позовні вимоги залишити без розгляду.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Радвановська Ю.А.