Рішення № 10258101, 01.07.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 201

РІШЕННЯ

Іменем України

01.07.2010Справа №2-33/2603-2010 За позовом Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, (98600, м. Ялта, вул. Масандрівський парк, 40)

до фізичної особи-підприємця Ошкало Володимира Миколайовича, (98670, м. Ялта, смт Кореїз, вул. Південна, 26, кв10)

про стягнення 2 100,00 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники:

Позивача: не з'явився, Державна адміністрація Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

Відповідач: не з’явився, фізична особа – підприємець Ошкало Володимир Миколайович.

Суть спору : Державна адміністрація Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення звернулась до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача, фізичної особи-підприємця Ошкало Володимира Миколайовича, та просить стягнути заборгованості по договору від 02.06.2008 року № 74 у розмірі 2100.00 грн.

Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором від 02 червня 2008 року № 74 в частині сплати платежів за використання території парку-пам’ятника. В обґрунтування своїх вимог посилається на статті 526, 530, 610 Цивільного кодексу України та на статтю 610 Господарського кодексу України.

Сторони у судове засідання не з’явилися, явку уповноважених представників не забезпечили, витребуваних судом документів не надали, про час та дату судового засідання були повідомлені належним чином (а.с. 25, 26), будь-яких клопотань на адресу суду не надходило.

28 травня 2010 року від відповідача до суду надійшла телеграма, в якій він повідомив, що з’явитися не може у зв’язку з його хворобою, в позові просив відмовити (а.с.30). Однак, обґрунтованих доводів в підтвердження вказаного, відповідачем суду надано не було.

Оскільки сторони не скористалися своїм правом на прийняття участі у судовому засідання, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, суд, враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відклався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд –

           встановив:

02 червня 2008 року між Державною адміністрацією Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення (позивач) та фізичною особою-підприємцем Ошкало Володимиром Миколайовичем (відповідач) укладений договір № 74, відповідно до пункту 1.1 якого останній отримує право на використання території об’єктів природно-заповідного фонду для розміщення торгівельної точці в торговому павільйоні ООГ «Гермес» в районі пляжу санаторія «Ай-Петрі» (а.с.9-10).

Відповідно до пункту 2.2 договору, позивач взяв на себе наступні зобов’язання: на підставі отриманих лімітів та дозволу Республіканського комітету АР Крим з екології та природних ресурсів надати відповідачу для здійснення торгівлі на території Місхорського парку; вимагати від відповідача дотримання умов договору: санітарних, екологічних норм, правил торгівельного обслуговування населення; складати кошторис на оплату за використання території об’єкту природно-заповідного фонду; у разі виявлення фактів порушення, сумісно з контролюючими органами складати акт в межах компетенції.

В свою чергу, згідно з пунктом 2.4 договору, фізична особа-підприємець Ошкало Володимир Миколайович взяв на себе зобов’язання при організації торгівлі дотримуватися вимог Законів України «Про природно-заповідний фонд», «Про захист прав споживачів», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», Порядку зайняття торговою діяльністю та Правил торгового обслуговування населення, Правил продажу продовольчих та непродовольчих товарів та інших нормативних актів, що регулюють торгову діяльність; відповідно до затвердженого кошторису проводити оплату щомісячно, за використання територій парку-пам’ятки у розмірі 300.00 грн.; забезпечити дотримання умов договору.

Строк дії договору визначений у пункті 5.1 – до 31 жовтня 2008 року.

Оскільки вимоги пункту 2.4 договору відповідачем виконані не були, а саме - не оплачені щомісячні обов’язкові платежі за використання території, 18 серпня 2009 року, позивач звернувся до відповідача з вимогою погасити заборгованість у розмірі 2100.00 грн. (а.с. 14), яка створилася станом на грудень 2008 року.

Вказана вимога отримана особисто фізичною особою-підприємцем Ошкало В.М, про що свідчить його підпис на поштовому повідомленні № 77352 від 18 серпня 2008 року (а.с.15 зворот).

Однак, на даний час заборгованість за договором № 74 від 02 червня 2008 року відповідачем не оплачена, що і з’явилося підставою для звернення Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення до фізичної особи-підприємця Ошкало В.М. про стягнення заборгованості в сумі 2100.00 грн.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Оскільки спірні правовідносини виниклі у зв’язку з невиконанням зобов’язання за договором, вони регулюються положеннями глави 48 Цивільного кодексу України з урахуванням загальних положень Господарського кодексу України, що регулюють виконання господарських зобов’язань.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, пунктом 2.4 договору від 02 червня 2008 року, відповідач взяв на себе зобов’язання самостійно щомісячно проводити оплату за використання території парка-пам’ятки у розмірі 300.00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що договірні відносини між сторонами у справі діяли з червня 2008 року по грудень 2008 року.

Однак, взяти на себе зобов’язання щодо оплати за використання території парка-пам’ятки, відповідач не виконав, грошові кошти не перерахував.

Відповідно до розрахунку недоотриманих грошових коштів від розміщення торгових точок підприємців в Місхорському парку у 2008 році, складеного ведучим контролером-ревізором КРУ в АР Крим та головним бухгалтером Державної адміністрації парків-пам’яток за фізичною особою-підприємцем Ошкало В.М. числиться заборгованість у розмірі 2100.00 грн. (а.с.11-13).

Сума боргу відповідача в розмірі 2100.00грн., яка утворилась за період з червня 2008 року по грудень 2008 року, також підтверджується розрахунком заборгованості за використання природних ресурсів на території Місхорського парку-пам’ятки за договором від 02 червня 2008 року № 74 (а.с. 16).

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Доказів сплати заборгованості в сумі 2100.00 грн. відповідачем суду не представлено.

В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на вимогу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючі викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з фізичної особи-підприємця Ошкало В.М. заборгованості за договором № 74 від 03 червня 2008 року в сумі 2100.00 грн.

При подачі позовній заяві, позивачем було оплачено державне мито в розмірі 85.00 грн. (а.с. 7).

Відповідно до підпункту «а» пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито» сума державного мита із заяв майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Позивачем заявлена вимога майнового характеру (стягнення заборгованості), тобто державне мито повинно бути оплачено в розмірі 102.00 грн.

Судові витрати, згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, понесені позивачем у зв’язку зі зверненням до господарського суду із даним позовом, суд покладає на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтею 49 та статтями 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2.          Стягнути з фізичної особи-підприємця Ошкало Володимира Миколайовича (м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Південна, 26, кв. 10, ІПН 2595617216) в дохід державного бюджету м. Сімферополя (р\р 31115095700002, ГУ ДК України в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, код платежу 22090200) 17.00 грн. державного мита.

3.          Стягнути з фізичної особи-підприємця Ошкало Володимира Миколайовича (м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Південна, 26, кв. 10, ІПН 2595617216) на користь Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення (98600, м. Ялта, вул. Масандрівський парк, 40, р\р 35226002002569 в ОДК м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПО 33223992) 2100.00 грн. заборгованості, державне мито в сумі 85.00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236.00 грн..

4.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Радвановська Ю.А.