Ухвала суду № 102579137, 20.01.2022, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/7017/15-ц

Провадження № 6/161/3/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2022 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Гриня О. М.,

за участю секретаря судових засідань Остимчук О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Гриня Олександра Миколайовича від розгляду справи за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Вказана заява передана для розгляду судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Гриню О. М.

Суддя, прийнявши до розгляду заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, призначив судове засідання у справі на 26 січня 2022 року.

20 січня 2022 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Гриня О. М. від розгляду справи за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Заяву про відвід ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що суддя Гринь О. М. має як потенційний так і реальний конфлікт інтересів при розгляді цієї справи, побічно заінтересований у результаті розгляду справи, адже 04 листопада 2016 року суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Гринь О. М. ухвалив рішення у справі №161/7017/15-ц за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення майже трьох мільйонів гривень за нібито заборгованістю. Також заявник вказує, що наразі проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №12020010030001518 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України та в кримінальному провадженні № 42020031010000093 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України. У заявах в порядку ст. 214 КПК України про ознаки злочину зазначено про склад суду, який ухвалив рішення на підставі сфальсифікованих документальних доказів, а саме: суддю Луцького міськрайонного суду Волинської області Гриня О. М. Також заявник повідомляє, що він у вищезазначених кримінальних провадженнях має статус потерпілого.

З метою усунення будь-яких сумнівів щодо необ`єктивності та неупередженості судді при розгляді справи, для забезпечення достатніх гарантій безсторонності суду ОСОБА_1 просить відвести суддю Луцького міськрайонного суду Волинської області Гриня О. М. від розгляду справи за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді (ч. 8 ст. 40 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість (ч. 2 ст. 40 ЦПК України).

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу (ч. 3 ст. 40 ЦПК України).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Заявник до своєї заяви про відвід судді додає заяву в порядку ст. 214 КПК України, яку мотивує, серед іншого, тим, що суддею Гринем О. М. на підставі доказів, які не відповідають дійсності ухвалено завідомо неправосудне рішення в справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. З копії витягу з ЄРДР встановлено, що за заявою ОСОБА_1 та на підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 серпня 2020 року до ЄРДР 23 серпня 2020 року внесено відомості за ч. 4 ст. 189 КК України, номер кримінального провадження: 42020031010000093.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (заява № 33949/02) вказував, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до пунтку 1 статті 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, пункт 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Стосовно об`єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 року, пункт 58).

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (див. рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, пункт 45).

Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про відвід, суд враховує право учасників справи на справедливий суд, закріплене в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При розгляді заяви про відвід слід виходити саме з суб`єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів у безсторонності судді, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд. Отже, незадоволення заяви про відвід може сприйматися стороною як порушення її прав.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, зокрема, наведеній у постанові від 15 липня 2021 року (справа № № 161/15497/16-ц, провадження № 61-4982св21).

Враховуючи вищевикладене, з метою гарантування неупередженості та об`єктивності здійснення правосуддя, уникнення сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді, суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 40, 41 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити заяву ОСОБА_1 про відвід судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Гриня Олександра Миколайовича від розгляду справи за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Відвести суддю Луцького міськрайонного суду Волинської області Гриня Олександра Миколайовича від розгляду справи за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Справу передати до Відділу забезпечення розгляду цивільних справ та справ адміністративного судочинства Луцького міськрайонного суду Волинської області для здійснення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями в порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Луцького міськрайонного суду Гринь О.М.

Волинської області