Рішення № 10257048, 02.07.2010, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 2-447/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 липня 2010 року Корсунь - Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Кіхтенко Н.І.,

при секретарі судового засідання Сміян А.В.,

за участю:

прокурора Корсунь-Шевченківського району Початенко Н.В,

третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору:

ОСОБА_1 матері малолітньої ОСОБА_2,

представника органу опіки та піклування Корсунь - Шевченківської міської ради - Царенко Н.І.,

представника служби у справах дітей Корсунь - Шевченківської РДА - Бзенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом прокурора Корсунь Шевченківського району Черкаської області в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_5, за участю третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: органу опіки і піклування Корсунь - Шевченківської міської ради, служби у справах дітей Корсунь - Шевченківської районної державної адміністрації Черкаської області, ОСОБА_1, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся у суд з позовом, в якому просить ухвалити рішення про позбавлення відповідача батьківських прав відносно його малолітньої дочки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та стягнення з відповідача в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини, в твердій грошовій сумі 250 грн. щомісячно, до повноліття дитини.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач є батьком малолітньої ОСОБА_2, 1999 р.н., і з часу розлучення зі ОСОБА_1, а саме: 05.03. 2003 р., ухиляється від виконання своїх батьківських обов»язків по вихованню та утриманню дитини, оскільки перестав піклуватися про фізичний і духовний розвиток доньки, не бере участі у її вихованні і навчанні, не спілкується з дитиною взагалі, не надає матеріальної допомоги дитині, необхідної для її існування, тобто свідомо нехтує батьківськими обовязками, що є підставою для позбавлення його батьківських прав.

Крім того, 18.08.2004 р. відповідач добровільно відмовився від своїх батьківських прав щодо своєї доньки ОСОБА_2, про що свідчить нотаріально завірена заява.

В судовому засіданні прокурор Початенко Н.В. позовні вимоги підтримала повністю та вважає, що позбавлення відповідача батьківських прав буде вчинено в інтересах дитини, проти задоволення позову не заперечує.

Відповідач у судове засідання з»явився, позов визнав повністю.

Представник органу опіки та піклування Корсунь - Шевченківської міської ради Царенко Н.І. вважає за доцільне позбавити відповідача батьківських прав, оскільки це буде відповідати інтересам дитини, посилаючись на те, що дійсно відповідач будучи фізично здоровим, працездатним, проживаючим на одній вулиці з дитиною, вихованням доньки не займається з 2003 р., не утримує її, не цікавиться життям дитини, її здоров»ям, успіхами в школі. Крім того, в 2004 р. відповідач свідомо ухилився від виконання своїх батьківських обов»язків по відношенню до малолітньої ОСОБА_2, написавши заяву про відмову від дитини, завірену завідувачкою Корсунь Шевченківської державної нотаріальної контори, та не заперечив у даній заяві проти усиновлення його дитини ОСОБА_2, а тому у суду є всі законні підстави для задоволення позову, про що суду надано письмовий висновок про це.

Представник служби у справах дітей Корсунь Шевченківської районної державної адміністрації Бзенко О.М. такої ж думки.

Третя особа - ОСОБА_1 також у судове засідання з»явилась, проти задоволення позову не заперечує, та надала суду пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Суд, вислухавши думку прокурора, як позивача, пояснення представників служби у справах дітей та органу опіки і піклування, ОСОБА_1, оголосивши письмові пояснення свідків: гр. ОСОБА_6, яка є класним керівником ОСОБА_2, гр. ОСОБА_8, гр. ОСОБА_9, гр. ОСОБА_10, які є сусідами ОСОБА_1 та її доньки ОСОБА_2, які підтвердили, що дійсно відповідач протягом семи років не займався вихованням та утриманням дитини, не спілкувався з нею, не надавав матеріальної допомоги, не цікавився її навчанням у школі і взагалі її життям, суд, проаналізувавши обставини і матеріали справи, вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 10,11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, і оскільки цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з відповідачем розірвали шлюб 05.03.2003 р., про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 видане від 05.03.2003 р. Від даного шлюбу в них народилася дочка - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з матір»ю та вітчимом однією сім»єю, які створюють всі необхідні умови для виховання та розвитку дочки . Після розлучення, а саме: з 2003 р. відповідач, який являється батьком малолітньої ОСОБА_2, 1999 р.н., що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 10.06.1999 р., безпідставно ухиляється від юридичного обовязку по вихованню дитини, оскільки не вчиняє відповідних дій, направлених на піклування про фізичних та духовний розвиток дитини, не спілкується з дитиною, не проявляє до дочки щонайменшої батьківської турботи, хоча має таку реальну можливість, так як проживає на одній вулиці з дитиною. До такого висновку суд приходить з вказаних вище доказів.

Крім того, 18.08.2004 р. відповідач добровільно відмовився від своїх батьківських прав щодо своєї доньки ОСОБА_2, про що свідчить нотаріально завірена Корсунь Шевченківською державною нотаріальною конторою заява серії ВВК № 861116 від 18.08.2004 р., зареєстрована в реєстрі за № 2713.

Згідно висновку органу опіки та піклування, враховуючи інтереси дитини та умови, що склалися в сімї, доцільно відповідача позбавити батьківських прав.

Згідно актів обстеження житлово - побутових умов сім»ї ОСОБА_1 та її чоловіка ОСОБА_11, де проживає малолітня ОСОБА_2, в будинку для неї відведена окрема кімната, де створені належні умови для повноцінного розвитку і навчання дитини, яка виховується, матеріально і морально забезпечується з дня її народження.

Таким чином, суд приходить до висновку, що наведені вище фактичні дані свідчать про безпричинне, свідоме ухилення відповідача від виконання своїх обовязків по вихованню дочки ОСОБА_2, що є законною підставою для позбавлення його батьківських прав.

Згідно п.п.15,16 роз»яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (далі ППВС від 30 березня 2007 р. № 3), позбавлення батьківських прав, тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обовязків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, обєктивного зясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

На підставі добутих доказів, суд вважає, що відповідач свідомо нехтує своїми батьківськими обов»язками і не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до внутрішнього світу дитини, тобто по своїй вині ухиляється від виконання своїх обов»язків по вихованню дитини на підставі наступних доказів.

Крім наданих суду доказів того, що відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, що підтверджено поясненнями позивача, третіх осіб, письмовими поясненнями свідків по даній справі та наданими письмовими доказами, а саме: не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу і ці фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, суд розцінює як безпідставне ухилення відповідача від виховання дитини та свідоме нехтування своїми батьківськими обовязками.

Відповідно до роз»яснень ППВС № 3 від 30.03.2007 р. не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов»язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України правовою підставою позбавлення батьківських прав матері, батька є ухилення від виконання своїх обовязків по вихованню дитини.

На підставі добутих судом доказів та з метою захисту прав і інтересів дитини, суд приходить до висновку про доведеність винної поведінки відповідача, і з урахуванням добутих доказів, в т.ч. і щодо його особи, приходить до висновку про необхідність позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_2, оскільки вказані у рішенні суду докази дають підстави вважати, що відповідач безпричинно ухиляється від виконання своїх батьківських обов»язків по вихованню дитини.

Оскільки дитина проживає разом з матір»ю і згідно висновку органу опіки і піклування нею створені всі умови для проживання, розвитку і виховання дитини, то суд залишає дитину на утриманні матері ОСОБА_1

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, яка позбавлена батьківських прав, не звільняється від обовязку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобовязані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Статтею 181 СК України визначено, що той з батьків, хто проживає окремо від дитини і при ненаданні допомоги в добровільному порядку, зобовязаний виплачувати таку допомогу у примусовому порядку, тобто по рішенню суду, і це є його обовязком.

Відповідно до вимог п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів, який є фізично здоровим, працездатним, інших дітей не утриманні не має, а добровільно відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини, її виховання, догляд та лікування, не надає, а тому за таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач має змогу надавати матеріальну допомогу на утримання дитини в твердій грошовій сумі 250 грн. щомісячно, до повноліття дитини, і вважає, що присуджена сума буде достатньою для нормального виховання і забезпечення дитини.

Протягом усього часу розгляду справи по суті позивач не змінив підставу або предмет позову, не збільшив або зменшив розмір позовних вимог, а тому суд розглянув цивільну справу в межах предявлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів.

Таким чином, з метою захисту прав і інтересів дитини, яка живе з матір»ю та вітчимом, які її виховують, піклуються про її здоров»я, навчання, життя і добробут, суд вважає, що позбавлення відповідача батьківських прав буде вчинене в інтересах дитини.

Так як позов задовольняється, то суд, відповідно до ч.2 ст. 88 ЦПК України, стягує з відповідача судовий збір в сумі 51 грн. на користь держави та 120 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 58, 59, 60, ч.2 ст. 88, 212, 213, 214, 215, п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України, ч.1 п.2 ст. 164; ч.2 ст. 166, ч.5 ст. 167; 169, 171, 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного Кодексу України,

суд

ВИРІШИВ:

Позов прокурора Корсунь Шевченківського району Черкаської області в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_5, за участю третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: органу опіки і піклування Корсунь - Шевченківської міської ради, служби у справах дітей Корсунь - Шевченківської районної державної адміністрації Черкаської області, ОСОБА_1, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_1, непрацюючого, інші дані про особу суду невідомі, батьківських прав відносно дочки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з матір»ю ОСОБА_1, в АДРЕСА_2, і залишається з нею проживати.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_1, непрацюючого, інші дані про особу суду невідомі, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки с. Моринці Корсунь Шевченківського району Черкаської області, а жительки АДРЕСА_2, інші дані про особу суду невідомі, Черкаської області, аліменти, на утримання дитини , ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі, що становить 250 грн. щомісячно, до повноліття.

Присуджена сума підлягає індексації відповідно до закону.

Стягнення аліментів розпочати з часу звернення позивача до суду, тобто з 7 червня 2010 р. і до повноліття дитини.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць, в сумі 250 грн. допустити до негайного виконання, в іншій частині рішення підлягає виконанню після набрання ним законної сили.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_1, непрацюючого, інші дані про особу суду невідомі, на користь держави 51 грн. судового збору, та 120 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи (одержувач: УДК в Корсунь Шевченківському районі, рахунок 31210259700239в ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, ЄДРПОУ 22809021, код платежу 22050000).

Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом 10 днів з дня його проголошення не буде подано заяви про його оскарження, або в цей же строк не буде подана апеляційна скарга.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Черкаської області через Корсунь - Шевченківський районний суд шляхом подачі заяви про його апеляційне оскарження з дня його проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Черкаської області через Корсунь Шевченківський районний суд протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий - підпис.

Копія вірна.

Голова Корсунь - Шевченківського

районного суду Н.І.Кіхтенко