Рішення № 102517963, 12.01.2022, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/310/22

Єдиний унікальний № 742/4539/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2022 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого - судді Фетісової Н.В., за участю секретаря судового засідання Шептун В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 31 липня 2020 року ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» з метою укладення кредитного договору б/н та отримання кредитної картки. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ «А-БАНК» відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 44,40 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею Анкета-Заява разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між нею та банком кредитний договір, що підтверджується її підписом у Анкеті-Заяві. Позивач свої зобов`язання за Договором та Умовами виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) в розмірі, відповідно до умов Договору. Проте, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконала, не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на 16 жовтня 2021 року в загальному розмірі складає 20576 грн 94 коп., яка складається з заборгованості за кредитом – 14481 грн. 74 коп. та 6095 грн 20 коп. – заборгованість по відсоткам, яку позивач і просить стягнути з відповідача, а також сплачені при подачі позову судові витрати у сумі 2270 грн.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 листопада 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом АТ "А-БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Розгляд справи призначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін 24 грудня 2021 року, яке було відкладено в зв`язку з неявкою відповідача до 12 січня 2022 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, проте згідно заяви просив суд розглядати справу без участі його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Проти заочного вирішення справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилась, через невручення рекомендованих поштових відправлень, які були повернуті до суду Укрпоштою за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Згідно довідки відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області від 07 грудня 2021 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Знята з реєстрації 31 травня 2021 року.

Відповідач у відповідності до положень ст.131 ЦПК України не повідомила суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

Крім того, про судове засідання, призначене на 12 січня 2022 року відповідач повідомлялася через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

У зв`язку з цим суд на підставі ст. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» є правонаступником прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК», у зв`язку з тим, що рішенням загальних зборів акціонерів від 25 квітня 2018 року змінено організаційно-правову форму та назву позивача з ПАТ «А-БАНК» на АТ «А-БАНК», про що зазначено у п. 1.1 Статуту АТ «А-БАНК» (а.с.19, зворот-25).

31 липня 2020 року ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг в АТ «А-Банк». В даній заяві відповідачем заповнено розділи щодо її паспортних та контактних даних, місця проживання та місця роботи, сімейного стану та соціального статусу (а.с.7, зворот).

Як вбачається із заяви ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, складають між нею та банком договір про надання банківських послуг.

Крім того, відповідач підписала паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», в якому зазначена, зокрема, інформація про умови кредитування по карткам «Універсальна», «Універсальна Gold» та « ОСОБА_2 » (а.с.8).

Таким чином, 31 липня 2020 року сторони уклали договір шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку,у зв`язку з чим між ними виникли договірні зобов`язання.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором по ОСОБА_1 вбачається, що станом на 16 жовтня 2021 року в загальному розмірі складає 20576 грн 94 коп., яка складається з заборгованості за кредитом – 14481 грн. 74 коп. та 6095 грн 20 коп. – заборгованість по відсоткам (а.с.6-7).

Протягом розгляду цивільної справи відповідач ОСОБА_1 на підставі норм ст.ст. 12, 81 ЦПК України, не скористалася своїми процесуальними правами та не надала до суду жодного належного та допустимого доказу, який би містив інформацію щодо предмету доказування в підтвердження своєчасного виконання своїх зобов`язань за укладеним кредитним договором, а відтак несе ризик настання наслідків, пов`язаних із не вчиненням відповідних процесуальних дій, в даному випадку - ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексуУкраїни договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 Цивільного кодексуУкраїни передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Однак, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Так, згідно розрахунку позивача, заборгованість відповідача за вказаним договором станом на 16 жовтня 2021 року в загальному розмірі складає 20576 грн 94 коп., яка складається з заборгованості за кредитом – 14481 грн. 74 коп. та 6095 грн 20 коп. – заборгованість по відсоткам (а.с.6-7).

Доказів, які б спростовували зазначені обставини, відповідач суду не надала.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із частиною першою статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

А тому, оскільки відповідач в односторонньому порядку відмовилася від виконання договірних зобов`язань, у добровільному порядку не повернула фактично отримані та використані надані позивачем грошові кошти, що свідчить про порушення прав позивача, суд знаходить підстави для стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в сумі 14481 грн. 74 коп.

При цьому, досліджуючи обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості по відсоткам суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 Цивільного кодексу України).

Частиною другою статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Статтею 10561 Цивільногокодексу України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами у самому договорі).

У анкеті-заяві від 31 липня 2020 року, підписаній сторонами, процентна ставка не зазначена.

Позивач, обґрунтовуючи вимоги в частині стягнення з відповідача відсотків, крім самого розрахунку заборгованості, посилається на Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна», а також на підписаний позичальником паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка».

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень того, які саме Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна» та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені), та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, інформація на самому сайті та роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки зміст цього документа повністю залежить від волевиявлення і дій лише однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Також, суд вважає за не можливе застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 Цивільного кодексу України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим банком в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Тарифи та витяг з Умов та Правил у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила надання банківських послуг, відсутність в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів, надані банком Тарифи і Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Наведена правова позиція сформульована Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 та підлягає врахуванню усіма іншими судами при застосуванні таких норм права.

Крім того, така ж позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03 березня 2021 року в справі № 669/573/18 та від 23 грудня 2020 року в справі № 191/2648/17.

Щодо підписання відповідачем паспорту споживчого кредиту слід вказати наступне.

Згідно із частиною другою статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

Проте наданий позивачем до позовної заяви паспорт споживчого кредиту, який підписаний відповідачем, містить зауваження про те, що інформація зазначена в ньому зберігає чинність та є актуальною лише до 01 липня 2021 року. Більш того, зі змісту цього паспорту вбачається, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в ньому, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.

Також, у розділі 4 вказаного паспорту зазначено, що наведені у ньому обчислення реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача є репрезентативними та базуються на обраних споживачем умовах кредитування і на припущенні, що договір про споживчий кредит залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені у договорі. Реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.

Отже, підписання паспорта споживчого кредиту, який містить узагальнену інформацію про умови кредитування щодо різних типів кредитних продуктів є передумовою укладення кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача і цей документ не є складовою укладеного договору.

Таким чином, суд вважає, що банк на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» ознайомив відповідача, як споживача, з інформацією, необхідною для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, вказавши при цьому, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту.

Аналогічні за змістом висновки містяться у постанові Чернігівського апеляційного суду від 12 листопада 2021 року у справі №750/8872/21.

Суд зауважує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Зважаючи на викладене, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.

Таким чином, оскільки анкета-заява, яка підписана відповідачем, не містить посилання на конкретні умови кредитування, нарахування відсотків та порядок повернення кредиту, а тому саме по собі підписання відповідачем паспорта споживчого кредиту, який не є складовою частиною укладеного договору, без підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг не підтверджує узгодження сторонами умов кредитування.

Відповідні за змістом висновки містяться і в постановах від 18 січня 2021 року у справі № 748/2011/20, від 28 січня 2021 року у справі № 390/1088/20, від 26 січня 2021 року у справі № 485/1317/20, у постанові від 01 лютого 2021 року у справі № 128/715/20, від 13 січня 2021 року у справі № 607/7831/20, від 15 січня 2021 року у справі № 348/1837/20 та інших.

Враховуючи наведене, суд дійшов виноску про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками, у зв`язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України суд враховує, що оскільки позов задоволено частково, тому судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжного доручення №6005315368921 від 16 жовтня 2021 року (а.с.1) позивачем сплачено 2270 грн. судового збору. При цьому враховуючи, що судом частково задоволено позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором в розмірі 14481 грн 74 коп., що становить 70 % від ціни позову, тому на користь позивача підлягає стягнення з відповідача 1589 грн 00 коп. судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючого ст.ст.2, 12, 13, 81, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 284, 352, 354-355, п.9, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 на користь Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК", код ЄДРПОУ 14360080, 49074, м.Дніпро, вул.Батумська, буд.11, суму заборгованості за кредитним договором від 31 липня 2020 року в розмірі 14 481 (чотирнадцять тисяч чотириста вісімдесят одна) грн. 74 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 на користь Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" 1589 грн 00 коп. судового збору.

В іншій частині позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Позивач: Акціонерне товариство "АКЦЕНТ-БАНК", код ЄДРПОУ 14360080, 49074, м.Дніпро, вул.Батумська, буд.11.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя Наталія ФЕТІСОВА