Постанова № 10245482, 01.07.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2010 р.Справа № 26/31-10-946

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шевченко В.В.

суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.

при секретарі судового засідання: Риковій О.М.

за участю представників сторін:

від ВАТ „Одеський домобудівельний комбінат”: Гавриленко А.І. –за дорученням

від КП „Теплопостачання міста Одеси”: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Одеський домобудівельний комбінат”, м. Одеса

на рішення господарського суду Одеської області

від 17 травня 2010 року                    

у справі № 26/31-10-946                                                            

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Одеський домобудівельний комбінат”, м. Одеса

до Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси”, м. Одеса

про стягнення 35367 грн. 92 коп.

В С Т А Н О В И Л А:

          01.03.2010 р. Відкрите акціонерне товариство „Одеський домобудівельний комбінат” (далі позивач, ВАТ) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси” (далі відповідач, КП) про стягнення грошових коштів в сумі 35367 грн. 92 коп.

          Позов мотивований тим, що відповідач не виконав свої зобов’язання за укладеним між сторонами у справі договором № 05 від 24.01.2007 р. щодо оплати виконаних позивачем у лютому 2007 року робіт з ремонту адміністративної будівлі відповідача, внаслідок чого має борг по їх оплаті в сумі 20780 грн. 40 коп., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й 12724 грн. 12 коп. –збитків від інфляції (індекс інфляції) за період з березня 2007 р. по січень 2010 р. включно, 1863 грн. 40 коп. –3% річних за період з 02.03.2007 р. по 26.02.2010 р., а також відшкодувати понесені витрати по справі: 353 грн. 68 коп. –на сплату держмита та 236 грн. –на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          У відзиві на позов КП позовні вимоги ВАТ вважало необґрунтованими та безпідставними.

          Рішенням господарського суду Одеської області від 17.05.2010 р. (суддя Никифорчук М.І.) позовні вимоги ВАТ залишені без задоволення.

          Рішення суду мотивовано тим, що договір № 05 від 24.01.2007 р. є нікчемним, а тому не породжує жодних правових підстав, внаслідок чого позовні вимоги задоволені бути не можуть.

          В апеляційній скарзі ВАТ просить рішення місцевого суду скасувати, оскільки воно не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з порушеннями норм матеріального права та постановити нове рішення яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі. В судовому засіданні представник ВАТ доводи апеляційної скарги підтримав.

          Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

          Про день час і місце розгляду справи відповідач був своєчасно та належним чином повідомлений, але його представник в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, з будь-якими клопотаннями до суду не звертався, а тому не скористався своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом.

          Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Як вбачається з матеріалів справи 24.01.2007 р. між сторонами у справі був укладений договір № 5 за умовами якого ВАТ зобов’язався на свій ризик власними та залученими силами і засобами виконати роботи з ремонту санвузла в адміністративній будівлі відповідача загальною вартістю 20780 грн. 40 коп., а останній прийняти виконані роботи за відповідним актом форми Ф-2 та оплатити ці роботи у 3-х денний термін після підписання акту виконаних робіт.

          Також, сторонами складено, підписано та скріплено їх печатками кошторис з розрахунку договірної ціни на ремонтні роботи санвузлу адміністративної будівлі КП в якому сторонами визначена вартість ремонтних робіт у розмірі 20780 грн. 40 коп.

          При викладених обставинах колегія суддів вважає що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду, відповідно до якого одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦК України), а тому між сторонами у справі на підставі договору № 05 від 24.01.2007 року склалися цивільно –правові відносини, зміст яких становлять їх взаємні права і обов’язки щодо виконання обумовлених цим договором робіт та їх приймання і оплати (ст. ст. 11, 509 ЦК України), внаслідок чого висновки суду першої інстанції про те, що названий договір є нікчемним є помилковими, оскільки не ґрунтуються на матеріалах справи та умовах укладеного договору.

          Як свідчать матеріали справи позивач свої зобов’язання за укладеним договором виконав у повному обсязі та своєчасно, що вбачається з довідки про вартість виконаних робіт форми № КБ-3 за лютий 2007 р. та акту приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в за лютий 2007 р., які підписані представниками сторін, підписи яких засвідчені печатками юридичних осіб.

          Відповідач, підписавши акт виконаних робіт та довідку про вартість виконаних робіт, фактично визнав обсяг та вартість виконаних позивачем робіт на об’єкті санвузла в адміністративній будівлі КП, а також враховуючи те, що ВАТ було допущено для виконання ремонтних робіт в приміщенні санвузла адміністративної будівлі КП, які виконувались протягом тривалого часу, колегія суддів вважає, що твердження останнього про те, що у договорі № 05 від 24.01.2007 р. сторонами не був визначений об’єкт ремонтних робіт до уваги прийнятими бути не можуть, оскільки спростовуються зазначеними матеріалами справи.

          Не заслуговують на увагу і доводи відповідача про те, що виконавчий директор Мелешко В.І. не мав повноважень на укладання спірного договору, так як відповідач, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, не надав повний текст Статуту КП, а крім того, договір № 05 від 24.01.2007 р. підписаний посадовою особою КП та в ньому прямо зазначено, що при його підписанні виконавчий директор діє відповідно до Статуту КП.

          Крім того, колегія суддів вважає, що названий договір був погоджений і директором КП, оскільки згідно п. 3.4.1 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, що затверджена наказом Міністра внутрішніх справ України 11.01.1999 р. за № 17 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28.04.1999 р. за № 264/3557 –відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності.

          Так як, підписи представників відповідача на договорі № 05 від 24.01.2007 р., довідці про вартість виконаних підрядних робіт за лютий 2007 року та акті приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2007 року на загальну суму 20780 грн. 40 коп. засвідчені головною печаткою КП, а законність користування нею покладена особисто на керівника відповідача та з урахуванням відсутності доказів фальсифікації названих документів колегія суддів визнає зазначені письмові докази належними та допустимими.

          При викладених обставинах колегія суддів вважає, що відповідно до умов укладеного договору відповідач повинний був оплатити виконані позивачем роботи протягом 3-х днів після підписання акту виконаних робіт, тобто в строк не пізніше ніж 02.03.2007 р., у зв’язку з чим визнає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 20780 грн. 40 коп. боргу по оплаті виконаних останнім підрядних робіт за договором № 05 від 24.01.2007 р., так як згідно ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися своєчасно та належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

          На підставі ч. 2 ст. 625 ч. 2 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, у зв’язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 12724 грн. 12 коп. –збитків від інфляції (індекс інфляції) за період з березня 2007 р. по січень 2010 р. включно та 1863 грн. 40 коп. –3% річних за період з 02.03.2007 р. по 26.02.2010 р. виходячи з суми боргу 20780 грн. 40 коп.

          Наданий позивачем розрахунок індексу інфляції та річних перевірений апеляційним судом за допомогою комп’ютерної програми Юридична інформаційно-пошукова система „Законодавство” та є правильним і вірним.

          Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України відповідач повинний відшкодувати позивачеві: 353 грн. 68 коп. –понесених судових витрат на сплату держмита при поданні позову, 236 грн. –понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 176 грн. 84 коп. –понесених судових витрат на сплату держмита за подану апеляційну скаргу.

          Оскільки при ухваленні судового рішення місцевий суд неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи та його висновки не відповідають обставинам справи, то колегія суддів вважає за необхідне це рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги ВАТ.

Керуючись ст.ст. 99,101-105 ГПК України, колегія суддів –

ПОСТАНОВИЛА:

          Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Одеський домобудівельний комбінат” –задовольнити.

          Рішення господарського суду Одеської області від 17.05.2010 року –скасувати.

          Позов Відкритого акціонерного товариства „Одеський домобудівельний комбінат” –задовольнити у повному обсязі.

          Стягнути з Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси” (65110 м. Одеса, вул. Балківська, 1Б р/р 26035002789001 у ВАТ КБ „Надра” МФО 328975 код ЄДРПОУ 34674102) на користь Відкритого акціонерного товариства „Одеський домобудівельний комбінат”(65031, м. Одеса, вул. Промислова, 31 р/р 26009213521 банк ВАТ „Морський транспортний банк” м. Іллічівськ, МФО 328168 код ЄДРПОУ 01271830) : 20780 грн.40 коп. –боргу, 12724 грн. 12 коп. –збитків від знецінювання грошових коштів (індекс інфляції), 1863 грн. 40 коп. –три відсотки річних, 353 грн. –понесених витрат на сплату держмита при поданні позову, 236 грн. –понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 176 грн. 84 коп. –понесених витрат на сплату держмита за подану апеляційну скаргу.

          Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: В.В.Шевченко

Суддя: В.В.Бєляновський

Суддя: М.А.Мирошниченко