Ухвала суду № 102422332, 04.01.2022, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/4699/21

провадження №1-кп/619/157/22

УХВАЛА

04 січня 2022 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Нечипоренко І.М.

за участю:

секретаря судового засідання - Носачової І.В.

розглянув у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12021220500000082 від 27.01.2021 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Богодухів Харківської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 313, ч.1 ст. 263 КК України,

Сторони кримінального провадження:

прокурор - Караченцев Д.Ю.

захисник: - Авілова О.М.

обвинувачений - ОСОБА_1 .

Суть питання, що вирішується ухвалою.

До Дергачівського районного суду Харківської області надійшов обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_1 за фактом скоєння злочинів, передбачених ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 313, ч.1 ст. 263 КК України, внесених в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021220500000082 від 27.01.2021.

Під час проведення підготовчого судового засідання не встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України.

Підстав для здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні не встановлено.

У підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обґрунтовуючи наявністю існування ризику переховування від суду, оскільки злочини є особливо тяжкими, санкція деяких з них передбачає покарання у вид позбавлення волі строком до 12 років. При цьому ОСОБА_1 не одружений, утриманців не має, не працює, що може спонукати останнього до переховування, з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, існує ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки обвинувачений вчиняв злочини впродовж тривалого періоду часу, з корисливих мотивів, не має будь-яких офіційних джерел доходу. До того ж, слід врахувати наявність вагомих доказів, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан здоров`я, якому 28 років та не має тяжких захворювань чи інвалідності, відсутність постійного місця роботи або навчання. Інший більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Заслухавши клопотання прокурора та думку присутніх осіб, оцінивши в сукупності всі обставини, в тому числі передбачені п. п. 1-11 ч. 1 ст. 178 КПК України, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

За змістом ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 09.11.2021 продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_1 по 05.01.2022 включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частина 2 ст. 177 КПК України констатує, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Разом із тим, наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Що стосується обґрунтованої підозри, то в силу положень частини другої статті 42 КПК України ОСОБА_1 наразі перебуває у статусі обвинуваченого, тому судом не надається оцінка наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень.

У обґрунтування поданого клопотання прокурор посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати такі заявлені органом досудового розслідування та попередньо підтверджені судом ризики, що визначені у частині першій статті 177 Кримінального процесуального кодексу України: ризик переховування від органу досудового розслідування та суду; ризик впливу на свідків; ризик вчинення інших кримінальних правопорушень.

Так, у обґрунтування ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду прокурор посилається на тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим за вчинення особливо тяжких злочинів, що може бути само по собі мотивом переховуватись від суду.

Дійсно, два із злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 є особливо тяжкими.

У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення, у сукупності з іншими обставинами, збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року, ЄСПЛ зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, суд вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що обвинувачений ОСОБА_1 може вчинити спроби переховуватися від органів суду, у зв`язку з чим наявність вказаного ризику, на думку суду, є доведеним.

Щодо ризику незаконного впливу обвинуваченого на свідків, як зазначив прокурор, наявність цього ризику обумовлена характером та обставинами вчинення злочину, наявністю свідків, показання яких відкриті ОСОБА_1 з визначенням їх контактних даних, що дає можливість впливати на їх свідчення.

Оцінюючи можливість впливу на свідків, суд виходить із передбаченої Кримінальним процесуальним кодексом України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1 та ч. 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Разом із цим, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, а отже і з протоколами допитів встановлених досудовим розслідуванням свідків, обвинувачений ОСОБА_1 знає як їх персональні дані, так і зміст наданих ними показань на стадії досудового розслідування.

Оскільки допит свідків на стадії судового розгляду ще не здійснено, вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу обвинуваченого на них з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні не зменшився та продовжує існувати щодо обвинуваченого.

Щодо ризику вчинення інших кримінальних правопорушень прокурором зазначено, що характер, неодноразовість вчинених дій, тяжкість вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень дають підстави вважати, що ОСОБА_1 може вчинити інші кримінальні правопорушення та продовжити свою злочинну діяльність, враховуючи, що не маючи законних джерел існування, він обвинувачується у вчиненні корисливих злочинів.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, перелік яких надано у зазначеній статті.

Згідно з вимогами п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, отже виправдовуютьпродовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До того ж , фактичні обставини інкримінованих останньому тяжких та особливо тяжких злочинів свідчать про підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, а також даними про особу обвинуваченого вказують на обґрунтованість заявленого прокурором клопотання.

Суд не вбачає можливості застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, оскільки інші запобіжні заходи не здатні в повній мірі запобігти зазначеним ризикам, тому клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, наявні обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, для продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 .

У вчиненні інших дій, необхідних для підготовки до судового розгляду, потреби немає.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 183, 194, 197, 199, 314, 314-1, 315, 316, 392 КПК України, суд

постановив:

Призначити на підставі обвинувального акта у відношенні ОСОБА_1 за фактом скоєння злочинів, передбачених ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 313, ч.1 ст. 263 КК України, судовий розгляд на 14 год 00 хв 13 січня 2022 року у залі судових засідань №2 приміщення Дергачівського районного суду Харківської області.

Здійснювати судовий розгляд у відкритому судовому засіданні.

Викликати в судове засідання осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» по 04 березня 2022 року включно.

Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги через Дергачівський районний суд Харківської області, а обвинуваченим в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали.

Суддя І. М. Нечипоренко