Ухвала суду № 102394851, 01.10.2021, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/5267/21

провадження № 2-з/361/222/21

01.10.2021

УХВАЛА

01 жовтня 2021 року м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Дутчак І.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

в с т а н о в и в :

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства "Альфа-Банк", треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Кравець Вадим Валентинович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоров Павло Валентинович, у якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса за реєстровим № 17780, вчинений 02 жовтня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., про стягнення із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк" або Банк) заборгованості за кредитним договором № 800004374 від 20 червня 2008 року в загальному розмірі 31816,49 доларів США.

Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення цього позову, у якій просила накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 62,6 м2, право власності на яку зареєстровано за АТ "Альфа-Банк", реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2093864032106; заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо зазначеної квартири.

В обґрунтування заяви зазначала, що 20 червня 2008 року між нею, ОСОБА_1 , та АТ "Альфа-Банк" укладено іпотечний договір № 800004374-И, відповідно до якого предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 . Даний договір укладено з метою забезпечення виконання зобов`язань та можливого задоволення іпотекодержателем вимог за кредитним договором № 800004374 від 20 червня 2008 року, відповідно до якого ОСОБА_2 надано споживчий кредит у розмірі 27500 доларів США.

Приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Чуловським В.А. незаконно вчинено 02 жовтня 2016 року виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 17780, та у подальшому видано його дублікат, який зареєстрований 27 вересня 2018 року в реєстрі за № 14350. У поданій АТ "Альфа-Банк" заяві приватному нотаріусу Чуловському В.А. про видачу виконавчого напису неправомірно завищено суму, що підлягає стягненню за іпотечним договором, оскільки загальна сума заборгованості за договором на дату його укладення - 20 червня 2008 року становила 27500 доларів США, сума заборгованості, що виникла у період з 20 березня 2014 року по 11 серпня 2016 року склала 31816,49 доларів США, що вказує на явно завищений розмір заборгованості перед Банком з абсолютно незрозумілих підстав. Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вимоги ст. ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат". Розрахунок розміру невиконаних зобов`язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту і відсотками зроблений працівниками Банку та є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків відповідача, тому не може бути доказом безспірності грошових вимог до позивача.

04 червня 2020 року за АТ "Альфа-Банк" зареєстровано право власності на належну їй, ОСОБА_1 , квартиру АДРЕСА_1 .

На сьогоднішній момент позивачу достеменно відомо, що відповідач вживає заходів щодо продажу спірного майна - зазначеної вище квартири.

Наведене вище дає також підстави вважати, що відповідач АТ "Альфа-Банк" у будь-який момент може в силу положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, звернутися до органів державної реєстрації прав на нерухоме майно, державних реєстраторів прав на нерухоме майно, у тому числі осіб, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно з метою вчинення реєстраційних дій, направлених на передачу в користування чи іншого володіння квартири АДРЕСА_1 , що унеможливлять виконання судового рішення у разі задоволення судом поданого нею позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексом заходів забезпечення позову.

У ч. 2 ст. 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" роз`яснив, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду про задоволення позову та повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

За змістом і формою заява про забезпечення позову повинна відповідати вимогам, встановленим у ст. 151 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, предметом і підставою якого є визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

У поданій до суду заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 62,6 м2, право власності на яку зареєстровано за АТ "Альфа-Банк", а також заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо зазначеної квартири.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Згідно із ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Виходячи з наведених вище норм законодавства, заява про забезпечення повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені, тобто особа, яка подала таку заяву, повинна обґрунтувати причини звернення до суду з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Не може бути задоволена заява про забезпечення позову, якщо заявник не надав доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Вжиті судом заходи забезпечення позову мають бути співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом у кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Здійснюючи оцінку обґрунтованості доводів ОСОБА_1 щодо необхідності вжиття заходів забезпечення поданого нею позову про визнання виконавчого напису нотаріуса, таким, що не підлягає виконанню, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та забороною органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо зазначеної квартири, суд дійшов висновку, що обраний ОСОБА_1 захід забезпечення позову не пов`язаний із поданим нею до АТ "Альфа-Банк" позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса, таким, що не підлягає виконанню.

Всупереч вимогам ч. 1 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 не обґрунтувала необхідність вжиття саме таких видів забезпечення позову, які вона просить суд застосувати, в чому існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення її позову про визнання виконавчого напису нотаріуса, таким, що не підлягає виконанню. Посилання позивача на те, що невжиття заходів забезпечення істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист її прав, за захистом яких вона звернулася, не є підставою для вжиття судом обраних ОСОБА_1 заходів забезпечення поданого нею позову.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову вимогам ч. 1 ст. 151 ЦПК України не відповідає.

Згідно із ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 149 - 153, 259, 260 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Учасник справи у разі постановлення ухвали за його відсутності має право оскаржити ухвалу в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Дутчак І. М.