Рішення № 102390577, 31.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 грудня 2021 року м. Київ №640/17494/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А0135, Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність ВЧ А0135 щодо не нарахування і не виплати йому суми грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 15.03.2016 по 08.10.2018, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення з військової служби 08.10.2018, і зобов`язати цього відповідача вчинити такі дії;

- визнати протиправною бездіяльність Фінансового управління ГШ ЗСУ щодо не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 11.09.2013 по 08.10.2018 і зобов`язати цього відповідача вчинити такі дії із застосуванням базових місяців: січень 2008р. - для періоду з вересня 2013р. по березень 2018р., березень 2018р. - для періоду з квітня 2018р. по жовтень 2018р., а також надати довідку з місячним розрахунком індексації за період з 11.09.2013 по 08.10.2018.

Підстави позову: - індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті, проте при звільненні позивача індексація за вказані періоди не виплачена; - при звільненні позивача з військової служби йому не було виплачено грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, чим порушено вимоги ст.ст. 10-1, 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" і право позивач на одержання такої компенсації.

Від ВЧ А0135 надійшов відзив, в якому цей відповідач просить відмовити в позові з тих підстав, що надання додаткових відпусток військовослужбовцям як учасникам бойових дій припинено, їх перенесення на інший період або продовження законодавством не передбачено.

Фінансове управління ГШ ЗСУ відзив не подало, причин неподання - суду не повідомило. Копія ухвали суду про відкриття провадження у справі та позовній матеріали одержані представником відповідача в суді 03.08.2021, що підтверджується розпискою на звороті ухвали суду, а також вручені поштовим зв`язком, що підтверджується повідомленням про вручення 0105106825889.

Позов належить задовольнити частково, зважаючи на таке.

Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується копією посвідчення учасника бойових дій від 15.03.2016 серія НОМЕР_1 .

Згідно з копіями витягів з наказів від 28.09.2018 №622 (по о/с) і від 08.10.2018 №214 (по с/ч) позивача звільнено з військової служби та виключено зі списків особового складу і всіх видів забезпечення.

Позивач звернувся до Фінансового управління ГШ ЗСУ щодо нарахування і виплати індексації за період з 11.03.2013 по 08.10.2018 та грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки.

Листом Фінансового управління ГШ ЗСУ від 06.04.2021 позивачу повідомлено, що у 2016, 2017рр. та на дату його звільнення фінансовий ресурс не дозволяв виплату індексації. Також повідомлено, що згідно з рішенням Міністра оборони України від 14.11.2019 №177709/з виплату грошової компенсації здійснювати за відповідними рапортом військовослужбовця при його звільненні на підставі наказу командира (начальника). Розрахунок з позивачем проведено відповідно до витягу з наказу командира ВЧ А0135 від 08.10.2018 №214 у повному обсязі. Рекомендовано здійснювати виплату грошової компенсації звільненим особам на підставі відповідних рішень суду після набрання ними законної сили.

Розглядаючи вимоги до ВЧ А0135 щодо нарахування і виплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, суд зважає на таке.

У цій частині справа є типовою, при вирішенні якої необхідно застосовувати рішення Верховного Суду від 16.05.2019 у зразковій справі №620/4218/18, згідно з яким норми Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання у рік звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, право на яку набуто під час проходження військової служби в особливий період з моменту оголошення мобілізації. На час прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу, відповідачем протиправно не було проведено з позивачем усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з 2015 року по 2018 рік. Припинення відпустки на час особливого періоду не означає припинення права на відпустку, яке (тобто, право на відпустку) може бути реалізовано у один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати не визначений термін; 2) грошова компенсація відпустки особі.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2019 у справі №620/4218/18, спеціальним законодавством прямо не врегульовано питання строків звернення до суду у зв`язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак за змістом пункту 3 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 грошова компенсація виплачується за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в т.ч. за минулі роки. Отже, право на отримання таких виплат не обмежується жодним строком (п. 40). <...> Cтягнення сум компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій не обмежені позовною давністю. На час відпустки, яка хоча і непов`язана з виконанням службових обов`язків, за особою зберігається заробітна плата (грошове забезпечення), такі виплати включаються до фонду заробітної плати і є невід`ємною його частиною. Це ж саме стосується і компенсації при звільненні за невикористані дні відпустки" (п. 41).

Згідно з копією витягу з наказу ВЧ А0135 від 08.10.2018 №214 (по с/ч) при звільненні позивача відповідач не нарахував і не виплатив позивачу грошову компенсацію за невико-ристані ним дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 15.03.2016 по 08.10.2018, чим допустив протиправну бездіяльність та порушив право позивача на отримання вказаної компенсації.

Відзив відповідача не спростовує доводів позивача і не відповідає висновкам Верховного Суду, тому відхиляється судом.

З метою захисту і поновлення порушеного права позивача позовні вимоги у цій частині належить задовольнити.

Розглядаючи вимоги щодо виплати індексації грошового забезпечення, суд зважає на таке.

Статтею 2 Закону України від 03.07.1991 №1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 4 цього Закону передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів насе-лення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Статтею 6 цього Закону передбачено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078), індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, а зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.

Згідно з п. 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме:

1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів;

2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; <...>.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Згідно з висновком Верховного Суду у постанові від 05.02.2020 №825/565/17 у подібних правовідносинах п. 6 Порядку №1078 безпосередньо не скасовує виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов`язує індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації, оскільки мова йде про фінансові ресурси бюджетів всіх рівнів. Також, Верховний Суд зазначив, що відсутність коштів для виплати індексації грошового забезпечення не є належним доказом неможливості здійснення цих виплат.

У справі відсутні докази нарахування і виплати позивачу індексації грошового забезпе-чення з період з 11.09.2013 по 08.10.2018. Відповідь Фінансового управління ГШ ЗСУ не доводить відсутність обставин, передбачених ст. 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Зважаючи на висновки Верховного Суду, не нарахування і не виплата відповідачем індексації грошового забезпечення з підстав відсутності фінансування є протиправною.

З метою захисту і поновлення порушених прав позивача позовні вимоги у цій частині належить задовольнити.

Водночас у частині зобов`язання відповідача при обчисленні індексації врахувати відпо-відні базові місяці (січень 2008р. і березень 2018р.) та видати довідку про нараховані суми індексації вимоги не належить задовольняти, оскільки відповідач таке обчислення не проводив, тому порушення прав чи інтересів позивача у цій частин відсутнє.

Позивач звільнений від сплати судового збору згідно з п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір". Інші витрати сторонами не заявлені, тому їх розподіл не проводиться.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 90, 241-246, 257-262 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Задовольнити позов ОСОБА_1 повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А0135 щодо не нарахування і не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 15.03.2016 по 08.10.2018, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення з військової служби.

3. Зобов`язати Військову частину А0135 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 15.03.2016 по 08.10.2018, виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

4. Визнати протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 11.09.2013 по 08.10.2018.

5. Зобов`язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 11.09.2013 по 08.10.2018.

6. Відмовити у задоволенні позову в іншій частині.

Позивач: ОСОБА_1 ;

АДРЕСА_1 ;

РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідачі:

1) Військова частина А0135;

03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 14302466.

2) Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України;

03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 22990368.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Дата рішення є днем складення його у повному обсязі.

Суддя Д.А. Костенко