Рішення № 10236982, 16.03.2010, Богодухівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Будьоннівський районний суд м. Донецька)

Справа № 2-782/10

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16 березня 2010 року м. Донецьк

Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі:

Головуючий-суддя Сенчишин Ф.М.

При секретарі Мазур О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства “ВТБ Банк” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Згідно позову (з урахуванням уточнень позовних вимог - а.с. 123-125, 134), відповідно до укладеного договору № 31В-ДФВ8/2008 від 30 травня 2008 року відповідач ОСОБА_2 в банківській установі позивача, отримав кредит у розмірі 160000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14 % річних строком кредитування до 29 травня 2028 року. В порушення умов кредитного договору та вимог чинного цивільного законодавства відповідач від своєчасного виконання зобовязання ухиляється. Як наслідок порушення відповідачем зобовязання щодо повернення чергової частини суми кредиту, позивач має право достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Станом на 01 жовтня 2009 року загальна сума, що підлягає до сплати позичальником становить 186042,16 доларів США та 43698,63 гривень, з яких:

- 149333,28 доларів США сума кредиту, що залишилась неповернутою боржником;

- 10000,05 доларів США сума простроченого боргу по кредиту;

- 26708,83 доларів США відсотки за користування кредитом за період з 21 липня 2008 року по 30 вересня 2009 року;

- 14398,49 гривень сума пені (30 %) за весь час прострочення повернення кредиту згідно п. 9.1 кредитного договору;

- 25768,52 гривень - сума пені за весь час прострочення процентів згідно п. 9.2 кредитного договору;

- 3531,62 гривень - несплачена сума 3 (трьох) процентів річних від суми прострочених відсотків за весь час прострочення відсотків згідно ст. 625 ЦК України.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь зазначену заборгованість та понесені ним судові витрати.

У судове засідання позивач Відкрите акціонерне товариство “ВТБ Банк”, належним чином та завчасно сповіщений про час та місце розгляду справи, представника не направив. Надав суду письмову заяву, згідно якої підтримав в повному обсязі вимоги за позовною заявою та фактичні обставини на яких вони ґрунтуються. Просить суд розглянути справу за відсутності свого представника.

Відповідач ОСОБА_2 належним чином та завчасно сповіщений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не зявився, про причини неявки суду не повідомив.

За ухвалою суду справа розглянута за відсутності сторін.

На підставі досліджених письмових доказів судом встановлені наступні фактичні обставини:

Згідно копії кредитного договору (а.с. 16-20), 30 травня 2008 року відповідач ОСОБА_2 уклав з позивачем Відкритим акціонерним товариством “ВТБ Банк” договір № 31В-ДФВ8/2008. Згідно досягнутих сторонами умов надання кредиту, на виконання своїх зобовязань, відповідно до умов вказаного договору, позивач на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності надав відповідачу грошові кошти (кредит) у розмірі 160000 доларів США для придбання трьохкімнатної квартири, розташованої за адресою: м. Донецьк, вул. Карпинського, б. 25, кв. 182, строком кредитування 20 років до 29 травня 2028 року з оплатою відсотків за користування кредитними ресурсами у розмірі 14 % річних. Для надання кредитних ресурсів та обліку залишку заборгованості по ним, позивач відкрив відповідачу позичковий рахунок. У відповідності до п.п. 4.1, 8.1, 8.2, 8.3 кредитного договору, відповідач зобовязався сплачувати позивачеві проценти за користування кредитом та погашати кредит рівними частинами в розмірі 666,67 доларів США починаючи з червня 2008 року щомісячно в період з 21 по 28 числа кожного місяця. Згідно копії іпотечного договору (а.с. 36), виконання відповідачем взятих на себе зобовязань забезпечене шляхом передання позивачу в іпотеку вищезазначеної квартири. Згідно копії заяви на видачу готівки (а.с. 93), позивач зобовязання за кредитним договором виконав повністю, передавши позивачеві 30 травня 2008 року 160000 доларів США, що на зазначену дату було еквівалентно 776320 гривень. Згідно розрахунку заборгованості за кредитом (а.с. 136-138), починаючи з липня 2008 року відповідач припинив в повному обсязі виконання договірних зобовязань з повернення позивачеві кредиту та сплати процентів за користування кредитом. Згідно п. 9.1 зазначеного кредитного договору, у разі несвоєчасного повернення кредиту позивальник зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 30 % річних від простроченої суми. Згідно п. 9.2 кредитного договору, у разі несвоєчасної (неналежної) сплати процентів за користування кредитом, Позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання. Станом на 01 жовтня 2009 року позивачем нарахована загальна сума, що підлягає до сплати відповідачем, яка становить 186042,16 доларів США та 43698,63 гривень, з яких:

- 149333,28 доларів США сума кредиту, що залишилась неповернутою боржником;

- 10000,05 доларів США сума простроченого боргу по кредиту;

- 26708,83 доларів США відсотки за користування кредитом за період з 21 липня 2008 року по 30 вересня 2009 року;

- 14398,49 гривень сума пені (30 %) за весь час прострочення повернення кредиту згідно п. 9.1 кредитного договору;

- 25768,52 гривень - сума пені за весь час прострочення процентів згідно п. 9.2 кредитного договору;

- 3531,62 гривень - несплачена сума 3 (трьох) процентів річних від суми прострочених відсотків за весь час прострочення відсотків згідно ст. 625 ЦК України.

Аналізуючи правовідносини, що є предметом судового розгляду, суд враховує наступне:

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення чергової частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: ... сплата неустойки;

Згідно ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобовязання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд виходить з того, що між сторонами виникли договірні відносини з приводу кредиту, які регулюються параграфами 1, 2 глави 71 Цивільного кодексу України. Відповідач ОСОБА_2, як позичальник за кредитним договором в порушення вимог ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1054 ЦК України прострочив виконання грошового зобовязання в частині повернення позикодавцеві чергової частини позики у строк та в порядку, що встановлені договором, та сплати процентів за користування кредитом, що згідно п. 3 ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 624, ч. 2 ст. 1050 ЦК України спричиняє наслідки:

- наявність у банківської установи права вимагати стягнення простроченої заборгованості за кредитом;

- наявність у банківської установи права вимагати дострокового повернення чергової частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних банку;

- наявність у банківської установи права вимагати сплати неустойки (пені) за прострочення виконання грошового зобовязання щодо сплати чергової частини кредиту та процентів за користування кредитом.

Відповідач згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання, тому позовні вимоги до нього в частині стягнення заборгованості за кредитом, процентів за користування кредитом, договірної пені за прострочення сплати кредиту та процентів за користування кредитом підлягають задоволенню в повному обсязі. Розрахунок суми заборгованості по кредиту та відсоткам за користування кредитом здійснений арифметично правильно. Розрахунок договірної пені здійснений арифметично правильно, нарахування пені правильно здійснене в гривні виходячи з облікової ставки НБУ та офіційного курсу НБУ долару до гривні на дату нарахування пені.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3531,62 гривень несплаченої суми 3 (трьох) процентів річних від суми прострочених відсотків за весь час прострочення відсотків згідно ст. 625 ЦК України. Суд виходить з того, що з гідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, б оржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Укладеним між сторонами договором (п. 9.2) визначений розмір процентів, які відповідач має сплатити позивачеві у випадку прострочення виконання зобовязання щодо сплати процентів за користування кредитом - подвійна облікова ставка НБУ за кожен день прострочення. За наведених обставин позовні вимоги в цій частині не ґрунтуються на законі та задоволенню не підлягають.

З відповідача на користь позивача згідно ст. 88 ЦПК України слід стягнути судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2550 гривень та інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 60 гривень.

Ухвалою суду від 07 жовтня 2009 року вжито захід забезпечення позову відповідач тимчасово обмежений у праві виїзду за межі України. З врахування того, що договірні зобовязання відповідачем до цього часу не виконані, суд не вбачає за можливе скасувати захід забезпечення позову до виконання відповідачем своїх зобовязань в повному обсязі.

Керуючись ст. 526, ч. 1 ст. 530, ст. 610, п. 3 ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 625, ч. 1 ст. 625, ч. 1 ст. 1049, ч. 2 ст. 1050, ч. 1 ст. 1054 ЦК України та ст.ст. 10, 11, 60, 83, 212 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “ВТБ Банк” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьку, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, іпн НОМЕР_1, на користь Відкритого акціонерного товариства “ВТБ Банк”, м. Київ, б-р Тараса Шевченка / вул. Пушкінська, б. 8 / 26, код ЄДРПОУ 14359319, заборгованість за кредитним договором № 31В-ДФВ8/2008 від 30 травня 2008 року з оплати кредиту та відсотків за користування кредитом станом на 01 жовтня 2009 року у загальному розмірі 186042 (сто вісімдесят шість тисяч сорок два) долари США 16 (шістнадцять) центів.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства “ВТБ Банк”:

- заборгованість за кредитним договором № 31В-ДФВ8/2008 від 30 травня 2008 року з оплати пені за несвоєчасне повернення кредиту та оплати відсотків за користування кредитом станом на 01 жовтня 2010 року у розмірі 40167,01гривень

- судові витрати з оплати судового збору та інформаційно технічного забезпечення розгляду справи у загальному розмірі 2610 гривень;

усього стягнути 42777 (сорок дві тисячі сімсот сімдесят сім) гривень 01 (одна) копійка.

У задоволенні решти позовних вимог Відкритого акціонерного товариства “ВТБ Банк” до ОСОБА_2 - відмовити.

На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження у Апеляційний суд Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга може бути подана у тому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання такої заяви.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий :