Рішення № 102356828, 30.12.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/9891/21

РІШЕННЯ

іменем України

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької митниці Державної митної служби України про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

1. Визнати протиправною відмову ОСОБА_1 , оформлену листом за №7.26-1/17/0/1 від 30.07.2021р. Державної митної служби України Хмельницька митниця у наданні дозволу на митне оформлення належного транспортного засобу з наданням пільг зі сплати митних платежів відповідно пункт 23, статті 13, Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

2. Зобов`язати Державну митну службу України Хмельницька митниця провести оформлення належного транспортного засобу ОСОБА_1 з наданням пільг зі сплати митних платежів відповідно пункт 23, статті 13, Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 19.07.2021 звернувся до Хмельницької митниці Державної митної служби України із заявою щодо надання дозволу на митне оформлення належного позивачу транспортного засобу з наданням пільг зі сплати митних платежів відповідно до п.23 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Листом від 30.07.2021 №7.26-1/17/С/1 відповідач відмовив у задоволенні заяви. Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки позивач як особа з інвалідністю внаслідок війни звільнений від сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Ухвалою суду від 16.08.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, згідно якого у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що статтею 282 Митного кодексу України встановлено випадки, коли при ввезенні на митну територію України або вивезенні за її межі товари і транспортні засоби звільняються від оподаткування митом. При цьому, зазначеною статтею Митного кодексу України не передбачено звільнення від сплати мита транспортних засобів особистого користування, що ввозяться на митну територію України, громадянами. Згідно з частиною 4 статті 282 МКУ забороняється звільняти окремих юридичних та фізичних осіб від сплати мита і переносити для них строки його сплати.

Позивач зазначає, що він у 2019 році придбав за власні кошти автомобіль на європейській реєстрації, однак не зрозуміло чи позивач придбав автомобіль за межами митної території України чи на території України, в якому митному режимі ввезено вказаний транспортний засіб, чи знятий цей транспортний засіб з обліку у країні його реєстрації, хто ввозив на митну територію України авто, які товаросупровідні документи наявні на даний транспортний засіб. Крім того, позивач не вказує жодних відомостей про транспортний засіб, щодо якого він хоче здійснити митне оформлення із наданням пільг. Вказує, що чинним законодавством не передбачено звільнення від сплати митних платежів при ввезенні громадянами на митну територію України транспортних засобів особистого користування, окрім випадків, визначених підпунктами б, в п.3 та пп. 5-7 ч.10 ст.374 Митного кодексу України. Зазначене стосується в тому числі й ввезення транспортних засобів особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та особами з інвалідністю. Оскільки позивач не подавав Митниці митну декларацію з метою здійснення митного оформлення належного йому транспортного засобу із наданням пільг зі сплати митних платежів відповідно до пункту 23 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відсутні підстави для визнання протиправною відмови Митниці у наданні дозволу на митне оформлення транспортного засобу.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій не погоджується із доводами відповідача, викладеними у відзиві на позову заяву та зазначає, що згідно діючої ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

Щодо ненадання митних документів і даних про автомобіль, зазначає, що просив лише дозвіл на право пільгового розмитнення автомобіля.

Відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначає, що чинним законодавством не передбачено звільнення від сплати митних платежів при ввезенні громадянами на митну територію України транспортних засобів особистого користування, окрім випадків, визначених підпунктами б, в п.3 та пп. 5-7 ч.10 ст.374 Митного кодексу України. Зазначене стосується в тому числі й ввезення транспортних засобів особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та особами з інвалідністю.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Згідно довідки Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії серії ХМ №221271, позивачу з 21.07.2010 встановлено другу групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Інвалідність встановлена довічно.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 17.10.2011, позивач є інвалідом ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни.

Згідно посвідчення серії НОМЕР_2 від 26.04.2019, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 1 категорії та має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивач звернувся до Хмельницької митниці Державної Митної служби України із заявою від 19.07.2021 (без додатків), у якій, посилаючись на п.23 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», просив надати дозвіл на безкоштовне розмитнення придбаного у 2019 році автомобіля на європейській реєстрації.

Листом від 30.07.2021 №7.26-1/17/С/1 Хмельницька митниця Державної митної служби України повідомила позивача про відсутність підстав для надання дозволу на здійснення безкоштовного митного оформлення належного позивачу транспортного засобу, оскільки чинним законодавством не передбачено звільнення від сплати митних платежів при ввезенні громадянами на митну територію України транспортних засобів особистого користування, окрім випадків, визначених підпунктами б, в п.3 та пп. 5-7 ч.10 ст.374 Митного кодексу України. Зазначене стосується в тому числі й ввезення транспортних засобів особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та особами з інвалідністю.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них, визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-ХІІ (далі - Закон №3551-ХІІ).

Відповідно до п.23 ч.1 ст.13 Закону №3551-ХІІ особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

Позивач стверджує, що у 2019 році ним було придбано автомобіль на європейській реєстрації. При цьому, він звернувся до Хмельницької митниці Державної митної служби України із заявою про здійснення митного оформлення автомобіля на пільгових умовах, посилаючись на норми п.23 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на що отримав відмову.

Оцінюючи правовірність відмови щодо звернення про пільгове митне оформлення автомобіля, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до статті 277 Митного кодексу України (далі – МКУ) об`єктами оподаткування митом є:

- товари, митна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України підприємствами;

- товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню митними платежами відповідно до розділу XII цього Кодексу, а також розділів V та VI Податкового кодексу України;

- товари, транспортні засоби, що реалізуються відповідно до статті 243 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 271 МКУ мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно статті 272 МКУ ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України.

Відповідно до статті 278 МКУ датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання митним органом у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

Відповідно до ч.1 статті 257 МКУ декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно частини 8 статті 257 МКУ митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відповідні відомості.

Статтею 281 МКУ встановлені тарифні пільги (тарифні преференції), зокрема допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Статтею 282 МКУ встановлено випадки, коли при ввезенні на митну територію України або вивезенні за її межі товари і транспортні засоби звільняються від оподаткування митом (податкові пільги).

Однак, зазначеною статтею МКУ не передбачено звільнення від сплати мита транспортних засобів особистого користування, що ввозяться на митну територію України громадянами.

При цьому, випадки звільнення від оподаткування товарів та транспортних засобів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами визначено частиною 10 статті 374 МКУ.

Зокрема, при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами:

- транспортні засоби особистого користування, що класифікуються в одній із товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД (у кількості однієї одиниці на кожного громадянина, який досяг 18-річного віку), за умови документального підтвердження того, що до дня видачі документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні, громадянин був власником (або співвласником) такого транспортного засобу не менше одного року, а транспортний засіб перебував за ним на постійному обліку (реєстрації) у відповідних реєстраційних органах країни постійного місця попереднього проживання громадянина не менше одного року, якщо даний транспортний засіб підлягає реєстрації в цій країні (підпункт б пункту 3 частини 10 статті 374);

- товари, що входять до складу спадщини за законом, відкритої за межами України на користь резидента (у тому числі в кількості однієї одиниці за кожною товарною позицією 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД), у разі підтвердження її складу органами, що вчиняють нотаріальні дії у країні її відкриття. Зазначене підтвердження підлягає засвідченню або легалізації у відповідній закордонній консульській установі України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (пункт 5 частини 10 статті 374);

- товари, одержані громадянами-резидентами у вигляді нагород і призів на міжнародних змаганнях, конкурсах за межами митної території України (у тому числі не більше одного товару за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД), за умови документального підтвердження факту нагородження нотаріальними органами відповідної країни. Зазначене підтвердження підлягає засвідченню або легалізації у відповідній закордонній консульській установі України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (пункт 6 частини 10 статті 374);

- товари (включаючи транспортні засоби особистого користування), що були попередньо вивезені громадянами-резидентами за межі митної території України і зворотно ввозяться на митну територію України, за наявності відповідного підтвердження факту попереднього вивезення таких товарів (пункт 7 частини 10 статті 374).

Інших випадків звільнення від оподаткування митом при ввезенні (пересиланні) на митну територію України транспортних засобів безпосередньо громадянами не передбачено.

Суд зазначає, що пункт 23 статі 12 Закону України №3551-XII не свідчить про безумовне звільнення осіб з інвалідністю внаслідок війни та прирівняних до них осіб від сплати податків та митних платежів. Вказана норма свідчить лише про можливість надання пільг таким особам - у випадках, прямо передбачених нормами податкового або митного законодавства.

З аналізу даної норми слідує, що у п.23 ст.13 Закону №3551-ХІІ в частині сплати податків і зборів здійснюється відсилання до норм податкового та митного законодавства.

У спірному випадку норми Митного кодексу України та Податкового кодексу України є спеціальними нормами, які визначають перелік податків та зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, та підстави звільнення від сплати податків, зборів та митних платежів.

Враховуючи, що чинним законодавством не передбачено звільнення від сплати митних платежів та від сплати податків при ввезенні громадянами на митну територію України транспортних засобів особистого користування, окрім випадків, визначених підпунктами б, в пункту 3 та пунктами 5-7 частини 10 статті 374 Митного кодексу України, доводи позивача про наявність підстав для звільнення від їх сплати є безпідставними.

При цьому суд звертає увагу на те, що Верховний Суд, зокрема, у постановах від 23 вересня 2021 року по справі №2240/3024/18 та від 29 листопада 2021 року по справі № 200/12279/20-а зазначив, що гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є об`єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду, тобто негативні для особи наслідки у вигляді невизнання, обмеження або перешкоджання у реалізації її реальних прав, свобод або інтересів, які настають унаслідок протиправних дій або рішень суб`єктів владних повноважень.

Водночас, звертаючись до відповідача із заявою з проханням надати дозвіл на безкоштовне розмитнення придбаного у 2019 році автомобіля на європейській реєстрації, позивач не вказав жодних відомостей та не надав жодних доказів про транспортний засіб, щодо якого він хоче здійснити митне оформлення із наданням пільг.

Відповідач обґрунтовано звертав увагу позивача на відсутність інформації як про транспортний засіб, так і про те, чи позивач придбав автомобіль за межами митної території України чи на території України, в якому митному режимі ввезено вказаний транспортний засіб, чи знятий цей транспортний засіб з обліку у країні його реєстрації, хто ввозив на митну територію України авто, які товаросупровідні документи наявні на даний транспортний засіб.

Твердження позивача про те, що ненадання митних документів і даних про автомобіль пов`язане з тим, що він просив лише надати дозвіл на право пільгового розмитнення автомобіля, є помилковими, оскільки надання дозволу у такому вигляді законодавством не передбачено.

Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 30 грудня 2021 року