Рішення № 102333274, 18.11.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.11.2021 Справа №755/10529/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого Дзюбича В.Л.,

за участі секретаря Комінярської О.М.

представника позивача Молень І.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Табінський Олег Володимирович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат – Молень І.Й. звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», треті особи – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Табінський Олег Володимирович в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса №2526 від 28 грудня 2020 року.

В обґрунтування позову зазначає, що 28 грудня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. вчинено виконавчий напис № 2526 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором №007-19060-020713 від 02 липня 2013 року, укладеним між нею та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» у розмірі 36 715,11 грн. за період з 27 січня 2018 року по 06 листопада 2020 року та 500 грн. - плата за вчинення виконавчого напису. На підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Табінським О.В. 04 лютого 2021 року відкрито виконавче провадження ВП №64331225. Вважає, що виконавчий напис нотаріуса слід визнати таким, що не підлягає до виконання, оскільки нотаріус при вчиненні виконавчого напису не пересвідчився у безспірності заборгованості позивача перед відповідачем, всупереч вимог Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів затвердженого Постановою КМУ №1172 від 29 червня 1992 року та за відсутності документів, які підтверджують безспірність заборгованості, зокрема і нотаріально посвідченого кредитного договору. Також нотаріус не пересвідчився чи було отримано боржником вимогу про усунення порушень виконання кредитного договору та чи сплив 30 денний термін з дня отримання. Таким чином, позивач не визнає та не погоджується із сумою заборгованості, зазначеній у виконавчому написі, що свідчить про те, що на момент його вчинення заборгованість була спірною. А тому, оскільки виконавчий напис здійснено з порушенням вимог чинного законодавства, він є таким, що не підлягає виконанню.

На підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 30 червня 2021 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Табінський Олег Володимирович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню передано до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за територіальною підсудністю.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 серпня 2021 року відкрито провадження у цивільній справі за вищевказаним позовом. Постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 28 вересня 2021 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача Молень І.Й. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просить задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечила.

Представник відповідача ТОВ «Росвен Інвест Україна» в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позову заяву на адресу суду не надходив.

За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно з ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач був належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, не з`явився у судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву, а позивач попередньо не заперечував щодо такого вирішення справи.

Треті особи, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Табінський О.В. в судове засідання не з`явилися з невідомої на те суду причини, хоча про день та час судового засідання повідомлялися належним чином, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

За вказаних обставин, з підстав передбачених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив такі обставини:

02 липня 2013 року ОСОБА_1 підписано заяву №007-19060-020713 про пропозицію ОСОБА_1 на укладання кредитного договору з ПАТ «Дельта Банк» в рамках тарифного пакету «Кредитна картка №1 Еволюція Старт».

26 січня 2018 року на підставі договору №142/К про відступлення прав вимоги за кредитними договорами ПАТ «Дельта Банк» відступив ТзОВ «Росвен Інвест Україна» належні банку права вимоги до позичальників за кредитними договорами.

Як вбачається із виписки з рахунка ОСОБА_1 заборгованість перед ТОВ «Росвен Інвест Україна» за кредитним договором № 007-19060-020713 від 02 липня 2013 року станом на 27 листопада 2020 року складає 36 715,11 грн. з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 15 008,34 грн.; прострочена заборгованість за відсотками становить 21 706,77 грн.

27 листопада 2020 року ТОВ «Росвен Інвест Україна» звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. із заявою про вчинення виконавчого напису на Кредитному договорі № 007-19060-020713 від 02 липня 2013 року.

Згідно довідки ТОВ «Росвен Інвест Україна» від 27 листопада 2020 року, на момент звернення до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. із заявою про вчинення виконавчого напису, між стягувачем ТОВ «Росвен Інвест Україна» та боржником ОСОБА_1 відсутні судові спори щодо виконання або невиконання умов кредитного договору №007-19060-020713 від 02 липня 2013 року.

08 жовтня 2020 року ТОВ «Росвен Інвест Україна» на адресу ОСОБА_1 надіслано повідомлення про вчинення виконавчого напису, що вбачається із списку згрупованих рекомендованих листів.

Даним листом повідомлено, що після спливу 30 календарних днів з дати направлення цього повідомлення, за заявою ТОВ «Росвен Інвест Україна» на Кредитному договорі № 007-19060-020713 від 02 липня 2013 року буде вчинено виконавчий напис нотаріуса. Розмір заборгованості становить 36 715,11 грн.

28 грудня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. вчинено виконавчий напис №2526 про звернення стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за Кредитним договором № 007-19060-020713 від 02 липня 2013 року, укладеним з ПАТ «Дельта Банк», правонаступником якого є ТОВ «Росвен Інвест Україна». Стягнення заборгованості проводиться за період з 27 січня 2018 року по 06 листопада 2020 року в загальній сумі 37 215,11 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 15 008,34 грн.; прострочена заборгованість за відсотками становить 21 706,77 грн. та 500 грн. плата за вчинення виконавчого напису.

18 січня 2021 року ТОВ «Росвен Інвест Україна» звернулося до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського О.В. із заявою про примусове виконання виконавчого напису №2526 вчиненого року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. 28 грудня 2020 року.

Розглянувши вказану заяву приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Табінським О.В. 04 лютого 2021 року відкрито виконавче провадження №64331225 з примусового виконання виконавчого напису №2526 вчиненого року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. 28 грудня 2020 року.

В ході здійснення виконавчого провадження №64331225 постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського О.В. від 11 лютого 2021 року звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 .

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступних підстав.

Положеннями статті 87 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій), визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (стаття 88 Закону України «Про нотаріат», пункти 1, 3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника-фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріальна дія або відмова в її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови в її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу наведених норм можна дійти таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Крім того, слід брати до уваги постанову Верховного Суду України від 04 березня 2015 року у справі №6-27цс15, в якій викладено наступний правовий висновок: відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

У постанові від 17 травня 2018 року у справі №307/1580/17 щодо застосування положень ч. 2 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», підпунктів 3.1, 3.3 п.3 гл.16 розд. II Порядку вчинення нотаріальних дій Верховний Суд дійшов висновку про те, що нарахування заборгованості, на стягнення якої вчиняється виконавчий напис, не обмежено трирічним строком за умови встановлення сторонами відповідно до ст. 259 ЦК України збільшеної позовної давності для відповідної вимоги. Тож позовна давність, установлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Велика Палата Верховного Суду за результатами розгляду справи №916/3006/17 відступила від цього висновку, зазначивши у постанові від 02 липня 2019 року, що такий строк не може бути змінений договором. Так, ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та підпунктами 3.1, 3.3 п.3 гл.16 розд. II Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Тобто інший строк давності для вчинення виконавчого напису нотаріуса повинен бути прямо передбачений саме законом і не може бути змінений домовленістю сторін.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Водночас як порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису, так і порушення порядку повідомлення іпотекодавця про вимоги про усунення порушення є самостійними і достатніми підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінний від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо він є відмінним, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 та від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц з подібних правовідносин.

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису, про що зазначає у своїй постанові від 10 листопада 2021 року у справі №758/14854/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Окремо суд зауважує, що відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та не чинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17.

Оскаржений в цій справі виконавчий напис вчинений нотаріусом 28 грудня 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір (заява – пропозиція про укладення кредитного договору), який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому подання стягувачем не нотаріально засвідченого договору є незаконним.

Крім того із системного аналізу вищенаведених норм випливає, що безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Суд встановив, що вчинення нотаріусом спірного виконавчого напису відбулося на підставі звернення ТОВ «Росвен Інвест Україна» до приватного нотаріуса з недотриманням вимог щодо переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172. Водночас в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 отримала повідомлення про усунення порушень за кредитним договором у розмірі, який відображено у виконавчому написі нотаріуса, яка була залишена боржником без виконання. Тобто має місце порушення підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, де зазначено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих повідомлень письмової вимоги про усунення порушень боржнику.

З матеріалів справи не вбачається, що приватному нотаріусу при подачі заяви про вчинення виконавчого напису стягувачем було надано детальний розрахунок заборгованості в контексті зі строками її погашення та первинного бухгалтерського документа, який би підтвердив видачу боржнику спірної суми боргу (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), у зв`язку з чим, у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед товариством, яка зазначена у написі, є безспірним.

Зазначені обставини в сукупності вказують на недотримання приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. вимог законодавства України під час вчинення виконавчого напису від 28 грудня 2020 року, а тому виконавчий напис за №2526 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. 28 грудня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованості за Кредитним договором №007-19060-020713 від 02 липня 2013 року в сумі 37 215,11 грн. за період з 27 січня 2018 року по 06 листопада 2020 року, слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір сплачений при подачі позову в сумі 908 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 83, 206, 258-268, 273, 280-289, 352-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Табінський Олег Володимирович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис за №2526 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діаною Гагіківною 28 грудня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованості за Кредитним договором №007-19060-020713 від 02 липня 2013 року в сумі 37 215,11 грн. за період з 27 січня 2018 року по 06 листопада 2020 року таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Росвен Інвест Україна» на користь ОСОБА_1 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Копію рішення направити учасникам справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручену у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , місце проживання – АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», код ЄДРПОУ – 37616221, юридична адреса – бульв. Вацлава Гавела, 6, м. Київ, Солом`янський район, фактична адреса - бульв. Вацлава Гавела, 6-з, м. Київ, Солом`янський район.

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна, місцезнаходження – пров. Липський, 3/3, м. Київ.

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Табінський Олег Володимирович, місцезнаходження – вул. Старосільська, 1У, офіс №3, м. Київ, Дніпровський район.

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич