Ухвала суду № 102328831, 21.12.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер судової справи 201/11155/21

Номер провадження 1-кп/201/967/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 року м. Дніпро

вул. Паторжинського, 18 а

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

Головуючого – судді Ополинської І.Г.,

при секретарі судового засідання – Горностаєвій О.М.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Семенюка О.В.,

захисника обвинуваченої – адвоката Коваленка С.О.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі питання доцільності продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 січня 2021 року за № 12021040000000055 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краснодон, Луганської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 301-1, ч. 3 ст. 301-1 КК України, -

встановив:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження, внесене 20 січня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021040000000055 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 301-1, ч. 3 ст. 301-1 КК України.

В судовому засіданні відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України судом поставлено на обговорення питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою до спливу двомісячного терміну.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 заявив клопотання про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Своє клопотання обвинувачений ОСОБА_1 мотивував тим, що за той час, який він перебуває під вартою, його батько захворів та в подальшому помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть № НОМЕР_1 , а його мати на даний час також тяжко хворіє, не може самостійно пересуватися та обслуговувати себе, потребує сторонньої допомоги, інших родичів, які могли б їй допомогти, немає, у звязку з чим, просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Коваленко С.О. у судовому засіданні підтримав клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

У судовому засіданні прокурор Семенюк О.В. заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюються у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі до дванадцяти років, а тому є підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Крім того, вказав, що відносно обвинуваченого ОСОБА_1 в провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням останнього у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 4 ст. 301, ч. 5 ст. 301 КК України та після звільнення під варти у зв`язку із внесенням застави в рамках зазначеного кримінального провадження, ОСОБА_1 знов підозрюється у вчиненні аналогічних злочинів.

Таким чином, на думку прокурора, враховані під час застосування запобіжного заходу ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися та продовжують існувати, а тому є доцільним продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 на 60 днів та відмовити у задоволенні клопотання останнього про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши доводи обвинуваченого та його захисника щодо зміни ОСОБА_1 запобіжного заходу, а також доводи прокурора про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до наступного.

Вирішуючи клопотання ОСОБА_1 про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, суд приходить до висновку, що воно задоволенню не підлягає виходячи з наступних підстав.

Так ані обвинуваченим ОСОБА_1 , ані його захисником – адвокатом Коваленко С.О. на підтвердження обставин, заявлених у клопотанні, не надано жодного доказу того, що мати обвинуваченого ОСОБА_1 тяжко хворіє, не може самостійно себе обслуговувати та потребує сторонньої допомоги, так само, як і не надано жодних належних та переконливих доказів на підставі яких можливо було б дійти висновку про необхідність зміни обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

А тому в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт необхідно відмовити.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю мотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Так, під час досудового розслідування на підставі ухвали Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2021 року до ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 26 грудня 2021 року із правом внесення застави у розмірі 499 400 гривень, яку ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року залишено без змін.

Оцінюючи обґрунтування сторони обвинувачення на підтвердження продовження існування наведених ризиків, суд приходить до висновку, що враховані при застосуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики можливих спроб останнього переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, не зменшилися на час розгляду питання доцільності продовження тримання останнього під вартою, і продовжують існувати, оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 301-1, ч. 3 ст. 301-1 КК України, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до дванадцяти років.

Поряд із цим, судом враховуються дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який офіційно не працевлаштований і не має постійного джерела доходу, в провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням останнього у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 4 ст. 301, ч. 5 ст. 301 КК України та після звільнення під варти у зв`язку із внесенням застави в рамках зазначеного кримінального провадження, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні аналогічних злочинів проти моральності.

А отже, наведені дані про особу обвинуваченого в сукупності з суворістю можливого покарання вказують на існування ризиків можливих спроб ОСОБА_1 переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, ступень яких є досить високою.

Таким чином, суд погоджується із заявленими прокурором ризиками, передбаченими п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і визнає наявність продовження існування цих ризиків доведеними у повній мірі.

З урахуванням сукупності встановлених обставин, зокрема, наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих правопорушень, вагомості наявних доказів про вчинення обвинуваченим злочинів, тяжкості покарання, що загрожує останньому, у разі визнання його винуватим, суд приходить до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, зокрема, у вигляді домашнього арешту, на якому наполягала сторона захисту, не буде достатнім, щоб забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, який, хоча і має постійне місце проживання та мати похилого віку, але не буде обмежений у свободі пересування та комунікації з іншими особами до такого ступеня, щоб забезпечити його належну процесуальну поведінку та запобігти ризику, передбаченому п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При цьому, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальнодоступних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, тому саме такий запобіжний захід є співмірним у вказаному кримінальному провадженні.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, суд не знаходить підстав для скасування або зміни застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому зважаючи на те, що строк дії попередньої ухвали про тримання під вартою закінчується 26 грудня 2021 року, вважає за доцільне продовжити тримання останніх під вартою строком на 60 днів до 18 лютого 2022 року.

В той же час, продовжуючи обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи тяжкість інкримінованих ОСОБА_1 кримінальних правопорушень та обставин правопорушення, суд вважає, що розмір застави, визначений у попередньому судовому рішеннях у сумі 499400 гривень, належним чином забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 199, 331, 369-372 КПК України, –

постановив:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Застосований під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою продовжити строком на 60 днів до 18 лютого 2022 року.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою є 18 лютого 2022 року.

Встановити, що у разі внесення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 або іншою фізичною чи юридичною особою № UA 158201720355229002000017442 в ГУДКСУ м. Києва, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у сумі 499 400 (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч чотириста) гривень, ОСОБА_1 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення ОСОБА_1 , зобов`язати останню прибувати за кожною вимогою до суду у провадженні, якого перебуває кримінальне провадження; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в`їзд в Україну, у разі їх наявності.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі не з`явлення його за викликом до суду без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - о 16 годині 30 хвилин 22 грудня 2021 року.

Суддя: І.Г. Ополинська