Ухвала суду № 102313174, 20.12.2021, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/2967/21

УХВАЛА

20 грудня 2021 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої – судді Саєнко О.Б., при секретарі –Фольварковій Н.О.

за участю: прокурора – Чубика Я.О.

потерпілого – ОСОБА_1

захисників – Зайця Б.В., Руденка О.С., Фаюри О.О.,

обвинувачених – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглядаючи у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці Вінницької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 01.09.2021 до ЄРДР за №12021020050000459 за обвинуваченням ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

З 23.10.2021 у провадженні Вінницького районного суду Вінницької області знаходиться на розгляді дане кримінальне провадження.

20.12.2021 у даному підготовчому судовому засіданні прокурор Чубик Я.О. просив суд призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні , в яке викликати учасників кримінального провадження та свідків згідно до реєстру матеріалів досудового розслідування, а також задовольнити подані ним письмові клопотання про продовження обвинуваченим строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також, просив зобов`язати орган пробації скласти досудову доповідь щодо обвинувачених в порядку ст. 314-1 КПК України.

Подані письмові клопотання прокурор обгрунтував тим, що строк застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинувачених, стікає, однак ті ризики, які стали підставою для його застосування не змінилися та не відпали, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , - обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину; на час затримання не працювали, не мають на волі соціально-стримуючих факторів, окрім того, ОСОБА_3 раніше судимий за ч.2 ст.309 КК України ; обвинувачений ОСОБА_2 - за ч.2 ст.289 КК України , а обвинувачений ОСОБА_4 -за ч.ч.1,2 ст.186 КК України та вчинили даний злочин маючи не зняту та не погашену судимість. Отже вважає, що обвинувачені можуть переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків, які ще не допитані в судовому засіданні ; а також, перебуваючи на волі можуть продовжити свою злочинну діяльність з метою незаконного збагачення та вчиняти нові кримінальні правопорушення.

Крім цього, прокурор просив суд визначити обвинуваченим розмір застави в 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних особі, з покладенням обов`язків передбачених положеннями КПК України.

Присутні учасники кримінального провадження не заперечували проти призначення до судового розгляду даного кримінального провадження, а також, щодо зобов`язання орган пробації скласти досудові доповіді відносно обвинувачених. Також обвинувачений ОСОБА_4 та його захисника Фаюра О.О. не заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Потерпілий ОСОБА_1 при вирішені клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу щодо обвинувачених поклався на розсуд суду.

В свою чергу, захисники Руденко О.С. та Заєць Б.В. заперечували проти задоволення клопотання прокурора, заявили суду усні клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на цілодобовий домашній арешт, оскільки вони перебувають у шлюбі, тому мають соціально стримуючи фактори, потерпілий ОСОБА_1 до обвинувачених претензій ні матеріального , ні морального характеру не має. Окрім того, обвинувачений ОСОБА_2 потребує стаціонарного лікування, а обвинувачений ОСОБА_3 позитивно характеризується за місцем свого мешкання.

Обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтримали усні клопотання захисників.

20.12.2021 у підготовчому судовому засіданні, суд, вислухавши міркування прокурора, потерпілого, захисників та обвинувачених, вивчивши обвинувальний акт та доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, прийшов до висновку, що дане кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду виходячи з наступного.

Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст.468-475 КПК до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог КПК України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Вінницькому районному суду Вінницької області.

Враховуючи те, що не має підстав для прийняття рішень визначених п.п.1-4 ч.3 ст.314 КПК, тому суд приходить до висновку, що дане кримінальне провадження слід призначити до судового розгляду.

Крім цього, відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст. 314-1 КПК, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.

Частиною четвертою ст. 314-1 КПК передбачені випадки, коли досудова доповідь не складається.

В підготовчому засіданні не встановлено передбачених вказаною нормою підстав для не складання досудової доповіді.

Тому, з огляду на вищезазначені обставини, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити та зобов`язати Вінницький міській відділ Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області скласти досудовь доповідь відносно обвинувачених.

Вислухавши клопотання сторін кримінального провадження щодо застосованого запобіжного заходу відносно обвинувачених , з`ясувавши міркування присутніх учасників судового процесу щодо них, суд, вважає клопотання прокурора є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а клопотання захисників- необґрунтованими та такими, що підлягають відмові у задоволені, виходячи з такого.

Вирішуючи клопотання сторін кримінального провадження щодо застосованого запобіжного заходу відносно обвинувачених суд дійшов такого висновку.

Відповідно до положень ч.3 ст. 331 КПК, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно до п. п.2,4 ч.2 ст.183 КПК, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років або до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Відповідно до положень, викладених в ч.1 ст. 177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.

Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення. Європейський суд з прав людини стверджує, що вимога законності не може бути задоволена лише шляхом дотримання національного законодавства, яке само по собі повинно відповідати Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Плесо проти Угорщини»), тому позбавлення волі може бути цілком законним з точки зору внутрішнього права, однак, бути свавільним, виходячи зі змісту Конвенції, порушуючи тим самим її положення (рішення ЄСПЛ у справі «А. та інші проти Об`єднаного Королівства»). З наведеного витікає, що рішення суду про застосування до особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою/продовження строку дії такого запобіжного заходу буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції та рішень Європейського суду.

Судом установлено, що запобіжний захід щодо обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 застосований за рішенням суду, тобто у спосіб, встановлений КПК України.

Вирішуючи письмові клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених, суд враховує, що тримання під вартою є винятковим та відповідно до ст. 176 КПК України найбільш суворим запобіжним заходом.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «К.Г. проти Німеччини»).

Згідно роз`ясненнями, викладеними у постанові № 14 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.12.2014 «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанції процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою», відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. У ході судового провадження сторона обвинувачення зобов`язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи.

Оглянувши обвинувальний акт, вислухавши міркування присутніх учасників кримінального провадження, суд вважає наразі існують та не відпали ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Наразі, дане кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання, ще не заслухані пояснення потерпілого, свідків, обвинувачених, не досліджені письмові та речові докази, тому суд вважає існують ризики того, що обвинувачені можуть незаконно впливати на потерпілого та свідків, з метою зміни показів в суді.

Крім того, суд бере до уваги, що обвинувачені будучи раніше судимими за вчинення умисних злочинів , на час затримання офіційно не були працевлаштовані, тому суд вважає, що існує ризик того, що будучи на волі обвинувачені можуть вчиняти інші злочини.

Також , суд бере до уваги, що обвинуваченим інкримінується вчинення злочину, який відноситься згідно КК України до класифікації тяжких злочинів та категорії кримінальних правопорушень проти безпеки руху та експлуатації транспорту, тому суд вважає що існує ризик того, що обвинувачені можуть переховуватися від суду.

Відтак, суд приходить до висновку, що більш м`який запобіжний захід відносно обвинувачених не виправдає себе та не може забезпечити цілей кримінального провадження, та не зможе запобігти встановленим судом ризикам, передбаченим п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Підсумовуючи викладене , суд вважає, що наразі існують ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: обвинувачені на час затримання офіційно не працювали, а тому не мають соціально-струмуючих факторів; також обвинувачуються у вчинені тяжкого умисного корисливого злочину; протягом свого життя притягувалися до кримінальної відповідальності, на даний час судовий розгляд даного провадження не розпочатий, в суді не заслухані покази потерпілого, свідків , отже суд вважає, що на разі існують ризики незаконного впливу ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на свідків, потерпілого з метою зміни їх показів у суді; існує ризик вчиненням ними інших кримінальних правопорушень, а також переховування ними від суду, а тому у задоволенні клопотань захисників та обвинувачених слід відмовити за необґрунтованістю, оскільки жодних належних та допустимих доказів у спростування наведених прокурор ризиків стороною захисту суду не подано.

При чому, надані стороною захисту документи: позитивна характеристика з місця проживання обвинуваченого ОСОБА_3 ; копії свідоцтв про укладення шлюбу ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) , а ОСОБА_2 ( 04.03.2021) ; розписка потерпілого ОСОБА_1 про те, що до обвинувачених він претензій ні матеріального , ні морального характеру не має; медична довідка від 30.09.2021 про те, що обвинувачений ОСОБА_2 має хронічне захворювання , у зв`язку з чим потребує стаціонарного лікування, - ні є тими достатніми доказами для зміни обвинуваченим застосованого запобіжного заходу.

Також , суд вважає зазначити, що згідно вищевказаної медичної довідки судом убачається, що обвинувачений ОСОБА_2 дійсно має хворобу легень , у зв`язку з чим з 06.09.2021 перебуває на лікуванні у КНП «ВОКФПЦ`ВОР під постійним динамічним наглядом, якому надається постійне медикаментозне лікування та стан його здоров`я відповідає наявному захворюванню.

Отже, з вказаної довідки судом установлено, що ОСОБА_2 вже перебуває на лікуванні під постійним доглядом та отримує необхідні лікарські засоби.

Доказів про те, що ОСОБА_2 за станом свого здоров`я не може перебувати в місцях позбавлення волі- суду не надано.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, суд доходить висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків та уникнення встановлених судом ризиків, доцільно продовжити їм запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з одночасним визначенням їм запобіжного заходу у вигляді застави.

Отже, не зачіпляючи питання доказовості вини обвинувачених, суд вважає за доцільне продовжити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів , а саме - по 17.02.2022, включно, з одночасним визначенням запобіжного заходу у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обов`язків, визначених ст.194 КПК України та встановленням розміру застави останнім – 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних особі, що становить 47 580 гривень, таким чином , задовольнивши клопотання прокурора та відмовивши у задоволені клопотання захисників.

Керуючись ст. ст.314-317, 331 КПК України, Суд, –

УХВАЛИВ:

Кримінальне провадження, відомості про яке внесені 01.09.2021 до ЄРДР за №12021020050000459 за обвинуваченням ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, - призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 28.12.2021 о 11.00 год. в приміщенні Вінницького районного суду Вінницької області у залі судових засідань №1.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

В судове засідання викликати учасників судового провадження; свідків- згідно до реєстру матеріалів досудового розслідування.

Клопотання прокурора Чубика Я.О. - задовольнити.

Продовжити застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченим: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на 60 днів у Державній установі «Вінницька установа виконання покарань №1», а саме – по 17.02.2022 включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , -обов`язків, визначених КПК України.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та обвинуваченому ОСОБА_3 заставу в розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних особі, що становить 47 580 (сорок сім тисяч п`ятсот вісімдесят) гривень та надати можливість внесення даної застави за наступними реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ)26286152; Банк отримувача - ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО)820172; рахунок отримувача UA688201720355219002000000401.

Роз`яснити , що обвинувачені або їх заставодавці мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави надати суду протягом двох днів підтверджуючі документи.

У разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 покласти обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, зокрема:

1) повідомляти суд про своє місце проживання та зміну свого місця проживання та/або місця роботи, навчання ;

2) утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в України;

4) не відлучатися із зареєстрованого місця проживання - без дозволу суду.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 17.02.2022 включно.

Роз`яснити обвинуваченим, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління ДСА України у Вінницької області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ «ВІННИЦЬКА УСТАНОВА ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ (№ 1)».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ «ВІННИЦЬКА УСТАНОВА ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ (№ 1)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти та повідомити про це усно і письмово Вінницький районний суд Вінницької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави відносно кожного із обвинувачених, обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вважатимуться такими, до яких застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У задоволені усних клопотань захисників Руденка О.С. та Зайця Б.В. - про зміну запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на цілодобовий домашній арешт- відмовити.

Копію ухвали направити уповноваженій особі Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)», - для виконання; іншим учасникам кримінального провадження, вручити в залі судового засідання, - для відома.

Клопотання прокурора Чубика Я.О. - задовольнити.

Зобов`язати Вінницький міський відділ Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області скласти досудову доповідь щодо обвинувачених, які на даний час перебувають під вартою у Державній установі «Вінницька установа виконання покарань №1», а саме щодо:

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав на час затримання за адресою: АДРЕСА_1 ;

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживав на час затримання за адрсеою: АДРЕСА_2 ;

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживав на час затримання по АДРЕСА_3 ;

Скерувати до Вінницького міського відділу Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області (вул. Привокзальна, 26, м. Вінниця, ел. пошта: vn1@probation.gov.ua) копію даної ухвали , а також копію обвинувального акту- для виконання, термін виконання якої встановити по 31.01.2022 включно.

Ухвала в частині продовження застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченими - з дня отримання копії повної ухвали суду.

В решті частини – ухвала оскарженню не підлягає.

Повна ухвала суду проголошена о 15.45 годин 24.12.2021.

Суддя Олена САЄНКО