Ухвала суду № 102309581, 28.12.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/7398/21

Провадження № 2/629/1894/21

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

28.12.2021 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Цендра Н.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представник позивачів –адвокат Литвинова Ганна Віталіївна до міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та м.Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області про зняття арешту з усього майна боржників, суд,-

ВСТАНОВИВ:

До Лозівського міськрайонного суду Харківської області надійшла вищезазначена позовна заява про зняття арешту з усього майна боржників.

Згідно з ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Доступ до правосуддя в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ЦПК України.

Дослідивши зміст позовної заяви, судом було встановлено, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Порядок зняття арешту з майна (коштів) регулюється статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини зазначені в частині 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини 5 статті статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» в усіх випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно роз`яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, що містяться в постанові №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» питання щодо звільнення майна з під-арешту, накладеного державним виконавцем в межах виконавчого провадження, існує два способи здійснення такого права:

- на рішення та дії державного виконавця стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII Цивільного процесуального кодексу України, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства (наприклад адміністративного);

- особою, яка володіє на підставі закону чи договору майном чи речовим правом на майно, і яка не є стороною виконавчого провадження, подається позов про зняття арешту з майна.

Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення

Звертаючись до суду з позовом про зняття арешту з майна боржників, накладеного в межах виконавчих проваджень, представник позивачів вимоги заявила тільки до міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та м.Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області та не пред`явила вимоги до сторін права та обов`язки, яких залежать обсягу, зміни чи припинення їх прав, тобто, в даному випадку відповідачами мають бути стягувачі по виконавчим провадженням, в інтересах яких накладено арешт і які у зв`язку з накладенням арешту набувають певні права щодо арештованого майна боржників.

Відповідно до ч.1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить судовий збір, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин, подана заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачам строку для усунення недоліків позовної заяви, а саме: позивачі мають зазначити належних відповідачів по справі та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та надати відповідно до кількості учасників примірники позовної заяви з додатками.

Керуючись ст.ст.175, 185, 260 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представник позивачів –адвокат Литвинова Ганна Віталіївна до міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та м.Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області про зняття арешту з усього майна боржників - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, роз`яснивши, що в іншому випадку заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя Наталія ЦЕНДРА