Рішення № 102289518, 22.12.2021, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

ЄУН 337/4296/21

2/337/2145/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22 грудня 2021 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя в складі:

головуючого судді – Мурашової Н.А.

за участю секретаря – Бойко Л.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», місце знаходження: м.Київ, вул.Січових Стрільців, б.37-41,треті особи - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Петрушенко Тетяна Іванівна, місце знаходження: м.Запоріжжя, пр..Соборний, б.99 оф.45, Хортицький відділ державної виконавчої служби в м.Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), місце знаходження: м.Запоріжжя, вул.Василя Сергієнко, б.48-а, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та зняття арешту з рухомого майна,

В С Т А Н О В И В:

30.07.2021р. позивачка звернулася до суду з позовом до ПАТ «Ерсте Банк», який мотивує тим, що весною 2021р. вона звернулась до територіального сервісного центру №2341 РСЦ МВС в Запорізькій області для переоформлення транспортного засобу «Ssang Yong Rexton», 2007р.в., держномер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 і з`ясувала, що на нього Хортицьким ВДВС м.Запоріжжя було накладено арешт та оголошено у розшук в межах виконавчого провадження №34411182 з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса ЗМНО Петрушенко Т.І. від 19.06.2012р. за реєстровим №2448 про стягнення з неї на користь ПАТ «Ерсте Банк» заборгованості за кредитним договором. Однак за інформацією ВДВС вказане провадження було закрито 25.12.2013р., виконавчий напис було повернуто без виконання стягувачу, матеріали виконавчого провадження знищені в 2020р. через закінчення строків зберігання. Також не вдалось ознайомитись і з документами нотаріальної справи, оскільки нотаріус Петрушенко Т.І. не здійснює свою нотаріальну діяльність в м.Запоріжжі, в Запорізькому обласному державному нотаріальному архіві, куди були передані її документи, нотаріальна справа з вчинення виконавчого напису №2448 від 19.06.2012р. також знищена у зв`язку з закінченням строку зберігання. Але наявність на теперішній час арешту автомобіля, накладеного Хортицьким ВДВС в м.Запоріжжі в межах закритого ВП №34411182 з виконання зазначеного виконавчого напису нотаріусу, за відсутності будь-яких невиконаних нею кредитних зобов`язань є безпідставним та порушує її право власності, тому арешт підлягає зняттю. Вирішити це в позасудовому порядку вона не може у зв`язку із знищенням виконавчого провадження та нотаріальної справи. Крім того, вважає, що вчинений нотаріусом виконавчий напис №2448 від 19.06.2012р. є таким, що не підлягає виконанню, оскільки кредитний договір з відповідачем не було нотаріально посвідчено, ніяких повідомлень, боргових вимог вона від кредитора не отримувала, розмір заборгованості нічим не підтверджується, отже не може вважатися безспірним. Також нотаріусом порушено вимогу про вчинення виконавчого напису за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше 3-х років.

Просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Петрушенко Т.І. від 19.06.2012р. реєстровий №2448, зняти арешт та заборону відчуження, скасувати оголошення у розшук автомобіля «Ssang Yong Rexton», 2007р.в., держномер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , та виключити записи про це з Єдиного державного реєстру МВС..

Ухвалою суду від 02.08.2021р. за даним позовом відкрито спрощене позовне провадження і призначено розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 18.10.2021р. залучено до участі у справі Публічне акціонерне товариство «Фідобанк» як правонаступника відповідача Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк».

Ухвалою суду від 25.11.2021р. залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» як правонаступника відповідача Публічного акціонерного товариства «Фідобанк».

В судове засідання представник позивачки – адвокат Кондратенко О.Б. не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві, просить його задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» в судове засідання не прибув за невідомими причинами, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, відзив на позов або зустрічний позов до суду не подав.

Третя особа – приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Петрушенко Т.І., та представник третьої особи Хортицького ВДВС м.Запоріжжя в судове засідання не прибули за невідомими причинами, про час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином, пояснень на позов не подали.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність зазначених осіб, в т.ч. у відсутність представника відповідача відповідно до ст.280 ЦПК України в заочному порядку.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.

Відповідно до ст.15, 16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ст.3,6,627 ЦК України, в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.526,530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з ст.610,611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ст.18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст.88 цього ж Закону нотаріуси вчиняють виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

При цьому, ст.50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Порядок вчинення виконавчих написів передбачений Главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі - Порядок).

Згідно з п.1.1 вказаної Глави розділу ІІ Порядку, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

П.1.2. Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пп.2.1 п.2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (пп.2.3 п.2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з пп.3.1 п.3 вказаної Глави розділу ІІ Порядку, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Окрім того, пп.3.2,3.5 п.3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 року №1172 (далі - Перелік документів).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів.

Так, відповідно до п.1 зазначеного Переліку (в редакції чинній на час вчинення виконавчого напису – 19.06.2012р.) для одержання виконавчого напису на нотаріально посвідчених угодах, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

За змістом викладених норм права вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.

При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.15,16,18 ЦК України, ст.50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст.87,88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс 17, постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 207/1587/16, постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 308/11193/16-ц та постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №201/11696/16-ц.

В даній справі судом встановлено, що станом на 23.04.2021р. в Єдиному державному реєстрі МВС містяться відомості про реєстрацію 18.12.2007р. за позивачкою ОСОБА_1 транспортного засобу «Ssang Yong Rexton», 2007р.в., держномер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , та наявність обмеження щодо його експлуатації, яке виникло у зв`язку з накладанням Хортицьким ВДВС м.Запоріжжя 30.10.2012р. арешту та оголошенням у розшук зазначеного ТЗ в межах виконавчого провадження №34411182 з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса ЗМНО Петрушенко Т.І. від 19.06.2012р. за реєстровим №2448 (арк..12).

Згідно з Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 30.01.2014р. в цей же день зареєстровані зміни обтяжувача - з ВАТ «Ерсте Банк» на ПАТ «Фідобанк» та терміну дії обтяження – з 14.12.2017р. на 30.01.2019р., підстава – договір застави ТЗ №014/5865/5/08440 від 19.12.2007р., посвідчений приватним нотаріусом ЗМНО Шаповаловою О.Г.(арк..15).

Згідно з листом Хортицького ВДВС м.Запоріжжя від 21.06.2021р. за даними АСВП встановлено, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №34411182 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса ЗМНО Петрушенко Т.І. від 19.06.2012р., реєстровий №2448, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ерсте Банк» суми боргу в розмірі 285670,17грн. 27.09.2012р. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. 12.10.2012р. винесена постанова про розшук майна боржника, 25.12.2013р. на підставі п.7 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження» винесена постанова про повернення виконавчого напису стягувачу, оскільки майно не було виявлено протягом року з дня його оголошення у розшук. На даний час матеріали виконавчого провадження знищені у зв`язку з закінченням строку їх зберігання (арк..13).

Згідно з листом Запорізького обласного державного нотаріального архіву від 20.05.2021р. передані до архіву нотаріальні справи приватного нотаріуса ЗМНО Петрушенко Т.І. за 2012р. знищені в 2016р. у зв`язку з закінченням строків їх зберігання (арк..14).

Заочним рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 10.03.2021р., яке набрало законної сили 10.04.2021р. визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №2681, вчинений 31.07.2019р. приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Колейчик В.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» заборгованості в сумі 866332,86грн. (арк..9-11).

Цим рішенням встановлено, що виконавчий напис було видано стягувачу ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» як правонаступнику ПАТ «Фідобанк». Останній є правонаступником ПАТ «Ерсте Банк» за кредитним договором №014/2180/5/08139 від 19.12.2007р., укладеним з ОСОБА_1 .

Крім того, згідно з Договором про відступлення права вимоги за договорами застави, посвідченим 07.11.2018р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черняком А.Л., реєстровий №771, ПАТ «Фідобанк» відступило ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» право вимоги в т.ч. за договором застави від 19.12.2007р., укладеним з ОСОБА_1 , предметом якого є легковий автомобіль «Ssang Yong Rexton», 2007р.в., держномер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (арк..65-71).

Відповідно до ст.12,13,81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв`язку, проаналізувавши вищевикладені вимоги діючого законодавства, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса ЗМНО Петрушенко Т.І. від 19.06.2012р. №2448, оскільки з наявних в справі документів не вбачається, що цей напис було вчинено нотаріусом на нотаріально посвідченому кредитному договорі, що нотаріусу були надані документи, які б підтверджували безспірність заборгованості боржника ОСОБА_1 та встановлювали прострочення виконання нею кредитного зобов`язання, як це було передбачено п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.99 року №1172 (в редакції, чинній на час вчинення виконавчого напису). За змістом вказаного Переліку на той час взагалі не передбачалась можливість вчиняти виконавчі написі на кредитних договорах, укладених в простій письмовій формі.

Жодних доказів на підтвердження того, що нотаріусу були подані саме передбачені п.1 Переліку документи, суду не надано. Як вже зазначалось, безпосередньо нотаріальна справа із вчинення приватним нотаріусом ЗМНО Петрушенко Т.І. оспорюваного виконавчого напису, а також матеріали виконавчого провадження з його виконання знищені у зв`язку із закінченням строків зберігання.

При цьому, представник відповідача ТОВ «ФК «Сіті Фінанс», який є правонаступником первісного стягувача ПАТ «Ерсте Банк» за оспорюваним виконавчим написом, в судове засідання не прибув, обґрунтованих заперечень проти позову не подав і позовні вимоги не спростував.

Враховуючи вказане, суд вважає встановленим та доведеним, що оспорюваний виконавчий напис було вчинено нотаріусом з порушенням відповідних норм законодавства, тобто є незаконним і його слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалюючи рішення в частині позовних вимог ОСОБА_1 про зняття арешту та заборони відчуження, скасування оголошення у розшук транспортного засобу «Ssang Yong Rexton», 2007р.в., держномер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , суд виходить з такого.

Відповідно до ст.41 Конституції України, ст.319,321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

На підставі ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст.11,57 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999р., в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, державний виконавець для забезпечення реального виконання рішення може накладати арешт на майно боржника.

Ст.60 цього Закону визначає підстави зняття арешту з майна. Зокрема, відповідно до ч.3 цієї статті арешт з майна боржника може бути знятий за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом.

У разі наявності письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо

витрати, пов`язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований (ч.4).

У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду (ч.5).

Крім того, відповідно до ст.50 зазначеного Закону у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу

державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або

витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Також суд виходить з того, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Як роз`яснено у п.1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» №5 від 03.06.2016р., в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до ст.15,16 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

В п.5 зазначеної вище постанови Пленуму ВССУРЦКС вказано, що у разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Так, згідно із ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

В даному випадку, як вже зазначалось, арешт на автомобіль, належний позивачці ОСОБА_1 було накладено державним виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999р. в межах виконавчого провадження, але з примусового виконання не рішення суду, ухваленого в порядку цивільного судочинства у справі, в якій ОСОБА_1 мала статус відповідача, а виконавчого напису нотаріуса, вчиненого в порядку позасудового врегулювання спору між сторонами.

У зв`язку з цим підстав для оскарження ОСОБА_1 як боржником дій державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, немає і ОСОБА_1 має право вимагати захисту свого права власності (у випадку його порушення) шляхом пред`явлення відповідного позову в порядку цивільного судочинства.

Разом з тим, оцінивши обставини справи та наявні докази, суд не знаходить підстав для зняття арешту із належного позивачці ОСОБА_1 автомобілю, оскільки жодних належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів на підтвердження того, що таке обмеження її права власності не переслідує законну мету, є непропорційним їй та якимось чином порушує її право вільно володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном, позивачкою та її представником суду не надано.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що вказаний легковий автомобіль був переданий позивачкою ПАТ «Ерсте Банк» в заставу в забезпечення виконання нею кредитного договору від 19.12.2007р. Доказів того, що ці кредитні зобов`язання були нею виконані повністю і на даний час жодних інших боргових зобов`язань у неї немає, незавершені виконавчі провадження відносно неї як боржника відсутні, позивачка та її представник суду не надали.

У зв`язку з цим в задоволенні цієї частини позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити, а загалом позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі ст.141 ЦПК України у зв`язку з частковим задоволенням позову в частині визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає задоволенню, з відповідача ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» на користь позивачки ОСОБА_1 слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору за ці вимоги в розмірі 908,00грн.

Керуючись ст.3,6,15,16,18,526,530,610,611,626-629 ЦК України, ст.50,87,88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22 лютого 2012 року, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року, ст.2,4,5,12,13,76-82,89,141,258,259,263-265,280,282 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 19.06.2012р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Петрушенко Тетяною Іванівною, реєстровий №2448, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ерсте Банк» заборгованості за кредитним договором.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», код ЄРДПОУ 39508708, місце знаходження: м.Київ, вул.Січових Стрільців, б.37-41,на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00грн. (дев`ятсот вісім гривні 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 28.12.2021р.

Суддя Н.А.Мурашова

22.12.2021