Ухвала суду № 102287849, 23.12.2021, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/7666/21

1-в/296/102/21

Ухвала

Іменем України

23 грудня 2021 року м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі :

головуючого судді Шимон Л.С.

з участю секретаря Алілуйко Н.О., Чернявської В.М.

прокурора Сагадіна Д.В.

представника заявника Нечипоренко І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації відносно ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України, –

встановив :

До Корольовського районного суду м. Житомира надійшло клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації відносно ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України, в якому заявник просить визначити частини, статті Кримінального кодексу України, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого засудженого визнано винним вироком суду Російської Федерації, та визначити строк позбавлення волі, що підлягає відбуванню ОСОБА_1 на підставі цього вироку, а також вирішити питання в частині стягнення процесуальних витрат.

Вироком Орловського районного суду Орловської області від 25.01.2018 року з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою Орловського обласного суду від 26.07.2018р., громадянина України ОСОБА_1 засуджено до покарання у вигляді 12 років позбавлення волі за вчинення злочинів, передбачених пунктами «а», «б» частини четвертої статті 162 (розбій, вчинений організованою групою у особливо великому розмірі), пунктами «а», «б», «в» частини четвертої статті 162 (розбій, вчинений організованою групою у особливо великому розмірі із заподіянням тяжкої шкоди здоров`ю потерпілого), частиною першою статті 30, пунктами «а», «б» частини четвертої статті 162 (готування до розбою), пунктом «а» частини четвертої статті 162 (розбій) Кримінального кодексу Російської Федерації, що відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність є кримінально караним діянням.

Відповідно до постанови Орловського районного суду Орловської області від 12.02.2018р. з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою Орловського обласного суду від 26.07.2018р., ОСОБА_1 повинен відшкодувати процесуальні витрати у розмірі 237430 рублів.

ОСОБА_1 відбуває покарання в Федеральній казенній установі «Виправна колонія №4 УФСВП Росії по Тульській області»; кінець відбуття строку покарання – 27.08.2027р.

Останнє відоме місце проживання ОСОБА_1 в Україні – АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні представник заявника клопотання підтримала, просила також стягнути із засудженого судові витрати по курсу НБУ на день ухвалення рішення.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання заявника, посилаючись на наявність всіх правових підстав для його задоволення, просив привести вирок суду іноземної держави відносно громадянина України ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України та визначити норми Кримінального кодексу України, якими передбачена відповідальність за кримінальні правопорушення, у вчиненні яких ОСОБА_1 визнано винним та засуджено, просив також стягнути із засудженого судові витрати.

Суд, заслухавши прокурора, дослідивши матеріали клопотання, прийшов до наступного висновку.

Розглядаючи клопотання про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність до національного законодавства, суд виходить із положень Конституції України, глави 46 КПК України, якими регламентовано визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передача засуджених осіб, Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року та норм Кримінального кодексу України.

Частиною 1 статті 602 КПК України передбачено, що вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Відповідно до ч.3 ст.610 КПК України, під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті /частини статей/ закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави.

Статтею 606 КПК України визначаються умови передачі засуджених осіб для відбування покарання в Україні:

якщо особа є громадянином держави виконання вироку;

якщо вирок набрав законної сили;

якщо на час отримання запиту про передачу засуджений має відбувати покарання упродовж якнайменш шести місяців або якщо йому ухвалено вирок до ув`язнення на невизначений строк;

якщо на передачу згоден засуджений або з урахуванням його віку або фізичного чи психічного стану на це згоден законний представник засудженого;

якщо кримінальне правопорушення, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, є злочином згідно із законодавством держави виконання вироку або було б злочином у разі вчинення на її території, за вчинення якого може бути призначено покарання у виді позбавлення волі;

якщо відшкодовано майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, а в разі наявності – також процесуальні витрати;

якщо держава ухвалення вироку і держава виконання вироку згодні на передачу засудженого.

ОСОБА_1 є громадянином України, останнє відоме місце проживання в Україні - АДРЕСА_1 , відповідно до повідомлення Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України за № 6.5-14249/6-19 від 10.12.2019 року та документований паспортом громадянина України НОМЕР_1 від 29.03.2006р., виданий Житомирським МВ УМВС України в Житомирській області.

Так, вироком Орловського районного суду Орловської області від 25.01.2018 року з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою Орловського обласного суду від 26.07.2018 р., ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочинів, передбачених п.п. «а», «б» ч. 4 ст. 162, п. п. «а», «б», «в» ч.4 ст.162, п.п. «а», «б» ч. 4 ст. 162, ч.1 ст. 30 п.п. «а», «б» ч.4 ст. 162, п.п. «а» ч.4 ст. 162 Кримінального кодексу Російської Федерації та шляхом часткового складання покарань було призначене покарання у виді 12 років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишено без змін до вступу вироку в законну силу. Відповідно до розпорядження Орловського районного суду Орловської області від 13.08.2018р. вирок Орловського районного суду Орловської області від 25.01.2018 року набрав законної сили 26.07.2018 року.

Згідно довідки про відбуту та не відбуту частини покарання, виданої начальником Федеральної казенної установи «Виправна колонія № 4 УФСВП Росії по Тульській області», початок строку з 25.01.2018 року, кінець строку 27.08.2027 року, УДО 28.08.2023 року. зарахування термін відбування покарання з 28.08.2015 року по 24 січня 2018 року.

ОСОБА_1 висловив бажання бути переданим в Україну, що підтверджується його особистою письмовою заявою.

Відповідно до постанови Орловського районного суду Орловської області від 12.02.2018р. з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою Орловського обласного суду від 26.07.2018р. ОСОБА_1 повинен сплатити процесуальні витрати у розмірі 237430 рублів.

Згідно із довідкою Федеральної казенної установи «Виправна колонія № 4 УФСВП Росії по Тульській області» в установу виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 процесуальних витрат не надходив, утримання не проводились.

ОСОБА_1 засуджений за вчинення злочинів, передбачених пунктами «а», «б» частини четвертої статті 162 (розбій), пунктами «а», «б», «в» частини четвертої статті 162 (розбій), пунктами «а», «б» частини четвертої статті 162 (розбій), частиною першою статті 30 пунктами «а», «б» частини четвертої статті 162 (готування до розбою), пунктом «а» частини четвертої статті 162 ( розбій) Кримінального кодексу Російської Федерації.

На підставі ч.3 ст.69 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань було призначене покарання у виді 12 років розбавлення волі.

Відповідно до ч.4 ст.610 КПК України при визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім таких випадків: 1) якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України.

Дії, передбачені п.п. «а», «б», «в» ч.4 ст.162 КК Російської Федерації відповідають діям, передбаченим ч.4 ст. 187 КК України, як напад (розбій) з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, що зазнала нападу, вчинене організованою групою, спрямований на заволодіння майном в особливо великих розмірах, поєднаний з заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від восьми до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна.

Дії, передбачені ч.1 ст.30 п.п. «а», «б» ч.4 ст. 162 КК Російської Федерації відповідають діям, передбаченим ч. 1 ст. 14 ч.4 187 КК України, як готування до нападу (розбою) з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, що зазнала нападу, вчинене організованою групою, спрямований на заволодіння майном в особливо великих розмірах.

Передача засуджених для відбування покарання з однієї держави в іншу регулюється Конвенцією про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 цієї Конвенції компетентні органи держави виконання вироку продовжують виконання вироку одразу або на основі судової чи адміністративної постанови згідно з положеннями ст. 10 Конвенції, яка передбачає у разі продовження виконання вироку держава виконання вироку дотримується характеру і тривалості покарання, призначеного державою винесення вироку.

Однак, якщо це покарання за своєю природою або тривалістю є несумісним із законодавством держави виконання вироку або якщо її законодавство цього вимагає, ця держава може на основі судової або адміністративної постанови співвіднести призначену міру покарання з покаранням чи заходом, передбаченим її власним законодавством за вчинення аналогічного злочину. За своїм характером таке покарання або такий захід повинні у міру можливості відповідати покаранню або заходу, призначеному у вироці для виконання. Покарання чи захід за своїм характером або своєю тривалістю не може бути більш суворим, ніж міра покарання, призначена в державі винесення вироку, і не може перевищувати максимальні строки позбавлення волі, передбачені законодавством держави виконання вироку.

Крім того, суд не визначає засудженому додаткове покарання, як це передбачено санкцією ч.4 ст.187 КК України, у виді конфіскації майна як обов`язкове, оскільки за вироком суду Російської Федерації таке покарання засудженому не призначалось.

Також, відповідно до положень п. «с» ч.1 ст.11 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21.03.1983 року, компетентний орган повинен зарахувати у строк покарання весь період, впродовж якого засуджена особа була позбавлена волі, в зв`язку з чим ОСОБА_1 строк покарання рахувати з 25.01.2018р., зарахувавши в строк відбування покарання час тримання його під вартою в період з 28.08.2015 року по 24.01.2018 року, не визначати виду кримінально-виконавчої установи, в якій належить відбувати покарання засудженому, оскільки діючим законодавством України не передбачено визначення судом виду такої установи.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для приведення вироку у відповідність з кримінальним законодавством України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 602, 603, 609, 610 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Орловського районного суду Орловської області від 25.01.2018 року з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою Орловського обласного суду від 26.07.2018р., відносно ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України задовольнити.

Привести у відповідність із законодавством України вирок Орловського районного суду Орловської області від 25.01.2018 року з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою Орловського обласного суду від 26.07.2018р., відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Житомира, громадянина України.

Вважати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим

за ч.4 ст.187 КК України – 9 (дев`ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі без конфіскації майна;

за ч.1 ст.14 ч.4 ст.187 КК України – 7 (сім) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань призначити остаточне покарання у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Відповідно до постанови Орловського районного суду Орловської області від 12.02.2018 р. з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою Орловського обласного суду від 26.07.2018 р. при приведенні її у відповідність із законодавством України стягнути із ОСОБА_1 237430 рублів РФ до прибутку федерального бюджету Російської Федерації процесуальних витрат, що еквівалентно 88155 грн (вісімдесят вісім тисяч сто п`ятдесят п`ять).

Строк відбування покарання ОСОБА_1 відповідно до вироку при приведенні його у відповідність із законодавством України рахувати з 25 січня 2018 року, зарахувавши в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 28.08.2015 року по 24.01.2018 року включно.

Копію ухвали направити прокурору, Міністерству юстиції України.

Ухвала може бути оскаржена Міністерством юстиції України, особою, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, та прокурором до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом семи днів з дня її проголошення, а особою, яка утримується під вартою, в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Суддя Л. С. Шимон