Рішення № 102280138, 29.12.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/10750/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" грудня 2021 р. м. Київ

Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Марфіна Н. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району міста Києва до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди -,

в с т а н о в и в:

29 червня 2021 року до Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району міста Києва до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди.

Відповідно до позовних вимог, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 4968,00 грн., та понесені судові витрати у розмірі 2270,00 грн..

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що 08 квітня 2021 року на проспекті Ю. Гагаріна, 17, відбулась дорожньо - транспортна пригода за участю транспортного засобу «БМВ» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_1 , який належить ОСОБА_2 . 20 травня 2021 року Дніпровським районним судом міста Києва у справі №755/7204/21 відповідача визнано винним у вчиненні вищевказаного ДТП. Внаслідок ДТП відповідачем було пошкоджено огорожу та зелені насадження, а саме: знищено дерево «Вишня підшерстна» Prunus subhirtella Accolade у кількості 1 шт., чим спричинено матеріальну шкоду комунальній власності територіально громади міста Києва, яку позивач оцінює у розмірі 4968,00 грн., що відповідає ринковій вартості пошкодженого майна. Позивачем направлялась на адресу відповідача претензія щодо відшкодування завданої матеріальної шкоди, однак, вказана вимога залишилась без належного реагування з боку відповідача, у зв`язку з чим, позивач вимушений звернутись з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 12 липня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано термін для усунення недоліків.

На підставі ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 16 серпня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у відповідності до ст.274 ЦПК України.

Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до довідки про причини повернення поштового відправлення, копія ухвали суду про відкриття провадження та копія позовної заяви разом із доданими до неї додатками, яка направлялась на адресу відповідача, повернулись до суду у зв`язку з «закінченням терміну зберігання», станом на 29.12.2021 року, відповідач не скористався процесуальним правом подати відзив на позовну заяву.

Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони грунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, як це передбачено ст.. 279 ЦПК України.

На підставі ч.1 ст.280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Суд враховує, що шкода заподіяна майну фізичної особи підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії (бездіяльність) останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, (п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»).

Стаття 395 ЦК України визначає види речових прав на чуже майно, до яких належить право володіння.

Відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК України положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну, а також компенсувати збитки завданої майном, яким вони не володіють. До таких осіб належить і особа, яка керувала транспортним засобом без доручення, але на підставі документів, визначених пунктом 2.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб). Законом Україну від 05 липня 2011 року № 3565-УІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень» було спрощено порядок керування транспортними засобами, у тому числі визначено, що водієві, який не є власником автомобіля, для керування транспортним засобом не потрібно оформляти нотаріально посвідчену довіреність на право керування автомобілем та тимчасовий реєстраційний талон, а достатньо отримати у власника такого майна технічний паспорт на нього.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 травня 2021 року Постановою Дніпровського районного суду міста Києва відповідача ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні ДТП яка мала місце 08 квітня 2021 року та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн.

Як зазначено у мотивувальній частині постанови: «08 квітня 2021 року близько 09 години 50 хвилин ОСОБА_1 керуючи автомобілем «БМВ», державний номерний знак НОМЕР_1 , по пр-ту Гагаріна, 17 у м. Києві, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та здійснив наїзд на перешкоду, що призвело до механічних пошкоджень транспортного засобу з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України.

Речове право на чуже майно, як і право власності, носить абсолютний характер. Суб`єкт речового права на чуже майно вступає у відносини з усіма іншими суб`єктами, хто його оточує.

Таким чином, абсолютний характер речового права проявляється в тому, що порушником речового права на майно може бути будь-яка особа із числа тих з ким він вступає у відносини.

Відповідно до статті 396 ЦК України правила про захист права власності, які встановлені главою 29 ЦК України, поширюються на речові права власності на чуже майно.

Якщо порушення речового права на чуже майно, з вини третіх осіб, завдало певних майнових збитків особі, якій належить це право, то ця особа може звернутися за захистом належних їй прав на підставі статті 396 ЦК України.

Факт правомірності володіння майном є достатньою підставою для особи, яка володіє речовим правом на чуже майно, для звернення за захистом цього права.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР№ 012240, складеного на ім`я ОСОБА_1 , в останнього вилучено водійське посвідчення серії НОМЕР_2 (а.с. 29).

Згідно Полісу №200608250 обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між ПрАТ «СК «Євроінс Україна» та ОСОБА_2 , транспортний засіб «БМВ» д.н.з. НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_2 (а.с. 31).

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що відповідач, на час завдання майнової шкоди, правомірно, на достатній підставі володів легковим транспортним засобом «БМВ» державний номерний знак НОМЕР_1 , та має нести відповідальність за завданні збитки.

Відповідно до ст. 386 Цивільного кодексу України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи і виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За змістом цієї статті обов`язок відшкодувати заподіяну шкоду покладається на особу, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Крім застосування принципу вини шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою. Відсутність хоча б одного з елементів складу цивільного правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої ст.1166 Цивільного кодексу України.

Стаття 1192 Цивільного кодексу України зобов`язує особу, яка завдала шкоду, відшкодувати її в натурі за вибором потерпілого (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо), або відшкодувати завдані збитки в повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи.

Отже, відшкодування збитків - це відновлення майнового стану учасників правовідносин за рахунок іншого суб`єкта - правопорушника.

Однією з необхідних умов цивільно-правової відповідальності є наявність безпосереднього причинного зв`язку між протиправною поведінкою правопорушника і збитками потерпілої сторони. Тобто, протиправна дія чи бездіяльність заподіювана є причиною, а збитками, що виникли у потерпілої особи, - наслідком протиправної поведінки заподіювана.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. (ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України)

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. ( ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України)

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. (ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України)

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ч.2 ст.78 Цивільного процесуального кодексу України)

Згідно довідки, виданої головним бухгалтером комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району міста Києва, балансова вартість зелених насаджень, які рахуються на підзвіті начальника дільниці №3 Гузенко К. В. та були пошкоджені при ДТП яка мала місце 08 квітня 2021 року становить 4968,00 грн. за одну штуку «Вишня підшерстна» Prunus subhirtella Accolade

У статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її заподіяла. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.12.2001 року №2715 затверджено статут комунального підприємства по утриманню зелених Дніпровського району міста Києва (а. с. 9-17)

Метою діяльності підприємства згідно п. 4.1.1 Статуту є утримання в належному стані парків, скверів, зелених насаджень вздовж бульвар, вулиць та інших зелених насаджень загального користування, здійснення всього комплексу робіт по озелененню, догляду за зеленими насадженнями та їх охорони і захисту на закріпленій за підприємством території.

Відповідно до п. 5.2 Статуту, з урахуванням змін, майно підприємства належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва у закріплено за ним на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, Підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь - які дії, які не суперечать законодавству України та цьому Статуту.

Аналізуючи у справ докази, суд приходить до висновку, що позивачем Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району міста Києваправомірно пред`явлено вимоги до ОСОБА_1 , особи чиї дії стали причиною завданих збитків, що виникли у потерпілої особи, - наслідком протиправної поведінки відповідача. Вина відповідача у повній мірі підтверджується наданими стороною позивача доказами, в той же час, відповідач не скористався своїм процесуальним правом висловити свої заперечення проти позову.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району міста Києва до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкодиє обгрунтованим, та таким що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, ухвалюючи рішення суд присуджує стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району міста Києва судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270 грн. 00 коп., які сплачено позивачем при зверненні з цим позовом до суду.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 386, 395, 396, 397, 1166, 1187, 1192 Цивільного кодексу України, ст.ст. 76-81, 89, 141, 178, 258, 259, 263-265, 268, 273, 275, 279, 280, 354, 355 ЦПК України, суд -

У х в а л и в:

Позов Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району міста Києва до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району міста Києвазавдану матеріальну шкоду у розмірі 4968 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району міста Києвасудові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 29 грудня 2021 року.

Учасники справи:

Позивач - Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва (02125, м. Київ, пр-т Визволителів, буд. 6, ЄДРПОУ: 03359813);

Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );

Третя особа - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Суддя -