Ухвала суду № 102280131, 28.12.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/21587/21

Провадження №: 2/755/9795/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" грудня 2021 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Марфіна Н.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу Рівненської області Папроцький Андрій Андрійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

у с т а н о в и л а:

22.12.2021 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу Рівненської області Папроцький Андрій Андрійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Ознайомившись зі змістом поданої позовної заяви та доданими до неї документами приходжу до висновку про те, що позовна заява не підсудна Дніпровському районному суду м. Києва і має бути передана на розгляд Солом`янського районного суду м. Києва, з огляду на наступне.

Змістом позовних вимог є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. №217742 від 23.06.2021 року.

Справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів.

Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Тобто, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається на особу, яка зверталася за виконавчим написом.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14.08.2019 року винесеній за результатами розгляду справи № 519/77/18.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Позивачем позов пред`явлено до Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», яке являється стягувачем у виконавчому провадженні №67685597 з виконання спірного виконавчого напису та згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 54, офіс 402.

На вказану адресу місцезнаходження відповідача розповсюджується територіальна юрисдикція Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська.

Поряд із цим, зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивач звернувся з відповідним позовом саме до Дніпровського районного суду м. Києва посилаючись на положення ч. 12 ст. 28 ЦПК України та за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем його проживання.

Частиною 12 статті 28 ЦПК України передбачено, що позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання.

Згідно положень п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів - виконавчих написів нотаріусів.

За змістом ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», яка має назву «Місце виконання рішення», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Аналіз наведених норм чинного законодавства України свідчить про те, що боржник може звернутись із позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню за своїм місцем проживання, якщо за цим місцем проживання виконавцем реально вчиняються виконавчі дії з примусового виконання виконавчого документу.

У разі якщо б законодавець не пов`язував наявності вчинення конкретних виконавчих дій за місцем проживання боржника для надання права такому боржнику звернутись із відповідним позовом за місцем свого проживання, відповідно цивільно-процесуальні норми містили б лише вказівку про те, що позов про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню може бути поданий за місцем проживання позивача/боржника.

Отже, для визначення підсудності спору із застосуванням положень ч. 12 ст. 28 ЦПК України, позивач має бути не лише зареєстрований/перебувати/проживати на юрисдикційній території відповідного місцевого суду, а й на цій території мають вчинятись реальні виконавчі дії з виконання спірного виконавчого напису нотаріуса.

При цьому, будь-яких даних, які б свідчили про те, що саме на території Дніпровського району м. Києва вчиняються виконавчі дії з виконання спірного виконавчого напису нотаріуса (накладення арешту на майно, що належить боржнику та знаходиться на території Дніпровського району м. Києва; звернення стягнення на заробітну плату/пенсію/стипендію боржника, які він отримує від установ, що знаходяться на території Дніпровського району м. Києва; накладення арешту на кошти боржника на його рахунках, що знаходяться у банківських та інших фінансових установах, які мають місце знаходження на території Дніпровського району м. Києва, тощо) матеріали справи не містять, тому відсутні підставі вважати, що на території Дніпровського району м. Києва виконується спірний виконавчий напис нотаріуса і відповідно відсутні правові підстави для визначення підсудності даного позову Дніпровському районному суду м. Києва.

За даними Автоматизованої системи виконавчого провадження, приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області Папроцьким А.А. в межах виконавчого провадження №67685597 винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою звернуто стягнення на доходи боржника за місцем отримання доходів боржником Товаристві з обмеженою відповідальністю «ХАММЕР-ЦЕНТР». Підприємство, в якому позивач отримує дохід, знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Механізаторів, 2, на яку розповсюджується територіальна юрисдикція Солом`янського районного суду м. Києва.

За вимогами ч. 3 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження», про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Отже, в даному випадку виконавчі дії з виконання спірного виконавчого напису приватним виконавцем Папроцьким А.А. вчиняються за місцем отримання доходів боржником, що відповідно до положень ст.ст. 24, 68 Закону України «Про виконавче провадження» є місцем проведення виконавчих дій, та як наслідок являється місцем виконання виконавчого напису.

Вирішуючи питання про передачу справи за підсудністю суд враховує, що при поданні позовної заяви позивач обрав альтернативну підсудність справи за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса, відповідно до положень ч. 12 ст. 28 ЦПК України, та приходить до висновку, що справу слід передати на розгляд Солом`янського районного суду м. Києва, оскільки на території Солом`янського району м. Києва проводяться виконавчі дії з примусового виконання спірного виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» заборгованості.

Згідно з нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини» інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

З урахуванням викладеного позовна заява не підсудна Дніпровському районному суду м. Києва, у зв`язку із чим підлягає передачі за належною підсудністю до Солом`янського районного суду м. Києва, як суду на території юрисдикції якого виконується спірний виконавчий напис нотаріуса.

Згідно п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Крім того, постановляючи ухвалу про передачу справи на розгляд Солом`янського районного суду м. Києва суд бере до уваги наявну практику Київського апеляційного суду. Так, у своїй ухвалі від 28.09.2020 року у справі №755/3632/20 суд апеляційної інстанції зазначив: «Передаючи справу на розгляд до Солом`янського районного суду м. Києва, суддя першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що даний позов не підсудний Дніпровському районному суду м. Києва, а належить до територіальної юрисдикції Солом`янського районного суду м. Києва за місцем здійснення приватним виконавцем виконавчих дій щодо виконання виконавчого напису. Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають вимогам цивільного процесуального закону. Судом встановлено, що виконавчі дії з примусового виконання виконавчого напису, виданого 25 вересня 2019 року приватним нотаріусом Остапенко Є.М. проводяться приватним виконавцем на території Солом`янського району м. Києва. Зокрема, 10 грудня 2019 року приватним виконавцем прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника про стягнення коштів за виконавчим написом за місцем отримання доходів боржником, яка направлена на виконання до Відділу обслуговування громадян № 14 Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яке розташоване на вул. Керченська 5-А у м. Києві, що територіально відноситься до Солом`янського району м. Києва та є місцем виконання спірного виконавчого документу. Таке повністю відповідає положенням ч. 3 ст.68 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. Отже, в даному випадку виконавчі дії з виконання спірного виконавчого напису вчиняються приватним виконавцем Табінським О.В. за місцем отримання доходів боржником, що відповідно до положень ст.ст. 24, 68 Закону України «Про виконавче провадження» є місцем проведення виконавчих дій і відповідно місцем виконання виконавчого напису. За таких обставин суддя першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність підстав для передачі справи за підсудністю на розгляд до Солом`янського районного суду м. Києва. При визначенні підсудності за вимогами позивачки про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, має братися до уваги не декларативне положення закону, а конкретне місце вчинення виконавчих дій. Суд першої інстанції вірно послався на те, що матеріали позову не містять жодних доказів того, що на території Дніпровського району м. Києва здійснюються будь-які виконавчі дії у межах виконавчого провадження № 60705315 з примусового виконання вищевказаного виконавчого напису і таких доказів позивачкою не надано».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 32, 353-355 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу Рівненської області Папроцький Андрій Андрійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - передати на розгляд Солом`янського районного суду м. Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Текст ухвали складений та підписаний суддею 28.12.2021 року.

Суддя -