Ухвала суду № 102276521, 21.12.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/75/18

Провадження№ 1-кп/127/289/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Шлапака Д.О.,

за участю секретаря Пилявець І.О.,

прокурора Шиманського В.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників обвинувачених Ткачук І.В., Маліна М.-Е.О.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Вінниці кримінальне провадження № 12017100050006737 по обвинуваченню

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187 КК України,

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Миколаївської області м. Вознесенськ, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,

ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 19.03.2021 кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 призначене до підготовчого судового засідання -

Встановив:

15.03.2021 до Вінницького міського суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187 КК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні зазначив, що підстав для закриття, зупинення провадження немає. В провадженні наявні всі необхідні для розгляду в судовому засіданні матеріали, порушень КПК України при проведені досудового розслідування не встановлено. На підставі викладеного, просить призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом свідків згідно реєстру. Також прокурор заявив письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою у зв`язку із спливом строку, зазначивши, що ризики передбачені ст. 177 КПК України не відпали. Останній обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом впливу на потерпілого та свідків та вчиняти нові кримінальні правопорушення, а отже підстав для зміни/скасування запобіжного заходу обвинуваченому не має, а обраний запобіжний захід є обґрунтований.

Захисника обвинуваченого ОСОБА_2 – адвокат Малін М.-Е.О. заперечив щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду, заявив письмове клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, в зв`язку з тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а саме в обвинувальному акті не вірно зазначено правову кваліфікацію та формулювання обвинувачення ОСОБА_2 . Щодо клопотання прокурора про продовження ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою поклався на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку свого захисника.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду не заперечили. Щодо клопотання прокурора про продовження ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечили та враховуючи, що ОСОБА_1 довгий час перебуває під вартою, просили застосувати більш м`який запобіжний захід.

Вислухавши думку учасників судового провадження, виконавши вимоги ст.ст. 342- 345 КПК України, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, суд приходить до висновку, що клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 – адвоката Маліна М.-Е.О. про повернення обвинувального акту прокурору, задоволенню не підлягає, факти на які посилається захисник, не знайшли свого підтвердження під час дослідження обвинувального акту. Таким чином, суд вважає, що обвинувальний акт складений без порушень вимог ст. 291 КПК України, які б мали своїм наслідком повернення обвинувального акту прокурору та приходить до висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта, за наступних підстав.

Під час підготовчого судового засідання підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України, не встановлено.

Необхідності для виклику перекладача чи спеціаліста обвинувачені не потребують, оскільки достатньо розуміють державну мову, якою ведеться судочинство.

Враховуючи, що угоди про примирення, визнання винуватості до суду в порядку ст.ст. 468-475 КПК України не надійшло, підстав для закриття провадження згідно ст. 284 КПК України не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону, підстав для повернення обвинувального акту немає, підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Вінницькому міському суду Вінницької області, клопотань про розгляд кримінального провадження в закритому судовому засіданні не надійшло, проти відкритого судового розгляду провадження учасники судового провадження не заперечили, суд вважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту по обвинуваченню ОСОБА_1 , ОСОБА_2 які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187 КК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.

Перевіривши матеріали кримінального провадження, з метою не затягування розгляду кримінального провадження, суд вважає за недоцільне складання досудової доповіді.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

З приписів ст. 315 КПК України та рішення ЄСПЛ «Чанєв проти України» вбачається обов`язок суду вирішити питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу саме в підготовчому судовому засіданні.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

З зазначених положень слідує, що запобіжні заходи є заходами превентивного характеру, що застосовуються з метою запобігання протиправній поведінці обвинуваченого і забезпечення кримінального провадження. Превентивний характер цих заходів чітко проявляється в цілях їх застосування, якими є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, які ст. 177 КПК України віднесено до ризиків у кримінальному провадженні.

Ризиками у кримінальному провадженні є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки обвинувачених.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Оцінюючи зазначене, суд виходить з того, ОСОБА_1 , згідно обвинувального акту, обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, офіційно не працює, у нього відсутнє постійне місце проживання в м. Вінниці та Вінницькій області, соціально стримуючі фактори та міцні соціальні зв`язки, що свідчить про те, що перебуваючи на волі, усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинене, ОСОБА_1 може не з`являтися на виклики суду, перешкоджати розгляду кримінального провадження шляхом впливу на свідків та потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення та в подальшому уникати відповідальності. Вказане доводить існування ризиків у кримінальному провадженні, визначених ст. 177 КПК України.

За таких обставин обрання відносно ОСОБА_1 домашнього арешту, як більш м`якого запобіжного заходу, не забезпечить запобігання ризикам, передбаченим п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відтак, суд доходить висновку, що більш м`який запобіжний захід не виправдовує себе та не може забезпечити цілей кримінального провадження, та не зможе запобігти встановленим судом ризикам.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, суд доходить висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та уникнення встановлених судом ризиків, доцільно обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Також, будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров`я та неможливості подальшого перебування обвинуваченого під вартою, до суду не надходило.

Крім того, 27.08.2021 на адресу суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 – адвоката Малої А.В. про розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 , ОСОБА_2 які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187 КК України в режимі відеоконференції, оскільки захисник та ОСОБА_2 проживають у м. Одеса та в зв`язку із значною віддаленістю між м. Одеса та м. Вінниця, а також введенням карантину на всій території України, в неї та обвинуваченого немає можливості приїжджати в судові засідання до Вінницького міського суду Вінницької області.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 – адвокат Малін М.-Е.О. клопотання своєї колеги адвоката Малої А.В. підтримав в повному обсязі з підстав викладених в клопотанні, просив його задовольнити.

Обвинувачені та адвокат Ткачук І.В. не заперечили проти задоволення клопотання про розгляд кримінального провадження в режимі відеоконференції.

Прокурор заперечив щодо розгляду кримінального провадження в режимі відеоконференції.

Дослідивши клопотання адвоката Малої А.В., врахувавши думки сторін кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження регламентовано ст. 336 КПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин.

Частина 2 ст. 336 КПК України передбачає, що суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує.

Право обвинуваченого на захист є невід`ємною складовою закріпленого у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд. Обвинувачений ОСОБА_2 має право використовувати ефективну юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.

Суд вважає, що клопотання адвоката Малої А.В. про розгляд кримінального провадження в режимі відеоконференцзв`язку задоволенню не підляє.

Приймаючи таке рішення суд також враховує позицію ВС ККС в справі № 484/560/17-к, що клопотання захисника про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції повинно бути погоджене із підзахисним.

Належна реалізація права на захист у кримінальному провадженні вимагає застосування практики ЄСПЛ, згідно з правовою позицією якого, відображеною, зокрема, у п. 262 рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «право кожного обвинуваченого у вчиненні злочину на ефективний захист, наданий захисником, є однією з основних ознак справедливого судового розгляду».

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях повторював, що міра тримання в залі суду може вплинути на справедливість слухання, гарантованого ст. 6 Конвенції, зокрема на можливість реалізації обвинуваченим права брати ефективну участь у розгляді його справи та отримувати практичну та ефективну правову допомогу (п. 134 рішення у справі «Свинаренко і Сляднєв проти Росії»). З посиланням на рішення у справі «Сахновський проти Росії» підкреслювалося, що право обвинуваченого спілкуватися зі своїм адвокатом без ризику підслуховування третьою стороною є однією з основних вимог справедливого судового розгляду в демократичному суспільстві, в іншому випадку правова допомога втратить значну частину своєї корисності.

Враховуючи те, що клопотання адвоката Малої А.В. є необґрунтованим та не вмотивованим, в клопотанні не наведено та необґрунтовано жодної передбаченої ст. 336 КПК України підстави, за яких судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), а тому з метою недопущення порушення права обвинуваченого ОСОБА_2 на захист, суд вважає за недоцільним проводити розгляд кримінального провадження в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 314-317, 336, 370-372, 395 КПК України, суд -

Ухвалив

Обвинувальний акт в кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України – призначити до судового розгляду в залі Вінницького міського суду Вінницької області на 24 грудня 2021 року об 11 годині 45 хвилин.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово, у відкритому судовому засіданні.

У відкрите судове засідання для розгляду кримінального провадження викликати: прокурора, обвинувачених, захисників обвинувачених, потерпілих, представників потерпілих та свідків згідно реєстру.

Клопотання прокурора Шиманського В.В. про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 – задовольнити.

Продовжити строк дії обраного відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.

Строк дії ухвали суду, в частині запобіжного заходу, 60 днів до 18.02.2022 включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу в межах вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 183 520 (сто вісімдесят три тисячі п`ятсот двадцять) грн., які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , кілька обов`язків, а саме: 1) прибувати за кожною вимогою до суду; 2) не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Копію ухвали направити начальнику державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)», для відома та виконання.

Ухвала, в частині запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. В іншій частині ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Суддя