Ухвала суду № 102263308, 24.12.2021, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/8614/21

Провадження № 2-з/645/178/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2021 року суддя Фрунзенського районного суду м.Харкова Мартинова О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, третя особа: Немишлянський відділ Державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління МЮУ (м. Харків), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ТОВ «Фінпром Маркет», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М., третя особа: Немишлянський відділ Державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління МЮУ (м. Харків), про визнання виконавчого напису № 22881 від 27.04.2021 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» грошових коштів у розмірі 3079,89 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Одночасно з поданням позову позивач надала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 22881 від 27.04.2021 року, виданого приватним нотаріусом КМНО Остапенком Є.М. В обґрунтування заяви зазначено, що 07.07.2021 року постановою державного виконавця Немишлянського ВДВС Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м. Харків) було відкрито виконавче провадження № 65994863 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованості в розмірі 3079.89 грн. на підставі виконавчого напису № 22881, виданого приватним нотаріусом КМНО Остапенком Є.М. В рамках даного виконавчого провадження було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належить боржнику ОСОБА_1 . Проте, ОСОБА_1 ніколи не мала жодних кредитних або боргових зобов`язань ані перед АТ «Банк «Фінанси та кредит», якому було відступлено право вимоги, ані перед стягувачем ТОВ «Фінпром Маркет». Таким чином, позивач зазначила, що спірний виконавчий напис не відповідає вимогам ст.ст. 87, 88 ЗУ «Про нотаріат».

Суд, дослідивши подану заяву, прийшов до наступного висновку.

Забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Інститут забезпечення позову врегульований статтями 149-158 ЦПК і спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Ним усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Статтею 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Частина 1 ст. 151 ЦПК України передбачає, що заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Як вбачається з матеріалів заяви, заявником до заяви про забезпечення позову додано лише копію виконавчого напису та витяг з АСВП (скриншот екрану).

До матеріалів позовної заяви та заяви про забезпечення позову заявником не додано копії або оригіналу постанови державного виконавця Немишлянського відділу Державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління МЮУ (м. Харків) про відкриття виконавчого провадження на виконання виконавчого напису нотаріуса, який боржник оскаржує в судовому порядку.

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що в рамках даного виконавчого провадження було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належить боржнику ОСОБА_1 . Проте, копії постанови державного виконавця про накладення арешту чи інших доказів арешту належних їй грошових коштів суду не надано.

Також вказано, що при зверненні до державної виконавчої служби їй було відмовлено у видачі постанови про відкриття виконавчого провадження та інших постанов, винесених в рамках даного виконавчого провадження. Проте, ОСОБА_1 не надає доказів звернення до виконавчої служби та відповідно відмови у наданні вказаних документів.

До заяви про забезпечення позову наданий витяг з АСВП (скриншот екрану) від 20.12.2021 року, з якого вбачається, що у Немишлянському відділі Державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління МЮУ (м. Харків) перебуває виконавче провадження № 65994863 від 07.07.2021 року, боржником у якому є ОСОБА_1 , стягувачем – ТОВ «Фінпром Маркет». Проте з наданого витягу не вбачається за яким саме виконавчим документом відкрите виконавче провадження № 65994863 від 07.07.2021 року у Немишлянському відділі Державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління МЮУ (м. Харків), та чи має виконавче провадження № 65994863 від 07.07.2021 року відношення до виконавчого напису № 22881 від 27.04.2021 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М.

Таким чином, заявником не підтверджено належними доказами наявність загрози примусового стягнення на підставі спірного виконавчого напису.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням забезпечення збалансованості інтересів сторін, у тому числі права сторін на вільне володіння, користування та розпорядження їх майном на власний розсуд.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Проте, крім обставин, викладених у заяві про забезпечення позову, достатніх доказів чи обґрунтування інших доводів про те, що виконання рішення у майбутньому може бути утруднене чи відповідач буде ухилятись від виконання такого рішення, заявником суду не надано.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За відсутності належного підтвердження існування виконавчого провадження, відкритого на примусове виконання спірного виконавчого напису, суд позбавлений можливості забезпечити позов в обраний позивачем спосіб. Сам факт посилання в заяві на постанову про відкриття провадження за вказаним виконавчим провадженням без підтвердження належними доказами його існування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у забезпеченні позову.

Одночасно суд роз`яснює, що відмова у задоволенні заяви не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку, встановленому ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 258, 260 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, третя особа: Немишлянський відділ Державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління МЮУ (м. Харків), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Харківської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвалу суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя О. М. Мартинова