Ухвала суду № 102262427, 21.12.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

21.12.2021м. ДніпроСправа № 904/5425/21

за позовом Виконуючого обов`язки керівника Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області, м. Першотравенськ Дніпропетровська область в інтересах держави в особі Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, с. Миколаївка, Петропавлівський район, Дніпропетровська область

до відповідача-1: Петропавлівської районної державної адміністрації, смт. Петропавлівка, Дніпропетровська область

відповідача-2: Фізичної особи - підприємця Маркова Дмитра Олександровича, смт. Петропавлівка, Дніпропетровська область

про скасування розпоряджень, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та витребування із незаконного володіння земельну ділянку кадастровий номер 1223881500:02:001:1010, загальною площею 5,0957 га.

Суддя Бєлік В.Г.

Секретар судового засідання Єпік А.М.

Представники:

від прокурора: Ємельянов В.А., службове посвідчення № 065941 видане 09.11.2021 року, прокурор відділу;

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: Меженна О.В., довіреність № 650 від 02.06.2021 року, адвокат.

ВСТАНОВИВ:

Виконуючий обов`язки керівника Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області, м. Першотравенськ Дніпропетровська область в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Петропавлівської районної державної адміністрації та Фізичної особи - підприємця Маркова Дмитра Олександровича, в якій просить суд:

- поновити строк позовної давності для звернення Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області до господарського суду Дніпропетровської області із даною позовною заявою в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до Петропавлівської районної державної адміністрації та фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та її повернення;

- визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Петропавлівської районної державної адміністрації “Про затвердження ФОП Маркову Д.О. технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дмитрівської сільської ради” № Р-531/0/350-15 від 24.12.2015 року;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 5,0951 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1010, розташованої на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, укладений 29.01.2016 року між Петропавлівською районною державною адміністрацією та фізичною особою-підприємцем Марковим Дмитром Олександровичем, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.03.2016 року, номер запису - 13650398, та скасувати державну реєстрацію права оренди з одночасним припиненням речових прав фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича на вказану земельну ділянку;

- витребувати із незаконного володіння та користування фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ: 39835428, адреса: вул. Філосовська, 39-А, м.Дніпро, 49006) земельну ділянку загальною площею 5,0957 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1010, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області;

- судові витрати стягнути з відповідачів на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38 МФО 820172, Державна казначейська служба України, м. Київ, р/р UА228201720343160001000000291, код за ЄРДПОУ 02909938).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що розпорядження голови Петропавлівської районної державної адміністрації "Про затвердження ФОП Маркову Д.О. технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дмитрівської сільської ради" № Р-531/0/350-15 від 24.12.2015 року прийнято з порушенням норм чинного законодавства. Спірна земельна ділянка була безпідставно віднесена до нерозподіленої (не витребуваної) земельної частки (паю), тоді як фактично зазначена земельна ділянка належала до земель резервного фонду колективного сільськогосподарського підприємства ім. Чкалова та при припиненні його діяльності мала перейти до земель резервного фонду Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2021 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано прокуратурі протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду від 07.06.2021року усунути недоліки позовної заяви, а саме надати докази визначення вартості спірної земельної ділянки загальною площею 5,0957 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1010, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області та докази доплати судового збору щодо позовної вимоги про витребування із незаконного володіння та користування земельної ділянки загальною площею 5,0957 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1010, як за вимогу майнового характеру.

16.06.2021 року від прокуратури до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшли письмові пояснення № 04/64-900вих-21 від 11.06.2021 року щодо усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання на 20.07.2021 року о 10:00 год.

12.07.2021 року від представника відповідача-2 до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву № б/н.

19.07.2021 року електронною поштою від прокуратури до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзив № 04/64-1268вих-21 від 16.07.2021 року та клопотання вих. № 04/64-1267вих-21 від 16.07.2021 року про залучення правонаступника, а саме замінити Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на його правонаступника - Миколаївську сільську раду Синельниківського району Дніпропетровської області (52744, Дніпропетровська область, Петропавлівський район, с. Миколаївка, вул. Першотравнева, буд. 182, код ЄДРПОУ 04339066).

У підготовчому судовому 20.07.2021 року судом було розглянуто клопотання прокуратури вих. № 04/64-1267вих-21 від 16.07.2021 року про залучення правонаступника, а саме замінити Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на його правонаступника - Миколаївську сільську раду Синельниківського району Дніпропетровської області (52744, Дніпропетровська область, Петропавлівський район, с. Миколаївка, вул. Першотравнева, буд. 182, код ЄДРПОУ 04339066), та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 24 у розділі X “Перехідні положення” Земельного кодексу України з дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з 27.05.2021 року позбавлене права на розпорядження спірною земельною ділянкою, а таким правом, відповідно до вищезазначених положень законодавства на теперішній час наділена Миколаївська сільська об`єднана територіальна громада в особі Миколаївської сільської ради Синельниківського (Петропавлівського) району Дніпропетровської області.

За приписами частини 1 статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Отже, враховуючи встановлені вище обставини, наведені положення законодавства, суд вбачає підстави для задоволення клопотання прокуратури вих. № 04/64-1267вих-21 від 16.07.2021 року про залучення правонаступника та заміни позивача у справі № 904/5425/21 - Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на його правонаступника - Миколаївську сільську раду Синельниківського району Дніпропетровської області (52744, Дніпропетровська область, Петропавлівський район, с. Миколаївка, вул. Першотравнева, буд. 182, код ЄДРПОУ 04339066).

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2020 року клопотання прокуратури вих. № 04/64-1267вих-21 від 16.07.2021 року про залучення правонаступника задоволено та замінено позивача - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на його правонаступника - Миколаївську сільську раду Синельниківського району Дніпропетровської області (52744, Дніпропетровська область, Петропавлівський район, с. Миколаївка, вул. Першотравнева, буд. 182, код ЄДРПОУ 04339066).

У підготовче судове засідання 20.07.2021 року представники позивача та відповідача-1 не з`явились.

У відповідності до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2020 року продовжено строк розгляду підготовчого провадження до 20.09.2021 року включно та підготовче судове засідання відкладено на 26.08.2021 року о 11:00 год.

20.08.2021 року від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшли письмові пояснення вих. № 2408 від 17.08.2021 року.

26.08.2021 року електронною поштою від прокуратури до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № 04/64-1631вих-21 від 25.08.2021 року про зміну предмету спору, у якій просить:

- прийняти до розгляду заяву про зміну предмету спору у справі № 904/5425/21;

- визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Петропавлівської районної державної адміністрації "Про затвердження ФОП Маркову Д.О. технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дмитрівської сільської ради" № Р-531/0/350-15 від 24.12.2015 року;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 5,0951 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1010, розташованої на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, укладений 29.01.2016 року між Петропавлівською районною державною адміністрацією та фізичною особою-підприємцем Марковим Дмитром Олександровичем, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.03.2016 року, номер запису - 13650398, та скасувати державну реєстрацію права оренди з одночасним припиненням речових прав фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича на вказану земельну ділянку;

- зобов`язати фізичну особу-підприємця Маркова Дмитра Олександровича (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) повернути земельну ділянку загальною площею 5,0957 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1010, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду, шляхом підписання акту приймання-передачі землі Миколаївській сільській раді Синельниківського району Дніпропетровської області (52744, Дніпропетровська область, Петропавлівський район, с. Миколаївка, вул. Першотравнева, буд. 182, код ЄДРПОУ 04339066);

- судові витрати стягнути з відповідачів на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38 МФО 820172, Державна казначейська служба України, м. Київ, р/р UА228201720343160001000000291, код за ЄРДПОУ 02909938).

26.08.2021 року електронною поштою від Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшли письмові пояснення вих. № 29-1262/0/114-21 від 26.08.2021 року та клопотання вих. № 29-1263/0/114-21 від 26.08.2021 року про розгляд справи без участі учасника справи.

Щодо заяви прокурора вих. № 04/64-1631вих-21 від 25.08.2021 року про зміну предмету спору, суд зазначає наступне.

Відповідно до статтей 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

З огляду на те, що заява подана у строк встановлений процесуальним законом, направлена сторонам, підстави для здійснення доплати судового збору відсутні, суд приймає до розгляду заяву прокурора про зміну предмету позовних вимог та розглядає справу № 904/5425/21 з урахуванням її вимог.

У підготовче судове засідання 26.08.2021 року представники позивача та відповідача-1 не з`явились.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2021 року заяву Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області вих. № 04/64-1631вих-21 від 25.08.2021 року про зміну предмету спору задоволено та прийнято до розгляду, підготовче судове засідання відкладено на 20.09.2021 року о 11:00 год.

28.08.2021 року від прокуратури до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № 04/64-1631вих-21 від 25.08.2021 року про зміну предмету спору.

17.09.2021 року електронною поштою від Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № 29-1416/0/114-21 від 17.09.2021 року про розгляд справи без участі учасника справи.

20.09.2021 року електронною поштою від представника відповідача-2 до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н про відкладення розгляду справи.

У підготовче судове засідання 20.09.2021 року представники позивача та відповідача-1, 2 не з`явились.

20.09.2021 року у підготовчому судовому засіданні прокурором зазначено, що ним було надано всі можливі та допустимі докази по справі.

Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.10.2021 року о 14:30 год.

04.10.2021 року електронною поштою від Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № 29-1536/0/114-21 від 04.10.2021 року про розгляд справи без участі представника.

05.10.2021 року електронною поштою від Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № 29-1536/0/114-21 від 04.10.2021 року про розгляд справи без участі представника.

У судове засідання 05.10.2021 року з розгляду справи по суті представники позивача та відповідача-1 не з`явились.

Разом з тим згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013 року, Папазова та інші проти України від 15.03.2012 року).

Європейський суд щодо тлумачення положення “розумний строк” в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2021 року продовжено строк розгляду справи по суті в межах розумного строку та відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 03.11.2021 року о 11:00 год.

03.11.2021 року від Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № 29-1698/0/114-21 від 03.11.2021 року про розгляд справи без участі представника.

03.11.2021 року електронною поштою від прокурора до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшли письмові пояснення вих. № 04/64-2540вих-21 від 03.11.2021 року.

03.11.2021 року електронною поштою від прокурора до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшли письмові пояснення вих. № 04/64-2540вих-21 від 03.11.2021 року.

У зв`язку з перебуванням судді Бєлік В.Г. з 03.11.2021 року у відпустці (самоізоляція), яка пов`язана з контактом із особою (мати) хворою коронавірусом SARS-CoV-2 до отримання результатів ПЛР-досліджень, та з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, судове засідання 03.11.2021 року з розгляду справи по суті не відбулось.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2021 року призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 30.11.2021 року о 10:00 год.

30.11.2021 року електронною поштою від представника позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № 29-1849/0/114-21 від 29.11.2021 року.

30.11.2021 року електронною поштою від представника відповідача-2 до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 30.11.2021 року з розгляду справи по суті представники позивача та відповідача-1,2 не з`явились.

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Приймаючи до уваги необхідність забезпечення участі сторін у судовому засіданні, та їх право на належний захист своїх прав в суді першої інстанції, та приймаючи до уваги неявку представників позивача та відповідача-1, 2, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, суд вважає за необхідне оголосити перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2021 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 21.12.2021 о 11:00 год.

У судове засідання 21.12.2021 року з розгляду справи по суті представники позивача та відповідача-1 не з`явились.

Згідно із частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Тож, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представників позивача та відповідача-2 за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи суд враховує наступне.

Вирішуючи питання наявності правових підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Миколаївської сільської ради Синельніковського району Дніпропетровської області для звернення з позовом до суду у цій справі, суд враховує таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

При цьому обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами третьою та четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.

Частинами першою, третьою статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Водночас, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина четверта мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

З огляду на викладене, враховуючи роль прокуратури у демократичному суспільстві та необхідність дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Тому, наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18.

Разом з тим, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (частини третя, четверта статті 53 ГПК України, частина третя статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Сама по собі обставина не звернення позивача/позивачів з позовом протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом/органами своїх функцій із захисту інтересів держави.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

На сьогодні однозначною є практика Європейського Суду з прав людини, яка відстоює позицію про можливість участі прокурора у справі тільки за наявності на це підстав.

Отже, з урахуванням викладеного, у розумінні положень статей 73, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України прокурор, звертаючись з позовом до суду, повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду, довести належними та допустимими доказами обставини того, що суб`єкт владних повноважень не здійснює або здійснює неналежним чином захист інтересів держави.

Саме лише посилання прокурора у позовній заяві на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження захисту державних інтересів, недостатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу другого частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

Відповідний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту ( зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави ), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтування.

Верховний Суд констатує, що обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами третьої та четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах.

При цьому з висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у пунктах 76 - 81 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, випливає, що для підтвердження судом підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.

Дотримання порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", надає можливість спростувати стверджуване порушення інтересів держави або самостійно звернутися до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 904/82/19, від 19.01.2021 у справі № 904/71/19, від 02.02.2021 у справі № 904/75/19 між тими ж сторонами у ідентичних спорах, і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від вказаних висновків у даній справі, оскільки рішення суду першої інстанції не містить обґрунтованих висновків щодо дотримання Прокурором передбаченої ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно."

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор вказує на те, що підставою звернення виконувача обов`язків керівника Першотравенської окружної прокуратури з позовом було неналежне виконання органом уповноваженим державою - Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області своїх владних повноважень, то прокурор набув процесуального статусу органу, якому законом, зокрема статтею 131-1 Конституції України, статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" та статтею 53 ГПК України, надано право захищати інтереси держави.

Прокурор зазначає, що 06.07.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за № 42017041880000033 та розпочато досудове розслідування за фактом внесення службовими особами Петропавлівської районної державної адміністрації недостовірних відомостей щодо приналежності земель до категорії нерозподілених (не витребуваних) паїв, до офіційних документів, а саме до розпоряджень голови Петропавлівської РДА та договорів оренди землі, що стало підставою для незаконної передачі Маркову Д.О. земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, за ознаками складу злочину, передбаченого частини 1 статті 366 КК України.

В подальшому, прокуратурою надіслано на адресу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області листа № 101/1942-17 від 13.07.2017. Так, прокурор звертає увагу суду на те, що листом від 13.07.2017 № 101/1942-17 ним було повідомлено Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про встановлення факту винесення розпоряджень голови Петропавлівської РДА та укладення на їх підставі у січні 2016 року договорів оренди земель, які відносяться до земель резерву (запасу). При цьому прокурором також указано, що відповідно до технічної документації із землеустрою такі землі передавалися в оренду як нерозподілені (не витребувані) паї.

У відповідь орган прокуратури отримав лист ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 04.09.2017 № 10-4-04-11148/2-17 з копією акта перевірки № 193-ДК/245/АП/09/01/-17 від 31.08.2017, якими підтверджено порушення законодавства щодо розпорядження спірною земельною ділянкою.

Також прокурор посилається на те, що листом відділу у Петропавлівському районі Головного управління Держгеокадастру № 35/308-18 від 23.03.2018 було визнано факт помилкового включення спірної земельної ділянки до невитребуваних паїв та належність її на теперішній час до земель резервного фонду Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області (арк. с. 86, 87, том 1).

Тобто, наведеними доказами підтверджується факт того, що з липня 2017 року по лютий 2018 року місцева прокуратура неодноразово зверталася до позивача у порядку частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", однак позивач не здійснив захист інтересів держави шляхом звернення з позовом до суду.

Враховуючи, що вказані інтереси держави залишилися не захищеними, вбачалися виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.

Проаналізувавши докази подані прокурором щодо додержання вимог частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", суд зазначає наступне.

Щодо листа прокурора № 101/1942-17 від 13.07.2017, який направлено на адресу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, то цей лист стосується вимоги надати останньому інформацію щодо колишніх членів КСП та їхнього права на земельні паї, а також приналежності земельних ділянок до земель запасу чи резерву (арк. с. 80, том 1).

Лист Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 04.09.2017 № 0-0.4-11148/2-17 та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 31.08.2017 № 193-ДК/245/АП/09/01/-17 є відповіддю на лист прокурора від 13.07.2017 № 101/1942-17 (арк. с. 81-83, том 1).

Таким чином, зазначені листи неможливо віднести до дій прокурора щодо повідомлення про звернення до суду у визначеному законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи єдиним доказом дотримання прокурором порядку повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про звернення до суду, передбаченого частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру", є наданий суду лист № 04/64-240вих-21 від 08.04.2021 на адресу Начальника Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (арк. с. 116-18, т. 1).

Також суд зазначає, що здійснюючи заміну Головного управління Держегокадастру у Дніпропетровській області на його правонаступника Миколаївську сільську раду Синельниківського району Дніпропетровської області, прокурор посилався на Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин” від 28.04.2021 № 1423-ІХ, який набрав чинності 27.05.2021.

Відповідно до пункту 24 розділу Х “Перехідні положення” Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Як зазначав сам прокурор в клопотанні про заміну правонаступника, що з 27.05.2021 Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області позбавлене права на розпорядження спірною земельною ділянкою, а таким правом, відповідно до вищезазначеного положення законодавства на теперішній час наділена саме Миколаївська сільська об`єднана територіальна громада в особі Миколаївської сільської ради Синельніковського (Петропавлівського) району Дніпропетровської області.

Крім того, на офіційній сторінці Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру за посиланням: https://land.gov.ua/zemelna-konstytutsiia-v-dii/ міститься інформація щодо набрання чинності переважної більшості норм Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин” від 28 квітня 2021 року № 1423-IX (номер законопроекту 2194), підписаний Президентом України Володимиром Зеленським 24 травня 2021 року на Всеукраїнському форумі "Україна. 30. Земля".

При цьому, у діючому законодавстві не визначено, що саме Миколаївська сільська рада є правонаступником Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає встановленим, що станом на час подання позовної заяви 28.05.2021 (дата здавання позову на пошове відділення) виконувач обов`язків керівника Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області з позовом мав відповідну можливість і зобов`язаний був ознайомитися з положеннями Закону № 1423-IX, який вступав в дію з 27.05.2021 і передбачити усі можливі негативні наслідки, пов`язані з невідповідністю позовної заяви з вимогами законодавства в частині обґрунтування наявності підстав для представництва інтересів держави.

Отже, звертаючись до Господарського суду Дніпропетровської області 01.06.2021 (позовна заява направлена засобами поштового зв`язку 28.05.2021 про, що свідчить наліпка АТ “Укрпошта” на конверті) прокурор вже був обізнаний про набрання чинності вищезазначеного Закону, про те не здійснив жодних дій щодо належного повідомлення Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про звернення до суду і не надав можливості компетентному органу протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно звернутися до суду з позовом в інтересах держави.

За таких обставин прокурор не дотримався передбаченого частиною четвертою ст.23 Закону України "Про прокуратуру" порядку повідомлення позивача про звернення до суду й не надав йому розумного строку для самостійного звернення за захистом порушеного права.

Також суд зазначає, що протягом розгляду справи № 904/5425/21 Миколаївська сільська рада Синельниківського району Дніпропетровської області жодного разу не направила свого представника в судові засідання, а також не вчинила жодних дій, які б свідчили про підтримання даного позову.

Відтак, правові підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді в особі Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області відсутні.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (п. 54) наведено такий правовий висновок: "З метою забезпечення єдності судової практики у питанні застосування положень ГПК України у справах за позовами прокурорів Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (залишення позову без розгляду)".

Згідно з пункту 1 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатом підготовчого засідання суд постановляє, серед іншого, ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 226 Господарського процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету (ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України).

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 4 Закону України “Про судовий збір”).

Звертаючись з позовом до суду, прокурором сплачено судовий збір у сумі 6 810,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1231від 21.05.2021 (арк. с. 121, том 1).

Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням) (п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір”).

Відповідне клопотання прокурором до суду подано не було. Тому суд вважає за необхідне роз`яснити прокурору, що сплачений судовий збір в розмірі 6 810,00 грн. підлягає поверненню з державного бюджету України, для чого необхідно звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Керуючись статтями 226, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Виконуючого обов`язки керівника Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області, м. Першотравенськ Дніпропетровська область в інтересах держави в особі Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області до Петропавлівської районної державної адміністрації, Фізичної особи - підприємця Маркова Дмитра Олександровича про скасування розпоряджень, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та витребування із незаконного володіння земельну ділянку кадастровий номер 1223881500:02:001:1010, загальною площею 5,0957 га. - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення – 21.12.2021 і може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текс ухвали складено та підписано - 28.12.2021.

Суддя В.Г. Бєлік