Рішення № 10225098, 17.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.06.10 р.                     Справа № 23/41                               

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецізоляція-Схід” смт. Меліоративне

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод” м. Авдіївка

про стягнення 281222,2 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

В засіданні, яке відбулось 15.06.2010р., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 17.06.2010р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „Спецізоляція-Схід” смт. Меліоративне, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод” м. Авдіївка, 228274,20 грн. боргу та 46796,20 грн. інфляційних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

-          неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором № 842/07К від 25.10.2007р. стосовно оплати ним вартості товару, отриманого за накладними поіменованими у позові;

-          ст.ст. 256, 258, 550, 611, 624, 625 Цивільного кодексу України (далі – ЦК);

-          ст. 230, 232 Господарського кодексу України (далі – ГК).

Відповідач вимоги позивача не визнав, тому що: підстав для стягнення неустойки не існує; строк оплати товару відштовхується від рахунків, які повинен пред’являти позивач і які відповідач не отримував.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Сторони уклали договір № 842/07 К від 25.10.07. (далі - договір № 842/07К) згідно якого постачальник (позивач) зобов’язався поставити, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити сандвіч-панелі і пліти мінераловатні (імпортного виробництва) в асортименті, кількості, строки і за ціною згідно цього договору (п. 1.1 договору). Сторони також домовились за цим договором, що:

-          кількість продукції вказується в доданій специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (п. 2.2);

-          покупець оплачує продукцію за безготівковим розрахунком шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника в такому порядку: авансовий платіж в розмірі 50 % від суми договору – на підставі виставленого рахунку; решту 50 % від суми договору покупець оплачує протягом 5 днів від дати поставки (п. 3.3);

-          договір вступає у дію з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2008р., але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 8.1).

У подальшому сторони підписали декілька додаткових угод та специфікацій до договору № 842/07К.

Додатковою угодою № 3 до договору № 842/07К зокрема було встановлено, що решта 50% (1-а половина – попередня оплата) вартості – покупець оплачує протягом 5 днів від дати виставленого рахунку за фактично поставлену продукцію.

За додатковою угодою № 3/1 від 13.08.2008р. до договору № 842/07К умови оплати були аналогічними тексту цього договору.

Додатковою угодою № 4 від 24.10.2008р. до договору № 842/07К були внесені зміни у 3-є речення п. 7 додаткової угоди № 3 від 13.08.2008р. і додаткової угоди № 3/1 від 13.08.2008р., яку виклали у наступній редакції: „решту 50% від суми додаткової угоди Покупець оплачує протягом 30 банківських днів від дати виставлення рахунку за фактично поставлену продукцію”.

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 456323,40 грн. на умовах договору № 842/07К згідно видатковим накладним № РН-0000104 та № РН-0000107 від 01.09.2008р., № РН-0000108 від 17.09.2008р. (позивач уточнив саме цю дату накладної – див. протокол судового засідання від 15.06.2010р.), № РН-0000109 від 18.09.2008р., № РН-0000110 від 19.09.2008р., № СВ-0000157, № СВ-0000156 та № СВ-0000159 від 22.09.2008р.. Факт отримання товару підтверджується відповідними довіреностями на отримання матеріальних цінностей, виданих відповідачем, що покупцем товару не спростовано.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 15.06.2010р., заявив суду, що відповідач оплатив позивачу лише частину вартості отриманого ним товару, а саме 228049,20 грн., у т.ч. вартість товару за видатковими накладними № РН-0000104 від 01.09.2008р. та № СВ-0000156 від 22.09.2008р. повністю (див. протокол судового засідання від 15.06.2010р.).

Відповідач отримав від позивача рахунки-фактури № СВ-142 від 01.08.2008р. та № СФ-0165 від 14.08.2008р. на загальну суму 456323,40 грн., що підтверджується: представником відповідача (див. протокол судового засідання від 03.06.2010р.); платіжними дорученнями відповідача № 8153 від 14.08.2008р. та № 8420 від 26.08.2008р. у яких є посилання на ці рахунки.

Суд не приймає до відома посилання відповідача на те, що частина товару була поставлена йому поза рамками договору № 842/07К, тому що: сторони не надали доказів, що між ними були укладені інші письмові чі усні договори; згідно специфікацій, які є додатками до цього договору поставці підлягало 2500 шт. самосверлящих винтів (саморізів).

Сума рахунків, які отримував відповідач від позивача повністю збігається з вартістю товару отриманого відповідачем за вищезгаданими видатковими накладними. Сторони підписали у грудні 2009р. акт звірки, яким підтвердили факт боргу в сумі 228274,2 грн. (документ підписано керівниками сторін).

Сторони надали суду додаткові угоди № 3 та № 3/1 від 13.08.2008р. де у п. 7 по різному виклали строки оплати товару, який вже поставлений і не довели в часі, коли вони реально були направлені та підписані сторонами. Тому суд дійшов висновку, що строки оплати за поставлений до 24.10.2008р. товар визначаються безпосередньо саме текстом договору.

Суд не приймає до відома посилання відповідача на додаткову угоду № 4 від 24.10.2008р. до договору № 842/07К оскільки вона не має зворотної дії у часі – позивач поставив відповідачу товар у вересні 2008р.

Відповідач не надав суду доказів оплати вартості поставленого йому товару. Тому суд стягує з відповідача на користь позивача 228274,2 грн. боргу.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК суд стягує з відповідача на користь позивача інфляційні на суму 46790,67 грн. В решті вимог суд позивачу у позові відмовляє у зв’язку з застосуванням індексу інфляції за вересень 2008р. необґрунтовано.

На підставі ст.ст. 20, 173, 174, 193, 264-267 Господарського кодексу України, ст.ст. 530, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод” (м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, 1, р/р 26008049000 у ЗАТ „Донгорбанк”, МФО 334970, ЄДРПОУ 00191075) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Спецізоляція-Схід” (смт. Меліоративне, Дніпропетровська обл., вул. Молодіжна, 14/31, р/р 26004058333100 у АКІБ „УкрСиббанк”, МФО 351005, ЄДРПОУ 34215013) – 228274 грн. 20 коп. боргу, 46790 грн. 67 коп. інфляційних, 2750 грн. 65 коп. витрат на сплату держмита та 230 грн. 83 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті вимог позивачу у позові відмовити.

Суддя