Ухвала суду № 102224525, 24.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

24 грудня 2021 року м. Київ № 640/26853/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовомБлагодійної організації благодійний фонд «Добробут XXI століття»до Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Дячука Дмитра Юрійовичатреті особи:1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Геометікс-плюс», 2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут розвитку людини», 3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Алтея Компані», 4. Головне управління Держгеокадастру у м. Києвіпро визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Благодійна організація благодійний фонд «Добробут XXI століття» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Дячука Дмитра Юрійовича, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Геометікс-плюс”, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут розвитку людини», Товариство з обмеженою відповідальністю «Алтея Компані», Головне управління Держгеокадастру у м. Києві, з вимогами:

- визнати дії державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокастру у м. Києві Дячук Дмитра Юрійовича щодо проведення поділу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:213:0007 площею 1,6199 га на дві окремі ділянки площею 0,4541 га з кадастровим номером 800000000:75:213:0100 та 1,1658 га з кадастровим номером 8000000000:75:213:0101 та реєстрацію земельних ділянок 800000000:75:213:0100 площею 0,4541 га та площею 1,1658 га з кадастровим номером 8000000000:75:213:0101 за адресою: м. Київ, вул. І. Крамського, 10 - протиправними;

- скасувати державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 800000000:75:213:0100 та 8000000000:75:213:0101 та записи в Державному земельному кадастрі та поземельній книзі про державну реєстрацію земельних ділянок кадастрові номери 800000000:75:213:0100 та 8000000000:75:213:0101;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у м. Києві поновити запис у Державному земельному кадастрі про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:213:0007, скасований кадастровий номер 8000000000:75:213:0007 та поновити запис у Поземельній книзі щодо земельної ділянки під кадастровим номером 8000000000:75:213:0007, загальною площею 1,6199 га, що розташована за адресою: м. Київ, вул. І. Крамського, 10.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2021 позовна заява залишена без руху та встановлено позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків.

На виконання вимог ухвали суду позивачем 18.10.2021 подані додаткові докази у справі.

Згідно частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи суд дійшов таких висновків.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 № ETS N 005, ратифікованої Верховною Радою України 17.07.1997, проголошено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приписами пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За визначенням статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір – спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Аналіз наведених норм вказує на те, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду справ недостатньо застосовувати виключно формальний критерій - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин, адже визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.

Так, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Як стверджує Благодійна організація благодійний фонд «Добробут XXI століття» у позовній заяві, позивач із ТОВ «Інститут розвитку людини» є співвласниками об`єкта нерухомого майна загальною площею 4743,8 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Львівська, буд.23. Вказаний об`єкт розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:75:213:0007 загальною площею 1,6199 га за адресою: м. Київ, вул. Крамського, 10, яка перебувала у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут розвитку людини» на підставі договору оренди земельної ділянки №б/н від 16.07.2004. Також на вказаній земельній ділянці розташована будівля, яка підставі договору купівлі-продажу належить ТОВ «Алтея Команні». При цьому, згідно Публічної кадастрової карти земельна ділянка із кадастровим номером 8000000000:75:213:0007 – відсутня, про що стало відомо позивачу під час перегляду інтернет ресурсу «Публічна кадастрова карта у липні 2021 року». Як зазначає позивач, йому стало відомо, що Вищий навчальний заклад Вищої освіти Міжнародний Університет розвитку людини «Україна» здійснив технічну інвентаризацію об`єктів нерухомості за адресою: м. Київ, вул. Львівська, 23 та земельної ділянки на якій розташовано будівлі. У відповідь на запит позивача Вищий навчальний заклад Вищої освіти «Відкритий Міжнародний Університет розвитку людини «Україна» та документи: топографо-геодезичні вишукування земельних ділянок із кадастровим номером №8000000000:75:213:0101 та із кадастровим номером №8000000000:75:213:0100, погоджене Департаментом містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради від 20.07.2021, Виконавчий орган Київської міської ради «Інститут Генерального плану м. Києва» від 22.07.2021; кадастровий план земельної ділянки з кадастровим номером 800000000:75:213:0100 та земельної ділянки із кадастровим номером №8000000000:75:213:0101.

Київська міська державна адміністрація у відповідь на запит позивача повідомила остання надала лист Департаменту земельних ресурсів №0570202/2-16176 від 04.09.2020 про надання згоди на поділ земельної ділянки з кадастровим номером 80000000000:75:213:0007 комунальної власності територіальної громади міста Києва.

11.08.2021 адвокат АО «ЕЛА» Ярук А.І. звернулась із адвокатським запитом №11/08-21/03 від 11.08.2021 до TOB «ГЕОМЕТІКС-ПЛЮС» щодо надання копії технічної документації із землеустрою, розробленої на замовлення TOB «АЛТЕЯ КОМПАНІ» (ЄДРПОУ 43393240), як власника будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Львівська, буд.23, корп.1, щодо поділу земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:75:213:0007, для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти, місце розташування м. Київ, Святошинський район вул. І. Крамського, 10, в результаті поділу якої були сформовані земельні ділянки із кадастровим номером №8000000000:75:213:0101 та із кадастровим номером №8000000000:75:213:0100. У відповідь надійшла технічна документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва, вид використання якої – для реконструкції незавершеного будівництва – дитячого санаторію «Перемога» з надбудовою та прибудовою допоміжних будівель з подальшою експлуатацією та обслуговуванням навчального закладу на вул. Івана Крамського, 10 у Святошинському районі м. Києва.

Позивач стверджує, що під час підготовки технічної документації не були враховані обмеження у використанні земельних ділянок. Ознайомившись із змістом отриманої технічної документації позивач дійшов висновку, що під час її розроблення відповідачем грубо порушено пункти «е», «д», «г» статті 56 Закону України «Про землеустрій», пункту «г» статті 20 Закону України «Про землеустрій», пунктів 3.12, 3.14 «Інструкцій про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками», затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №376 від 18.05.20210, Порядку ведення державного земельного кадастру №1051 від 17.10.2012 пункту111 підпункту 1 і 2.

У зв`язку із наведеним позивач, стверджуючи про безпідставність та необґрунтованість здійснення державної реєстрації земельних ділянок із кадастровим номером №8000000000:75:213:0101 та із кадастровим номером №8000000000:75:213:0100 звернувся до суду із цим позовом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

З метою встановлення чіткого критерію визначення юрисдикції спорів щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах від 04.04.2018 у справах № 817/567/16 та № 826/9928/15, від 10.04.2018 у справі № 808/8972/15, від 16.05.2018 у справі № 826/4460/17, від 23.05.2018 у справі № 815/4618/16, від 05.06.2018 у справі № 04/20728/14, від 12.06.2018 у справі № 823/378/16, від 13.06.2018 у справах № 820/2675/17 та 803/1125/17 щодо належності до юрисдикції адміністративних судів спорів за позовами осіб, які не були заявниками вчинення реєстраційних дій, до державного реєстратора про скасування його рішень чи записів у державному реєстрі стосовно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою іншої особи в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання судочинства. У таких спорах питання правомірності укладення цивільно-правових договорів, на підставі яких відбулись реєстраційні дії, обов`язково постають перед судом, який буде вирішувати спір, незалежно від того, чи заявив позивач вимогу щодо оскарження таких договорів.

Таким чином, в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження. А тому мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Так, згідно наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень інформації, Господарським судом міста Києва в справі №910/10111/19 розглядався позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Офіс Сервіс Люкс» до Київської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 2) Вищий навчальний заклад «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», 3) Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут розвитку людини» (інститут інвалідів) про визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно судових рішень у цій справі, ТОВ «Офіс Сервіс Люкс» звернулося до господарського суду з такими вимогами: визнати незаконною бездіяльність Київської міської ради щодо не розгляду протягом одного місяця заяв позивача про надання згоди на поділ та розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва з кадастровим номером 8000000000:75:213:0007, площею 1,16199 га, що розташована по вул. Івана Крамського, 10 у Святошинському районі міста Києва; зобов`язати відповідача розглянути протягом одного місяця з дня набрання рішенням суду законної сили заяв від 10.09.2018 (вхідний номер К-35816), від 10.09.2018 №10/09/18-з (вхідний номер 08/16300) про надання згоди на поділ та розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, без нотаріально посвідченої згоди ТОВ «Інститут розвитку людини» (інститут інвалідів), Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» на поділ вказаної земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021, позов задоволено частково щодо вимоги 2, в частині вимоги 1 в позові відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.07.2021 постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 0 6.02.2020 у справі № 910/10111/19 в частині задоволення вимоги про покладення обов`язку на Київську міську раду розглянути протягом одного місяця з дня набрання рішенням суду законної сили заяв про надання згоди на поділ та розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, без нотаріально посвідченої згоди Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут розвитку людини (інститут інвалідів), Вищого навчального закладу Відкритий міжнародний університет розвитку людини Україна на поділ вказаної земельної ділянки скасувати і прийняти нове рішення; у позові в цій частині відмовлено. В іншій частині постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 залишено без змін.

За текстом судових рішень у вказаній справі, звернувшись із позовом у цій справі позивач (ТОВ «Офіс Сервіс Люкс») вказував, що з 12.10.2017 ним набуто право власності на будівлю, розташовану на земельній ділянці, однак між ТОВ «Інститут розвитку людини (Інститут інвалідів)» та відповідачем (Київською міською радою) існує договір оренди земельної ділянки, а відтак в силу приписів статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України ним набуто право користування частиною вказаної земельної ділянки, необхідною для розміщення та обслуговування будівлі. Позивач вказував, що розташовані на земельній ділянці будівлі за літ. Н (блок А та В ), літ. О та літ. П було відчужено на користь інших юридичних осіб, а тому існує об`єктивна необхідність у поділі земельної ділянки.

Наведені обставини дають адміністративному суду підстави вважати, що між юридичними особами існує спір щодо можливості та наявності підстав для поділу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:213:0007, який має вирішуватись у порядку господарсько судочинства, а відтак і вимоги щодо проведення державним кадастровим реєстратором поділу земельної ділянки та про державну реєстрацію спірних земельних ділянок, як і внесення змін до Державного земельного кадастру, які можуть бути визначені як похідні у спорі, який віднесений до юрисдикції господарського суду.

Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим.

Одночасно судом враховано і висновки, наведені і у постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №826/9576/18.

Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

За правилами пункту 13 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

З огляду на заявлені вимоги позивача, фактичні обставини справи, судову правозастосовну практику, яка склалася за наслідками розгляду справи за подібних спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, та з огляду на суб`єктний склад має розглядатись за правилами господарського судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у цій справі.

Згідно із частиною шостою статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

На виконання вимог наведеної норми, суд роз`яснює позивачу, що цей спір підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства господарським судом.

Керуючись ст. 5-11, 19, п.1 ч.1 ст.170, ст.241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Благодійній організації благодійний фонд «Добробут XXI століття» у відкритті провадження в адміністративній справі за її позовом до Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Дячука Дмитра Юрійовича про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадженні в адміністративній справі та позовні матеріали невідкладно надіслати особі, яка її подала.

3. Роз`яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293-297 Кодексу адміністративного судочинства України протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Н.А. Добрівська