Рішення № 102222394, 24.12.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2021 року Справа № 160/19577/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Орлівщина» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

20.10.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Орлівщина» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.07.2021 року № 0108491810 в частині нарахування суми штрафних (фінансових) санкцій (25%) в роз мірі - 152 808,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про невідповідність спірного податкового повідомлення-рішення вимогам чинного законодавства. Також вказує, що висновки акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Орлівщина» (код 39438945) за квітень 2021 року № 11704/04-36-18-10/39438945 від 18.06.2021 року, та Додатку до Податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 21.07.2021 року № 0108491810 «Розрахунок штрафних санкцій з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (14060100)» ґрунтуються лише на припущеннях посадових осіб контролюючого органу, їх думка не підкріплена належними, достатніми, допустимими та достовірними доказами. Висновки не відповідають дійсності, не підтверджуються документальними доказами, не відповідають вимогам діючого законодавства України, прийняті поза компетенцією податкового контролюючого органу, є необґрунтованими, хибними, такими, що порушують права та охоронювані законом інтереси ТОВ «Орлівщина», правові підстави для застосування штрафних санкцій у визначе ному розмірі відсутні, у зв`язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі висновків такого акту повинно бути визнано в судовому порядку протиправним та скасовано в частині нарахування суми штрафних (фінансових) санкцій (25%) в розмірі - 152808,00 грн. Позивач вважає, що встановлені обставини та вказані норми діючого в Україні законодавства доводять протиправність спірного рішення відповідача та наявність підстав для його скасування в частині нарахування суми штрафних (фінансових) санкцій (25%) в розмірі -152 808,00 грн.

17.11.2021 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В мотивування своєї правової позиції відповідач зазначив, що створення платником податків удавано, цілеспрямовано умов, які направлені на невиконання або неналежне виконання установлених законодавчих вимог є свідченням того, що дані дії (бездіяльність) ним вчинені умисно. Відповідач зауважує, що підприємством умисно вчинено дії з приводу завищення податкового кредиту за квітень 2021 року, що у свою чергу призвело до завищення від`ємного значення та відповідно до заниження сум, що за результатами звітного періоду підлягають сплаті платником податку до бюджету.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2021 року, зазначена вище справа була розподілена та 21.10.2021 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою суду від 25.10.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовну заяву слід задовольнити з огляду на таке.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Орлівщина» є юридичною особою приватного права, перебуває на обліку у відповідача та є платником у тому числі з податку на додану вартість.

Посадовими особами відповідача на підставі п. 20.1.4, п. 20.1 ст. 20, ст. 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку позивача, за результатами якої складено від 18.06.2021 року № 11704/04-36-18-10/39438945 з питання перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлівщина» (код ЄДРПОУ) за квітень 2021 року.

Дані камеральної перевірки свідчать про порушення позивачем п.198.1, 198.2 та 198.6 статті 198 ПК України, що полягали в умисному вчиненні підприємством дій з приводу завищення податкового кредиту за квітень 2021 року, що у свою чергу призвело до завищення від`ємного значення та відповідно до заниження сум, що за результатами звітного періоду підлягають сплаті платником податку до бюджету у розмірі 611232 грн.

На підставі акту перевірки та встановлених порушень контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.07.2021 року № 0108491810, яким позивачеві збільшено грошові зобов`язання з ПДВ на суму 611232 грн. за основним зобов`язання та 152808 грн. за штрафними санкціями.

У розрахунку штрафних санкцій зазначено про можливу умисність дій підприємства щодо включення до податкової декларації з ПДВ за квітень 2021 року податкових накладних, зареєстрованих з порушенням граничних строків та про пов`язаність особи, який є керівником як Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлівщина» так і підприємства-контрагента ТОВ «АГРОФІРМА-ОРЛІВЩИНА», при цьому, що ці підприємства знаходяться за однією податковою адресою.

Не погодившись з таким рішенням в частині нарахування штрафних санкцій (25%) в розмірі -152 808,00 грн., позивач звернувся до суду із цим позовом. При цьому, позивач самостійно сплатив визначені грошові зобов`язання у розмірі 611232 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 474 від 21.09.2021 року.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Статтею 67 Конституції України, закріплено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податковою обов`язку платника податку із сплати1 конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений к порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з п. 54.1 ст.54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені. (статті 111 ПК України).

Із матеріалів справи слідує, що актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.198.1, 198.2 та 198.6 статті 198 ПК України, що на думку відповідача полягали в умисному вчиненні підприємством дій з приводу завищення податкового кредиту за квітень 2021 року, що у свою чергу призвело до завищення від`ємного значення та відповідно до заниження сум, що за результатами звітного періоду підлягають сплаті платником податку до бюджету у розмірі 611232 грн. та на підставі цього акту контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 21.07.2021 року № 0108491810, яким позивачеві збільшено грошові зобов`язання з ПДВ на суму 611232 грн. за основним зобов`язання та 152808 грн. за штрафними санкціями відповідно до вимог п.123.2 ст.123 ПК України в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання

Стосовно застосування відповідачем вимог п.123.2 ст.124 ПК України при нарахуванні позивачу штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Згідно статті 1 ПК України порядок справляння податків і зборів їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, встановлюється цим Кодексом.

Законом України від 16.01.2020 №466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (далі - Закон №466) внесено зміни до Кодексу, у тому числі, в частині кваліфікації податкового правопорушення саме як протиправного, винного (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Також, Законом №466 визначено, у яких випадках діяння вважається таким, що вчинене умисно, а також зазначено, що необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2 - 125-1.4 статті 125-1 Кодексу, є встановлення контролюючими органами вини особи.

Податковим правопорушенням, у відповідності із п.109.1 ст.109 Податкового кодексу України, є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (у т. ч. осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.112.1, п.112.2 ст.112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Отже, не вжиття платником податків достатніх заходів щодо дотримання правил та норм податкового законодавства, або якщо контролюючий орган доведе що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються не достатніми, платник податків вважається винною у вчиненні правопорушення.

Суд відмічає, що ПК України не містить визначення поняття "вина", однак умови, за яких особа вважається винною, наведені у пунктах 112.1, 112.2 ст.112 ПК України та полягають у тому, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

При цьому, необхідно враховувати, що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Таким чином, умовами, які визначають вину особи, у розумінні ст. 112 Кодексу є:

- встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання;

- доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, однак не вжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи, у вчинені податкового правопорушення.

Таким чином, обов`язок доведення вини, ПК України покладено на контролюючий орган, без виконання якого, особу не можливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого, умовою є наявність вини.

Слід відмитити, що разом із цим, необхідно враховувати, що згідно п.109.3 ст.109 Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи, лише у випадках визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2 - 125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу.

У всіх інших випадках визначених Кодексом, за які передбачена фінансова відповідальність, обов`язок встановлення вини особи на контролюючі органи не покладений. Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності є виключно не дотримання нею вимог Кодексу, за які така відповідальність встановлена.

Відповідно до п.123.2 ст.123 ПК України діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті (вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2) вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (абзац другий п.109.1 ст.109 ПК України).

У випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125 1.2 - 125 1.4 статті 125 1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи (абзац другий п.109.3 ст.109 ПКУ).

У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, то останній не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Водночас, положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків (п.112.7 ст.112 ПКУ).

Отже, відповідальність за скоєння податкового правопорушення, що передбачена, у тому числі, пунктами 123.2 статті 124 ПКУ настає лише у разі, коли контролюючий орган доведе, що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але не вчиняв певні дії або допускаючи бездіяльність, діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Таким чином, обов`язок доведення вини, ПК України покладено на контролюючий орган, без виконання якого, платника податку не можливо буде притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого, умовою є наявність вини.

Виходячи з аналізу положень пункту 123.2, статті 123 ПК України, юридичним фактом, з яким пов`язується відповідальність у вигляді штрафу, є обов`язок доведення контролюючим органом скоєння платником податків податкового правопорушення, а саме: що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але платником податків умисно не вчиняв певні дії або допускаючи бездіяльність, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, умисно вчинив ці дії.

Суд відмічає, що актом перевірки жодних обґрунтувань, що позивач порушив пункт 123.2 статті 123 ПК України та при цьому діяв умисно не наведено та під час судового розгляду справи контролюючим органом не зазначено.

Податкове повідомлення-рішення від 21.07.2021 року № 0108491810 також не містить посилань про умисне вчинення позивачем діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.

Наведені ж відповідачем обставини у розрахунку до цього рішення не свідчать про беззаперечність вини позивача в умисному вчиненні діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, оскільки базуються лише на припущеннях.

За таких обставин, прийняте відповідачем оскаржене рішення в частині визначення штрафних санкцій у розмірі 152 808,00 грн. є протиправним, а тому підлягає скасуванню в цій частині.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд дійшов висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 2292,12 грн., що документально підтверджується копією платіжного доручення №485 від 18.10.2021 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 2292,12 грн. підлягає стягненню з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 242-243, 245-246, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Орлівщина» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.07.2021 року № 0108491810 в частині нарахування суми штрафних (фінансових) санкцій (25%) в роз мірі - 152 808,00 грн. - задовольнити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Орлівщина» (код ЄДРПОУ 39438945) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2292,12 грн. (дві тисячі двісті дев`яносто дві гривні дванадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП: 44118658).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С. В. Прудник