Рішення № 102215806, 24.12.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2021м. ДніпроСправа № 904/8268/21

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П. при секретарі судового засідання Савенко О.О., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі

позивача-1. Міністерства аграрної політики та продовольства України, 01001, м.Київ, вул.Хрещатик, 24, код ЄДРПОУ 37471967

позивача-2. Український державний фонд підтримки фермерських господарств, 01001, м.Київ, вул.Бориса Грінченка, 1, кім.503, 505, 507, 509, код ЄДРПОУ 20029342 в особі Дніпропетровського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, 49600, м.Дніпро, вул.Старокозацька, 52, кім.459, код ЄДРПОУ 20029342

до Фермерського господарства Кропови Р.Г., 51263, Дніпропетровська область, с.Спаське, вул.Кірова, 20, код ЄДРПОУ 38901850

про стягнення коштів поворотної фінансової допомоги за договором про надання фінансової підтримки

Представники сторін:

від прокуратури Масенко А.О.

від позивача -1: Кулініч В.М.

від позивача-2: Гонтова О.М.

від відповідача: Кропова Р.Г.

СУТЬ СПОРУ:

Слобожанська окружна прокуратура Дніпропетровської області в інтересах держави в особі позивача-1. Міністерства аграрної політики та продовольства України, позивача-2. Український державний фонд підтримки фермерських господарств в особі Дніпропетровського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення заборгованості за договором №26 ФГ-2017 від 01.12.2017 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству в сумі 150 000,00грн.

Також позивач просить стягнути судовий збір у розмірі 2 270,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов Договору № 26 ФГ-2017 від 01.12.2017 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству в частині порушення відповідачем графіку повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі.

Ухвалою суду від 07.10.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.10.2021р.

У судове засідання 20.10.2021р. з`явився представник прокуратури та представник позивача-2, інші представники сторін не з`явились.

Ухвалою суду від 20.10.2021р. відкладено підготовче засідання по справі на 23.11.2021р.

29.10.2021р. до суду від позивача-1 надійшли пояснення № 79.1410/10-21 від 25.10.2021р., в яких позивач - 1 зазначає, що Мінагрополітики зобов`язане у своїй діяльності діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України згідно частини другої статті 19 Конституції України, окрім того, повноваження щодо контролю за виконанням та поверненням зобов`язань за договорами надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерським господарствам, претензійно-позовної діяльності щодо вирішення спорів у таких правовідносинах належать Укрдержфонду, як відповідальному виконавцю бюджетних програм, та його регіональним відділенням. Також, у зв`язку з невиконанням ФГ "Кропови Р.Г." умов договору, що в свою чергу унеможливлює здійснення функцій держави щодо наповнення спеціального фонду Державного бюджету України, вважає за доцільне підтримати вимоги прокуратури, що викладені у позовній заяві.

04.11.2021р. о суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, мотивуючи тим, що відповідачем 20.10.2021 сплачено позивачеві 150 000,00 грн. по договору №26 ФГ-2017 від 01.12.2017, що підтверджується платіжним дорученням №20 від 20.10.2021 на суму 150 000,00 грн.

16.11.2021р. до Господарського суду Дніпропетровської області від представника Міністерства аграрної політики та продовольства України надійшла заява про участь в судовому засіданні 23.11.2021р. о 11:00год. в режимі відеоконференції. Ухвалою суду від 18.11.2021р. було відмовлено представнику Міністерства аграрної політики та продовольства України у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні 23.11.2021 о 11:00год. в режимі відеоконференції.

В судове засідання 23.11.2021р. з`явився представник прокуратури, представники позивача та відповідача не з`явились.

23.11.2021р. до суду від Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області надійшла заява № 04/66-2987-ВИХ-21 від 18.11.2021р. (про збільшення позовних вимог в порядку ст.46 ГПК України), в якій прокуратура просить стягнути з відповідача: 150 000,00 грн. - суми основного боргу, пеню у розмірі 19 664,38 грн., 16 480,00 грн. - інфляційні втрати, 5 481,52 грн. - 3% річних.

Ухвалою суду від 23.11.2021р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання по справі на 09.12.2021р. о 10:00год.

07.12.2021р. до Господарського суду Дніпропетровської області від відповідача надійшло заперечення проти заяви про збільшення позовних вимог, в якому відповідач заперечує проти заяви про збільшення, мотивуючи тим, що ще 26.10.2021 відповідач повідомив учасників справи і суд про те, що 20.10.2021 ним сплачено 150 000,00 грн. за договором №26 ФГ-2017 від 01.12.2017, що підтверджується платіжним дорученням №20 від 20.10.2021 на суму 150 000,00 грн. Щодо стягнення пені, інфляційних та 3% річних зазначає, що відповідно до п. 4.1., 4.2. договору фінансова підтримка надається фермерському господарству з кінцевим терміном повернення 01.11.2022; цей договір діє до повного повернення фермерським господарством коштів фінансової підтримки та повного виконання ним будь-яких інших грошових зобов`язань, передбачених цим договором. Таким чином, кінцевим строком дії договору є 01.11.2022 і борг може виникнути тільки після цієї дати. Як вбачається з п. 5.1. та 5.2. договору, мова в них не йде про прострочення виконання зобов`язання з повернення коштів фінансової підтримки відповідно за встановленим графіком, зміст цих пунктів містить загальне посилання про прострочене виконання зобов`язання з повернення коштів фінансової підтримки та несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки, тобто яке міститься у п. 4.1. цього договору. Окрім того, у договорі чітко оговорено порядок застосування пунктів 5.1. та 5.2. договору при недотриманні графіку повернення коштів фермерським господарством - застосування п. 5.1. та 5.2. відбувається при виникненні простроченої заборгованості (більш, ніж на 30 днів) і розірванні договору Укрдержфондом в односторонньому порядку. Ні в позовній заяві, ні в заяві про збільшення позовних вимог не зазначено про настання саме таких умов застосування п. 5.1. та 5.2. договору, а відтак ці пункти договору у даному випадку можуть

У судове засідання 09.12.2021р. з`явився представник прокуратури, представники позивачів та відповідача не з`явились.

Ухвалою суду від 09.12.2021р. відкладено підготовче засідання по справі на 20.12.2021р. о 10:00год.

У судове засідання 20.12.2021р. з`явився представник прокуратури, представник позивача-2 та відповідач, від позивача-1 не з`явились.

Ухвалою суду від 20.12.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.12.2021 о 15:00год.

У судове засідання 24.12.2021 відповідач надав додаткові заперечення. в яких просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог прокурора. Судом додаткові заперечення відповідача прийняті до відома.

Відповідно до вимог статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог (п.2 ч.2 ст. 46 ГПК України), а також до закінчення підготовчого засідання має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви (ч.3 цієї статті).

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві.

Розглянувши прокурора про збільшення позовних вимог, прийнявши до уваги заперечення відповідача, суд вважає, що дана заява відповідає вимогам ст. 46 ГПК України, у зв`язку з чим, справа розглядається з урахуванням даної заяви.

В судовому засіданні 24.12.2021р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2017 між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств (позивач - 2) в особі генерального директора Покришки О.В. та ФГ "Кропови Р.Г." в особі голови цього господарства Кропова Р.Г. (відповідач) укладено договір № 26 ФГ-2017 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству (далі - Договір), відповідно до умов якого Укрдержфонд зобов`язується надати фінансову підтримку на поворотній основі ФГ "Кропови Р.Г." в сумі 400 000 гривень, а фермерське господарство зобов`язується використати її за цільовим призначенням і повернути зазначену суму фінансової підтримки у строк та на умовах, що визначені цим Договором.

Відповідно до п. 3.2.1 Договору, Укрдержфонд зобов`язаний надати обумовлену Договором суму фінансової підтримки у безготівковому порядку шляхом перерахування зазначеної суми платіжним дорученням на поточний рахунок фермерського господарства, відкритий у банківській установі.

Укрдержфондом на виконання п. 3.2.1 Договору, у безготівковому порядку шляхом перерахування на поточний рахунок ФГ "Кропови Р.Г." перераховано 400 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 257 від 06.12.2017.

Згідно з п. 3.4.2 Договору, ФГ "Кропови Р.Г." зобов`язане повернути кошти фінансової підтримки Укрдержфонду згідно з встановленим графіком:

- до 1 грудня 2018 року в сумі 50 000 грн.;

- до 1 грудня 2019 року в сумі 50 000 грн.;

- до 1 грудня 2020 року в сумі 100 000 грн.;

- до 1 грудня 2021 року в сумі 100 000 грн.;

- до 1 листопада 2022 року в сумі 100 000 грн.

Зі змісту п. 2 Договору вбачається, що фінансова підтримка на поворотній основі надається для придбання техніки, обладнання, поновлення обігових коштів та п. 4.1 договору, фінансова підтримка надається фермерському господарству з кінцевим терміном повернення до 1 листопада 2022 року.

Як зазначає прокурор та позивачі, станом на 02.06.2021 сума основного боргу ФГ "Кропови Р.Г." перед Укрдержфондом складає 150 000 (сто п`ятдесят тисяч гривень) 00 копійок, термін повернення якої сплинув 01.12.2020.

Дніпропетровським відділенням Укрдержфонду надано розрахунок розміру заборгованості за Договором, відповідно до якого, прострочена заборгованість -150 000грн.

Дніпропетровським відділенням Укрдержфонду листом від 30.03.2021 за № 53-4/ЗК/З0-03/21/2 скеровано ФГ "Кропови Р.Г." претензійний лист з вимогою повернути Укрдержфонду кошти фінансової допомоги, який залишений без відповіді та задоволення.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що відповідно до законодавства України у випадку прострочення строку виконання зобов`язання з повернення коштів фінансової підтримки Укрдержфонду фермерське господарство зобов`язане сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу.

За несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки фермерське господарство сплачує Укрдержфонду пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення (п. 5.2. договору).

На підставі п. 5.2. договору прокурором нараховано пеню за прострочення виконання зобов`язання у розмірі 19 664,38 грн. за період з 20.10.2020 по 20.10.2021.

Посилаючись на ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 5.1. договору, на прострочений борг Відповідача Позивач нарахував 3% річних – 5 481,52 грн. за період з 02.12.2019 по 20.10.2020 та інфляційні втрати – 16 480,00 грн. за період листопад 2019 по жовтень 2021.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є: факт невиконання відповідачем умов договору в частині своєчасного повернення грошових коштів та наявність підстав та правильність нарахування штрафних санкцій та компенсаційних виплат.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Укладений сторонами договір про надання фінансової підтримки фермерському господарству № 26 ФГ-2017 від 01.12.2017 за своєю правовою природою є договором позики.

Статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Згідно ч. ч. 1,3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Пунктом 6 Постанови КМУ від 25.08.2004 № 1102 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам» (в редакції на день надання фінансової підтримки) встановлено, що фінансова підтримка на конкурсних засадах на поворотній основі надається у розмірі, що не перевищує 500 тис. гривень, із забезпеченням виконання зобов`язання щодо повернення бюджетних коштів: новоствореним фермерським господарствам та фермерським господарствам з відокремленими фермерськими садибами, фермерським господарствам, які провадять господарську діяльність та розташовані у гірських населених пунктах, на поліських територіях, - строком від трьох до п`яти років для виробництва, переробки і збуту виробленої продукції, провадження виробничої діяльності; іншим фермерським господарствам - строком до п`яти років для придбання техніки, обладнання, поновлення обігових коштів, у тому числі для придбання маточного поголів`я сільськогосподарських тварин (телиць, нетелей, корів, свиноматок, ярок, вівцематок, кізочок та козоматок) та проведення оцінки відповідності виробництва органічної продукції (сировини), виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, будівництва та реконструкції виробничих і невиробничих приміщень, для закладення багаторічних насаджень, розвитку кредитної та обслуговуючої кооперації, у тому числі для сплати пайових внесків до пайових фондів сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, утворених фермерськими господарствами самостійно або разом з членами особистих селянських господарств, зрошення та меліорації земель.

Відповідно до п.п. 12, 13 Порядку фермерське господарство несе відповідальність згідно із законодавством за нецільове використання одержаних коштів та своєчасне і в повному обсязі повернення до державного бюджету коштів фінансової підтримки. Кошти фінансової підтримки, наданої фермерським господарствам на конкурсних засадах на поворотній основі, повертаються згідно з укладеними відповідно до цього Порядку договорами на відповідний рахунок Фонду, відкритий в Казначействі за місцем реєстрації, і протягом двох робочих днів перераховуються до державного бюджету.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 83 від 27.06.1991 з метою забезпечення реалізації державної політики підтримки селянських (фермерських) господарств та створення фінансових умов для становлення та розвитку приватного фермерського сектору економіки в Україні утворено Український Фонд підтримки селянських (фермерських) господарств.

Відповідно до п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2004 № 478 Український Фонд підтримки селянських (фермерських) господарств перейменовано в Український державний фонд підтримки фермерських господарств.

За приписами ст.10 Закону України «Про фермерське господарство» Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств, діє на основі Статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст.ст.76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.ст.78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позов та запереченні на заяву про збільшення позовних вимог.

Дослідивши надані до матеріалів справи докази, оцінивши їх у сукупності, перевіривши розрахунки надані прокурором, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Так, при зверненні з позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), прокурором заявлено до стягнення: 150 000,00 грн. - суми основного боргу, пеню у розмірі 19 664,38 грн., 16 480,00 грн. - інфляційні втрати, 5 481,52 грн. - 3% річних.

У той же час, відповідачем у відзиві на позов зазначено, що 20.10.2021 ним сплачено повністю суму основного боргу у розмірі 150 000,00 грн., на підтвердження чого надано платіжне доручення №20 від 20.10.2021 на суму 150 000,00 грн.

Факт оплати під час подальшого розгляду справи не заперечувався прокурором та позивачами, доказів на спростування факту оплати суду не надано.

Прокурорм звернувся до суду з позовом 04.10.2021, тобто оплата суми основного боргу відбулася після звернення прокурора з позовом до суду.

Пунктом 2 ч.1 ст.231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

З огляду на викладене провадження у справі в частині стягнення 150 000,00грн. підлягає закриттю.

Окрім того, прокурор та позивачі просять стягнути з відповідача пеню у розмірі 19 664,38 грн. за період з 20.10.2020р. по 20.10.2021р., 16 480,00 грн. - інфляційні втрати за період з листопада 2019р. по жовтень 2021р., 5 481,52 грн. - 3% річних за період з 02.12.2019р. по 20.10.2021р..

Перевіривши розрахунки, суд зазначає наступне.

При здійсненні розрахунку пені позивачем не враховані положення частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором).

Таким чином, пеня мала бути нарахована: по сумі 50 000,00 грн. - за період з 02.12.2019р. по 02.06.2020р., а по сумі 100 000,00 грн. - за період з 02.12.2020р. по 02.06.2021р.

Отже, з урахуванням норм ст. 231 ГК України, до стягнення належить пеня у розмірі 6 523,33 грн. за період з 02.12.2020 по 02.06.2021 на суму 100 000,00 грн. В іншій частині стягнення пені слід відмовити.

Окрім того, за перерахунком суду, інфляційні втрати за період грудень 2019р. по жовтень 2021 становлять 16 307,51грн., оскільки прокурором не правильно визначено період нарахування компенсаційних витрат. Розрахунок 3% річних проведено правильно, а отже до стягнення належить 5 481,52 грн. за період з 02.12.2019р. по 20.10.2021р.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню, до стягнення належить: пеня у розмірі 6 523,33 грн. за період з 02.12.2020 по 02.06.2021, інфляційні втрати у розмірі 16 307,51 грн. за період грудень 2019 по жовтень 2021, 3% річних у розмірі 5 481,52 грн. В решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме судовий збір у сумі 2 874,39 грн.

Частиною 4 ст.231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в разі закриття провадження у справі суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Господарський суд вважає за доцільне надати роз`яснення щодо повернення сплаченої суми судового збору за подання позовної заяви.

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Стаття 7 Закону України "Про судовий збір" містить вичерпний перелік пунктів, за якими повертається сплачена сума судового збору.

Так, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 цього Закону сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду зокрема в разі закриття провадження.

Відтак, у позивача наявна можливість повернути судовий збір у загальному розмірі 2 250,00грн.

Судовий збір у розмірі 424,69 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 123, 124, 129, 231, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Провадження у справі про стягнення суми основного боргу у розмірі 150 000,00 грн. - закрити.

Стягнути з Фермерського господарства «Кропови Р.Г.» (51263, Дніпропетровська область, с. Спаське, вул. Кірова, 20, код ЄДРПОУ: 38901850) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, буд. 1, код ЄДРПОУ 20029342) пеню у розмірі 6 523,33 грн. за період з 02.12.2020 по 02.06.2021, інфляційні втрати у розмірі 16 307,51 грн. за період грудень 2019 по жовтень 2021, 3% річних у розмірі 5 481,52грн. на р/р UA 468201720343160002000004869 в ДКСУ у м. Києві код 21692396.

Стягнути з Фермерського господарства «Кропови Р.Г.» (51263, Дніпропетровська область,с. Спаське, вул. Кірова, 20, код ЄДРПОУ: 38901850) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ

р/р UА228201720343160001000000291 код за ЄДРПОУ 02909938) судовий збір у розмірі 424,69грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 24.12.2021

Суддя С.П. Панна