Рішення № 102215805, 14.12.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2021м. ДніпроСправа № 904/1243/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Товстоп`ятки В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості за користування земельною ділянкою в сумі 138 442 грн. 20 коп.

Представники:

від позивача: Сильникова А.О., витяг з ЄДР, представник;

від відповідача: Лісовий Д.О., ордер № 1014194 від 01.01.2020, адвокат.

СУТЬ СПОРУ:

Криворізька міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 06.02.2020 № 9, в якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за земельну ділянку площею 0,3962 га, з кадастровим номером 1211000000:04:279:0025, для розміщення тюнінг-центру та автостоянки за адресою вул. Електрозаводська, біля будинку № 28 у Жовтневому (Покровському) районі м. Кривого Рогу за період з 01.03.2017 до 31.12.2017 у розмірі 138 442 грн. 20 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що сторонами укладено договір оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 05.03.2008 за №040810800140). Строк дії даного договору закінчився, однак відповідач продовжує користуватися даною земельною ділянкою, при цьому договірні зобов`язання щодо внесення орендної плати за користування нею належним чином не виконує, зокрема, у період з 01.03.2017 по 31.12.2017 він не виконував обов`язки орендаря щодо декларування податкових зобов`язань з орендної плати за земельну ділянку, а орендну плату сплачував не в повному обсязі, що підтверджується інформацією органів податкової служби.

Ухвалою господарського суду від 10.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 31.03.2020.

31.03.2020 підготовче засідання не відбулося, у зв`язку із запровадженням на території України карантину.

Ухвалою суду від 25.03.2020 підготовче засідання відкладено на невизначений термін.

Після послаблення карантину, ухвалою господарського суду від 07.05.2020 підготовче засідання у справі призначене на 11.06.2020.

Ухвалою господарського суду від 11.06.2020 підготовче засідання відкладено на 09.07.2020 за клопотанням сторін.

Ухвалою господарського суду від 09.07.2020 підготовче засідання відкладено на 30.07.2020 для надання сторонами витребуваних судом документів.

30.07.2020 відповідачем до суду подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у пов`язаній справі № 160/7809/19 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Криворізької міської ради, за участю третьої особи без самостійних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправним та нечинним рішення Криворізької міської ради у Дніпропетровській області за № 3728 від 24.06.2015 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу" з моменту його прийняття.

Ухвалою господарського суду від 30.07.2020 за клопотанням відповідача продовжено строк проведення підготовчого провадження до 01.10.2020 в порядку п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України для надання додаткових доказів по справі; підготовче засідання відкладене на 29.09.2020.

04.08.2020 на адресу суду надійшов відзив відповідач на позовну заяву від 30.07.2020, в якому проти задоволення позову заперечує та зазначає, що:

- Криворізька міська рада не є належним позивачем у справі;

- позивач невірно тлумачить норми законодавства, положення договору оренди землі, безпідставно завищує розмір орендної плати за землю, а тому невірно здійснює розрахунок орендної плати у 2017;

- після закінчення строку дії договору оренди жодних змін, навіть автоматичних, щодо збільшення розміру орендної плати у зв`язку із затвердженням нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, чи зміни ставок, тощо до припиненого договору не може бути; у договір оренди, який закінчив свою дію неможливо внести зміни щодо розміру орендної плати. Тобто, за умови використання земельної ділянки після закінчення строку дії договору можливе нарахування заборгованості із орендної плати лише у розмірі, який був визначений та погоджений сторонами на час укладання цього договору;

- позивачем не дотримано порядок визначення та відшкодування збитків власникам земельних ділянок;

- розрахунок спірної заборгованості здійснено на підставі доказів, які не відповідають с. ст. 76-79 ГПК України та викликають сумніви щодо їх легітимності;

- витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки містить невірний коефіцієнт індексації нормативної грошовї оцінки земель за 2016 рік;

- рішення Криворізької міської ради від 24.06.2015 № 3728 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошовї оцінки земель міста Кривого Рогу» є предметом оскарження в адміністративних справах № 160/7809/19, № 210/5417/15а.

01.09.2020 на адресу суду надійшла відповідь позивача на відзив відповідача на позовну заяву від 28.08.2020 № 504, в якій підтримує позовні вимоги та просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що:

- у спірних правовідносинах міська рада виступає як рівноправний учасник земельних відносин і власник землі, а тому має повне та беззаперечне право на звернення до суду з даним позовом; право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів;

- в пункті 12 договору, з урахуванням додаткової угоди, сторони погодили, що зміна орендної плати здійснюється без внесення змін до договору, тобто позивач і відповідач визначили порядок і спосіб перегляду розміру та суми орендної плати у конкретно визначених випадках без внесення змін у договір оренди земельної ділянки, а враховуючи те, що жодні зміни до узгоджених сторонами умов договору, викладених у пункті 12, не вносились, відповідно, договірні правовідносини між сторонами в цій частині є незміненими. Також зазначене виключає необхідність заповнення відповідної форми – розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена/не проведена;

- незгода відповідача з означеним рішенням жодним чином не свідчить про його протиправність та не може викликати сумніви щодо його правомірності, тому рішення Криворізької міської ради від 24.06.2015 №3728 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу" підлягає обов`язковому застосуванню при визначенні розміру орендної плати за користування відповідачем спірною земельною ділянкою;

- коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, а враховуючи те, що нормативна грошова оцінка земель міста Кривого Рогу була проведена станом на 01.01.2014, згідно з рішенням Криворізької міської ради №3728 від 24.06.2015, при розрахунку коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2016 рік застосовуються кумулятивно коефіцієнти за 2014, 2015 роки (1,249 х 1,433 = 1,7898), при цьому коефіцієнт індексації за 2016 рік, що складає 1,06, підлягає застосуванню кумулятивно вже при розрахунку коефіцієнта індексації за 2017 рік;

- умовами договору оренди земельної ділянки (пункт 14) передбачено обов`язок Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 самостійного обчислення суми орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подання відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкової декларації на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частинами за місяць, між тим, для обчислення розміру орендної плати, у відповідності до вимог статті 289 Податкового кодексу України, обов`язковим є отримання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки;

- мають місце намагання відповідача спрямувати судовий розгляд справи у неправильну сторону, підміняючи визначений позивачем предмет позову зі стягнення заборгованості з орендної плати за землю на відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, земельного податку або безпідставно збережених грошових коштів, які, в дійсності, є різними за своєю правовою природою грошовими зобов`язаннями. Стверджує про обрання позивачем належного способу захисту у вигляді стягнення заборгованості з орендної плати.

Того ж дня позивачем до суду надані заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, відповідно до яких просить відмовити у задоволенні вказаного клопотання.

29.09.2020 відповідач подав до суду клопотання про залучення до участі справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Антимонопольний комітет України.

Того ж дня відповідач надав суду письмові пояснення щодо доцільності зупинення провадження у справі від 29.09.2020; клопотання про призначення судової економічної експертизи із переліком питань на вирішення експертизи; клопотання про долучення та дослідження доказів.

У підготовчому засіданні 29.09.2020 оголошено перерву до 15.10.2020 для надання позивачем витребуваних судом документів. Клопотання відповідача залишені на розгляді у суду.

06.10.2020 на адресу суду надійшли заперечення позивача проти заявлених клопотань відповідача від 05.10.2020 № 600.

15.10.2020 відповідач подав до суду відповідь на заперечення позивача проти зупинення провадження у справі.

У підготовчому засіданні 15.10.2020 оголошено перерву до 28.10.2020. Клопотання відповідача залишені на розгляді у суду.

27.10.2020 відповідач подав до суду клопотання про долучення нових, додаткових доказів на підтвердження доцільності зупинення провадження у справі.

28.10.2020 через систему "Електронний суд" та на електронну адресу суду надійшли заперечення позивача проти задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі від 28.10.2020 та призначення засідання у справі у режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою господарського суду від 28.10.2020 підготовче засідання відкладено на 26.11.2020 із проведенням його у режимі відеоконференції за участю представника позивача поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon"; ухвалено розглядати справу у розумні строки з огляду на складність справи та для виконання завдань підготовчого провадження. Клопотання відповідача залишені на розгляду у суду.

03.12.2020 позивачем до суду подані пояснення від 26.11.2020, в яких просить суд відмовити в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадженння у справі № 904/1243/20 до закінчення вирішення адміністративної справи №160/7809/19.

26.11.2020 підготовче засідання не відбулось через перебування судді Рудь І.А. на самоізоляції.

Після усунення вказаних обставин, ухвалою господарського суду від 10.12.2020 підготовче засідання призначене на 23.12.2020, із проведенням його у режимі відеоконференції за участю представника позивача поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon".

21.12.2020 через систему "Електронний суд" позивачем подані заперечення проти клопотання позивача про колегіальний розгляд справи та заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду.

Того ж дня відповідачем до суду подано клопотання про долучення доказів, які підтверджують доцільність зупинення провадження у справі, а саме: копії постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 08.12.2020 у справі № 160/7809/19 та постанови Верховного Суду від 08.12.2020 у справі № 210/5417/15-а.

Ухвалою господарського суду від 23.12.2020 заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі від 30.07.2020 задоволено; провадження у справі № 904/1243/20 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/7809/19 за позовом Фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 до Криворізької міської ради Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Державне підприємство Український державний науково-дослідний інститут проектування міст “Дніпроміст” імені Ю.М.Білоконя та Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання незаконним, протиправним, нечинним та скасування рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області за №3728 від 24 червня 2015 року "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу" з моменту його прийняття.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.04.2021 апеляційну скаргу Криворізької міської ради задоволено, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2020 у справі №904/1243/20 скасовано, справу №904/1243/20 направлено для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.

07.04.2021 матеріали справи надійшли на адресу Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою господарського суду від 21.04.2021 поновлено провадження у справі № 904/1243/20, яку призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 29.04.2021.

27.04.2021 на адресу суду надійшов запит Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2021 з проханням терміново надіслати матеріали справи № 904/1243/20, для направлення до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, у зв`язку із надходженням касаційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.04.2021.

Ухвалою господарського суду від 27.04.2021 зупинено провадження у справі до повернення матеріалів справи до Господарського суду Дніпропетровської області; справу №904/1243/20 направлено до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Верховного Суду від 28.05.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.04.2021.

23.06.2021 матеріали справи надійшли на адресу Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою господарського суду від 05.07.2021 поновлено провадження у справі, розгляд якої призначений у підготовчому засіданні на 20.07.2021.

20.07.2021 відповідач подав до суду клопотання про призначення інженерно - технічної експертизи та клопотання про колегіальний розгляд справи. Представник відповідача та ФОП ОСОБА_1 у підготовчому засіданні підтримали дані клопотання та просили їх задовольнити.

Ухвалою господарського суду від 20.07.2021 підготовче засідання відкладено на 10.08.2021 із проведенням наступного підготовчого засідання в режимі відеоконференції за участю представника позивача поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon". Клопотання відповідача залишені на розгляді у суду.

06.08.2021 на електронну адресу суду надійшли заперечення позивача проти заявлених клопотань відповідача, в яких просить відмовити у задоволенні клопотань про призначення інженерно - технічної експертизи та про колегіальний розгляд справи.

У підготовчому засіданні 10.08.2021 оголошено перерву до 28.09.2021.

28.09.2021 відповідачем до суду подане клопотання про стягнення витрат на правничу професійну допомогу від 23.09.2021, відповідно до якої просив суд покласти на позивач витрати відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 73 342 грн. 00 коп., надав докази на підтвердження заявлених витрат.

28.09.2021 позивачем до суду подана уточнена позовна заява від 27.09.2021 № 96, в якій просить суд:

- стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Криворізької міської ради заборгованість з орендної плати за землю за період з 01.03.2017 по 31.12.2017 у розмірі 138 442,20 грн., або визначити інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів позивача, який не суперечить закону, та ефективно поновлює майнові права Криворізької міської ради;

- стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Криворізької міської судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

28.09.2021 судове засідання не відбулося через перебування судді Рудь І.А. на лікарняному.

Після усунення вказаних обставин, ухвалою господарського суду від 28.10.2021 підготовче засідання у справі призначене в межах розумного строку на 25.11.2021.

16.11.2021 від позивача надійшла уточнена позовна заява від 15.11.2021 № 119, в якій просить суд:

- стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Криворізької міської ради грошові кошти в сумі 138 442,20 грн. за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:279:0025 за період з 01.03.2017 до 31.12.2017.

- стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Криворізької міської судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

22.11.2021 відповідачем до суду надані письмові пояснення щодо уточненої позовної заяви позивача вих. № 96 від 27.09.2021 р. та вих. № 119 від 15.11.2021 про стягнення заборгованості із орендної плати за землю, в яких зазначає, що фактично позивачем заявлено клопотання про вихід за межі позовних вимог та визначення будь-якого іншого способу захисту прав та інтересів позивача, який не суперечить закону, та ефективно поновлює майнові права Криворізької міської ради. При цьому, за змістом уточненого позову позивача від 27.09.2021 та його прохальної частини не вбачається зміна чи доповнення предмету позову чи підстав позову. Так само, зміст уточненого позову позивача від 15.11.2021 ідентичний попереднім уточненням. Зауважує, що навіть якщо і припускати, що такими уточненнями позивач якимось чином змінив предмет чи підстави позову, то слід дійти висновку, що заявлення таких вимог здійснено поза межами трирічного строку. Тобто, позивачем допущено пропуск строків позовної давності, які слід застосувати до уточненого позову при розгляді справи та відмовити позивачу на підставі ст. 267 ЦК України.

У підготовчому засіданні 25.11.2021 представник позивача заявив усне клопотання про залишення без розгляду раніше поданої уточненої позовної заяви від 27.09.2021 № 96.

Водночас, просить задовольнити позовні вимоги, викладені у заяві про уточнення позову від 15.11.2021 № 119.

У підготовчому засіданні 25.11.2021 судом без виходу до нарадчої кімнати оголошено протокольну ухвалу про залишення без розгляду уточненої позовної заяви позивача № 96 від 27.09.2021.

Представник відповідача у підготовчому засіданні 25.11.2021 заявив про залишення без розгляду раніше поданих клопотань, а саме: про зупинення провадження у справі; про призначення судової економічної експертизи; про колегіальний розгляд справи; про залучення до участі справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Антимонопольного комітету України, з огляду на втрату ними актуальності.

У підготовчому засіданні 25.11.2021 судом без виходу до нарадчої кімнати оголошено протокольну ухвалу про залишення без розгляду вищезазначених клопотань відповідача.

Ухвалою господарського суду від 25.11.2021 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті у судовому засіданні на 14.12.2021.

09.12.2021 відповідач подав до суду клопотання про збільшення витрат на професійну правничу допомогу від 08.12.2021, в якому просив суд вирішити питання щодо відшкодування витрат відповідача на професійну правничу допомогу з урахуванням збільшення у загальному розмірі 84 454 грн. 80 коп., надав докази на підтвердження заявлених витрат.

10.12.2021 через систему “Електронний суд” надійшли заперечення позивача щодо розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу. Позивач наголошує на неспівмірності заявлених витрат із складністю справи, обсягом виконаних робіт та часом, витраченим адвокатом на виконання означених робіт. Просить відмовити ФОП ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

У відповіді на заперечення позивача щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, відповідач зазнчає, що позивач не надав власного розрахунку на спростування обґрунтованості цих витрат, а доводи позивача стосовно не співмірності заявлених відповідачем витрат у даній справі є надуманими, необґрунтованими та такими, що не мають бути враховані судом.

У судовому засіданні 14.12.2021 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в уточненій позовній заяві від 15.11.2021 № 119 та заявах по суті справи, просив позов задовольнити; представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та заявах по суті справи, витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 84 454 грн. 80 коп. просив поклати на позивача.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.12.2007 між Криворізькою міською радою (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладений договір оренди земельної ділянки №140 (надалі – договір), зареєстрований у Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" із внесенням запису до Державного реєстру земель №040810800140 від 05.03.2008.

Додатковою угодою від 23.04.2010 до договору, зареєстрованою у Криворізькому міському відділі Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" із внесенням запису до Державного реєстру земель №041010800396 від 14.05.2010, сторонами внесені зміни до розділів договору "предмет договору", "об`єкт оренди", "строк дії договору", "орендна плата", "умови використання земельної ділянки", "обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки", "інші права та обов`язки сторін", "зміна умов договору і припинення його дії".

Відповідно до пунктів 1-3 договору, в редакції додаткової угоди від 23.04.2010, орендодавець на підставі рішення міської ради №2007 від 28.11.2007 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку житлової та громадської забудови площею 0,3962 га, кадастровий номер 1211000000:04:279:0025, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , для розміщення тюнінг-центру та автостоянки.

Згідно з пунктом 15 договору, в редакції додаткової угоди від 23.04.2010, земельна ділянка житлової та громадської забудови передається в оренду для розміщення тюнінг-центру та автостоянки.

Додатковою угодою від 23.04.2010 розділ "об`єкт оренди" договору доповнений новим пунктом про знаходження на земельній ділянці тимчасової споруди автостоянки.

Відповідно до пункту 17 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у п`ятиденний термін після державної реєстрації договору за актом її приймання-передачі.

Пунктом 5 договору визначено, що договір укладений на два роки. Після закінчення строку договору орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право поновлення на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Поновлення договору здійснюється на підставі ухваленого орендодавцем відповідного рішення.

Додатковою угодою від 23.04.2010 на підставі рішення міської ради №3714 від 27.01.2010 внесені зміни до пункту 5 договору та продовжений термін дії договору на три роки на тих самих умовах.

Відповідно до пунктів 6, 8, 9 договору, в редакції додаткової угоди від 23.04.2010, річна орендна плата вноситься орендарем виключно в грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю" на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виконаного управлінням Держкомзему у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області.

Орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За неповний календарний місяць плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою.

Річна орендна плата за користування земельною ділянкою за період з дати закінчення договору оренди і до укладання додаткової угоди від 20.04.2010 провадиться орендарем на умовах договору оренди та відповідно до Закону України "Про оренду землі" (із змінами та доповненнями).

Строки платежу не є сталими і можуть змінюватись відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України" на поточний рік.

Згідно з пунктами 10-11 договору розмір нормативної грошової оцінки не є сталим і змінюється у зв`язку з проведенням її щорічної індексації та на підставі інших вимог чинного законодавства. Орендар зобов`язується самостійно щорічно відповідно до інформації Держкомзему про коефіцієнт індексації грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, здійснювати індексацію грошової оцінки земельної ділянки.

Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до договору.

Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством за затвердженою Кабінетом Міністрів формою, що заповнюється під час укладання або зміни умов договору чи продовження його дії.

Пунктом 12 договору передбачено, що розмір та сума орендної плати переглядається без внесення змін до цього договору у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором (включно зі зміною мети використання або цільового призначення земельної ділянки);

- зміни (збільшення або зменшення за рішенням міської ради) розмірів річної плати за землю, базової вартості 1 кв. м земель міста, розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами;

- в інших випадках, передбачених законодавством та цим договором.

За умовами пункту 33 договору орендар, зокрема, зобов`язався систематично сплачувати орендну плату в повному обсязі в установлений договором строк.

Пунктом 14 договору визначено, що орендар самостійно обчислює суму орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Такі договірні зобов`язання відповідають положенням пункту 286.2 статті 286 ПК України.

Згідно з пунктом 37 договору дія договору оренди землі припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Рішенням Криворізької міської ради №1926 від 24.04.2013 відповідачу відмовлено в поновленні договору оренди земельної ділянки від 05.03.2008 за №040810800140, зобов`язано припинити комерційне використання земельної ділянки та повернути її міській раді за актом приймання - передачі (повернення).

Рішенням Криворізької міської ради №3728 від 24.06.2015 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, яка в тому числі містить середню (базову) вартість 1кв.м. земель міста станом на 01.01.2014 у розмірі 270грн.60коп. Вказаним рішенням, зокрема, рекомендовано Управлінню Держземагенства у Криворізькому районі Дніпропетровської області забезпечити видачу витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

Крім того рішенням Криворізької міської ради №3727 від 24.06.2015 встановлені ставки земельного податку, розмір орендної плати та пільги зі сплати за землю на території міста Кривого Рогу. Пунктом 4 цього рішення визначено орендну плату за користування земельними ділянками в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки цих ділянок. Пунктом 6 рішення введений понижувальний коефіцієнт в розмірі 0,30 при розрахунку ставок земельного податку та розміру орендної плати.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 18-404-99.0-5655/2-16 від 14.07.2016 нормативна грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 3962кв.м, розташованої по вул. Електрозаводська, біля будинку № 28 у м. Кривому Розі, складає 19 463 166 грн. 52 коп.

Звертаючись до суду, позивач зазначає про порушення відповідачем положень договору щодо повернення земельної ділянки за актом приймання-передачі та продовження її використання. Тому позивач нарахував та заявив до стягнення орендну плату за фактичне користування земельною ділянкою за період з 01.03.2017 по 31.12.2017 в розмірі 154 732 грн. 20 коп. При розрахунку суми боргу позивач врахував платежі відповідача за цей період, таким чином, за твердженням позивача, несплаченою залишилась орендна плата у розмірі 138 442 грн. 20 коп.

На адресу відповідача направлялась претензія №17/18/2087 від 24.12.2019 з вимогою про сплату суми боргу з орендної плати в розмірі 165 768 грн. 64 коп. за період з 01.01.2017 по 31.12.2017. Докази отримання відповідачем вказаної претензії, як і відповіді відповідача на неї, матеріали справи не містять.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з нступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, строк дії договору оренди земельної ділянки від 29.12.2007 закінчився, доказів повернення спірної земельної ділянки за актом приймання-передачі (повернення) матеріали справи не містять.

Згідно з частиною 2 статті 291 Господарського кодексу України та частини 1 статті 31 Закону України “Про оренду землі” (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Аналогічні положення про те, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, містить і пункт 37 договору оренди земельної ділянки від 29.12.2007.

В матеріалах справи також наявне рішення Криворізької міської ради №1926 від 24.04.2013 “Про відмову в поновленні договору оренди земельної ділянки №040810800140 від 05.03.2018”.

Державна реєстрація додаткової угоди від 23.04.2010 до договору від 29.12.2007 була проведена 14.05.2010.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, договір оренди земельної ділянки №140 від 29.12.2007 припинив свою дію 14.05.2013.

При цьому, господарський суд зауважує, що орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об`єктом оренди на платній основі.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, а розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Відтак, з огляду на встановлені обставини справи щодо закінчення строку дії договору оренди, відсутні правові підстави для нарахування відповідачу орендної плати.

Відповідно до статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Згідно з положеннями статті 2 Господарського процесуального кодексу України та статей 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для захисту прав (охоронюваних законом інтересів) є його порушення, невизнання або оспорення. Зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Частинами 1-2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

За змістом статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до частини 1 статті 171 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Отже, вказаними приписами процесуального закону прямо передбачено, що суд розглядає справу на підставі поданої позовної заяви, при цьому саме учасник спору розпоряджається своїми правами щодо предмета спору, підтверджує свої вимоги відповідними доказами, при цьому, предмет та підстави позову визначаються та можуть в установленому порядку змінюватися тільки позивачем, тоді як суд позбавлений права на відповідну процесуальну ініціативу.

Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Господарський суд зауважує, що вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Водночас, установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 16.10.2019 у справі № 525/505/16-ц).

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18 та від 31.10.2019 у справі № 916/1134/18.

Господарський суд зазначає, що із закінченням строку договору оренди такий договір є припиненим, що означає припинення дії для сторін всіх його умов, а їх невиконання протягом дії договору є невиконанням зобов`язання за цим договором, що має відповідні наслідки, однак не зумовлює продовження дії договору в цілому або тих його умов, що не були виконані сторонами.

Після спливу строку дії договору невиконання обов`язку з повернення земельної ділянки свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в оренду. Тому права та обов`язки орендодавця та орендаря, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за відповідними нормами Цивільного України та Закону України "Про оренду землі", які регламентують наслідки збереження майна за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави або ж наслідки невиконання майнового обов`язку щодо повернення земельної ділянки орендодавцеві.

З урахуванням зазначеного, стягнення орендної плати можливе лише до моменту припинення дії договору, а після припинення договору належним способом захисту прав та інтересів орендодавця може бути відшкодування збитків або стягнення безпідставно набутих грошових коштів.

Отже, Криворізькою міською радою при зверненні із даним позовом до суду невірно обрано спосіб захисту порушених прав, а саме: позовна вимога про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Криворізької міської ради заборгованості з орендної плати за земельну ділянку площею 0,3962 га, з кадастровим номером 1211000000:04:279:0025, яка розташована на АДРЕСА_1 за період з 01.03.2017 по 31.12.2017 у розмірі 138 442 грн. 20 коп. обґрунтована та базується на невиконанні умов договору оренди від 29.12.2007, який у вказаний період часу вже не діяв у зв`язку з закінченням строку його дії.

При цьому, аналізуючи зміст поданої позивачем 16.11.2021 уточненої позовної заяви від 15.11.2021 № 119, вимоги якої позивач просив задовольнити, господарський суд, зазначає, що її зміст вцілому є аналогічним первісним позовним вимогам, позивачем лише виключено із прохальної частини уточненого позову словосполучення «заборгованість з орендної плати». При цьому, зі змісту уточненого позову від 15.11.21р. вбачається, що предметом позову є стягнення заборгованості із орендної плати за землю; в якості підстав позову зазначено про використання відповідачем земельної ділянки після закінчення строку дії спірного договору оренди; розрахунок позовних вимог, наведений позивачем в уточненій позовній заяві від 15.11.2021, стосується розрахунку розміру заборгованості орендної плати за земельну ділянку.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вирішуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Аналізуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу у даній справі, господарський суд виходить з такого.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI“Про адвокатуру та адвокатську діяльність” (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

За змістом статті 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно з ч. 3 ст. 123 зазначеного Кодексу до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

У постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду Верховний Суд звернув увагу, що суди, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.

Витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Господарський суд зазначає, що 28.09.2021 відповідачем до суду подано клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу від 23.09.2021 № б/н, відповідно до якого просив суд у разі відмови у задоволенні позовних вимог Криворізької міської ради покласти на позивача витрати Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на професійну правничу домогу, розмір яких складає 73 342 грн. 00 коп.

На підтвердження понесення вказаних витрат відповідачем до матеріалів справи надані копії договору про надання правової допомоги (на професійну правничу допомогу) від 01.01.2020 № 2, укладений між адвокатом Лісовим Денисом Олександровичем та ОСОБА_1 ; додаткової угоди від 01.01.2021 № 2 до договору; додаткової угоди від 01.02.2021 № 3; акту здачі-приймання послуг від 23.09.2021 № 16; акту здачі-приймання послуг від 23.09.2021 № 17; рахунку на оплату від 23.09.2021 № 10 на суму 73 342 грн. 00 коп.; ордеру від 01.01.2020 серія АЕ № 1014194; свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 08.06.2018 серія ДП №3712.

09.12.2021 відповідач подав до суду клопотання про збільшення витрат на професійну правничу допомогу від 08.12.2021 № б/н, відповідно до якого просив суд у разі відмови у задоволенні позовних вимог Криворізької міської ради покласти на позивача витрати Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на професійну правничу домогу, розмір яких складає 84 454 грн. 80 коп.

На підтвердження понесення вказаних витрат відповідачем до матеріалів справи надані копії актів здачі-приймання послуг від 08.12.2021 № № 34, 35; рахунку на оплату від 08.12.2021 № 21 на суму 11 112 грн. 80 коп.

Криворізька міська рада подала заперечення на клопотання відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу від 10.12.2021, в яких вважає заявлену суму витрат на професійну правничу допомогу несіпвмірною із складністю справи, обсягом виконаних робіт та часом, витраченим адвокатом на виконання цих робіт. Позивач зазначає, що предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки, спірні правовідносини між сторонами регулюються нормами Цивільного, Земельного та Господарського кодексу України, а тому великої кількості законів та підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження б яких адвокат витратив значний час. Збір доказів адвокат також не здійснював. При цьому, адвокат Лісовий Д.О. та особисто відповідач беруть участь у багатьох судових справах за позовом Криворізької міської ради до ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 , з подібними підставами та вимогами, а отже тематика спору і позивачу, і його адвокату є добре знайомою, оскільки судові спори між сторонами такого характеру тривають багато років, де позивач особисто приймає участь, а відтак не вимагається часу на «роз`яснення» чи «консультування» останнього. Також позивач зазначає про те, що отримання/направлення з поштових відділень процесуальних документів, виготовлення копій документів не віднесено до адвокатської діяльності та, відповідно, не є правовою допомогою. Звертає увагу суду, що зазначений в акті здачі-приймання послуг № 16 час складання відзиву – 5 годин, не є спів мірним із складністю справи та обсягом виконаних робіт. Таким чином, з огляду на повну тотожність процесуальних документів у даній справі раніше поданим документам по іншим справам, вбачається значне завищення адвокатом часу витраченого на їх складання, а отже заявлена сума витрат на професійну допомогу є неспівмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи. Позивач просив відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Так, згідно з укладеним договором № 2 про надання правової допомоги (на професійну правничу допомогу) від 01.01.2020 адвокат Лісовий Денис Олександрович, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально та є самозайнятою особою, зобов`язався за завданням клієнта ОСОБА_1 надати правову допомогу (послуги) в порядку та на умовах, визначених цим договором, а клієнт – прийняти та оплатити їх (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору клієнт доручає адвокату здійснювати захист його інтересів, які полягають, в наступному, зокрема:

-представництво в цивільному, господарському, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, інших установах та організаціях будь-якої форми власності та будь-якої інстанції з метою захисту законних прав та інтересів клієнта (п.п. 2.1.2 договору);

-консультації з будь-яких правових питань, аналіз документів, договорів, позовних заяв, претензій, судової практики тощо; розроблення правової позиції та процесуальної стратегії ведення справи у суді, підготовка доказів; досудове врегулювання будь-яких можливих спорів (п.п. 2.1.3 договору) ;

-захист прав клієнта та консультації щодо помилково чи зайво сплачених коштів, порядок їх повернення, стягнення у судовому порядку (п.п. 2.1.4 договору);

-складання письмових вимог, заперечень, претензій, позовних заяв, клопотань, відзиву, письмових пояснень, апеляційних та касаційних скарг і таке інше; отримання та подання будь-яких документів від імені клієнта, у тому числі банківських; отримання поштової кореспонденції (п.п. 2.1.5 договору).

Відповідно до п. 2.2 договору адвокат за домовленістю сторін надає клієнту будь-які інші юридичні (правові, правничі) послуги, допомогу, про що додатково зазначається в акті здачі-приймання послуг або в іншому погодженому сторонами документі.

01.01.2021 між адвокатом Лісовим Денисом Олександровичем та ОСОБА_1 підписано додаткову угоду № 2 до договору № 2 про надання правової допомоги (на професійну правничу допомогу) від 01.01.2020.

Згідно з п. 3.1 договору в редакції додаткової угоди № 2 від 01.01.2021 формою винагороди за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар, який обчислюється у відповідності до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Вартість однієї години наданих послуг складає 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на момент укладення даного договору розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 270,00 грн. Тобто, за одну годину наданих послуг замовник сплачує 908,00 грн. У випадку зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно із ним змінюється вартість послуг.

Орієнтовна загальна вартість послуг за даним договором, на момент його укладення становить 500 000,00 грн., але в будь-якому разі кінцева вартість послуг визначається сумою документів на оплату (рахунок, квитанція тощо) та узгоджується сторонами в актах здачі-приймання послуг (п. 3.2. договору в редакції додаткової угоди № 2 від 01.01.2021).

Пунктом 3.3 договору визначено, що перелік наданих послуг визначається в акті здачі-приймання послуг.

Відповідно до п. 3.4 договору в редакції додаткової угоди № 2 від 01.01.2021 оплата послуг адвоката здійснюється протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту фактичного отримання клієнтом послуг, але не пізніше ніж у строк до 31.12.2022. За бажанням клієнта можлива передоплата (аванс) послуг адвоката, про що клієнт отримує квитанцію чи інший підтверджуючий документ.

За результатами наданих послуг сторони підписують акт здачі-приймання послуг. Акт підписується протягом 3 (трьох) днів після фактичного надання послуг. Підписання акту клієнтом є підтвердженням відсутності претензій з його боку (п. 3.5 договору).

За змістом п. 4.2.4. договору в редакції додаткової угоди № 2 від 01.01.2021до обов`язків клієнта віднесено сплату 2 500,00 грн.за участь адвоката у кожному судовому засіданні у Господарському суді Дніпропетровської області, Центральному апеляційному господарському суді та сплату 5 000,00 грн. за участь адвоката у кожному судовому засіданні у Верховному Суді.

Згідно пункту 7.1 договору в редакції додаткової угоди № 2 від 01.01.2021 договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2022.

01.02.2021 між адвокатом Лісовим Денисом Олександровичем та ОСОБА_1 підписано додаткову угоду № 3 до договору № 2 про надання правової допомоги (на професійну правничу допомогу) від 01.01.2020.

Пунктом 1 додаткової угоди № 3 від 01.02.2021 встановлено, що сторони дійшли згоди змінити пункт 3.1 договору та викласти його зміст у такій редакції:

“З 01.01.2020 вартість однієї години наданих послуг складає 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на момент укладення цього договору розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 102,00 грн. Тобто, за одну годину наданих послуг замовник сплачує 840,80 грн.”.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 3 від 01.02.021 сторони дійшли згоди змінити пункт 4.2.4 договору та викласти його зміст у такій редакції:

«Сплачувати 3 500,00 грн. за участь адвоката у кожному судовому засіданні, у якому приймав участь адвокат з 01.01.2020 у Господарському суді Дніпропетровської області, Центральному апеляційному господарському суді та за участь адвоката у кожному судовому засіданні у Верховному Суді сплатити 6000,00 грн.»

На виконання умов договору, адвокатом надані послуги клієнту, що підтверджується підписаними обома сторонами актами здачі-приймання послуг № 16 від 23.09.2021 на суму 55 842,00 грн та № 17 від 23.09.2021 на суму 17 500,00 грн., № 34 від 08.12.2021 на суму 7 612,80 грн., № 35 від 08.12.2021 на суму 3 500,00 грн.

На оплату наданих послуг адвокатом Лісовим Д.О. виставлено ОСОБА_1 рахунки на оплату №10 від 23.09.2021 на суму 73 342,00 грн, № 21 від 08.12.2021 на суму 11 112,80 грн.

Необхідно наголосити, що за змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку (дії/бездіяльність) обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.

У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі №922/2685/19, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Як вказала колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 07.11.2019 по справі №905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відтак, чинним законодавством не заборонено права суду присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, за рахунок іншої сторони адвокатські витрати у меншому розмірі, який погоджений у договорі між адвокатом та його клієнтом.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним зі складністю справи, сумою позову 138 442 грн. 20 коп., обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тому стягнення адвокатських витрат у зазначеній відповідачем сумі 84 454 грн. 80 коп. не відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості.

Також суд враховує, що в провадженні Господарському суду Дніпропетровської області перебувають аналогічні судові справи - № 904/5897/18, № 904/6750/20, № 904/6757/20, №904/6803/20, № 904/6805/20. При цьому у вказаних вище справах відповідач дотримується аналогічної правової позиції, заявляє клопотання та подає заяви по суті спору аналогічного змісту з тими, які подані у цій справі, що ним не заперечується. Адвокатом у цих справах також є Лісовий Д.О., що вбачається з ухвал, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Вказане впливає на оцінку судом обсягу виконаних адвокатом робіт.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про можливість зменшення суми витрат на правову допомогу та стягнення з позивача на користь відповідача 30 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Криворізької міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за користування земельною ділянкою в сумі 138 442 грн. 20 коп. - відмовити повністю.

Стягнути з Криворізької міської ради (50101, м.Кривий Ріг, пл.Молодіжна, 1, ЄДРПОУ 33874388) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 30 000 грн. 00 коп. (тридцять тисяч грн.. 00 коп.) витрат на правову допомогу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 23.12.2021

Суддя І.А. Рудь