Ухвала суду № 102208062, 24.12.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 грудня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/3844/21-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Кіцманської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Кіцманської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року (головуючий суддя Дембіцький П.Д.) позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали суду.

На підставі розпорядження керівника апарату суду №50-Р від 03 вересня 2021 року (у зв`язку з відрахуванням судді ОСОБА_2 зі штату Чернівецького окружного адміністративного суду відповідно до Рішення Вищої ради правосуддя №1905/0/15-21 від 31 серпня 2021 року “Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Чернівецького окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку” та наказу голови суду №89-к/тр “Про відрахування зі штату Чернівецького окружного адміністративного суду судді Дембіцького П.Д.” від 03 вересня 2021 року) проведено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатом якого адміністративну справу №600/3844/21-а було передано для розгляду судді Лелюку О.П.

Ухвалою суду від 07 вересня 2021 року (головуючий суддя Лелюк О.П.) прийнято до свого провадження дану адміністративну справу, роз`яснено позивачу необхідність виконання вимог ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року.

08 вересня 2021 року до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано позовну заяву в новій редакції, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області щодо не прийняття рішення за наслідками розгляду заяви «Про падання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с. Кліводин, в урочищі «Сливки», орієнтовною площею 1,8 га» від 18 травня 2021 року;

- зобов`язати Кіцманську міську раду Чернівецького району Чернівецької області надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с. Кліводин, в урочищі «Сливки», орієнтовною площею 1,8 га, за заявою від 18 травня 2021 року не інакше як у спосіб передбачений приписами норм Земельного кодексу України та враховуючи позиції Верховного Суду щодо дискреційних повноважень.

Ухвалою суду від 09 вересня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено строки для подання заяв по суті справи.

Позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій вона просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Кіцманській міській раді Чернівецького району Чернівецької області вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки, яка розташована в с. Кліводин, в урочищі «Сливки», орієнтовною площею 1,8 га до набрання законної сили рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду у справі №600/3844/21-а.

Подану заяву обґрунтовано тим, що 22 грудня 2021 року відбулося засідання XIV сесії Кіцманської міської ради VIII скликання. Проект рішення №229/6 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 » винесено на розгляд сесії, але за результатом голосування рішення не прийнято. Разом з цим, оскільки Чернівецьким окружним адміністративним судом рішення у справі №600/3844/21-а наразі ще не прийнято, позивач вважає, що Кіцманською міською радою може бути надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства іншій особі. У зв`язку з цим, у разі невжиття заходів забезпечення позову дії Кіцманської міської ради можуть істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання судового рішення та призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у майбутньому.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та перевіривши наявні матеріали, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Питання забезпечення позову регулюються главою 10 Розділу І Кодексу адміністративного судочинства України (статті 150-158).

Згідно частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно частини першої та другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Таким чином, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Наведеною вище нормою процесуального закону передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову і суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Водночас будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам (роз`яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 “Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”).

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 24 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, які суд враховує в силу частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз змісту поданої позивачем заяви про забезпечення позову дає підстави для висновку про не наведення нею обґрунтованих доводів та, відповідно, не надання належних доказів, які б у своїй сукупності могли свідчити про те, що невжиття заходів, про які просить позивач, може істотно ускладнити чи унеможливити:

1) виконання рішення суду, прийнятого за результатом розгляду даної справи;

2) ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся;

3) поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Отже, заявником не наведено підстав для забезпечення позову, передбачених пунктом 1 частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Твердження, викладені в обґрунтування поданої заяви, про те, що Кіцманською міською радою може бути надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства іншій особі, у зв`язку з чим у разі невжиття заходів забезпечення позову дії відповідача можуть істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання судового рішення та призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у майбутньому, ґрунтуються виключно на припущеннях заявника.

Застосування судом обраного заявником заходу забезпечення позову не може ґрунтуватись лише на твердженнях позивача.

Указані вище доводи суд оцінює критично та вважає безпідставними і тому, що на їх підтвердження не було надано доказів вчинення відповідачем будь-яких дій щодо спірної земельної ділянки, яка розташована в с. Кліводин, урочище «Сливки», орієнтовною площею 1,8 га.

До заяви про забезпечення позову на підтвердження її доводів не було надано доказів прийняття органом місцевого самоврядування рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства іншій особі, яке, як вважає позивач, може мати місце у зв`язку з неприйняттям Кіцманською міською радою рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безпосередньо ОСОБА_1 .

Розглядаючи подану заяву, суд звертає увагу на те, що підстав для забезпечення позову, визначених пунктом 2 частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем у заяві про забезпечення позову не наведено.

Враховуючи викладене, оцінивши доводи, наведені в заяві про забезпечення позову, з огляду на обраний позивачем вид забезпечення даного позову, суд приходить до висновку про необґрунтованість поданої заяви та відсутність правових підстав для її задоволення.

Керуючись статтями 150, 154, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Кіцманської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційну скаргу на дану ухвалу може бути подано до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя О.П. Лелюк