Рішення № 102208063, 24.12.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/3844/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року (головуючий суддя Дембіцький П.Д.) позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали суду.

На підставі розпорядження керівника апарату суду №50-Р від 03 вересня 2021 року (у зв`язку з відрахуванням судді ОСОБА_2 зі штату Чернівецького окружного адміністративного суду відповідно до Рішення Вищої ради правосуддя №1905/0/15-21 від 31 серпня 2021 року “Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Чернівецького окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку” та наказу голови суду №89-к/тр “Про відрахування зі штату Чернівецького окружного адміністративного суду судді Дембіцького П.Д.” від 03 вересня 2021 року) проведено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатом якого адміністративну справу №600/3844/21-а було передано для розгляду судді Лелюку О.П.

Ухвалою суду від 07 вересня 2021 року (головуючий суддя Лелюк О.П.) прийнято до свого провадження дану адміністративну справу, роз`яснено позивачу необхідність виконання вимог ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року.

08 вересня 2021 року до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано позовну заяву в новій редакції, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області щодо не прийняття рішення за наслідками розгляду заяви «Про падання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с. Кліводин, в урочищі «Сливки», орієнтовною площею 1,8 га» від 18 травня 2021 року;

- зобов`язати Кіцманську міську раду Чернівецького району Чернівецької області надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с. Кліводин, в урочищі «Сливки», орієнтовною площею 1,8 га, за заявою від 18 травня 2021 року не інакше як у спосіб передбачений приписами норм Земельного кодексу України та враховуючи позиції Верховного Суду щодо дискреційних повноважень.

Ухвалою суду від 09 вересня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено строки для подання заяв по суті справи.

Позивач, обґрунтовуючи позов, посилалась на те, що відповідач протиправно протягом тривалого періоду часу не розглядає її заяву від 18 травня 2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в м. Кліводин, урочище «Сливки», орієнтовною площею 1,8 га, з підстав зняття на до вивчення та відсутності необхідної кількості голосів. Вказане позивач вважає допущенням з боку відповідача протиправної бездіяльності, оскільки протягом встановленого законом місячного строку він був зобов`язаний прийняти рішення або про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, або про відмову у наданні такого дозволу.

Стосовно заявленої вимоги про зобов`язання відповідача надати відповідний дозвіл позивач зазначила, що задоволення такої вимоги є найбільш ефективним способом захисту її порушеного права на отримання земельної ділянки, оскільки відповідач не прийняв відносно поданої нею заяви жодного рішення, у зв`язку з чим вона вважає, що ним і надалі будуть вчинятися протиправні дії щодо безпідставного ненадання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказував, що на момент розгляду питання про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою сесією ради законодавчо визначених підстав для відмови у наданні такого дозволу не було. У зв`язку з цим рада не приймала і не могла приймати про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. На розгляд депутатів було винесено проект рішення про надання позивачу такого дозволу, проте такий проект рішення не набрав достатньої кількості голосів для його прийняття. Разом з цим, відповідачем була проведена відповідна робота, спрямована на те, щоби звернення позивача від 18 травня 2021 року було розглянуто в порядку та у спосіб, передбачений чинним законодавством та Регламентом Кіцманської міської ради, що свідчить про відсутність факту допущення відносно позивача протиправної бездіяльності. У зв`язку з цим відповідач вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та передчасними, а тому просив суд відмовити у їх задоволенні.

У наданій до суду відповіді на відзив позивач зазначила, що 16 серпня 2021 року вона повторно зверталась до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, однак за результатами розгляду і цієї заяви відповідачем не було прийнято жодного рішення, про що у відзиві не зазначено. Наголошувала на допущенні відповідачем саме протиправної бездіяльності, оскільки жодного рішення щодо порушеного позивачем питання так і не було прийнято. Наполягала на задоволенні позовних вимог.

Правом подати заперечення відповідач не скористався.

Ухвалою суду від 24 грудня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у даній справі.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 18 травня 2021 року позивач звернулась до Кіцманської міської ради із заявою про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яке розташоване в с. Кліводин, урочище «Сливки», орієнтованою площею 1,8 га.

Як вбачаться з матеріалів справи та не заперечувалось учасниками, Кіцманською міською радою було виготовлено проект рішення сесії ради №229/6 про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Однак згідно змісту протоколу №8 від 17 червня 2021 року комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища та благоустрою, такою вирішено зняти на довивчення питання щодо надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

У зв`язку з цим дев`ятою сесією Кіцманської сільської ради VIII від 25 червня 2021 року прийнято рішення про зняття проекту рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з розгляду на довивчення, яке оформлене протоколом сесії ради.

29 червня 2021 року позивачем подано до Кіцманської міської ради заяву з проханням направити земельну комісію ради із залученням старости Кліводинського старостинського округу в с. Кліводин, урочище «Сливки`для більше детального вивчення питання на місцевості.

Згідно змісту протоколу №9 від 23 липня 2021 року комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища та благоустрою, такою вирішено погодити без виїзду на місцевість проект рішення «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 ».

Проте, як вбачається зі змісту протоколу десятої (позачергової) сесії Кіцманської міської ради VIII скликання від 30 липня 2021 року, сесією ради не було прийнято рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що з 18 присутніх депутатів ради «за» проголосувало 7 осіб, «проти» - 1 особа, «утрималось» - 10 осіб.

Вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не прийняття рішення за наслідками розгляду заяви «Про падання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с. Кліводин, в урочищі «Сливки», орієнтовною площею 1,8 га», позивач звернулась до адміністративного суду із даним позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами першою та другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пунктів 7-9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду; відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

За змістом частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Як вбачається з матеріалів справи, даний адміністративний спір виник між фізичною особою та органом місцевого самоврядування внаслідок не прийняття останнім за заявою позивача від 18 травня 2021 року рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або ж про відмову у наданні такого дозволу.

У зв`язку з цим суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно статей 2 та 3 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок є одним із видів документів із землеустрою.

Частиною першою статті 50 Закону України «Про землеустрій» визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Відповідно до частин першої та другої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною першою статті 117 Земельного кодексу України передбачено, що передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частин шостої та сьомої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно пункту «б» частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Аналізуючи зміст указаних норм, які встановлюють механізм та процедуру звернення осіб до органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади з приводу надання їм у власність земельних ділянок, суд звертає увагу, що надання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є одним з етапів погодження і оформлення документів, які відповідно до вимог чинного законодавства є необхідними для прийняття компетентним органом рішення про набуття громадянами земель у власність. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку проекту землеустрою. Нормами Земельного кодексу України чітко визначені підстави, за наявності яких заявнику може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме: невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Даний перелік є вичерпним. При цьому чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Указане відповідає правовій позиції Верховного Суду щодо застосування наведених судом норм права, викладеній у постановах від 08 вересня 2020 року у справі № 812/1450/17, від 02 липня 2020 року №825/2228/18, які суд враховує при вирішенні даного спору в силу вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно обставин справи позивач 18 травня 2021 року звернулась до відповідача із заявою про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яке розташоване в с. Кліводин, урочище «Сливки», орієнтованою площею 1,8 га.

Однак у встановлений частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України місячний строк орган місцевого самоврядування не прийняв одне з двох, передбачених Земельним кодексом України, рішень: про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивованої відмови у його наданні з підстав невідповідності місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Враховуючи викладене, суд погоджується з твердженнями позивача про допущення відповідачем - суб`єктом владних повноважень бездіяльності щодо не прийняття рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 18 травня 2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с. Кліводин, в урочищі «Сливки», орієнтовною площею 1,8 га.

При цьому відповідачем у поданому відзиві не наведено жодних обґрунтованих причин не прийняття у встановлений законом строк одного з двох указаних вище рішень за заявою позивача від 18 травня 2021 року.

Викладені у відзиві доводи про те, що відповідачем була проведена відповідна робота, спрямована на встановлений законом порядок та спосіб розгляд заяви позивача від 18 травня 2021 року (зокрема, щодо реєстрації заяви, підготовку та погодження відповідного проекту рішення, його оприлюднення у відповідності до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», включення до порядку денного, зняття з розгляду на до вивчення, обговорення проекту рішення на пленарному засіданні) жодним чином не спростовують доводів позивача про не прийняття за її заявою у встановлений законом строк рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки чи про відмову у наданні такого дозволу.

Суд зауважує, що особливістю адміністративного судочинства, порівняно з іншими видами судочинства, є обов`язок суб`єкта владних повноважень, тобто відповідача, доказувати правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Проте в ході судового розгляду цієї справи відповідачем не доведена правомірність оскаржуваної бездіяльності.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнавання протиправною бездіяльність Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області щодо не прийняття рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с. Кліводин, в урочищі «Сливки», орієнтовною площею 1,8 га» від 18 травня 2021 року.

Отже, позов в указаній частині підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 4 частини другої статі 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Оскільки як станом на час звернення позивача до суду з цим позовом, так і станом на день розгляду справи відповідачем у встановлений законом строк та спосіб не було прийнято рішення за заявою позивача від 18 травня 2021 року, тобто взагалі не вирішено поставлене у ній питання, то суд вважає за необхідне зобов`язати Кіцманську міську раду Чернівецького району Чернівецької області на черговому засіданні сесії міської ради прийняти рішення за заявою ОСОБА_1 від 18 травня 2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яке розташоване в с. Кліводин, урочище «Сливки», орієнтованою площею 1,8 га.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Кіцманську міську раду Чернівецького району Чернівецької області надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с. Кліводин, в урочищі «Сливки», орієнтовною площею 1,8 га, за заявою від 18 травня 2021 року не інакше як у спосіб передбачений приписами норм Земельного кодексу України та враховуючи позиції Верховного Суду щодо дискреційних повноважень, тобто про зобов`язання прийняти конкретне рішення, то така задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Так, відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР (далі – Закон №280/97-ВР в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з частиною першою статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до пункту «в» частини першої статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Як передбачено частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Згідно частини першої статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Таким чином, зміст наведених положень дає підстави для висновку, що виключно на пленарних засіданнях органу місцевого самоврядування вирішується питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, розглядаючи вказане питання, відповідний суб`єкт владних повноважень (в даному випадку таким є Кіцманська міська рада) може прийняти одне з двох рішень: надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або ж відмовити у наданні такого дозволу.

В даному випадку відповідачем у встановлений законом строк та спосіб взагалі не було прийнято жодного із указаних можливих рішень. Тому вимога про зобов`язання прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є передчасною, а відтак, задоволенню не підлягає.

Поряд з цим варто зазначити і те, що завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень. Суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Таким чином, суд не вбачає правових підстав для втручання в діяльність органу місцевого самоврядування шляхом підміни його виключної функції через зобов`язання прийняти певне конкретне рішення.

З огляду на суть та характер спірних відносин, на переконання суду, належним способом захисту порушених прав позивача буде саме зобов`язання відповідача на черговому засіданні сесії міської ради прийняти рішення за заявою ОСОБА_1 від 18 травня 2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яке розташоване в с. Кліводин, урочище «Сливки», орієнтованою площею 1,8 га.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74-76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частин першої – третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач частково довела обґрунтованість заявлених вимог. Натомість доводи відповідача є безпідставними.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подання до суду цього позову сплачено судовий збір у сумі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.2227933172.1 від 12 серпня 2021 року.

Проте, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 454,00 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань останнього.

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання Кіцманську міську раду Чернівецького району Чернівецької області подати до Чернівецького окружного адміністративного суду в місячний строк після набрання цим рішенням законної сили звіт про виконання судового рішення суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов`язком суду.

За таких обставин, а також враховуючи відсутність обґрунтованих сумнівів щодо невиконання відповідачем даного судового рішення, в разі набрання ним законної сили, суд не встановлює обов`язку для відповідача на подання звіту, а тому відмовляє у задоволенні вказаного клопотання.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області щодо не прийняття рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 18 травня 2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с. Кліводин, в урочищі «Сливки», орієнтовною площею 1,8 га.

Зобов`язати Кіцманську міську раду Чернівецького району Чернівецької області на черговому засіданні сесії міської ради прийняти рішення, передбачене частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України, за заявою ОСОБА_1 від 18 травня 2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яке розташоване в с. Кліводин, урочище «Сливки», орієнтованою площею 1,8 га.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 24 грудня 2021 року.

Повне найменування учасників справи: позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), відповідач – Кіцманська міська рада Чернівецького району Чернівецької області (вул. Незалежності, буд. 57, м. Кіцмань, Чернівецький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 04062127).

Суддя О.П. Лелюк