Вирок № 102193588, 18.11.2021, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 178/515/17

провадження № 1-кп/208/79/21

ВИРОК

Іменем України

18 листопада 2021 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі колегії суддів: головуючого судді Савранського Т.А., суддів Похваліта С.М., Івченко Т.П., при секретарі Луценко Л.О.,

за участю прокурорів Верещака Д.П., Скрипник Є.О., потерпілого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 , захисника Литвин Н.О.,

обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника Бреже Л.В.,

у відкритому судовому засіданні розглянувши матеріали кримінального провадження № 12017040460000020 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця

м. Жовті Води, Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, не працюючого, неодруженого, місце мешкання: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, п. п. 6,12 ч.2 ст. 115, ч.3 ст. 289 України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Жовті Води, Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, місце роботи - молодший спеціаліст відділу охорони ВК № 26, неодружений, місце мешкання: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, п. п. 6,12 ч.2 ст. 115, ч.3 ст. 289 України, -

ВСТАНОВИВ:

08.01.2017 року, приблизно о 06.00 годині, ОСОБА_2 разом з раніше знайомим ОСОБА_3 , перебував у м. Дніпро, де з корисливих мотивів, у останніх виник спільний злочинний умисел спрямований на скоєння умисного вбивства водія таксі з метою заволодіння його транспортним засобом та заволодіння належним тому майном.

На виконання зазначеного умислу, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 попередньо домовились, що для полегшення скоєння нападу на власника автомобіля, співучасник ОСОБА_6 розміститься на задньому лівому пасажирському сидінні безпосередньо за спиною водія та візьме на себе основну роль у вчиненні злочинних дій, а ОСОБА_7 сяде на переднє пасажирське сидіння та буде вживати усіляких заходів для полегшення їх вчинення.

Далі, ОСОБА_6 продемонстрував ОСОБА_7 ніж, який збирався застосовувати при нападі, а ОСОБА_7 надав свою згоду на його застосування стосовно водія після чого вони домовилися про спосіб вчинення злочину шляхом замовлення вигаданої поїздки на таксі до іншого міста з метою вчинення вбивства у менш людному місці, і таким чином обидва співучасники злочину досягали взаємної між собою домовленості, тобто вступили у попередню злочинну змову.

Приблизно о 06.30 годині, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , перебуваючи на автостоянці біля центрального автовокзалу м. Дніпра, по вул. Курчатова, 10, звернули увагу на автомобіль таксі «Деу Сенс», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням раніше не знайомого водія ОСОБА_8 , і, обравши якого об`єктом злочинних дій, з метою реалізації свого спільного злочинного умислу, замовили останньому поїздку до міста Кам`янського Дніпропетровської області, обумовивши оплату, яку вони згодом здійснять. На вказану пропозицію водій таксі ОСОБА_9 погодився.

У відповідності з попередніми домовленостями, співучасники злочину ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , розмістилися в автомобілі під управлінням ОСОБА_9 за раніше розробленим планом, а саме: ОСОБА_6 сів на заднє пасажирське сидіння безпосередньо за спиною водія, а ОСОБА_7 на передньому пасажирському сидінні праворуч.

Реалізуючи свій злочинний умисел на скоєння особливо тяжких умисних

злочинів, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , приблизно о 09.00 годині, прибувши до міста Кам`янського та з метою пошуку безлюдного місця для скоєння вбивства, ввели водія автомобіля ОСОБА_9 в оману стосовно оплати наданих ним послуг, і запропонували останньому проїхати на АДРЕСА_2 , де Ожогу його знайомі нібито повинні передати гроші, при цьому ОСОБА_6 для створення уяви потерпілого про дійсність їх намірів, імітував розмову по мобільному телефону, виходив з машини, підходив та заходив до під`їзду вказаного будинку, а ОСОБА_7 залишався у машині з разом водієм.

Переконавшись на місці, що у м. Кам`янському відшукати безлюдне місце для скоєння вбивства складно, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , діючи узгоджено, під приводом здійснення розрахунку за проїзд і пошуку необхідної суми грошей, переконали водія таксі ОСОБА_9 проїхати до більш віддаленого населеного пункту - до смт. Кринички, Криничанського району Дніпропетровської області.

Цього ж дня, у першій половині дня, під час слідування на автомобілі у напрямку м. Жовті Води, в районі с. Ульянівка Криничанського району Дніпропетровської області, ОСОБА_9 будучи невдоволеним ситуацією що складається, став наполягати на оплаті проїзду.

Усвідомлюючи, що ОСОБА_9 обурений і може відмовитися від подальшої поїздки, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 бажаючи реалізувати свій злочинний умисел, під вигаданим приводом переконали водія проїхати на виїзд з с. Ульянівка та зупинити автомобіль нібито з метою очікування їх знайомих, які мали передати необхідні для оплати послуг таксі грошові кошти. На вказану пропозицію водій таксі ОСОБА_9 погодився.

Приблизно о 13 годині цього ж дня, співучасники злочину ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , знаходячись в автомобілі на узбіччі автодороги у напрямку с. Ульянівка, впевнились, що поблизу відсутні сторонні особи та за їх діями ніхто не спостерігає, реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на вбивство водія з метою незаконного заволодіння транспортним засобом та належним йому майном, діючи з корисливих мотивів, позбавили життя потерпілого ОСОБА_10 за наступних обставин.

Ожог, знаходячись на пасажирському сидінні салону автомобіля, розташувавшись позаду крісла водія ОСОБА_9 , тримаючи ніж у своїй руці, діючи з метою позбавлення життя потерпілого, з силою наніс ОСОБА_9 два удари ножем у шию, тобто життєво важливий орган, з їх локалізацією справа ближче до правої вушної раковини та зліва, а також один удар ножем в область правої половини грудної клітки по нижньому краю правої ключиці, після чого в хаотичному порядку продовжив наносити тому удари ножем, завдавши при цьому в область тулуба потерпілого не менше 8-ми ударів, та не менше 5-ти ударів по його верхніх кінцівках.

ОСОБА_7 , побачивши, що потерпілий ОСОБА_9 почав чинити опір і активно захищатися від нападу, уникаючи ударів ОСОБА_11 ножем робив спроби його вихопити та покинути салон автомобіля, виконуючи відведену йому роль, з метою утримання дверей із зовнішньої сторони, вийшов з авто, і коли потерпілому з метою самозахисту і втечі вдалося відчинити їх, ОСОБА_7 руками заштовхнув ногу потерпілого у салон автомобіля, закрив двері та знову повернувся до салону.

Сівши на переднє пасажирське сидіння автомобіля, ОСОБА_7 побачив у потерпілого в руках ніж, після чого він діючи узгоджено з ОСОБА_6 та бажаючи довести свій злочинний умисел до кінця, з урахуванням свого більш зручного положення в салону відносно потерпілого, вихопив ніж з його руки і, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті ОСОБА_9 , наніс тому невизначену кількість ударів у праву сторону тулуба з невизначеною локалізацією, після нанесення яких останній втратив свідомість та перестав подавати ознаки життя.

Внаслідок зазначених умисних дій ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , потерпілому ОСОБА_9 нанесено не менше як 17 ударів ножем, та заподіяні тілесні ушкодження:

- від чотирьох ударів ножем у вигляді колото-різаної рани правої половини грудної клітки безпосередньо по нижньому краю правої ключиці, яка проникає в праву плевральну порожнину з пораненням верхньої частки правої легені і колапсом правої легені, колото-різаної рани правої бокової поверхні тулуба в проекції 5-го ребра по середній підпахвовій лінії з пораненням ребра, яка проникає в праву плевральну порожнину з пораненням нижньої частки правої легені і колапсом правої легені, колото-різаної рани лівої бокової поверхні шиї, майже паралельно напрямку грудинно-ключично-сосцеподібного м`язу, з пораненням загальної лівої сонної артерії та колото-різаної рани внутрішнього краю правої вушної раковини, яка сягає порожнині скронево-нижньощелепового суглоба, з пораненням скроневої артерії,

які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя, що в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчиться смертю, і які саме знаходяться в прямому причинному-наслідковому зв`язку з настанням смерті ОСОБА_9 , що настала на місці вчинення злочину;

- колото-різаної рани передньої поверхні лівої половини грудної клітки в проекції другого ребра, дном якої є зовнішня поверхня 2-го ребра, поверхневої лінійної подряпини надшкір`я правої половини підборіддя, різаної поверхневої (в межах шкіри) рани задньої поверхні середньої третини правого плеча, колото-різаної рани правої половини підборіддя, дном якої є м`язи підборіддя і кістка нижньої щелепи, колото-різаної рани правої передньо-боковій поверхні шиї з пораненням м`яких тканин шиї, яка сліпо закінчується на задній стінці трахеї, колото-різаної рани правої бокової поверхні шиї, дном якої є м`язи бокової поверхні шиї, дві колото-різані рани правої половини спини, які сліпо закінчуються в м`яких тканинах спини, колото-різаної рани тильної поверхні нижньої третини лівого передпліччя, колото-різаної рани тильної поверхні лівої кисті в проекції дистальної половини 5-ї п`ясної кістки, різаної рани внутрішньої поверхні лівого передпліччя, колото-різаної рани правої долоні в проекції середньої третини 1-ї п`ясної кістки, різаної рани тильної поверхні середньої фаланги 3-го пальця правої кисті,

які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Переконавшись, що від отриманих тілесних ушкоджень настала смерть потерпілого ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, направленого на незаконне заволодіння транспортним засобом та заволодіння майном потерпілого, діючи з корисливих мотивів, протиправно заволоділи належним ОСОБА_9 майном, яке знаходилося при ньому, а саме: двома мобільним телефонами «Нокіа» вартістю 200 грн. кожен на загальну суму 400 грн., грошовими коштами у розмірі 1 100 грн. та 10 000 рублів РФ, що станом на час вчинення злочину складало 4 334 грн., тобто на загальну суму 5 834 грн., а також незаконно заволоділи автомобілем «Деу Сенс», державний номер НОМЕР_1 , вартістю 84 120 грн., а всього на загальну суму 89 954 гривні, після чого на зазначеному вище транспортному засобі залишили місце скоєння злочину, та направилися до міста Жовті Води Дніпропетровської області.

Діставшись м. Жовті ОСОБА_12 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою, проїхали до безлюдного району по вул. Промисловій, де зупинивши автомобіль, з метою приховування слідів скоєних злочинів, витягли труп ОСОБА_9 з автомобіля, сховали його у каналізаційному колодязі, після чого на автомобілі потерпілого переїхали на території автостоянки, розташованої по АДРЕСА_3 , де його і залишили.

Заволодівши вищевказаним майном ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 розпорядилися ним на власний розсуд.

Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинах визнав повністю та пояснив, що з обвинуваченим ОСОБА_13 раніше знайомий та підтримував дружні стосунки. З потерпілим ОСОБА_8 , раніше не знайомий.

Раніше він проходив службу в АТО, є учасником бойових дій, вміє поводитись зі зброєю. Він та ОСОБА_7 мешканці м. Жовті Води Дніпропетровської області. 07.01.2017 року, зустрівшись з ОСОБА_14 вирішили поїхати в м. Дніпро погуляти. При переїзді в м. Дніпро, йому в маршрутці хтось передав мисливський ніж в чохлі, з лезом приблизно 10-12 см., про що ОСОБА_7 відомо не було. Ніж він поклав собі у карман. Перебуваючи в м. Дніпро, пили пиво, сидр та відпочивали до ранку 08.01.2017 року, після чого вирішили повертатись додому у м. Жовті Води. Разом з ОСОБА_7 прийшли на автовокзал, де він запропонував ОСОБА_14 їхати додому на таксі. При собі в нього було до 1 400 гривень. Погодивши поїздку, він вибрав автомобіль ОСОБА_15 , в якому сидів чоловік віком приблизно 50 років, худорлявої статури. З водієм, за власними потребами, домовились їхати в м. Жовті Води через м. Дніпродзержинськ (м. Кам`янське) З водієм домовлялися доїхати за 1 000 гривень. Домовленості на вчинення злочинів, у тому числі на заволодіння автомобілем, у них з ОСОБА_7 не було.

Він сів на пасажирське сидіння ззаду, а ОСОБА_14 на пасажирське сидіння спереду. Переїхавши до м. Дніпродзержинськ, у власних справах їздили на проспект Аношкіна, вулиці Москворецька та Медична. Виїхавши з м. Дніпродзержинськ, при руху до м. Жовті Води, водію по дорозі повинно було повернути наліво, але той поїхав направо. З цього приводу в нього з водієм сталась суперечка. Водій зупинив автомобіль та вони всі вийшли з автомобілю. ОСОБА_7 відійшов в туалет. Він є учасником АТО, і з приводу проведення цієї операції між ним та водієм виникла сварка. Перекуривши, разом з водієм, вдвох сіли в автомобіль, при цьому він знов сів на пасажирське сидіння позаду водія. З водієм продовжувалась сварка, і він знаходячись в агресивному стані, якої раніше ніколи не відчував, дістав ніж з карману та наніс ним водію удар в область голови, справа наліво. Потім наніс водію удари ножем в вухо, шиї. Побачив, як у водія пішла кров. Останній схопив його за руку, та вони почали боротися. Утримуючи ніж в руці він з середньою силою ударив ним водія в ребра. Цей удар був проникаючий, а в голову ні. Далі намагався ще нанести 2-3 удари в область груді потерпілого, наніс удар зверху вниз в область ключиці водія. Водій перестав подавати ознаки життя. В цей час ОСОБА_7 відкрив двері автомобілю, побачивши, що відбувається, перебуваючи в шоці, став «матюкатись», тримати його за руку. Ніж ОСОБА_14 у нього не забирав, удари водію не наносив. Він сказав ОСОБА_14 відкрити водійські двері автомобіля. ОСОБА_7 відкрив двері, опустив сидіння, і вони перетягли тіло водія на заднє сидіння. Він сів за кермо та вони поїхали в м. Жовті Води. В автомобілі знаходились два маленьких кнопкових телефони, якісь пакети. Коли вони їхали, дзвонив телефон водія, і він сказав ОСОБА_7 їх вимкнути. Телефони, документи на автомобіль та інші документи, які знаходилися в бардачку машини, якісь речі, ОСОБА_14 поклав в пакет і викинув по дорозі. ОСОБА_7 також поламав та викинув планшет білого кольору. Речі, які знаходилися на потерпілому не чіпали. Гроші які знаходились в автомобілі, він забрав собі.

По приїзду у м. Жовті Води, ОСОБА_7 будучі переляканим, хотів вийти з автомобіля, йому треба було на роботу. Він попросив ОСОБА_7 допомогти витягти тіло водія з автомобіля та перенести на закинутий склад. По дорозі, побачив відкриті люки. Зупинившись, вдвох витягнули тіло загиблого та кинули в люк. ОСОБА_14 зняв чохли з сидінь автомобіля, та викинув їх туди ж. Він сказав ОСОБА_7 , щоб він не телефонував в поліцію, що він сам це зробить. Далі, ОСОБА_7 пішов на роботу, а він поставив автомобіль на автостоянку сплативши гроші наперед за троє суток. На стоянці зареєструвався під прізвищем « ОСОБА_16 » Потім викликавши таксі, поїхав додому.

Одягнуті на ньому джинси та светр були в крові, і він виправши їх повісів на балкон для просушки. Ніж вимив миючим засобом. Ніж був без чохла, просто з перемотаним лезом.

Під час обшуку у нього забрали ніж мисливський та інший звичайний. При проведенні з ним впізнання ножів, він впізнав вилучений в нього мисливський ніж, яким він наносив удари потерпілому ОСОБА_9 . Іншого ножа при вчиненні злочину з ним не було.

Слідчі експерименти проводились з ним ввечері 11.01.2017 року, а потім одразу з ОСОБА_7 , при цьому відбувалось фіксування на відеокамеру. На його думку пояснення надані ним в суді не відрізняються від наданих на досудовому слідстві.

Визнає себе винним в вбивстві, заволодінні транспортним засобом. Не визнає вину в заволодінні іншим особистим майном потерпілого ОСОБА_9 . Планує відшкодовувати завдану злочинами шкоду.

З метою з`ясування розбіжностей між показаннями ОСОБА_6 наданими ним під час судового розгляду справи, які у тому числі стосуються участі ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, судом оголошено показання обвинуваченого надані ним під час проведення досудового слідства, у тому числі і при проведенні слідчих експериментів.

Після оголошення судом показань, обвинувачений пояснив, що дійсно добровільно надавав такі пояснення, знов повністю визнавши свою вину, зазначив, що бажає: « ОСОБА_17 сидел кто-то один»

Після оголошення обвинувального акту, ОСОБА_7 зазначив, що свою вину визнає повністю.

Під час проведення судового засідання обвинувачений ОСОБА_7 від надання пояснень, надання відповідей на питання, категорично відмовився.

Вина обвинувачених у скоєнні злочинів при наведених вище обставинах повністю підтверджується наступними матеріалами кримінального провадження, які були предметом дослідження у судовому засіданні:

- поясненнями потерпілого ОСОБА_1 , який пояснив, що загиблий ОСОБА_8 його батько. Вони мешкали разом в с. Сурсько-Литовське Дніпропетровської області. В вільний час, батько таксував в м.Дніпро на автомобілі «Деу-сенс», який наймав від фірми. Автомобіль був радований, також у батька був планшет. 08.01.2017 року, він знаходився у відрядженні в м. Суми. Йому зателефонувала мати та повідомила, що батько не виходить на зв`язок. Мати казала, що з повідомлення батька, той рухається в м. Кам`янське, та везе 2-х хлопців. Це було вночі. Батьки тримають зв`язок кожні 2 години. Він заспокоював мати, казав, що можливо батько десь в гостях, однак в цей же день телефонував в поліцію та переймався долею батька. 09.01.2017 року він написав в поліцію заяву з приводу зникнення батька. 12.01.2017 року, на автомобільній стоянці в м. Жовті Води, знайшли батьків автомобіль. Пізніше, у промисловій зоні міста знайшли тіло батька. Під час проведення обшуків у ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , знайшли батькові гроші. Він був присутній при проведенні цих пошуків, перебував на слідчому експерименті з обвинуваченими, стояв збоку. Ніякого тиску на обвинувачених не було, вони були спокійні, розказували все що зробили. Під час обшуку у ОСОБА_7 знаходився поряд в автомобілі.

Позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Йому та матері спричинено тяжку шкоду і він заявляє вимоги від всієї сім`ї. Родичі обвинувачених на зв`язок не виходили, нічого не відшкодовували;

- поясненнями свідка ОСОБА_18 , який пояснив, що у якості понятого був присутнім при проведенні слідчих експериментів з обвинуваченими ОСОБА_11 та ОСОБА_7 . Це було запропоновано йому працівниками поліції і він добровільно погодився на таку участь. При проведенні слідчого експерименту були присутні двоє обвинувачених, він та ще один понятий, адвокати та інші учасники. Всім зачитали їх права та обов`язки. Під час проведення слідчого експерименту, у його присутності, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 спочатку пояснили, що приїхали в м. Дніпро викрасти автомобіль та вбити водія. Пояснювали, що коли йшли до зупинки таксі, розмірковували, яким саме автомобілем заволодіти. Автомобіль вибрали на стоянці біля автовокзалу у м. Дніпро. Обвинувачені пояснювали, що вони запропонували водію таксі поїхати в інше місце, потім їздили на заправку в м. Кам`янське, показував де вони їхали. Далі поїхали в сторону с. Ульянівка, казали, що вибирали місце де можна було вчинити злочин. ОСОБА_7 був спереду, ОСОБА_11 позаду за водійським сидінням. Ніж був у ОСОБА_11 , який потім наносив удари водію. Водій вихопив ніж у ОСОБА_6 , а ОСОБА_7 відібрав його вже у потерпілого, після чого пояснив, що наніс ним таксисту 3-4 удари, а ОСОБА_6 в цей час тримав потерпілого. Водій чинив спротив, намагався втекти. ОСОБА_7 вийшов з автомобіля, обійшов його, та засунув ногу водія в автомобіль, закрив двері. Ожог став наносити удари потерпілому в шию. Після вбивства, вони перетягнули тіло на заднє сидіння автомобіля. Він зараз не пам`ятає кількість ударів нанесених водію, про які розповідав ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Пам`ятає, що удари також наносились в область грудної клітини справа. Далі обвинувачені розповіли, що переїхали в м. Жовті Води, де позбавились від тіла викинувши його в люк. Також викинули частину одежі, чохли. Інші речі викинули на смітник десь у місті. З протоколами слідчих експериментів ознайомлювався.

Слідчі експерименти проводились з кожним обвинуваченим окремо, у присутності адвокатів. Слідчий експеримент фіксувався на відеокамеру. Пояснення обвинувачених під час проведення цієї дії, на його погляд були добровільними та ідентичними;

- поясненнями експерта ОСОБА_19 , який зазначив, що проводив експертизу, предметом якої було судово-медичне дослідження трупу, нанесених тілесних ушкоджень. Її висновки повністю підтверджує.

На питання адвоката пояснив, що при проведенні зазначеної експертизи, він не досліджує висновки інших експертів в інших галузях досліджень. Визначити глибину ранового каналу дуже складно. Зазначив, що напрямок і глибина каналу рани, це різні речі.

На вирішення експертизи ставились питання послідовності спричинення тілесних ушкоджень. Оскільки встановлено, що тілесні пошкодження наносились в короткий проміжок часу, встановити послідовність спричинення ушкоджень, не виявилось можливим. Це відображено в експертизі № 14 16.03.2017 року, висновки якої він повністю підтверджує. Також, ним проводились додаткові судово-медичні експертизи за наслідками слідчих експериментів з обома обвинуваченими, на яких він був присутній. При проведенні додаткових експертиз, він використовував протоколи слідчих дій та їх відеозапис. Напрямок дії ножа, зазначений ОСОБА_6 при слідчому експерименті, не співпадав з напрямком ранового каналу у потерпілого з правового боку. Це два різні напрямки і інший механізм спричинення тілесних ушкоджень. Механізм нанесення удару, розташування нападника та потерпілого, зазначений ОСОБА_11 на слідчому експерименті, не могло привести до встановлених пошкоджень. Виходячи з проведених досліджень, він зазначив, що поранення № 3 могли бути спричиненні за механізмом та розташуванням нападника та потерпілого, які зазначав при проведенні слідчої дії ОСОБА_7 . При цьому він відмічав, що при проведенні слідчого експерименту ОСОБА_7 зазначав про нанесення потерпілому біля 4-х ударів ножем. Обвинуваченим пропонувалось показувати, як і хто наносив удари ножем. ОСОБА_11 та ОСОБА_7 добровільно все показали і ніякого тиску на них не було. Він також задавав питання обвинуваченим, і вони розповідали та показували все вільно. Встановлювати, одним чи двома ножами спричинені тілесні ушкодження потерпілому, не було в його компетенції;

- поясненнями експерта ОСОБА_20 , який зазначив, що ним проводилась криміналістична експертиза, висновки якої він повністю підтверджує. На експертизу надавалось три кусочки шкіри та два ножі – ніж з логотипом «TDS» на рукоятці, та ніж з гравіруванням на лезі. Зазначені об`єкти дослідження були належним чином упаковані.

Він не проводив криміналістичну експертизу щодо самих ножів. На питання адвоката, інформативно може пояснити, що якщо клеймо на ножах фабричне, то експерти зазначають, що це промисловий виріб. Глибина ранового каналу в тілі, залежить від довжини ножа.

При проведеному дослідженні ним встановлено, що пошкодження на шматках шкіри могли бути заподіяно ножем з логотипом «TDS», та не могло бути заподіяно клинком ножа з гравіруванням на лезі;

- витягом з ЄРДР від 09.01.2017 року, з правовою кваліфікацією за п.6 ч.2 ст. 115 КК України, з фабулою, що 09.01.2017 року надійшло повідомлення від ОСОБА_1 , який повідомив, що його батько ОСОБА_8 поїхав з дому та перебував в с. Ульянівка Криничанського району Дніпропетровської області, і з 08.01.2017 року не виходить на зв`язок (т.2 а.с. 1);

- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_1 з вищезазначеними обставинами (т.2 а.с.34);

- витягом з ЄРДР від 28.03.2017 року, з правовою кваліфікацією за ч.3 ст. 289 КК України, з фабулою, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 діючи спільно, за попередньою змовою, застосовуючи до ОСОБА_8 небезпечне для життя та здоров`я насилля, заволоділи його автомобілем «Деу Сенс» (т.2 а.с.2);

- протокол огляду коробки до мобільного телефону «Мі Мах», добровільно наданої ОСОБА_1 , яким зафіксовані індивідуальні ознаки зазначеного упакування та два ІМЕІ мобільного приладу, фото таблицею до слідчої дії (т.2 а.с. 41-44);

- протоколом огляду трупу невідомого чоловіка, проведеного за участю експерта СМЕ ОСОБА_19 біля каналізаційного колодязя, розташованого на території промислового підприємства Управління промислових підприємств по вулиці Промислова в м. Жовті Води, згідно якого зафіксовано та описано тілесні ушкодження виявлені на тілі, описано його одяг, виготовлено план-схему з схематичним зображенням на умовному тілі людини виявлених під час огляду тілесних ушкоджень. При огляді каналізаційного люку виявлено та вилучено куртку чоловічу чорну, журнал в плямах бурого кольору, дві в`язані шапки та кепка чорного кольору, сіра хустка, ганчірка з плямами, панель «шашки» таксі з дротом, чохли автомобільні саморобні зі штучного хутра (т.2 а.с.47-52)

- протоколом пред`явлення трупа для впізнання від 12.01.2017 року, згідно якого ОСОБА_1 впізнав тіло свого батька ОСОБА_8 за обличчям та зовнішнім виглядом (т.2 а.с.53);

- протоколом обшуку автомобіля «ЗАЗ Деу», державний номер НОМЕР_1 , який знаходився на автостоянці, розташованої по вулиці Гагаріна, 1 в м. Жовті Води. Із видимих пошкоджень, встановлено пошкодження переднього правого повторювача, виявлено пошкодження заднього лівого повторювача. На момент обшуку всі двері та багажник автомобілю знаходяться в не зачиненому стані. Передні сидіння знаходяться в задньому крайньому положенні. На лобовому склі відсутнє дзеркало заднього огляду. На підлозі між передніми та задніми сидіннями покриття рясно просочено речовиною бурого кольору, при цьому кількість речовини за водійським сидінням більша ніж за пасажирським. Змиви речовини вилучені. З водійського керма виконано змив. З поверхні порогу водійських дверей, де виявленого плями речовини бурого кольору, виконано змив. На водійському килимку, на передньому пасажирському килимку, виявлені та вилучені сліди речовини бурого кольору. На передніх та задніх сидіннях автомобіля, виявлені та вилучені мікрочастини (т.2 а.с. 152-158);

- протоколом обшуку за місцем мешкання ОСОБА_2 , будинку АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено пальто, в якому зі слів обвинуваченого той перебував під час вчинення злочину, ніж з металевим лезом з написом «TDS» з рукояткою коричневого кольору в чохлі, ніж кустарного виробництва з гравюрами на лезі та дерев`яною рукояткою, на який ОСОБА_6 вказав як на знаряддя злочину вчиненого ним 08.01.2017 року, дві футболки, светр чорний (т.2 а.с. 161-165);

- протоколом обшуку за місцем мешкання ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_4 , під час якого виявлено та вилучено дві купюри по 5 000 рублів РФ, чоловічу куртку чорного кольору з болоні, джинсові брюки синього кольору (т.2 а.с. 177-178);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 13.01.2017 року відповідно до якого, ОСОБА_2 у присутності адвоката, інспектора криміналіста, понятих, зазначив обстановку та обставини вчинення злочинів відносно ОСОБА_9 , при цьому пояснивши, що 08.01.2017, приблизно о 06.30 год., він разом зі своїм другом ОСОБА_13 , прямували з боку площі Островського (ЖД вокзалу) у напрямку автовокзалу, з метою пошуку автомобіля, яким мали намір заволодіти, при цьому водія автомобіля мали намір вбити.

Проходячи будівлю «Метрополітену» він помітив автомобіль, який заїхав на стоянку біля автовокзалу. Далі вони із Гордінським пройшли до центрального входу в автовокзал, де побачили, що на автостоянці («кишені»), яка розташована біля проїжджої частини, стоїть автомобіль, при цьому він запитав Гордінського: «Берем?!», і останній відповів: «Так»

Далі він разом із ОСОБА_7 піднялися сходами до автостоянки та підійшли до автомобіля «Заз Сенс» чорного кольору, на якому була «шашка» таксі.

Також у той момент у цьому районі знаходилося близько семи автомобілів, але на них не було «шашок» таксі. Він та ОСОБА_7 вирішили заволодіти автомобілем-таксі. З цією метою він підійшов до дверей водія авто і запитав скільки коштуватиме проїзд до міста Дніпродзержинська (Кам`янське), на що водій відповів, що вартість проїзду становитиме 500 грн. ОСОБА_7 в цей час стояв на відстані приблизно 5 м. від автомобіля. Він та ОСОБА_7 погодились, хоча грошей в них не було, і «розплачуватися вони не збиралися» На питання: «як збиралися вчинити з водієм?» ОСОБА_6 відповів: «Це там вже!»

Після цього він та ОСОБА_7 сіли в автомобіль, і при цьому він сказав ОСОБА_7 сідати на переднє сидіння для підстрахування, а сам сів на заднє сидіння, щоб було зручніше завдавати ударів мисливським ножем, який був у нього при собі. Саме цей ніж вилучено у нього під час обшуку за місцем проживання. Поїздка до м. Дніпродзержинська планувалась з метою доглянути місце, де можна було б вчинити злочин, а саме за межами міста. Далі, він разом з ОСОБА_7 сіли в автомобіль і попрямували до м. Дніпродзержинська.

Знаходячись в місті Кам`янське (Дніпродзержинськ), на вулиці Москворецькій, він попросив водія таксі зупинити автомобіль, при цьому сказав водієві, що піде за грошима. Попередньо, коли їхав в автомобілі, він вдавав, що телефонує з метою взяти гроші. Він вийшов з автомобіля, а ОСОБА_7 та водій залишалися в автомобілі. Автомобіль знаходився на проїжджій частині на вул. Москворецької, навпроти будинку №52. Пішов за будинок, щоб «убити» час. Зайшовши за будинок постояв, покурив приблизно 2-3 хвилини, після чого тримаючи мобільний телефон в руках і вдаючи що розмовляє, повернувся в автомобіль таксі. Повернувшись до автомобіля сказав водієві, щоб він відвіз їх до смт. Кринички, бо гроші перебувають там. Водій сказав, що б вони дали частину грошей наперед, на що він відповів, що все гаразд, гроші там, водій сказав, що це вже коштуватиме 800 грн. Після цього він сів у автомобіль і вони попрямували у напрям смт. Кринички.

Перебуваючи в с. Ульянівка Криничанського району, пояснив, що дорогу вказував він. Водій розгорнув автомобіль та зупинив біля проїжджої частини. Машина стояла на даній ділянці, і вони виходили курити. Водій теж один раз виходив палити. На даній ділянці знаходилися близько години. Після зазначеного часу вирішили скоювати вбивство. Вони знов сіли в автомобіль, при цьому він сів на заднє сидіння, ОСОБА_7 на переднє пасажирське сидіння, водій сидів за кермом. Він подав знак ОСОБА_7 , після чого завдав водієві ударів ножем, який витягнув з внутрішньої кишені. Перший удар ножем завдав у вухо, після чого водій тримав його за руку, в якій був ніж, а він лівою рукою притискав його голову до сидіння, щоб краще завдавати ударів, але в нього це не виходило. ОСОБА_14 вихопив ножа з його рук і завдав ним водію два-три удари в область сонячного сплетення. Потім він вирвав свою руку і завдав удару ножем в бік, а потім зліва направо завдав удару в шию двома руками. Після цього удару водій перестав подавати ознаки життя і вони зрозуміли, що він помер. Разом вони перекинули тіло водія на заднє сидіння, він сів за кермо, а ОСОБА_7 сів на переднє пасажирське сидіння і вони поїхали в м. Жовті Води. Також, вони обшукували автомобіль. Знайшли гроші у сумі 1 000 грн. які були у попільничці. Гроші одразу розділили. Коли перекидали труп водія, ОСОБА_7 обшукав його кишені і знайшов мобільний телефон білого кольору типу планшета, який ОСОБА_7 зламав, мобільний телефон «Нокіа» чорного кольору та ще один телефон. Телефони ОСОБА_7 відключив. Тіло потерпілого накрили чохлами, які зняли з переднього пасажирського та водійського сидіння. По дорозі до м. Жовті Води, зупинялися на заправці. Приїхавши в місті Жовті Води, поїхали до колишнього складу заводу. Запропонував поїхати до цього району саме він. Коли їхали побачили відкритий каналізаційний люк, і вирішили тіло скинути в колодязь. Автомобіль знаходився на проїжджій частині. Це було приблизно 14.00-14.30 год. Зупинившись, він підійшов до задніх пасажирських дверей, відчинив двері, взяв тіло двома руками, а ОСОБА_7 стояв: на «фішці» - дивився що б нікого не було. Взявши тіло за комір одягу, витяг його із автомобіля і далі ОСОБА_14 почав допомагати тягнути його до люка. Тягнули труп головою у напрямку колодязя. ОСОБА_14 допомагав, взявши тіло за ноги. Дотягли тіло до люка і удвох його скинули в люк, головою вниз. Також у цей колодязь скинули і чохли, якими було накрито труп, куртку потерпілого. Труп прикидали гілками і снігом, після чого сіли в автомобіль і поїхали викидати решту речей в інше місце, а саме в межах міста Жовті Води.

Далі ОСОБА_6 показав де вони з ОСОБА_7 вимивали автомобіль від крові, після чого поїхали до сміттєвих контейнерів та викинули решту речей, а саме мобільні телефони, документи, журнали, зошити, ручки, окуляри, килимки з автомобіля. Це за часом було приблизно 15.00-15.10 год. Це відбувалося приблизно 5 хвилин. Після цього ОСОБА_14 пішки пішов додому, а він автомобілем поїхав та поставив його на стоянку. На стоянці йому дали квитанцію. Чи записували в журнал, не знає. На стоянці назвав прізвище « ОСОБА_16 », це прізвище старого товариша. Поставив автомобіль, після чого зачинив двері, ключі забрав із собою. Мав намір надалі повернутись за автомобілем з метою його подальшого продажу (т.3 а.с. 1-7);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 13.01.2017 року, відповідно до якого, ОСОБА_11 у присутності адвоката, експерта СМЕ, інспектора криміналіста, понятих, пояснив механізм спричинення потерпілому ОСОБА_9 тілесних ушкоджень та їх локалізацію.

Потерпілий знаходився на сидінні водія, ОСОБА_7 знаходився на передньому пасажирському сидінні, він знаходився на задньому сидінні, посередині.

Події відбувались в селі Ульянівка Криничанського району. Потерпілий був зверху одягнений в піджак. Куртка одягнена не була, вона лежала на задньому сидінні. Ніж він дістав із внутрішньої кишені, при цьому лезо було спрямоване у бік великого пальця. Великий палець був на обуху. Ріжуча кромка була внизу від великого пальця. Ніж утримував у правій руці. Перший удар завдав зліва на право в область вуха з правого боку. Після цього водій рукою схопив його за руку, в якому знаходився ніж і утримував її. Він трохи підвівся і намагався завдавати ударів, але водій утримував руку, не даючи можливості завдати сильного удару. При цьому, своєю лівою рукою він утримував водія за голову, притискаючи її до підголівника сидіння.

Він сказав ОСОБА_7 , щоб він узяв у нього з руки ніж, після чого останній розтиснув пальці на його руці, так як водій тримав його за руку, взяв ніж і завдав близько чотирьох ударів ножем водієві в сонячне сплетіння. Після цього він вирвав руку, взяв ніж, який випав з рук ОСОБА_7 на переднє пасажирське сидіння і завдав водієві удару ножем у бік. Завдавав ударів у ділянку грудей. Наніс приблизно два-три удари. Далі він підвівся, нахилив голову і утримуючи ніж двома руками наніс удар ножем у шию водія з лівого боку. Після останнього удару в шию, потерпілий помер. кілька разів крикнув і все. Він не ворушився, звуків не видавав, не дихав.

- протоколом проведення слідчого експерименту від 13.01.2017 року відповідно до якого, ОСОБА_7 у присутності адвоката, інспектора криміналіста, понятих, зазначив обстановку та обставини вчинення злочинів відносно ОСОБА_9 , при цьому пояснив, що з ОСОБА_11 перебували у м. Дніпро з наміром заволодіти та викрасти машину, вбивши при цьому власника та прямували з боку площі Островського(ЖД вокзал) у бік автовокзалу у пошуках машини для викрадення. Прямували ближче до будівлі автовокзалу на паркування («кишеню»), піднялися сходами, де виявили автомобіль темно-зеленого кольору. Піднявшись на паркування («кишеню») біля автовокзалу, вказав точне місце де знаходився автомобіль. Водій перебував у автомобілі. Розмову з водієм вів ОСОБА_6 , а він знаходився приблизно в 5-ти метрах від машини. Усієї розмови не чув, але чув скільки доведеться заплатити, щоб доїхати до Дніпродзержинська ( ОСОБА_21 ), після чого ОСОБА_6 сказав йому сісти на переднє пасажирське місце, а сам сів ззаду, як пояснив підозрюваний, з метою зручнішого способу вчинити вбивство. Грошей на проїзд не було ні в нього ні в Ожога.

Приїхавши до м. Кам`янське (Дніпродзержинськ), ОСОБА_6 показував водію таксі дорогу. Після приїзду на пункт призначення ОСОБА_22 ( ОСОБА_6 ) вийшов з машини. Він теж хотів вийти, але таксист сказав комусь залишитися в машині і заплатити гроші. Хвилин за 5, ОСОБА_6 повернувся до машини та сказав, що треба їхати до району смт. Кринички.

Переїхавши в бік смт. Кринички, зупинилися, щоб почекати, поки Ожогу принесуть гроші, щоб заплатити за проїзд. Знаходилися вони тут понад годину. Він погано орієнтується у місцевості, але дане місце запам`ятав, як місце вбивства. Вказав точне місце, де стояла машина і куди була спрямована, а саме: біля правого краю дороги, у тому напрямку, звідки приїхали учасники слідчого експерименту. Це місце, вибрав ОСОБА_6 як місце скоєння злочину.

Протягом цієї години, вони сиділи в машині, трохи спілкувалися з таксистом (щодо погоди), виходили палити 1-2 рази, в проміжку часу таксист питав, коли вже гроші принесуть, щоб уже їхати. Ожог постійно імітував, що комусь дзвонить з мобільного телефону і питав, коли принесуть гроші. З ОСОБА_6 вони при цьому обмінювались жестами голови, і вже наприкінці, Ожог подав жест «Починаємо?», а він махнув «Давай»

ОСОБА_6 почав бити ножем таксиста, а він в цей час сидів спереду. Ожог знаходився ззаду, посередині (між сидінь), таксист сидів на водійському сидінні.

Після того як ОСОБА_11 зробив пару ударів ножем в область голови таксиста, він одразу вискочив з машини, та стояв біля неї. Потім таксист відчинив двері зі своєю сторони, у нього почала виглядати нога. Напевно він хотів втекти. Він оббіг машину, став штовхати його ногу. Заштовхнув в машину, зачинив двері. Оббіг машину назад, заліз в салон. В цей час таксист у Ожог відібрав ніж і останній почав кричати, щоб він відібрав ніж. Він відібрав ніж, і ОСОБА_6 став кричав йому «пирни» (вдарь) його, і він «пиранув» (вдарив) таксиста ножем близько чотирьох разів в область тіла (вказав рукою на тулуб)

Далі він віддав ОСОБА_6 ніж, вийшов з машини і не бачив, що було далі. Коли він віддавав ніж ОСОБА_6 , таксист був ще у свідомості. У подальшому тіло вбитого розмістили на задньому сидінні, а щоб ніхто не помітив труп, накрили його чохлом із переднього сидіння. Перетягнувши тіло, вони поїхали з цього місця. За кермом знаходився ОСОБА_6 , а він сидів на передньому пасажирському місці.

Коли почали рух автомобіля, стали дивитися, що в машині. Ожог казав йому, що викидати, а що ламати. Вони знайшли гроші, 1100 гривень та кілька дрібних купюр. Знайшли національну валюту, а потім, коли приїхали до міста, знайшли ще. Гроші поділили, він дав Ожог 500 гривень, а собі забрав інші. В машині також знайшли документи, журнали, телефони, планшет. Планшет, який знайшов у водія, він переламав. В автомобілі знайшли ще два мобільних телефони. Один телефон, сенсорний, переламав також. Ще за якийсь час знайшли четвертий телефон, у кишені таксиста. При русі у бік Жовтих Вод, зупинялись на заправці.

На місці, де кинули труп, а саме м. Жовті Води, в район покинутого заводу пояснив, що ініціатива поїхати саме сюди була ОСОБА_11 . Шукали місце, де можна позбутися тіла. Відкрили автомобіль, і він допоміг ОСОБА_6 дістати тіло з машини. Ожог стояв з дальнього боку дверей, ближче до багажника машини і тягнув тіло, а він допомагав витягувати тіло з ближнього боку дверей. До люку тіло тягнув один Ожог, а він повернувся і дивився на всі боки, щоб не було сторонніх. Коли він повернувся, побачив, що ОСОБА_6 ножем розрізає кишеню на одязі трупа і дістає телефон.

Потім ОСОБА_6 скинув тіло таксиста в люк. Він підійшов до ОСОБА_6 і вони разом почали засипати тіло зверху снігом. Також, він взяв лежачі палиці та гілки і кинув їх у люк. Щоб не було слідів, пішов далі на гірку і спустився назад. Далі, він разом з ОСОБА_6 сіли в машину і поїхали. На смітнику викинули журнали якісь, шапки 1 або 2, курточку. Потім викинули телефони, документи на машину, поїхали та помили машину від крові.

Кров водія в салоні витирали ганчірками. У відрі, він обмив ногу. Ожог мив автомобіль попереду, там де коробка передач і ще там де підставка під каву. Її він виламував, тому, що не відмивалася. Далі вони поїхали містом, зупинились та він викинув на смітник дзеркало заднього виду, те, що в салоні і козирок що від сонця закриває, підлокітник, килимки із задньої частини.

Далі, він зачинив двері, попрощався з ОСОБА_6 і пішов додому. З цього моменту, він більше ОСОБА_11 не бачив. тільки спілкувались по телефону. Ожог дзвонив комусь, кому можна продати автомобіль. По продажу машини мали намір поділити гроші. Ожог сказав, що знайшов покупця, але автомобіль бояться купувати (т.3 а.с. 15-24);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 13.01.2017 року, згідно якого ОСОБА_7 у присутності адвоката, експерта СМЕ, інспектора криміналіста, понятих, пояснив механізм спричинення потерпілому ОСОБА_9 тілесних ушкоджень та їх локалізацію, пояснив, що він сидів у машині на передньому пасажирському місці. Почув поштовх у сидіння та шурхіт. Повернувся, в побачив як ОСОБА_6 почав завдавати удари. Побачив тільки перші два удари в голову. Потім він вискочив з машини, стояв, чекав і побачив, що двері відчинилися. Він оббіг ззаду автомобіль, підійшов до дверей водія. Нога (водія) виглядала, і він почав заштовхувати її ногою, потім рукою почав піднімати, показав, що вхопився за штанину і заніс ногу в салон автомобіля, засунув, закрив двері. Зробив це, так як вони стояли з боку дороги, щоб ніхто не побачив. Таким чином, він перешкоджав потерпілому покинути автомобіль. Потім став почав обходити автомобіль, та повернувся до переднього пасажирського місця. Стояв далі, не дивився, поки ОСОБА_6 не став кричати, щоб він ніж забрав у таксиста. Він почав забирати затиснутий у руці потерпілого ніж. ОСОБА_23 потерпілого знаходилася на передньому пасажирському сидінні у лежачому положенні. Він зафіксував її та почав виламувати пальці. Ніж не повністю був у долоні таксиста, і він його відібрав. Коли забрав ніж, ОСОБА_6 почав кричати, щоб він наносив удари. В момент заподіяння ОСОБА_9 тілесних ушкоджень тримав ніж у правій руці. Знаряддям був мисливський ніж. Він став, оперся ногою і зробив до чотирьох ударів ножем, при цьому не дивився куди саме, не знає куди саме. Знає, що кудись у тіло, але не дивився куди бив. Ніж потім передав ОСОБА_6 , так як потерпілий ще продовжував чинити опір. Бачив одну руку, якою він питався прибрати ОСОБА_6 , та казав, щоб випустили його. Він знов вийшов з машини і дивувався по боках. Двері не зачиняв. На потерпілому був одягнутий піджак, джинси чи штани, не пам`ятає. Потім ОСОБА_6 вийшов з машини, відкинув переднє водійське сидіння, і вони почали стягувати тіло. Водій якихось ознак життя не подавав. Кров текла у нього з місць, де були завдані удари, з голови, тулуба (т.3 а.с.25-30);

- висновком судово-медичної експертизи № 14 від 21.02.2017 року, згідно якого на тілі ОСОБА_8 виявлені наступні тілесні ушкодження:

- ушкодження № 1 - колото-різана рана на шкірі передньої поверхні лівої половини грудної клітки в проекції другого ребра, дном якої є зовнішня поверхня 2-го ребра;

- ушкодження № 2 - колото-різана рана на шкірі правої половини грудної клітки безпосередньо по нижньому краю правої ключиці, яка проникає в праву плевральну порожнину з пораненням верхньої частки правої легені і колапсом правої легені;

- ушкодження № 3 - колото-різана рана на шкірі правої бокової поверхні тулуба в проекції 5-го ребра по середній підпахвовій лінії з пораненням ребра, яка проникає в праву плевральну порожнину з пораненням нижньої частки правої легені і колапсом правої легені;

- ушкодження № 4 - колото-різана рана на шкірі лівої бокової поверхні шиї, майже паралельно напрямку грудинно-ключично-сосцеподібного м`язу, з пораненням загальної лівої сонної артерії;

- ушкодження № 5 - поверхнева лінійна подряпина надшкір`я на шкірі правої половини підборіддя;

- ушкодження № 6 - колото-різана рана внутрішнього краю правої вушної раковини, яка сягає порожнині скронево-нижньощелепового суглоба, з пораненням скроневої артерії;

- ушкодження № 7 - різана поверхнева (в межах шкіри) рана на шкірі задньої поверхні середньої третини правого плеча;

- ушкодження № 8 - колото-різана рана правої половини підборіддя, дном якої є м`язи підборіддя і кістка нижньої щелепи;

- ушкодження № 9 - колото-різана рана на шкірі правій передньо-боковій поверхні шиї з пораненням м`яких тканин шиї, яка сліпо закінчується на задній стінці трахеї;

- ушкодження №10 - колото-різана рана на шкірі правої бокової поверхні шиї, дном якої є м`язи бокової поверхні шиї;

- ушкодження № 11 та № 12 - 2 (дві) колото-різана рана на шкірі правої половини спини, які сліпо закінчуються в м`яких тканинах спини;

- ушкодження № 13 - колото-різана рана на шкірі тильної поверхні нижньої третини лівого передпліччя;

- ушкодження № 14 - колото-різана рана на шкірі тильної поверхні лівої кисті в проекції дистальної половини 5-ї пясної кістки;

- ушкодження № 15 - різана рана на шкірі внутрішньої поверхні лівого передпліччя;

- ушкодження № 16 - колото-різана рана на шкірі правої долоні в проекції середньої третини 1-ї п`ясної кістки;

- ушкодження № 17 - різана рана на шкірі тильної поверхні середньої фаланги 3-го пальця правої кисті.

Перелічені ушкодження могли бути спричинені при множинних (17-ох) діях твердого предмету (предметів) жорсткої конструкції, плоскої форми, який має на поверхні в зоні контакту чітко виражені і загострені ребро, кінець та обух, і таким предметом може бути лезо ножа.

Всі ушкодження були спричинені послідовно, одне за одним, незадовго до настання смерті, в термін часу, що вимірюється хвилинами або десятками хвилин.

Тілесні ушкодження № 2, № 3, № 4 та № 6, знаходяться в прямому причинному-наслідковому зв`язку з настанням смерті ОСОБА_8 , спричинені від 4-х дій (ударів)

Тілесні ушкодження: - колото-різана рана на шкірі правої половини грудної клітки безпосередньо по нижньому краю правої ключиці, яка проникає праву плевральну порожнину з пораненням верхньої частки правої легені і колапсом правої легені (ушкодження № 2) та колото-різана рана на шкірі правої бокової поверхні тулуба в проекції 5-го ребра по середній підпахвовій лінії з пораненням ребра, яка проникає в праву плевральну порожнину з пораненням нижньої частки правої легені і колапсом правої легені ушкодження № 3), виявлені при дослідження трупу ОСОБА_8 згідно з п. 2.1.3. «й» «Правил судово-медичного означення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01. 1995 р., мають ознаки тяжких небезпечних для життя, що в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчиться смертю.

Тілесні ушкодження: - колото-різана лівої бокової поверхні шиї, майже паралельно напрямку грудинно-ключично-сосцеподібного м`язу, з пораненням загальної лівої сонної артерії (ушкодження № 4) та колото-різана рана внутрішнього краю правої вушної раковини, яка сягає порожнині скронево-нижньощелепового суглоба, з пораненням скроневої артерії (ушкодження № 6), згідно з п. 2.1.3. «і» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України 6 від 17.01.1995 р., мають ознаки тяжких, небезпечних для життя, що момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчиться смертю.

Всі інші тілесні ушкодження, а саме множинні колото-різані рани м`яких тканин передньої поверхні лівої половини грудної клітки, правої половини підборіддя, правої передньо-бокової та правої бокової поверхонь шиї, правої половини спини та множинні колото-різані і різані рани м`яких тканин обох верхніх кінцівок (№№ 1, 5, 7, 8 - 17) у живих осіб зазвичай тягнуть за собою розлад здоров`я тривалістю понад 6 днів, але не більше як 3 тижні (21 день), і згідно п.п. 2.3.1. «а» 2.3.2. «а» та 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 р., мають ознаки легких, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Смерть ОСОБА_8 настала від множинних дій твердого гострого предмету (колото-різаних ран) з ушкодженням декількох ділянок тіла: голови та шиї з ушкодженням великих судин (ліва загальна сонна артерія, права скронева артерія), множинних колото-різаних ран правої половини грудної клітки, що проникають в праву грудну порожнину з пораненням тканини правої легені її колапсом та гемотораксом, множинних колото-різаних ран м`яких тканин передньої поверхні лівої половини грудної клітки, правої половини підборіддя, правої передньої бокової та правої бокової поверхонь шиї, правої половини спини та множинних колото-різаних і різаних ран м`яких тканин обох верхніх кінцівок.

Безпосередньою причиною його смерті є гостра крововтрата, викликана зовнішньою та внутрішньою (в праву плевральну порожнину) кровотечею, травматичний та плевро-пульмональний шок, і вона могла наступити приблизно за 3-5 діб до моменту дослідження трупу (12.01.2017 року) (т.3 а.с. 46-55);

- висновком судово-медичної експертизи № 32 Е Д/14 від 18.03.2017 року, згідно якого враховуючи обсяг та тяжкість наявних у ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, відвертання летального наслідку при своєчасному наданні потерпілому медичної допомоги здається вкрай маловірогідним.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_8 в невеликий термін спричинені множинні колото-різані рани голови та шиї з ушкодженням великих судин, множинні колото-різані рани правої половини грудної клітки, що приникають в праву грудну порожнину з пораненням тканини правої легені, її колапсом та гемотораксом, можна припустити, що певний час (до 3-х – 5-ти хвилин), потерпілий міг знаходитись при тямі і самостійно пересуватись (ходити, повзати), розмовляти та виконувати інші активні дії, які не потребують значних фізичних зусиль.

Ушкодження № 13 - колото-різана рана на шкірі тильної поверхні нижньої третини лівого передпліччя;

- ушкодження № 14 - колото-різана рана на шкірі тильної поверхні лівої кисті в проекції дистальної половини 5-ї пясної кістки;

- ушкодження № 15 - різана рана на шкірі внутрішньої поверхні лівого передпліччя;

- ушкодження № 16 - колото-різана рана на шкірі правої долоні в проекції середньої третини 1-ї п`ясної кістки;

- ушкодження № 17 - різана рана на шкірі тильної поверхні середньої фаланги 3-го пальця правої кисті,

могли бути спричинені при активному самозахисті (т.3 а.с. 58-59);

- висновком судово-медичної експертизи № 32 Е Д/14 від 16.03.2017 року, згідно якого локалізація та характер виявлених у ОСОБА_9 тілесних ушкоджень в вигляді: колото-різаної рани внутрішнього краю правої вушної раковини, яка сягає порожнині скронево-нижньощелепового суглоба, з пораненням скроневої артерії могли виникнути за тим механізмом спричинення, на який вказує Ожога в ході проведення з ним слідчого експерименту, тобто при одному ударі ножем в область правої вушної раковини потерпілого Маяк;

- колото-різана рана на шкірі передньої поверхні лівої половини грудної клітки в проекції другого ребра, дном якої є зовнішня поверхня 2-го ребра; колото-різана рана на шкірі лівої бокової поверхні шиї, майже паралельно напрямку грудинно-ключично-сосцеподібного м`язу, з пораненням загальної лівої сонної артерії могли виникнути за тим механізмом, який вказує Ожога в ході проведення слідчого експерименту, тобто при двох ударів ножем в область лівої бокової поверхні шиї та лівої передньої поверхні тулуба, але в ході слідчого експерименті Ожога вказав на один удар в цю область тіла;

- колото-різана рана на шкірі правої половини грудної клітки безпосередньо по нижньому краю правої ключиці, яка проникає в праву плевральну порожнину з пораненням верхньої частки правої легені і колапсом правої легені могло виникнути за тим механізмом, який вказує Ожога в ході проведення слідчого експерименту, тобто при одному ударі ножем в область правої ключиці потерпілого ОСОБА_9 ;

- колото-різана рана на шкірі правої бокової поверхні тулуба в проекції 5-го ребра по середній підпахвовій лінії з пораненням ребра, яка проникає в праву плевральну порожнину з пораненням нижньої частки правої легені і колапсом правої легені, не могло виникнути за тим механізмом, який вказує Ожога в ході проведення слідчого експерименту, тому що напрямок ранового каналу у потерпілого не співпадає з напрямком удару в праву бокову поверхню тулуба, як вказав ОСОБА_11 (т.3 а.с. 62-64);

- висновком додаткової судово-медичної експертизи № 31 Е Д/14 від 16.03.2017 року, згідно якого локалізація та характер виявлених у ОСОБА_9 тілесних ушкоджень в вигляді колото-різаної рани на шкірі правої бокової поверхні тулуба в проекції 5-го ребра по середній підпахвовій лінії з пораненням ребра, яка проникає в праву плевральну порожнину з пораненням нижньої частки правої легені і колапсом правої легені, могло виникнути за тим механізмом, на який вказав в ході проведення слідчого експерименту ОСОБА_3 , при цьому зауважено, що останній вказав про нанесення «біля 4-х ударів» (т.3 а.с. 67-68);

- протоколами отримання біологічних зразків для експертиз від 23.01.2017 року, згідно якого у ОСОБА_11 та ОСОБА_7 відібрано зразки крові (т.2 а.с. 245, 246);

- висновками імунологічних експертиз № № 144/Н та 145/Н згідно яких встановлена групова належність крові ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за ізосерологічною системою АВО (т.3 а.с.84, 88-89);

- висновком цитологічної експертизи № 162 від 23.02.2017 року, згідно якого на рукоятці мисливського ножа, вилученого під час обшуку на АДРЕСА_1 , встановлена наявність крові людини, при серологічному дослідженні якої не виключається можливість її походження від потерпілого ОСОБА_8 , від ОСОБА_3 , та виключена можливість їх походження від ОСОБА_2 (т. 3 а.с.76-80);

- висновком імунологічної експертизи № 143/Н від 24.02.2017 року, згідно якого на чотирьох автомобільних чохлах зі штучного хутра, вилучених 11.01.2017 року при огляді каналізаційного колодязя на території УПП м. Жовті Води, поряд з трупом невстановленого чоловіка, встановлена наявність крові людини. Одержаний результат дослідження не виключає можливість походження слідів крові на автомобільних чохлах, як від потерпілого ОСОБА_8 та і від ОСОБА_3 , можливість присутності в цих слідах крові ОСОБА_2 виключається у зв`язку з не виявленням в них властивостей його крові (т.3 а.с. 93-95);

- висновком імунологічної експертизи № 142/Н від 24.02.2017 року, згідно якого на чоловічій куртці чорного кольору, джемпері, спідніх штанях, які вилучені у ОСОБА_3 , встановлено кров людини. Одержаний результат дослідження не виключає можливість походження слідів крові як від потерпілого ОСОБА_8 та і від ОСОБА_3 , можливість присутності в цих слідах крові ОСОБА_2 виключається у зв`язку з не виявленням в них властивостей його крові (т.3 а.с. 99-102);

- висновком імунологічної експертизи № 141/Н від 08.02.2017 року, згідно якого на пальто та джинсових брюках, які вилучені у ОСОБА_2 , встановлена наявність крові людини. Одержаний результат дослідження не виключає можливість походження слідів крові від потерпілого ОСОБА_8 . Не виключається можливість походження крові, можливо в якості домішку, від ОСОБА_3 , та відсутність властивостей крові ОСОБА_2 . На туфлі Ожога на праву ногу встановлена наявність крові людини, видова приналежність якої не встановлена (т.3 а.с.106-109);

- висновком імунологічної експертизи № 140/Н від 08.02.2017 року, згідно якого на змиві з підлоги між заднім та переднім сидіннями, змиві з поверхні порогу водійських дверей, на водійському килиму, килимку з переднього пасажирського сидіння, яке вилучено в ході обшуку автомобіля ЗАЗ-Деу, державний номер НОМЕР_1 10.01.2017 року, виявлено наявність крові людини, яка могла походити від потерпілого ОСОБА_8 . Походження слідів крові від ОСОБА_3 можлива в якості домішку. Присутність в цих слідах крові ОСОБА_2 виключається у зв`язку з не виявленням в них властивостей його крові. В трьох слідах на рушнику встановлена наявність крові людини, видову приналежність якої не встановлено (т.3 а.с. 114-117);

- висновком трасологічної експертизи № 26/4.5-277 від 27.03.2017 року, згідно до якого наданий для дослідження ніж з маркуванням «TDS» до категорії холодної зброї не належить, є ножем господарського призначення, виготовленого промисловим способом (іноземного виробництва)

Наданий на дослідження ніж загальною довжиною 273 мм., виготовлений саморобним способом за типом туристичних ножів господарсько-побутового призначення, та до категорії холодної зброї не належить (т.3 а.с. 132-135);

- протоколом пред`явлення речей до впізнання від 30.03.2017 року згідно якого ОСОБА_2 впізнає саморобний ніж з гравіруванням орнаменту у вигляді голови орла, яким 08.01.2017 року він скоїв вбивство таксиста (т.3 а.с.175-176);

- протоколом пред`явлення речей до впізнання від 30.03.2017 року згідно якого ОСОБА_3 впізнає ніж з написом «TDS», який 08.01.2017 року відібрав у таксиста, та цим ножем наніс один удар у лівий чи правий бік тулуба таксиста (т.3 а.с.178-179);

- висновком криміналістичної експертизи № 352-МК від 21.03.2017 року, відповідно до якого пошкодження на шматках шкіри з правої підключичної області, з правої бокової поверхні тулуба, зі спини потерпілого ОСОБА_8 є колото-різаними ранами, заподіяні плоским колючо-ріжучим предметом з шириною клинка на рівні поринулої частини не більш 27,5 мм, 22,5 та 26,5 мм., який має гостре лезо та обух, товщиною біля 1,2 мм., могло бути заподіяно клинком представленого на експертиз ножа № 1 (ніж в чохлі з логотипом «TDS») та не могло бути заподіяно клинком ножа № 2 (ніж з гравіруванням на лезі) (т.3 а.с. 121-127);

- звітом визначення ринкової ціни транспортного засобу ЗАЗ ТF698К, державний номер НОМЕР_1 , в сумі 84 120 гривень (т.2 а.с. 32-43);

- речовими доказами по справі - речами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на яких виявлені сліди крові, чохлами автомобільними зі слідами крові, ножами, двома купюрами по 5 000 рублів РФ, зразками крові обвинувачених (т.3 а.с. 200-205);

- речовим доказом по справі – аркушем формату А-4 з записом про заїзд на автостоянку автомобіля з номерним знаком « НОМЕР_2 » (номерний знак автомобіля потерпілого Маяк), з зазначенням прізвища « ОСОБА_24 » (про яке зазначав ОСОБА_6 ) (т.3 а.с. 206)

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 75, ОСОБА_3 в період часу, який відноситься до інкримінованого йому діяння, хронічним душевним захворюванням, слабоумством, тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, або іншим хворобливим станом, не страждав. За своїм психічним станом на час інкримінованого йому діяння, мав змогу усвідомлювати свої дії, бездіяльність, керувати ними. На теперішній час якимось психічним захворюванням також не страждає. За своїм психічним станом у теперішній час має змогу усвідомлювати свої дії, бездіяльність, керувати ними. Застосування примусових мір медичного характеру не потребує (т.3 а.с. 146-149);

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 76, ОСОБА_2 в період часу, який відноситься до інкримінованого йому діяння, хронічним душевним захворюванням, слабоумством, тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, або іншим хворобливим станом, не страждав. За своїм психічним станом на час інкримінованого йому діяння, мав змогу усвідомлювати свої дії, бездіяльність, керувати ними. На теперішній час якимось психічним захворюванням також не страждає. За своїм психічним станом у теперішній час має змогу усвідомлювати свої дії, бездіяльність, керувати ними. Застосування примусових мір медичного характеру не потребує (т.3 а.с. 150-153)

За п.6 ч.2 ст. 115 КК України злочин здійснюється за умови, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв`язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб (заволодіти грошима, коштовностями, цінними паперами, майном тощо), одержати певні майнові права, або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок убивства, а також коли виник корисливий мотив - до початку чи під час вчинення цього злочину.

Пункт 12 ч.2 ст. 115 КК України передбачає, що в позбавленні потерпілого життя брали участь декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його виконання.

Основним безпосереднім об`єктом злочину передбаченого ст. 289 КК України є контрольоване використання транспортних засобів, і саме вони виступають предметом цього злочину. Його додатковим обов`язковим або факультативним об`єктом - залежно від конкретного способу вчинення цього злочину - можуть виступати життя і здоров`я особи.

Кваліфікуючими ознаками незаконного заволодіння транспортним засобом є вчинення цього діяння за попередньою змовою групою осіб, а особливо кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його у поєднанні з насильством, небезпечним для життя або здоров`я потерпілого, які охоплюються вбивством.

При насильницькому заволодінні транспортним засобом винний не тільки прикладає певні зусилля для того, щоб безпосередньо заволодіти транспортним засобом, а ще і вдається до насильницького впливу на потерпілого. При цьому насильство застосовується як засіб протиправного заволодіння транспортним засобом.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 07 лютого 2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи», визначено, що судова практика для з`ясування змісту і спрямованості умислу особи орієнтує суди на те, що при дослідженні доказів суду необхідно виходити із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначаючи поняття вини у статті 23 КК України, законодавець вказує, що виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності. Таким чином, свідомість і передбачення становлять інтелектуальні ознаки умислу, а бажання або свідоме припущення настання наслідків - його вольову ознаку.

З урахуванням цих ознак, зміст умислу полягає в тому, що особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала або свідомо припускала їх настання.

За фактичних обставин, які колегія суддів вважає встановленими і такими, що підтверджені належними і допустимими доказами, ОСОБА_11 та ОСОБА_7 реалізовували свій заздалегідь виниклий та обміркований злочинний намір, спрямований заволодіння транспортним засобом, ще невизначеної особи та умисне протиправне заподіяння їй смерті з корисливих мотивів.

Аналізуючи викладене за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні всіх обставин справи та доказів на їх підтвердження, що докладно наведене вище, колегія суддів вважає що вина ОСОБА_11 в судовому засіданні встановлена та підтверджена, а його умисні дії вірно кваліфіковані за п.6,12 ч.2 ст. 115 КК України, як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (умисне вбивство), вчинене з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, за ч.3 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

Колегія суддів, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні всіх обставин справи та доказів на їх підтвердження, вважає що вина ОСОБА_3 в судовому засіданні встановлена та підтверджена, а його умисні дії вірно кваліфіковані за п.6, 12 ч.2 ст. 115 КК України, як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (умисне вбивство), вчинене з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, за ч.3 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

Вважаючи за повністю доведеним скоєння Ожог та Гордінським злочинів передбачених ст. 115 ч.2, п.6, 12, ст. 289 ч.3 КК України, колегія суддів вважає зайвою кваліфікацію їх умисних дій ще й за ст. 187 ч.4 КК України, виходячи при цьому з наступного.

У разі вчинення умисного вбивства під час розбійного нападу, дії винного кваліфікуються за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України і статтею, якою передбачено відповідальність за злочинне заволодіння майном, тобто ч. 4 ст. 187 КК України.

Судом встановлено, що попередній умисел обох обвинувачених був спрямований саме на вбивство невизначеного володільця (водія) автомобіля як полегшення незаконного заволодіння транспортним засобом і, у подальшому був конкретизований щодо загиблого ОСОБА_9 , тобто попередній розбійний напад взагалі не передбачався, що підтверджено обвинуваченими під час слідчих експериментів у присутності захисників, підтверджується виконанням ними об`єктивної сторони кримінального як сукупності ознак, які визначають зовнішню сторону злочину і характеризують суспільно-небезпечне діяння та його негативні наслідки, встановленої судом суб`єктивної сторони злочинів, визначеного як психічне ставлення суб`єкта кримінального правопорушення до суспільно-небезпечного діяння, що він вчиняє, та його суспільно-небезпечних наслідків в момент вчинення кримінального правопорушення.

У цьому сенсі, умисел ОСОБА_11 та ОСОБА_7 безпосередньо був спрямований саме на вбивство потерпілого з корисливих мотивів під час заволодіння транспортним засобом, а кваліфікація їх дій за ст. 187 ч.4 КК України є зайвою, що у тому числі проявилось в невизначеності конструкції суб`єктивної сторони пред`явленого обвинувачення:

«08.01.2017 року, приблизно о 06.00 годині, ОСОБА_2 перебував разом із ОСОБА_3 у м. Дніпро, де у останніх виник спільний злочинний умисел на скоєння умисного вбивства водія таксі з корисливих мотивів шляхом вчинення на нього розбійного нападу з метою заволодіння майном останнього, а також на незаконне заволодіння транспортним засобом поєднане з насильством, небезпечним для життя та здоров`я потерпілого…

Співучасник злочинів ОСОБА_2 , знаходячись на пасажирському сидінні салону автомобіля позаду крісла водія ОСОБА_8 , тримаючи мисливський ніж у своїй руці з метою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілого, діючи з метою позбавлення життя потерпілого, умисно, з корисливих мотивів, з достатньою силою наніс потерпілому ОСОБА_8 два удари ножем у життєво важливий орган - шию - справа ближче до правої вушної раковини та зліва, а також один удар цим же ножем в область правої половини грудної клітки по нижньому краю правої ключиці»

На думку колегії суддів умисні дії ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , направлені на заволодіння грошовими коштами та речами потерпілого ОСОБА_9 , не планувалось та не виконувалось саме як розбій, перш за все передбачалось саме вбивство потерпілого як спосіб доступу до матеріальних цінностей, що повністю охоплюються кваліфікацією визначеного як умисне вбивство з корисливих мотивів, та додаткової кваліфікації їх дій за ст. 187 ч.4 КК України не потребують, і в цій частині обвинувачені підлягають виправданню.

Також судом встановлено, що під час проведення слідчого експерименту з обвинуваченим ОСОБА_7 , останній зазначав, що після нанесення ОСОБА_11 водію ОСОБА_9 пару ударів ножем, він ( ОСОБА_7 ) вискочив з автомобіля. Коли він повернувся до салону автомобіля, ОСОБА_11 крикнув йому відібрати ніж у потерпілого, а коли він це зробив, крикнув йому бити цим ножем ОСОБА_9 , після чого він наніс потерпілому близько 4-х ударів в область тулубу з невизначеною локалізацією (т.3 а.с. 18)

Ніж з написом «TDS», вилучений під час обшуку у Ожога (т.2 а.с. 163), ОСОБА_7 впізнав серед інших пред`явлених йому, саме як той, що він відібрав у таксиста, і саме яким він і наніс удар тому в бік (т.3 а.с. 179)

Саме зазначеним ножем, відповідно до висновку криміналістичної експертизи № 352-МК від 21.03.2017 року, могли бути заподіяні пошкодження на шматку шкіри з правої підключичної області, з правої бокової поверхні тулуба, зі спини потерпілого ОСОБА_8 , та не могло бути заподіяно клинком ножа № 2 (ніж з гравіруванням на лезі) (т.3 а.с. 121-127)

Разом з тим, на рукоятці ножа з гравіруванням у вигляді орнаменту голови орла на лезі, вилученого під час обшуку ОСОБА_11 та впізнаного останнім саме як ніж, яким він скоїв вбивство таксиста (т.3 а.с. 176), у відповідності до висновку цитологічної експертизи № 162 від 23.02.2017 року встановлена наявність крові людини, при серологічному дослідженні якої не виключається можливість її походження від потерпілого ОСОБА_8 , та виключена можливість їх походження від ОСОБА_2 (т. 3 а.с.76-80) Зазначеним висновком не виключається можливість походження цих слідів крові і від ОСОБА_3 , але при цьому судом враховується висновок судово-медичної експертизи Гордінського № 02 від 14.01.2017 року, згідно якого у останнього будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено (т.3 а.с. 72)

До версії вчинення злочину пред`являються дві основні вимоги - обґрунтованість і охоплення всіх реально можливих пояснень події, що відбулася, а її обґрунтованість означає, що вона базується на належних та допустимих доказах, а в її основі можуть бути лише перевірені фактичні дані.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.

При цьому, єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Виходячи з обставин справи, єдино можливою, логічною та розумною версією подій вчинення вбивства ОСОБА_9 , якою пояснюються всі обставини заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, є їх спричинення двома ножами: Гордінським - ножем з написом «TDS» який він забрав у потерпілого, з локалізацією спричинення тілесних пошкоджень в правій підключичній області, в правій боковій поверхні тулуба та спині, Ожога - ножем з гравіруванням на лезі у вигляді голови орла, який був при ньому, з локалізацією інших тілесних пошкоджень виявлених у загиблого.

Разом з тим, статтею 337 КПК України визначено межі судового розгляду та встановлено, що він проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Таким чином, судовий розгляд проводиться стосовно обвинувачених і лише в межах висунутого їй обвинувачення, що є суттєвою гарантією справедливого розгляду та вирішення справи і права забезпечення обвинуваченого на захист.

Судовий розгляд може проводиться тільки стосовно тих обвинувачених і тільки по тому обвинуваченню, яке сформульоване та викладене в обвинувальному акті.

Обвинувачення, викладене в обвинувальному акті, в результаті дослідження доказів під час судового розгляду може змінитися, але суд за власною ініціативою не може змінити обвинувачення і постановити по зміненому обвинуваченню вирок, якщо зміна обвинувачення в суді погіршує становище обвинуваченого, а також порушує його право на захист.

Суд не вправі змінити формулювання обвинувачення за його фактичними обставинами, якщо це вносить істотні зміни в обвинувачення, викладене в обвинувальному акті, а також змінити юридичну кваліфікацію пред`явленого обвинувачення, якщо це обтяжує покарання обвинуваченого, а в ситуації, коли воно пом`якшує покарання обвинуваченого в частині наслідків вчиненого діяння і за своїм змістом суттєво не відрізняється від викладеного у обвинувальному акті, то суд вправі визначити іншу кваліфікацію інкримінованого злочину при ухваленні вироку.

Під час судового розгляду прокурором обвинувачення не змінювалось, і тому враховуючи неможливість внесення істотних змін самостійно, які за своєю конкретикою будуть обтяжувати покарання обвинувачених, суд змінює пред`явлене обвинувачення в частині подій, під час повернення ОСОБА_7 до автомобіля після здійсненого ними нападу на ОСОБА_9 , викладеної як:

«Сівши на переднє пасажирське сидіння автомобіля, ОСОБА_7 побачив, що ОСОБА_10 вдалося заволодіти ножем, який раніше знаходився в руках ОСОБА_11 , після чого він діючи узгоджено з останнім та бажаючи довести свій злочинний умисел до кінця, з урахуванням свого більш зручного положення в салону відносно потерпілого, вихопив ніж з його руки і, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілого, наніс тому один цілеспрямований удар у праву бокову поверхню тулуба, після нанесення якого ОСОБА_9 втратив свідомість та перестав подавати ознаки життя»,

виключивши з нього посилання на заволодіння ОСОБА_7 ножем «який раніше знаходився в руках Ожога», та посилання на кількість нанесених ОСОБА_7 ударів потерпілому, виклавши обвинувачення в цій частині в наступній редакції:

«Сівши на переднє пасажирське сидіння автомобіля, ОСОБА_7 побачив у ОСОБА_9 ніж, після чого він діючи узгоджено з ОСОБА_6 та бажаючи довести свій злочинний умисел до кінця, з урахуванням свого більш зручного положення в салону відносно потерпілого, вихопив ніж з його руки і, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілого, наніс тому невизначену кількість ударів у праву сторону тулуба з невизначеною локалізацією, після нанесення яких ОСОБА_9 втратив свідомість та перестав подавати ознаки життя»

На думку колегії суддів, саме при визначенні обвинувачення ОСОБА_11 та ОСОБА_7 в такій редакції, проявиться його повна узгодженість, та ґрунтування на повному та всебічному дослідженні всіх обставин справи, доказів на їх підтвердження.

З обвинувачення пред`явленого ОСОБА_11 та Гордінському судом виключається зазначення, що після скоєння вбивства, останні приховуючи сліди злочину, знаходячись у м. Жовті Води, труп ОСОБА_9 сховали в каналізаційному колодязі «загорнувши його в автомобільні чохли,… щільно закривши його (каналізаційний колодязь) люком»

Про огортання трупа потерпілого автомобільними чохлами, закриття (ще й щільне) каналізаційного отвору люком, не має ніякої згадки в матеріалах кримінальної справи, є нічим не підтвердженою вигадкою слідчого.

Також, судом виправляється орфографічна описка в обвинуваченні пред`явленому ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в частині залишення транспортного засобу «Деу Сенс» після вчинення злочинів на автостоянці за адресою: м. Жовті Води, вулиця «Гагарана 1», так як відповідно до даних про дислокації та назву вулиць зазначеного міста, повинно вірно зазначити вулиця «Гагаріна 1»

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Приймаючи рішення, суд при оцінці доказів має дотриматися вимог ст. 94 КПК України, згідно якої за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, суд оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Таким чином, критеріями оцінки доказів є їх належність, допустимість, достовірність, достатність, взаємозв`язок.

Достатність доказів як завершальний етап їх оцінки, передбачає наявність у кримінальному провадженні сукупності взаємопов`язаних належних, допустимих та достовірних доказів, яка надає можливість зробити правильний висновок про достатність чи недостатність цих доказів для прийняття того чи іншого рішення в провадженні. Отже, завершальний етап оцінки доказів передбачає їх оцінку в сукупності та взаємозв`язку, до якої входять не окремо взяті докази, а всі наявні у справі й досліджені судом.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року, Європейський Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150, п. 253)

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що під час судового розгляду, за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів встановлена сукупність обставин справи, що у кожному з пред`явлених обвинувачень за п.п. 6, 12, ч.2 ст. 115, ч.3 ст. 289 КК України утворюють об`єктивну сторону діянь, визначають їх суб`єктивні сторони у вигляді прямого умислу. Будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом цього розгляду, крім того, що інкриміновані злочини були вчинені і Ожога, Гордінським поза розумним сумнівом є винними у їх вчиненні, колегією суддів виключається.

Правові позиції обвинуваченого ОСОБА_11 та його захисту у суді, знаходяться у повному протиріччі з іншими матеріалами справи які були предметом дослідження у судовому засіданні, а саме поясненнями потерпілого, свідка, ретельно проаналізованими судом висновками експертиз, у тому числі і шляхом допиту самих експертів, детальними добровільними поясненнями самих обвинувачених щодо обставин вчинення злочинів при проведенні слідчих експериментів, наданими у присутності адвокатів, на переконливу думку суду є вигадано пристосованими, але взагалі нічим не підтвердженими.

Суд критично відноситься до показів обвинуваченого ОСОБА_11 в частині, що злочини не планувались, конфлікт з ОСОБА_9 стався випадково на ґрунті непорозумінь з приводу проведення антитерористичної операції на Донбасі, а ОСОБА_7 не приймав участі у скоєнні злочинів, та вважає такі покази неспроможними.

Часткове визнання вини ОСОБА_11 розцінюється судом як намагання пом`якшення свою відповідальності за вчинення особливо тяжких злочинів з кваліфікуючою ознакою вчинення його за попередньою змовою групою осіб. Окрім цього, хибно розуміючи інтереси знайомства, дружби з ОСОБА_7 , обвинувачений ОСОБА_6 намагається допомогти іншому злочинцю уникнути відповідальності за вчинення особливо тяжких злочинів, що не сприяє відправленню правосуддю, не є осудом своєї злочинної поведінки в розумінні кримінального законодавства.

Часткове визнання вини обвинуваченим ОСОБА_7 , без надання якихось конкретизованих пояснень з цього приводу, розцінено судом як намагання уникнути відповідальності за вчинення особливо тяжких злочинів.

Проведення слідчих експериментів одночасно з обома обвинуваченими, у присутності одних і тих же учасників, про що як на порушення КПК наголошувала сторона захисту, обумовлено особливостями розгляду справи, віддаленістю початку та завершення подій як у часі так і у відстані. З урахуванням докладно викладених в матеріалах слідчих експериментах їх поперемінних зупинок у часі, поперемінних проведень слідчих експериментів у визначених місцях з обома обвинуваченими, суд не вбачає в цьому якихось порушень норм КПК України, приймає їх за належні та допустимі докази, тобто такі, які отримані в порядку встановленому чинним законодавством та за відсутності порушень прав обвинувачених чи інших осіб.

Обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, в ході судового розгляду не встановлено.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_11 , судом не встановлено.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , судом не встановлено.

Приведені вище висновки судово-психіатричних експертиз щодо обох обвинувачених однозначно вказують на їх достатній психічний розвиток, відсутність душевних розладів та хвороб, і як наслідок повне усвідомлення своїх дій.

Ці докази беззаперечно підтверджують, що ОСОБА_11 та ОСОБА_7 діяли саме за попередньою змовою, а їх корисливий умисел був спрямований на вбивство з корисливою метою, у тому числі заволодіння транспортним засобом.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи», у разі, коли до кримінальної відповідальності притягнуто кількох осіб, які діяли спільно з умислом, спрямованим на позбавлення життя потерпілого, належить з`ясовувати і зазначати у вироку характер їхніх дій, ступінь участі у вчиненні злочину кожної з них.

Кримінальне право спирається на те, що термін співвиконавець застосовується для позначення кожного з виконавців злочину, коли вони спільно, повністю або частково, приймали участь у виконанні його об`єктивної сторони. Так само як і виконавець, співвиконавець відповідає за тією частиною статті Особливої частини кримінального закону, якою передбачається кримінальна відповідальність за фактично вчинений ними у співучасті злочин. Такий вид співучасника позначається поряд із виконавцем, і їх діяльність розцінюється як тотожня. У всіх випадках, коли у виконанні об`єктивної сторони складу злочину приймали участь дві або більше особи, які є суб`єктами злочину, має місце співвиконавство, а винні особи є співвиконавцями.

Розглядаючи питання про призначення обвинуваченим виду та міри покарання, суд враховує наступне.

Криміногенні чинники, вчинених Ожогом та Гордінським злочинів містяться у соціально-культурній та морально-психологічній сферах. Не зважаючи на позитивні характеристики обвинувачених, судом відмічається низький рівень їх культури та духовності, споживчу модель життя, зневажливе ставлення до цінності людського життя, нехтування недоторканністю власності інших осіб, ставлення своїх корисливих інтересів над інтересами інших осіб та задоволення їх за рахунок чужого життя та майна.

Суб`єктивне ставлення обвинувачених до вчинених злочинів характеризуються викривленою системою ціннісних орієнтацій та підвищеною готовністю до застосування насильства.

Судом приймається до уваги також і як більш суспільно-небезпечний заздалегідь спланований обвинуваченими умисел на вчинення особливо тяжких корисливих злочинів, так як досліджені матеріали справи беззаперечно спростовують його раптовість.

Співучасники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заздалегідь обміркували можливі варіанти та способи вбивства водія таксі з корисливих мотивів, заволодіння автомобілем, визначились з найбільш ймовірним, безлюдним місцем вчинення злочинів, і найголовніше - свої дії щодо жертви злочину. Обвинувачені у повній мірі, що зайвий раз підтверджено висновком проведених психіатричних експертиз, розуміли, що скоріше за все жертва – водій таксі, буде чинити активний опір, тим самим ставити на заваді досягнення корисливої мети.

Саме задля забезпечення успішності реалізації злочинного посягання та мінімізації ризиків, обвинувачені заздалегідь обговорили та прийняли рішення про позбавлення життя потерпілого.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_11 виду та міри покарання, суд враховує характеру та тяжкість скоєних ним злочинів, їх суспільну небезпечність, його роль у вчиненні злочинів, наслідків що настали, особу обвинуваченого, який вину визнав частково, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем мешкання та колишнього місця навчання, на обліку у лікаря нарколога не перебуває. Обвинувачений ОСОБА_11 мав 2 групу інвалідності пов`язану з бойовими діями в зоні АТО, з 2016 року групу інвалідності не продовжував (т.2 а.с. 133)

З врахуванням принципу індивідуалізації покарання, колегія суддів при визначенні виду міри покарання вважає, що подальше перевиховання та виправлення обвинуваченого ОСОБА_11 можливо тільки шляхом призначення йому покарання у виді позбавлення волі, з призначенням остаточної міри покарання за сукупністю злочинів у відповідності ст. 70 КК України, в межах визначеної строковим терміном, з відбуттям покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.

При розгляді питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_7 виду та міри покарання, суд враховує характеру та тяжкість скоєних ним кримінальних правопорушень, їх суспільну небезпечність, його роль у вчиненні злочинів, наслідків що настали, особу обвинуваченого, який вину визнавав тільки на початку судового розгляду, а у подальшому з врахуванням пояснень ОСОБА_11 щодо одноособового вчинення злочинів, показання суду надавати відмовився.

ОСОБА_7 раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем мешкання, колишнього місця навчання, місця роботи, на обліку у лікаря нарколога не перебуває.

З врахуванням принципу індивідуалізації покарання, колегія суддів при визначенні покарання вважає, що подальше перевиховання та виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 можливо тільки шляхом призначення йому покарання у виді позбавлення волі, з призначенням остаточної міри покарання за сукупністю злочинів у відповідності ст. 70 КК України, в межах визначеної строковим терміном, з відбуттям покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.

На думку суду зазначене покарання є законним, справедливим та цілком достатнім для виправлення обвинувачених, попередження вчинення нових злочинів.

Додаткове покарання у вигляді конфіскації майна передбачено п.6 ч.2 ст. 115 КК України як обов`язкове, та за вчинення злочину передбаченого ст. 289 ч.3 КК України, визначено як факультативне.

Підстав для застосування положень ст. ст. 69, 69-1 КК України як до основного покарання так і додаткового покарання, колегією суддів не встановлено.

Розглядаючи заявлений потерпілим цивільний позов, суд встановив наступне.

Злочин тягне за собою ряд юридичних наслідків, з яких для потерпілого найважливішим є відновлення його порушеного права, яке досягається за допомогою цивільного позову. У відповідності зі ст. 128 КПК України фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано збитків, має право під час кримінального провадження, проте виключно до суду, пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Стаття 1166 ЦК України, якою визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлює, що така шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Стаття 1167 ЦК України, якою визначені підстави відповідальності за завдану моральну шкоду встановлює, що така шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Правильне застосування цих норм є можливим тільки з врахуванням положень ст. ст. 22, 23 ЦК України.

Потерпілим ОСОБА_1 заявлено позови про солідарне відшкодування з обвинувачених майнової шкоди пов`язаної з похованням батька. Зазначена майнова шкода у повному обсязі підтверджується відповідними матеріальними доказами, підлягає повному задоволенню.

Розглядаючи цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди, суд враховує, що відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Стаття 27 Конституції України гарантує, що кожна людина має невід`ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов`язок держави - захищати життя людини.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з душевними стражданнями, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо членів її сім`ї та близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна,

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Вина обвинувачених, причинний зв`язок між злочинними діями та заподіянням матеріальної шкоди та моральної шкоди, у судовому засіданні встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає цивільний позов ОСОБА_1 в частині стягнення з обвинувачених моральної шкоди від злочинів відносно його батька та майна таким, що повністю відповідає вимогам розумності та справедливості та буде відповідати солідарному стягненню з обвинувачених на його користь 100 000 гривень.

Розглядаючи питання цивільного позову в частині середньомісячного заробітку загиблого на користь утриманців, судом встановлено наступне.

Стаття 1200 ЦК України передбачає, що у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання,. Шкода відшкодовується дружині, яка досягла пенсійного віку, встановленого законом, - довічно;

Шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.

Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.

Враховуючи відсутність яких-бо доказів на підтвердження, що дружина загиблого – ОСОБА_25 , є дружиною загиблого, досягла пенсійного віку, знаходилась на утриманні свого чоловіка, враховуючи відсутність належного підтвердження середньомісячного заробітку ОСОБА_8 , суд залишає цивільний позов в цій частині без розгляду, роз`яснивши позивачу його право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 105 постанови Великої Палати Верховного Суду, якщо особа вчинила злочин до 20.06.2017 року включно, то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання, застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону у часі, тобто виходячи з розрахунку відповідності 1 дня попереднього ув`язнення 2-м дням позбавлення волі.

Судові витрати по проведенню судових експертиз, підлягають стягненню з обвинувачених згідно ст. 124 КПК України.

Доля речових доказів вирішується судом відповідно до ст. 100 КПК України.

До набрання вироком законної сили, єдино можливим запобіжним заходом, суд вважає залишення тримання ОСОБА_11 та ОСОБА_7 під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373-374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених п. п. 6,12 ч.2 ст. 115, ч.3 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання:

- за п.6,12 ч.2 ст. 115 КК України у вигляді 15 років позбавлення волі, з конфіскацією всього особисто належного йому майна;

- за ч.3 ст. 289 КК України у вигляді 10 років позбавлення волі, з конфіскацією всього особисто належного йому майна.

Відповідно до ст. 70 ч.1-3 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 17 років позбавлення волі, з конфіскацією всього особисто належного йому майна.

Початок строку відбуття призначеного судом покарання рахувати з моменту затримання ОСОБА_2 , з 12.01.2017 року.

В строк відбуття призначеного судом ОСОБА_2 покарання, відповідно до ст. 72 ч.5 КК України, в редакції Закону № 838-VIII, чинної на час взяття ОСОБА_2 під варту, зарахувати строк його попереднього ув`язнення з 12.01.2017 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку одного дня попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

За пред`явленим обвинуваченням по ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_2 визнати невинуватим та по суду виправдати.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених п. п. 6,12 ч.2 ст. 115, ч.3 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання:

- за п.6,12 ч.2 ст. 115 КК України у вигляді 15 років позбавлення волі, з конфіскацією всього особисто належного йому майна;

- за ч.3 ст. 289 КК України у вигляді 10 років позбавлення волі, з конфіскацією всього особисто належного йому майна.

Відповідно до ст. 70 ч.1-3 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 17 років позбавлення волі, з конфіскацією всього особисто належного йому майна.

Початок строку відбуття призначеного судом покарання рахувати з моменту затримання ОСОБА_3 , з 12 січня 2017 року.

В строк відбуття призначеного судом ОСОБА_3 покарання, відповідно до ст. 72 ч.5 КК України, в редакції Закону № 838-VIII, чинної на час взяття ОСОБА_3 під варту, зарахувати строк його попереднього ув`язнення з 12.01.2017 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку одного дня попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

За пред`явленим обвинуваченням по ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_3 визнати невинуватим та по суду виправдати.

Цивільний позов ОСОБА_1 в частині стягнення матеріально та моральної шкоди, задовольнити у повному обсязі.

Стягнути солідарно з засуджених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , в якості відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 25 498, 36 гривень, на користь ОСОБА_25 в рахунок відшкодування моральної шкоди 100 000 гривень.

Цивільний позов в частині стягнення на користь ОСОБА_25 середньомісячного заробітку загиблого ОСОБА_8 , залишити без розгляду, роз`яснивши позивачу його право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі:

- спецпакети, в яких знаходяться речі, вилучені на місці скоєння злочину, так і у ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на яких виявлено сліди крові, які належать потерпілому ОСОБА_8 , газету з нашаруванням РБК, ганчірку, патрони, змив потожирової речовини з керма, 3 дактилоплівки з мікрочастками, ніж з надписом на лезі «TDS», мисливський ніж які зберігаються в камері схову Кам`янського РУП - знищити.

- куртку чорну, 2 в`язані шапки, кепку темного кольору, хустку сірого кольору, светр та дві футболки, мобільний телефон «Нокіа», вилучені у ОСОБА_2 – повернути власнику; три мобільні телефону, в`язана шапка, мобільний телефон «Нокіа», вилучені у ОСОБА_3 – повернути власнику; портмоне чоловічий, дві купюри номіналом 5 000 РФ, учнівський квіток - повернути власнику; аркуш з зошита – зберігати при справі.

Стягнути з засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави судові витрати по проведенню судових експертиз у рівних долях, по 263 гривні 68 копійок з кожного, у загальній сумі 527 гривень 36 копійок.

До набрання вироком законної чинності, міру запобіжного заходу відносно засуджених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залишити раніше обрану, тримання під вартою.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Дніпропетровської області, через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська, протягом 30 днів з дня його проголошення, та законної сили вирок суду набирає після закінчення строку його оскарження.

Вирок суду підлягає негайному врученні обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя Савранський Т. А.

Суддя Івченко Т. П.

Суддя Похваліта С.М.