Ухвала суду № 102193587, 01.12.2021, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/7038/17

№ провадження 2/208/231/21

УХВАЛА

Іменем України

01 грудня 2021 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:

Головуючого, судді: Івченко Т.П.,

за участю: секретаря – Задьора В.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Кам`янське Дніпропетровської області

цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-ої особи, без самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача – Відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб адміністрації Заводського району Кам`янської міської ради «про усунення перешкод у здійсненні права власності»,

- зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третьої особи: Приватний нотаріус Кам`янського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Ялова О.М., департамент комунальної власності земельних відносин та реєстрації на нерухоме майно Кам`янської міської ради «про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спільного майна, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності», суд -

встановив:

В провадженні Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-ої особи, без самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача – Відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб адміністрації Заводського району Кам`янської міської ради «про усунення перешкод у здійсненні права власності»,

- зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третьої особи: Приватний нотаріус Кам`янського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Ялова О.М., департамент комунальної власності земельних відносин та реєстрації на нерухоме майно Кам`янської міської ради «про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спільного майна, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності»

В серпні 2014 року позивач ОСОБА_4 звернувся із позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , третя особа, Приватний нотаріус Дніпродзержинського міського нотаріального округу Моісеєнко Денис Олександрович «про визнання права спадкоємця на відшкодування збитків, завданих спадкодавцеві у договірних зобов`язаннях та про визнання права власності на нерухоме майно».

У січні 2018 року до провадження Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області звернувся позивач ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Заводський районний відділ в м. Кам`янське Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області «про усунення перешкод в користуванні власністю», яким просив:

- усунути перешкоди у здійсненні позивачем ОСОБА_1 права користування та розпорядження своїм майном – квартирою АДРЕСА_1 шляхом позбавлення права користування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житловим приміщенням за адресою : АДРЕСА_2 та зняття з реєстрації ОСОБА_2 з реєстраційного обліку у данній квартирі;

- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 1640 грн., у тому числі: сплачений судовий збір – в розмірі 640 грн., витрати пов`язані з розглядом справи – витрати на правову допомогу – 1000 грн.

Ухвалою Судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 лютого 2018 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження.

04 липня 2018 року від позивача ОСОБА_1 надійшла уточнена позовна заява в частині позовних вимог:

-Усунути мені, ОСОБА_1 , перешкоди у користуванні та розпорядженні квартирою АДРЕСА_1 і виселити ОСОБА_2 із належної мені квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

-Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 1640 грн., у тому числі: сплачений судовий збір - в розмірі 640 грн., витрати, пов`язані з розглядом справи - витрати на правову допомогу - 1000 грн.

18 липня 2018 року ОСОБА_2 подав зустрічну позовну заяву «про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спільного майна, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності», в кій просить:

-Встановити факт проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 01 травня 2003 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

-Визнати квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 й у порядку поділу спільного сумісного майна визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 загальною площею 56,5 кв. метра, визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 загальною площею 56,5 кв. метри.

-Визнати недійсним договір купівлі- продажу квартири АДРЕСА_3 укладений 27 вересня 2017 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Кам`янського міського нотаріального кругу Яловою Ольгою Миколаївною.

-Стягнути з відповідачів на мою користь судові витрати по праві.

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 01 серпня 2018 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третьої особи: Приватний нотаріус Кам`янського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Ялова О.М., департамент комунальної власності земельних відносин та реєстрації на нерухоме майно Кам`янської міської ради «про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спільного майна, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності», до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-ої особи, без самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача – Відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб адміністрації Заводського району Кам`янської міської ради «про усунення перешкод у здійсненні права власності», які об`єднані в одне провадження з первісним позовом.

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 01.08.2018 року об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-ої особи, без самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача – Відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб адміністрації Заводського району Кам`янської міської ради «про усунення перешкод у здійсненні права власності», зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третьої особи: Приватний нотаріус Кам`янського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Ялова О.М., департамент комунальної власності земельних відносин та реєстрації на нерухоме майно Кам`янської міської ради «про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спільного майна, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності».

18 вересня 2018 року ОСОБА_2 подала клопотання «про забезпечення позову», в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка на підставі договору купівлі-продажу серії та номер НМТ 072085 від 27.09.2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Кам`янського міського нотаріального округу Яловою О.М. належить ОСОБА_1 .

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 вересня 2018 року клопотання позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третьої особи: Приватний нотаріус Кам`янського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Ялова О.М., департамент комунальної власності земельних відносин та реєстрації на нерухоме майно Кам`янської міської ради «про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спільного майна, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності», - задоволено частково.

Накладено арешт в частині заборони на розпорядження на квартиру АДРЕСА_1 , яка на підставі договору купівлі-продажу серії та номер НМТ 072085 від 27.09.2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Кам`янського міського нотаріального округу Яловою О.М. належить ОСОБА_1 .

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 жовтня 2018 року вирішено питання в порядку передбаченому ч. 4 ст. 193 ЦПК України, про перехід до загального позовного провадження, із наданням сторонам додаткового часу на здійснення процесуальних дій та підготовки до проведення підготовчого судового засідання.

11 вересня 2019 року ОСОБА_2 , позивач за зустрічним позовом подав заяву «про збільшення позовних вимог», а саме:

-Встановити факт проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 01.05.2003 року по ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

-Визнати квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 й у порядку поділу спільного сумісного майна визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 право власності Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 загальною площею 56,5 кв. метра, визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 загальною площею 56,5 кв. метри.

-Визнати недійсним договір купівлі- продажу квартири АДРЕСА_3 укладений 27 вересня 2017 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Кам`янського міського нотаріального кругу Яловою Ольгою Миколаївною;

-Скасувати запис індексний номер 37296884 від 27 вересня 2017 року про державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на підставі договору купівлі-продажу квартири, серія та номер: р№ 2455, НТМ 072085, виданий 27 вересня 2017 року посвідчений приватним нотаріусом Кам`янського міського нотаріального кругу Яловою Ольгою Миколаївною

-Стягнути з відповідачів на мою користь судові витрати по праві.

06 березня 2020 року від представника адвоката Долгова О.О. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, на підтвердження факту проживання однією родиною без реєстрації шлюбу.

06 березня 2020 року від представника адвоката Долгова О.О. надійшло клопотання «про допит свідків», для з`ясування обставин, що мають значення для справи, а саме:

- ОСОБА_10 , АДРЕСА_4 ;

- ОСОБА_11 , АДРЕСА_5 ;

- ОСОБА_12 , АДРЕСА_6 ;

- ОСОБА_13 , АДРЕСА_7 ;

- ОСОБА_14 , АДРЕСА_8 ;

- ОСОБА_15 , АДРЕСА_9 ;

- ОСОБА_16 , АДРЕСА_10 .

Ухвалою суду від 06 березня 2020 року закрито підготовче провадження по цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-ої особи, без самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача – Відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб адміністрації Заводського району Кам`янської міської ради «про усунення перешкод у здійсненні права власності»,

- зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третьої особи: Приватний нотаріус Кам`янського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Ялова О.М., департамент комунальної власності земельних відносин та реєстрації на нерухоме майно Кам`янської міської ради «про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спільного майна, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності» та призначено до розгляду по суті на 23 березня 2020 року.

До судового засідання призначеного на 28 квітня 2020 року позивач за первісним позовом ОСОБА_1 будучи сповіщеною відповідно до ст.130 ЦПК України не прибула, причину неявки суду не повідомила (т.1 а.с.200).

До судового засідання призначеного на 28 квітня 2020 року позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 будучи сповіщеним відповідно до ст. 130 ЦПК України не прибув, причину неявки суду не повідомив (т.1 а.с.204).

До судового засідання призначеного на 09 липня 2020 року позивач за первісним позовом ОСОБА_1 будучи сповіщеною відповідно до ст. 130 ЦПК України не прибула, причину неявки суду не повідомила (т.1 а.с.217).

До судового засідання призначеного на 09 липня 2020 року позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 будучи сповіщеним відповідно до ст. 130 ЦПК України не прибув, причину неявки суду не повідомив (т.1 а.с.214).

27 серпня 2020 року через канцелярію суду від адвоката Долгова О.О., який діє в інтересах позивача за зустрічним позовом надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю по кримінальній справі. Однак, жодного доказу на підтвердження викладеної обставини, а саме копії лікарняного суду надано не було.

До судового засідання призначеного на 28 серпня 2020 року позивач за первісним позовом ОСОБА_1 будучи сповіщеною відповідно до ст. 130 ЦПК України не прибула, причину неявки суду не повідомила (т.1 а.с.226).

До судового засідання призначеного на 28 серпня 2020 року позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 будучи сповіщеним відповідно до ст. 130 ЦПК України не прибув, причину неявки суду не повідомив (т.1 а.с.222).

До судового засідання призначеного на 02 грудня 2020 року позивач за первісним позовом ОСОБА_1 будучи сповіщеною відповідно до ст. 130 ЦПК України не прибула, причину неявки суду не повідомила (т.1 а.с.237).

До судового засідання призначеного на 02 грудня 202 року позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 будучи сповіщеним відповідно до ст. 130 ЦПК України не прибув, причину неявки суду не повідомив (т.1 а.с.238).

02 грудня 2020 року через канцелярію суду від адвоката Долгова О.О., який діє в інтересах позивача за зустрічним позовом надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням на лікарняному (т.1 а.с.239). Однак, жодного доказу на підтвердження викладеної обставини, а саме копії лікарняного суду надано не було.

До судового засідання призначеного на 06 червня 2021 року позивач за первісним позовом ОСОБА_1 будучи сповіщеною відповідно до ст. 130 ЦПК України не прибула, причину неявки суду не повідомила (т.2 а.с.18).

До судового засідання призначеного на 03 червня 2021 року позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 будучи сповіщеним відповідно до ст. 130 ЦПК України не прибув, причину неявки суду не повідомив (т.2 а.с.20).

Крім того, до судового засідання призначеного на 01 грудня 2021, 30 листопада 2021 року через канцелярію суду від адвоката Долгова О.О., який діє в інтересах позивача за зустрічним позовом надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в Петриківському районному суді Дніпропетровської, однак на підтвердження викладеної обставини жодного доказу суду не надано.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали стави, суд приходить до висновку про залишення первісної та зустрічної позовних заявах без розгляду, з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням

чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У відповідності до статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до частини першої, пунктів 1-2 частини другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі повторної неявки позивача (усіх позивачів) в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Вказана позиція неодноразово підтримувалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, яка у відповідності до частини четвертої статті 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.

Крім того, відповідна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 липня 2021 року по справі № № 359/7882/19, провадження № 61-9885св21.

Як встановлено судом позивач за первісним позовом, ОСОБА_1 , позивач за зустрічним позовом, ОСОБА_2 , адвокат Кущ О.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , адвокат Долгов О.О. були в установленому порядку повідомлені про дату, час і місце проведення судових засідань, однак у судові засідання, призначені на 18 березня 2021 року на 06 червня 2021 року, на 15 вересня 2021 року, на 01 грудня 2021 року не з`явилися, та заяви про розгляд справи без їхньої участі не подавали до суду.

Суд враховує, що розгляд справі відбувається під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та те, що строки, визначені статтями ЦПК України продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»(зі змінами) введено обмеження перевезення пасажирів автомобільним транспортом міжміського сполучення, та заборонено перевезення залізничним транспортом, також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2020 р. № 228 «Питання перевезень авіаційним транспортом» обмежено прийняття та відправлення повітряних суден щодо перевезення пасажирів.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211значно обмежено перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом.

Запроваджені заходи значно ускладнюють та роблять неможливим для сторін реалізувати своє право на участь у розгляді їх справи в суді через обмеження пересування як в межах території країни так і в межах населених пунктів.

Також, зазначеною постановою було рекомендовано забезпечити за технічної можливості роботи в режимі реального часу через Інтернет.

Відповідно до ст.64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями24,25,27,28,29,40,47,51,52,55,56,57,58,59,60,61,62,63 цієї Конституції.

Отже, право на судовий захист встановленест.55 Конституції України не може обмежуватись навіть за умови оголошення карантину.

В тому числі, не може бути обмежено право встановлене ч.5ст.4 ЦПК України, а саме на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

З огляду на те, що розгляд справ в загальному провадженні передбачає участь сторони у розгляді справи шляхом особистої участі в судовому засіданні, проведення судового засідання в режимі відеоконференції, а також шляхом подання письмових доказів та пояснень під час розгляду справи в порядку письмового провадження, то за умов карантину та введених обмежень пересування територією країни, доцільним для забезпечення права на участь в розгляді справи, є розгляд справи в режимі відеоконференції або в порядку письмового провадження.

В той же час, позбавлення сторони права на участь у розгляді своєї справи через карантинні заходи суперечило б вимогам Конституції України, ЦПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та було б не пропорційним між використаними засобами та поставленою метою.

Частиною 1 ст.6 Конвенції закріплено такі елементи права на судовий захист: 1) право на розгляд справи; 2) справедливість судового розгляду; 3) публічність розгляду справи та проголошення рішення; 4) розумний строк розгляду справи; 5) розгляд справи судом, встановленим законом; 6) незалежність і безсторонність суду.

У ст.6 Конвенції передбачається право кожної людини на те, що розгляд її справи буде відбуватися публічно. Публічний характер розгляду справи спрямований на захист особи від таємного, не підконтрольного суспільству відправлення правосуддя. З іншого боку, публічність є важливим інструментом, який сприяє зміцненню довіри до діяльності судової системи. Вимога публічності поширюється як на процес розгляду справи, так і на проголошення судового рішення.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (§44 Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

Відповідно до ч. 3 ст. 212 ЦПК України учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Наказом Державної судової адміністрації України № 196 від 23 квітня 2020 року затверджено Порядок роботи з технічними засобами відеконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду (далі - Порядок).

У пунктах 1-4 розділу ІІІ цього Порядку визначено, що для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватись з використанням власного електронного підпису в Системі відеоконференцзв`язку (комплекс технічних засобів та програмного забезпечення (за посиланням на офіційному веб-порталі судової влади України vkz.court.gov.ua) або інші доступні суду та учасниками судового процесу засоби, що забезпечують проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв`язку та відповідають вимогам законодавства) та перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, визначеним для роботи з обраною для проведення відеоконференції Системою.

Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, зразок якої наведено в додатку 2 до цього Порядку, не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання.

В заяві учасник справи обов`язково вказує:

- назву суду;

- номер судової справи;

- дату та час судового засідання, в якому учасник бажає взяти участь в режимі відеоконференції;

- своє прізвище, ім`я та по-батькові;

- свій статус в судовій справі;

- електронну адресу, яка використана їм для реєстрації в Системі;

- назву системи, яка пропонується для проведення відеоконференцзв`язку (у разі використання іншого програмного забезпечення, ніж розміщеного за посиланням vkz.court.gov.ua);

- номер телефону для зв`язку із судом;

- відмітку про наявність або відсутність електронного підпису.

Копія заяви в той самий строк надсилається учасником, що подав заяву, іншим учасникам справи.

Позивачі за первісним та зустрічним позовами, а також їх представники не були позбавлені можливості порушити перед судом клопотання про проведення розгляду справи поза межами приміщення суду з дотриманням положень статті 212 ЦПК України.

Однак, жодного клопотання у період з грудня 2017 року по грудень 2021 року від позивачів за первісним та зустрічними позовами або їх представників про проведення розгляду цивільної справи у режимі відеоконференцзв`язку на адресу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області - не надходило.

Судом надано належну оцінку процесуальній поведінці позивачів за первісним та зустрічним позовами та їх представникам, вжито усіх необхідних заходів для надання позивачам за первісним та зустрічним позовами та їх представникам достатніх можливостей для викладення своєї позиції у судових засіданнях з метою дотримання принципу змагальності процесу та забезпечення права на публічне слухання справи у розумні строки, враховуючи процесуальні права інших учасників справи.

Отже, враховуючи, що справа тривалий час перебувала на розгляді (понад чотири роки), а саме з грудня 2017 року, розгляд справи відкладався за клопотанням представника позивача за первісним позовом та представника позивача за зустрічним позовом, які належним чином були повідомлена про дату та час розгляду справи, суд приходить до висновку про необхідність залишити первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-ої особи, без самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача – Відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб адміністрації Заводського району Кам`янської міської ради «про усунення перешкод у здійсненні права власності», та зустрічний позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третьої особи: Приватний нотаріус Кам`янського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Ялова О.М., департамент комунальної власності земельних відносин та реєстрації на нерухоме майно Кам`янської міської ради «про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спільного майна, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності» без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України у зв`язку із повторною неявкою позивачки в судове засідання.

Керуючись ст. 257 ЦПК України, суд-

постановив:

Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-ої особи, без самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача – Відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб адміністрації Заводського району Кам`янської міської ради «про усунення перешкод у здійсненні права власності», та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третьої особи: Приватний нотаріус Кам`янського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Ялова О.М., департамент комунальної власності земельних відносин та реєстрації на нерухоме майно Кам`янської міської ради «про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спільного майна, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності» - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачеві його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Копію ухвали вручити учасникам цивільного провадження в залі судового засідання під розписку, позивачу надіслати невідкладно рекомендованою поштою для відому.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Суддя Івченко Т. П.