Рішення № 102120875, 14.12.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 14.12.2021

Справа № 937/324/21

Провадження № 2/937/1387/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«14» грудня 2021 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого — судді Колодіної Л.В.,

секретаря судового засідання — Арифової Л.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в м. Мелітополі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позові зазначено, що 30 січня 2008 року між АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем було укладено договір. Відповідно до умов договору відповідач отримала кредит у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, розмір якого у подальшому збільшився до 18500,00 грн.. Однак, відповідач свої зобов`язання за кредитом виконує неналежним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість по кредиту, яка до теперішнього часу не погашена і станом на 30 листопада 2020 року складає суму в розмірі 32 668 гривень 50 копійок, що складається з наступного: 30 629 гривень 80 копійок – заборгованість за кредитом, в т.ч. 20,00 грн. – заборгованість за поточним тілом кредиту, 30 629 гривень 80 копійок – заборгованість за простроченим тілом кредиту, 0,00 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками, 0,00 грн. – заборгованість за простроченими відсотками, 2038, 70 грн. – заборгованість за відсотками на прострочений кредит згідно ст.. 625 ЦК України; 0,00 грн. – нарахована пеня, 0,00 грн. – нарахована комісія. Позивач просить суд звернути увагу на те, що законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості, а кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом. Таким чином, заборгованість становить 30 629 гривень 80 копійок, яка складається з наступного: 30 629 гривень 80 копійок – заборгованість за кредитом. Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 30 629 гривень 80 копійок та понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2270 гривень 00 копійок.

Так, 17.11.2021 від представника відповідачки ОСОБА_1 – адвоката Гречко О.В. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого останній зазначив, що отримавши позовну заяву про стягнення заборгованості доводить до відома суду, що позовні вимоги не визнає, враховуючи наступне. 30 січня 2008 ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, відповідно до якої він виявив бажання оформити на своє ім`я платіжну карту «Кредитка «Універсальна». Кредитний договір відповідач не укладав, анкета заява не містить розміру кредиту, розміру процентів, тобто між відповідачем та банком не визначені всі істотні умови договору. До кредитного договору банк додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ як невід`ємні частини спірного договору. Згідно з наданим банком розрахунком, у відповідача ОСОБА_1 станом на 30.11.2020 наявна заборгованість у сумі 32 668, 50 грн., яка складається з наступного: 30 629, 80 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі 20 грн. – заборгованість за поточним тілом кредиту; 2 038, 70 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625. Проте, вказану суму кредиту з картки ОСОБА_1 не знімала, а Банк самостійно відраховував з даної картки суми коштів на погашення відсотків. В разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). У заяві позичальника від 30.01.2008 процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 30.01.2008, посилається на Тарифи Банку, Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку, які викладені на банківському сайті https://privatbank.ua, якими визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, та інші умови. При цьому, представник відповідача зазначає, що вказані тарифи, Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку відповідачем ОСОБА_1 не підписані. Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Тарифи та Умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів, неустойки (пені, штрафів). Оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» з часу виникнення спірних правовідносин (30.01.2008) до моменту звернення до суду із вказаним позовом, за таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Умови (Тарифи банку взагалі суду не надано) не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. На підставі вищезазначеного адвокат Гречко О.В. просить суд перерахувати розмір заборгованості із врахуванням внесених та знятих ОСОБА_1 грошових коштів, та постановити по справі законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог чинного законодавства. Просить розглянути справу за їх відсутності.

Так, 26.11.2021 від представника АТ КБ «ПриватБанк» - Меркулової В.В. до суду надійшла відповідь на відзив в обґрунтування якої остання зазначила, що позивачем надана до суду копія анкети-заяви від 30.01.2008, з якої чітко вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки. Відповідачем вказана інформація про себе заповнена особисто, також з копії анкети-заяви чітко вбачається, що ОСОБА_2 висловила згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки «Універсальна» та особистим підписом засвідчила (в), що «Я згодна (єн) з тим, що ця заява, разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та Банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомилась (вся) і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді...». 30.01.2008 Відповідачем також була підписана Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду». В цій же довідці Відповідач власним підписом підтвердив, що «З фінансовими умовами надання Кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлений». Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови. Крім того, вищезазначені Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях Банку та на офіційному сайті Банку. Приймаючи до уваги те, що за ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, то відсутність підпису Відповідача в Умовах, при наявності його письмового свідчення про те, що він ознайомлений у письмовому вигляді та згідний з Умовами та Тарифами, що Заява разом із Умовами та Тарифами складають договір про надання банківських послуг, не є підставою вважати, що Умови укладені поза межами договору та є не допустимими доказами. Відповідач підписанням Анкети-заяви позичальника приєднався до Умов та Правилами надання банківських послуг. Заява разом з Умовами та Тарифами є договором про надання банківських послуг. Банком надано до суду виписку з карткового рахунку, де чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку «Універсальна», оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що відповідач частково сплачував заборгованість за договором ( погашення відображені в графі «Сума погашення за наданим кредитом»). Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку Відповідача — баланс станом на дату укладання договору (надана сума кредиту), всі операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної операції). Виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості, є належними та допустимими доказами по справі. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначались. Оскільки, банк надав кошти шляхом встановлення кредитного ліміту, таким чином між банком і відповідачем було укладено договір, який ніким не оспорений, а отже є всі законні підстави для стягнення заборгованості з відповідача. Банком надано до суду виписку по картрахунку, яка є підтвердженням, що Відповідачу було видано платіжну картку та відкрито картрахунок, на який встановлено кредитний ліміт та чітко прослідковується, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку «Універсальна», оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Також з розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що Відповідач частково сплачував заборгованість за договором. Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі кредитної катки Відповідача — баланс станом на дату укладання кредитного договору (надана сума кредиту), всі операції за кредитною карткою (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної з коштами операції). З матеріалів справи не вбачається, а Відповідачем не доведено відсутність заборгованості та, відповідно, виконання умов договору належним чином, а тому вимоги позовної заяви підлягають задоволенню в повному обсязі. Надана виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості, є належними та допустимими доказами по справі. В судовій справі, що розглядається судом, Позивачем надано наступне: наказ про затвердження редакції Умов та правил надання банківських послуг, що додані до позовної заяви, що підтверджує надання до позовної заяви саме тієї редакції, що була чинна на момент підписання заяви позичальника; довідку щодо виданих кредитних карток Відповідачу, що підтверджує строки дії кредитних карток та їх цільове призначення; довідку про зміну кредитного ліміту, що підтверджує встановлення розміру кредитного ліміту та його подальшу зміну; виписку по рахунку, що підтверджує використання кредитного карткового рахунку відповідачем, погашення кредитного ліміту та сплату відсотків, тобто вчинення дій що підтверджують усвідомлення Відповідачем обов`язків щодо повернення кредиту та внесення плати за його використання. Вказані документи підтверджують чинність редакції Умов та правил надання банківських послуг, що додані до позовної заяви, а також укладення саме кредитного договору та його подальше виконання, а не лише звернення Відповідача до банку з метою подальшого укладення договору. Відповідно до виписки по рахунку вбачається активне використання Відповідачем кредитного рахунку, а саме: розрахування у торговельній мережі, приклад: 30.11.2018 Продукти: магазин «СИЛЬПО» Мелітополь, Интеркультурная, 79 - 40,18; зняття готівки у банкоматах, приклад: 24.10.2018 Зняття готівки в банкоматі: Супермаркет ATБ, Мелітополь, вул. Свердлова, буд. 61 -318,00; поповнення кредитного рахунку, приклад: 23.06.2019 Переказ зі своєї карти НОМЕР_1 через додаток Приват24 - 500,00. Вказані операції підтверджують надання банком кредитного ліміту, його використання Відповідачем та сплату відсотків за його користування. Відповідно до виявленого бажання, Відповідачу було відкрито кредитний рахунок (що підтверджується Випискою по рахунку, яка міститься в матеріалах справи) та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка міститься в матеріалах справи. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 18500,00 грн., що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п. 3.2, п. 3.3 Договору, на підставі яких Відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміни (збільшення або зменшення) за рішенням та ініціативою Банку. Таким чином, Банк свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Також, представника позивача зазначає, що Відповідач за допомогою кредитної картки скористався сервісом «Миттєва розстрочка». У разі недостатньої кількості коштів для оплати чергового платежу, наданого по сервісу «Миттєва розстрочка», Клієнт доручає банку встановити овердрафт на кредитну картку на суму необхідну для сплати чергового платежу. Згідно з Умовами у разі списання регулярного платежу по сервісу Миттєва розстрочка з кредитних коштів, клієнт сплачує комісію карти в розмірі 4% від суми платежу Комісія картки регулюється п.2.1.1 діючих Умов та правил надання банківських послуг. Овердрафт - це короткостроковий кредит, який надається Банком Клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його Рахунку в розмірі ліміту кредитування. Оскільки під час списання чергового щомісячного платежу по Миттєвій розстрочці Відповідачем було використано всю суму кредитного ліміту, списання коштів здійснено за рахунок овердрафту, що і спричинило перевищення тіла кредиту над розміром встановленого кредитного ліміту. Також зазначає, що розрахунок заборгованості Банку проведений автоматизованою системою станом на 30.11.2020 і в ньому відображено та враховано всі фінансові зобов`язання боржника за умовами договору, а також здійсненні боржником платежі на його Виконання. Відповідач станом на 30.11.2020 має заборгованість — 32668,50 грн., яка складається з наступного: 30629.80 грн. - заборгованість за тілом кредиту; в т.ч.: 20,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 30609,80 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 2038,70 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625; 0,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. – нараховано комісії. Законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості, а кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом. Таким чином, заборгованість до стягнення становить 30629,80 грн., яка складається з наступного: 30629.80 грн. - заборгованість за кредитом. Враховуючи викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги Банку в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але ним одночасно з цим позовом подано заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає у повному обсязі. Проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача – адвоката Гречко О.В. в наданому відзиві від 17.11.2021 просить справу розглянути за їх відсутності та перерахувати розмір заборгованості із врахуванням внесених та знятих ОСОБА_1 грошових коштів, і постановити по справі законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи та здійснення судом розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 30 січня 2008 року, відповідач звернулася до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання кредитних послуг, у зв`язку із чим нею було підписано вказану заяву. В заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами складають між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився з договором про надання банківських послуг і згоден з його умовами. Примірник договору про надання банківських послуг згоден отримати шляхом роздруківки з офіційного сайту www.privatbank.ua.

До вказаної вище заяви позивачем додано витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/.

Згідно розрахунку заборгованості, доданого позивачем до позову, відповідач станом на 30 листопада 2020 року має заборгованість в розмірі 30 629 гривень 80 копійок, що складається з наступного: 30 629 гривень 80 копійок – заборгованість за кредитом/а.с.8-23/.

Згідно банківської виписки з карткового рахунку відповідача, останньою була отримана кредитна картка, яку вона в подальшому змінювала та останньою є № НОМЕР_2 , з якої були здійснені витрати кредитних коштів, а також на вказану картку періодично вносилися грошові кошти на поповнення витраченого кредитного ліміту.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичайного ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Як було встановлено судом, 30 січня 2008 року між АТ КБ «ПриватБанк», та відповідачем було укладено кредитний договір, за умовами якого остання шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, отримала кредит у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, розмір якого у подальшому збільшився до 18500,00 грн. Також відповідач отримала платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації.

На виконання договору позивач надав відповідачу кредит в сумі, визначеній у договорі, у повному обсязі, видав платіжну картку та відкрив відповідний картковий рахунок, тим самим позивач повністю виконав свої зобов`язання перед відповідачем за договором.

Разом із цим, у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання, його умови розроблює підприємець (в даному випадку позивач – АТ КБ «ПриватБанк»). Тобто, у разі, якщо умови договорів приєднання розробляються банком, то вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Також, положення чинного цивільного законодавства щодо позики і кредиту передбачають, що у разі укладення кредитного договору, проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Як вбачається з анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 30 січня 2008 року, процентна ставка в ній не зазначена.

Натомість, позивач, заявляючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема проценти за користування кредитними коштами. Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 30 січня 2008 року, позивач посилався на витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/, як на невід`ємні частини спірного договору.

Так, витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витягом з Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку – 50 років (пункт 1.1.7.31 вказаних вище Умов), та інші умови.

Однак, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/, розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про надання банківських послуг у ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та саме у таких зазначених в цих документах, що додані позивачем до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача не може бути визнана судом належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Вказані обставини не були спростовані позивачем в ході судового розгляду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої вбачається, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим позивачем за період з часу виникнення спірних правовідносин (13 квітня 2010 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (16 липня 2021 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Отже, з урахуванням викладених вище обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані позивачем витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та Правил надання банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Також, суд враховує, що надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можуть вважатися складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені у відповідній заяві позичальника, яка безпосередньо підписана відповідачем, і лише цей факт може свідчити про прийняття відповідачем як позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Судом встановлено, що витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/, які були надані позивачем та містяться в матеріалах справи, не містять підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем 30 січня 2008 року шляхом підписання анкети-заяви. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому виді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами. При цьому вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах, встановлених актами законодавства, зокрема ст.ст. 625, 1048 ЦК України, позивач не пред`явив.

Також суд звертає увагу й ті обставини, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у виді анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку та Умов та Правил надання банківських послуг, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг – це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. В зв`язку із цим відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем позивач дотримався вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону – споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Така ж правова позиція висловлена й у висновках Великої Палати Верховного суду, викладених у постанові від 03 липня 2019 року (справа № 342/180/17).

Підсумовуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що згідно умов договору, відповідач прийняв на себе зобов`язання повернути кредит в термін, встановлений договором. Тобто, належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є повернення кредиту в строк, в розмірі та в валюті, які визначені в договорі.

Однак, в порушення умов договору відповідач не виконав належним чином зобов`язання по поверненню кредитних коштів, має прострочену за кредитом заборгованість, що згідно вимог ст. 610 ЦК України є порушенням зобов`язань.

Крім того, безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір у виді анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, що підписана сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним). Проте, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також з урахуванням вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідно до яких, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. До того ж, відповідачем не спростовано доводів позивача щодо отримання, використання, а так само і погашення кредитних коштів в повному обсязі.

Також, суд звертає увагу на те, що позивачем заявлено вимогу виключно про стягнення заборгованості за тілом кредиту, у зв`язку з чим суд вважає можливим здійснити перерахунок витрачених та поганих кредитних коштів.

Так, як було встановлено судом з банківської виписки з карткового рахунку відповідача, останньою витрачено кредитних коштів на загальну суму в розмірі 87 822 гривні 37 копійок, а внесено грошових коштів на погашення заборгованості за кредитом на загальну суму в розмірі 71 482 гривні 86 копійок., тобто на час звернення до суду із цим позовом залишок не сплаченої заборгованості за кредитом становив 16 339 гривень 54 копійки (87 822 гривні 37 копійок – 71 482 гривні 86 копійок = 16 339 гривень 54 копійки).

Таким чином, у зв`язку з тим, що відповідач порушила умови договору, взяті на себе зобов`язання виконує неналежним чином, тому, відповідно до вимог чинного цивільного законодавства, умов кредитного договору, суд вважає необхідним стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитом в розмірі 16 339 гривень 54 копійки, а у стягненні інших заявлених позивачем сум (заборгованість по відсоткам за користування кредитом) необхідно відмовити з підстав, зазначених вище.

На підставі вищевикладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позову, в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором в розмірі 16 339 гривень 54 копійки, а в іншій частині позову - слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 211 гривень 05 копійок.

Керуючись ст.ст. 207, 509, 525, 526, 536, 599, 610, 611, 626, 628, 629, 633, 634, 638, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 19, 263 – 265, 280 – 282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» суму заборгованості за Договором кредиту № б/н від 30.01.2008 у загальному розмірі 16 339 /шістнадцять тисяч триста тридцять дев`ять/ гривень 54 копійки та витрати про сплаті судового збору у сумі 1 211 /одна тисяча двісті одинадцять/ гривень 05 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду області протягом 30 днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні дані сторін та інших учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», юридична адреса – м. Київ, вул. Грушевського, б.1-Д, адреса для листування – м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, б.50.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: Л.В. Колодіна