Постанова № 10210853, 08.06.2010, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 червня 2010 року м. Сімферополь

Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Бондарєв В.К., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 5 травня 2010 року, якою відносно

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Іванівка Чигиринського району Черкаської області, працюючого головним інженером ДП «Хлібодар», проживаючого по АДРЕСА_1,

закрито провадження в справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, його було складено відносно ОСОБА_2 за те, що 27 березня 2010 року, близько 14 год., на перехресті вулиць Руської і Балаклавської в м. Сімферополі зі світлофорним регулюванням, керуючи автомобілем «Форд», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався на забороняючий сигнал світлофору (червоний), внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Хундай», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1, чим порушив п. 8.7.3. Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за що передбачена адміністративна відповідальність ст. 124 КУпАП.

Постановою суду провадження в справі відносно ОСОБА_2 закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Таке рішення мотивовано тим, що враховуючи пояснення ОСОБА_2 і свідка ОСОБА_3, в діях водія ОСОБА_2 не встановлено порушення п. 8.7.3 ПДДУ.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування постанови суду і постановлення нової постанови про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом не враховані докази, які свідчать про наявність порушень ОСОБА_2 вимог правил дорожнього руху, посилаючись на пояснення останнього, який одразу після дорожньо-транспортної події визнавав свою вину, а також посилаючись на пояснення інших свідків.

Заслухавши ОСОБА_1, яка підтримала свою апеляційну скаргу, вислухавши ОСОБА_2, який заперечував проти доводів скарги, перевіривши їх доводи і дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з прийняттям нової постанови з наступних підстав.

Як вбачається з мотивувальної частини постанови, суд першої інстанції, на підставі пояснень ОСОБА_2 і свідка ОСОБА_3 дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 порушення вимог п. 8.7.3 Правил дорожнього руху України і про відсутність у звязку з цим в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Такі висновки суду, не відповідають фактичним обставинам, оскільки не ґрунтуються на наявних в матеріалах справи доказах.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 27 березня 2010 року, близько 14 год., ОСОБА_2 на перехресті вулиць Руської і Балаклавської в м. Сімферополі зі світлофорним регулюванням, керуючи автомобілем «Форд», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався на забороняючий сигнал світлофору (червоний), внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Хундай», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1, чим порушив п. 8.7.3. Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортних засобів (а.с.1).

Як вбачається із пояснень ОСОБА_1, вона виїхала на перехрестя з вул. Балаклавської на зелене світло світлофору (з показником 8 секунд) і рухалась у прямому напрямку. Попереду з лівого боку від неї рухався мікроавтобус, який здійснював поворот наліво, але раптом він зупинився, а вона продовжувала рух, оскільки будь-які перешкоди були відсутні. В цей час з лівого боку із-за мікроавтобуса виїхав автомобіль Форд, з яким і сталося зіткнення, водій якого не заперечував своєї вини і пояснював, що сподівався встигнути проїхати перехрестя (а.с.9,10).

Такі пояснення відповідають поясненням свідка ОСОБА_4, яка була очевидцем події як пішохід і пояснила, що перед зіткненням двох зазначених автомобілів вона рухалась по вул. Кримських Партизан к перехрестю з вул. Руською і бачила зелене світло світлофору (приблизно 10-11 секунд). В цей час з вул. Балаклавської з лівим поворотом на вул. Руську рухався автобус, який загальмував, у звязку з чим вона звернула на нього увагу, а за ним рухався автомобіль «Хюндай» через перехрестя у прямому напрямку. Автомобіль Форд, який рухався по вул. Руській, проїхав перед автобусом допустив зіткнення з автомобілем «Хюндай». При цьому свідок пояснила, що вона залишила номер свого телефону водію автомобілі «Хундай», оскільки вона поспішала (а.с.11, 20).

Аналогічно про такі обставини пояснив і свідок ОСОБА_5, який підтвердив, що в зазначений час безпосередньо перед зіткненням автомобілів також їхав по вул. Балаклавській через перехрестя з вул. Руською, при цьому він пояснив, що рухався на зелене світло світлофору (секундомір показував 7 секунд до забороняючого сигналу світлофору), перед ним їхало маршрутне таксі, яке повертало наліво, після якого рухався автомобіль «Хундай» і в цей час на червоне світло світлофору по вул. Руській з боку вул. Д.Ульянова на перехрестя виїхав автомобіль «Форд» і спричинив зіткнення з автомобілем «Хундай» (а.с.12).

Відповідно до пояснень свідка ОСОБА_7, він рухався по вул. Руській і зупинився перед перехрестям з вул. Балаклавською на червоний сигнал світлофору. При цьому свідок пояснив, що за 5 секунд до зеленого світла світлофору по другому ряду його обігнав автомобіль «Форд» і виїхав на забороняючий сигнал світлофору на перехрестя, де сталося зіткнення із автомобілем «Хундай», який рухався через перехрестя по вул. Балаклавській (а.с. 13).

Пояснення ОСОБА_1 і вищезазначених свідків узгоджуються між собою і відповідають даним протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди і схеми до нього, які підписані обома учасниками події та фактично ними не оспорюються.

Відповідно до цього протоколу і схеми до нього, автомобіль «Хюндай» рухався по перехрестю по вул. Балаклавській, а автомобіль «Форд» по вул. Руській (а.с. 5, 16,17).

Таким чином доводи ОСОБА_2 про те, що його дії відповідають вимогам правил дорожнього руху, оскільки він рухався через перехрестя на зелений миготливий сигнал світлофору, не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони спростовуються наведеними доказами.

Обґрунтовуючи свої висновки про відсутність доказів вини ОСОБА_2, суд послався на пояснення ОСОБА_2 і свідка ОСОБА_3, дійшовши при цьому висновку про невідповідність пояснень потерпілої ОСОБА_1 і свідків ОСОБА_7, ОСОБА_5 і ОСОБА_4 даним схеми роботи світлофору на перехресті вулиць Балаклавської і Руської.

Проте, судом не зазначено в чому саме полягає невідповідність пояснень потерпілої і свідків даним схемі роботи світлофору, не вбачається такої невідповідності і з матеріалів справи.

Крім того, в своїх поясненнях ОСОБА_2 стверджував, що він рухався на зелений сигнал світлофору в крайньому правому ряду дороги (а.с.7), що спростовується поясненнями свідка ОСОБА_7 про те, що він (свідок) стояв у крайньому правому ряду на вул. Руській, а автомобіль ОСОБА_2, рухаючись на червоний сигнал світлофору по другому ряду, обігнав його і виїхав на перехрестя.

Не підтверджують доводи ОСОБА_2 і пояснення свідка ОСОБА_3, які покладено судом в обґрунтування своїх висновків.

Відповідно до пояснень ОСОБА_3, він рухався у якості пішохода по вул. Руській і бачив, що автомобіль «Форд» рухався на зелений сигнал світлофору (а.с.8).

Проте вже відповідно до доповнень к своїм поясненням, він (свідок ОСОБА_3) в момент зіткнення автомобілів бачив по вул. Руській жовтий сигнал світлофору для автомобілів, які рухалися в попутному для нього напрямку (а.с.19).

Такі пояснення свідка ОСОБА_3 не можуть бути взяті до уваги як такі, що підтверджують правомірність дій ОСОБА_2, оскільки вони спростовуються поясненнями як потерпілої ОСОБА_1, так і поясненнями свідків очевидців ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_4, які повністю узгоджуються між собою.

Наявність пошкоджень обох автомобілів підтверджується даними протоколів огляду транспортних засобів (а.с.14, 15).

Також характер і розташування пошкоджень обох автомобілів (у «Форда» з правого боку, а у «Хюндай» на передній частині) свідчать про обставини зіткнення, які відображені у протоколі огляду місця події і протоколі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищенаведені докази, суд вважає, що ОСОБА_2 при зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставинах при переїзді перехрестя, який регулюється світлофором, їхав на його червоний сигнал, який забороняє рух в даному напрямку, тобто порушив п. 8.7.3 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого допустив зіткнення із автомобілем «Хундай», який рухався через перехрестя на зелений сигнал світлофору, який дозволяє рух у його напрямку, що спричинило пошкодження транспортних засобів, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Враховуючи обставини вчиненого правопорушення і особу порушника, який працює, а також враховуючи тривалий водійський стаж з 1979 року і ту обставину, що він раніше не притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічних правопорушень, суд вважає за можливе обрати йому стягнення у виді штрафу.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 5 травня 2010 року про закриття провадження в справі відносно ОСОБА_2 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, скасувати.

Прийняти нову постанову, якою притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП і накласти стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн., який підлягає перерахуванню до бюджету Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим на рахунок 33117336700002 в Головному управлінні Державного казначейства України в АР Крим, МФО 824026, код ЄДРПОУ 34740405.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Бондарєв В.К.