Ухвала суду № 10209847, 26.05.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2010 р.справа № 2а-6597/08 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:                    Коршуна А.О.

          суддів:                     Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю.

при секретарі судового засідання:          Резнікові Ю.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Сігма»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 24.12.2008 року у справі №2а-6597/08

(категорія статобліку –2.11.17)

за позовом:Приватного підприємства «Сігма»

до:

про:Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

скасування податкового повідомлення-рішення та зобов’язання вчинити певні дії ВСТАНОВИЛА:

          17.07.2008р. Приватне підприємство «Сігма»( далі –ПП «Сігма») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі –Дніпропетровська МДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000122342/0 від 07.07.2008р. та зобов’язання вчинити певні дії / а.с. 1-4 том 1/.

          Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2008р. відкрито провадження в адміністративній справі №2а-6597/08 за вищезазначеною позовною заявою та справа призначена до судового розгляду / а.с. 112 том 1/.

          Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що за результатами проведеної відповідачем перевірки, на підставі акту перевірки №121/234/31261727 від 23.06.2008р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000122342/0 від 07.07.2008р., яким позивачу відмовлено у надання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 803249 грн., вважає це рішення неправомірним, оскільки позивач у справі є сільськогосподарським товаровиробником, який серед іншого здійснює діяльність з розведення свиней та великої рогатої худоби, у зв’язку з чим він використовує спеціальний режим оподаткування у сільському господарстві і позивачем у період з квітня 2007р. по березень 2008р. операції з вирощування та реалізації свиней в живій вазі переробним підприємствам відображались у загальній декларації з податку на додану вартість, як інші операції що оподатковуються за нульовою ставкою, у зв’язку з чим ним було заявлено до бюджетного відшкодування податку на додану вартість по від’ємному значенню, яке виникло у попередніх податкових періодах, суму 803249 грн., і висновок відповідача про відмову у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 803249 грн. є неправомірним та суперечить вимогам чинного податкового законодавства, тому позивач, з урахуванням уточнень позовних вимог, які мали місце під час розгляду даної справи судом першої інстанції, просив суд скасувати повідомлення-рішення №0000122342/0 від 07.07.2008р., щодо відмови у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 801802 грн., оскільки на суму різниці –1447 грн. (сума від’ємного значення податку на додану вартість за червень 2005р.) воно сформовано помилково і у цій частині позивачем не оскаржується, та зобов’язати відповідача підтвердити суму бюджетного відшкодування за березень 2008р. на суму 80180 грн. та надати органу державного казначейства висновок на вказану суму, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2008р. у справі №2а-6597/08 ПП «Сігма»відмовлено у задоволенні позовних вимог до Дніпропетровської МДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення №0000122342/0 від 07.07.2008р. та зобов’язання вчинити певні дії. (суддя Чорна В.В.) /а.с. 172-174 том 1/.

Позивач –ПП «Сігма», не погодившись з вищезазначеною постановою суду, подав апеляційну скаргу / а.с. 200-201 том1/, у якій з урахуванням доповнень до апеляційної скарги / а.с. 206-208 том 1/, посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи та зроблено висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до ухвалення судом першої інстанції у даній справі рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції від 24.12.2008р. у даній справі скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

          Відповідач –Дніпропетровська МДПІ, у письмових запереченнях на апеляційну скаргу / а.с. 217-219 том 1/, посилаючись на те. що судом першої інстанції було об’єктивно та повно з’ясовано усі обставини, які мають значення для вирішення справи та постановлено у даній справі обґрунтоване рішення про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, просить апеляційну скаргу ПП «Сігма»залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 24.12.2008р. залишити без змін.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі ПП «Сігма», заперечував проти доводів, викладених у письмових запереченнях відповідача на апеляційну скаргу та просив суд постанову суду першої інстанції від 24.12.2008р. у даній справі скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПП «Сігма»у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги ПП «Сігма», підтримали доводи, викладені у письмових запереченнях Дніпропетровської МДПІ на апеляційну скаргу, просили суд апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 24.12.2008р. у даній адміністративній справі залишити без змін.

Заслухавши у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що ПП «Сігма»зареєстровано як юридична особа 20.02.2001р. і здійснює діяльність з розведення свиней та великої рогатої худоби, виробництва м’ясних продуктів, перероблення молока та виробництва сиру, вирощування зернових та технічних культур, та здійснює оптову торгівлю, що свідчить про те, що позивач у даній справі є сільськогосподарським товаровиробником та використовує спеціальний режим оподаткування в сільському господарстві, при цьому ПП «Сігма»є платником податку на додану вартість / а.с. 87-100, 101,102 том 1/.

Відповідачем у справі з 27.05.2008рю. по 13.06.2008р. було проведено виїзну позапланову перевірку ПП «Сігма»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого до відшкодування на рахунок платника податку у банку за березень 2008р.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №121/234/31261727 від 23.06.2008р.

Як вбачається з наданої суду ксерокопії вищезазначеного акту перевірки / а.с. 7-86 том 1/ податковим органом у ході перевірки встановлено, що позивачем в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України №596 від 28.03.2007р. «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України №271 від 26.02.1999р. і №805 від 12.05.1999р.», абз. 1,3 п. 12 постанови Кабінету Міністрів України №805 від 12.05.1999р. «Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі»( в редакції діючий в період з 28.07.2007р. по 22.04.2008р.) неправомірно включено до декларації з податку на додану вартість, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, суму податку на додану вартість від постачальників товарів, що були використані для здійснення сільськогосподарської діяльності за період з квітня 2007р. по березень 2008р. (включно) у загальному розмірі 938785 грн., що призвело до завищення підприємством суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявлену до відшкодування за березень 2008р. на суму 803249 грн. ( п. 3.3 акту перевірки).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 07.07.2008р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000122342/0, яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за три місяці 2008р. у розмірі 803249 грн. / а.с. 5 том 1/.

Аналіз норм пп. 6.2.6 п. 6.2 ст. 6, п.п. 11.21, 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»( в редакції закону чинній на момент виникнення та існування спірних правовідносин, тобто у період з квітня 2007р. по березень 2008р. (включно) дає можливість зробити висновок про те, що для суб’єктів господарювання сільськогосподарської галузі, до яких відноситься позивач у даній адміністративній справі, у спірний період передбачено пільговий режим оподаткування податком на додану вартість, який передбачає застосування нульової ставки податку на додану вартість до операцій з поставки переробним підприємствам молока та м’яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності з подальшою виплатою переробними підприємствами дотацій сільськогосподарським товаровиробникам, а також отримання та акумуляцію сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках сільськогосподарських за операціями з реалізації сільськогосподарської продукції, при цьому необхідно зазначити, що пп. 6.2.6 п. 6.2. ст. 6 Закону «Про податок на додану вартість»лише встановлювала що до 01.01.2009р. операції з поставки переробним підприємствам молока та м’яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності обліковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, а п. 11.21 ст. 11 цього ж Закону передбачено, що сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими товаровиробниками за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, та молочну та м’ясну продукцію, вироблену в власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільгоспвиробників, порядок нарахування і використання цих коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Механізм нарахування та виплати дотацій переробними підприємствами сільськогосподарським виробникам, про який іде мова у п.п. 11.21, 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», було затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №805 від 12.05.1999р. «Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі»( далі –Порядок) та Постановою Кабінету Міністрів України №271 від 26.02.1999р. «Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини».

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №805 від 12.05.1999р. «Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі» передбачено, що сільськогосподарські товаровиробники поставляють переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі відповідно до укладених договорів з нарахуванням податку на додану вартість за нульовою ставкою. При цьому суми податкового кредиту за звітний період включаються до податкової декларації з податку на додану вартість платника податку, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

Постановою Кабінету Міністрів України №596 від 28.03.2007р. «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 р. № 271 і від 12 травня 1999 р. № 805»друге речення п. 2 постанови Кабінету Міністрів України №805 від 12.05.1999р. «Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі»виключено, і викладено у новій редакції Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, і пунктом 12 Порядку в новій редакції передбачено, що сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за поставлені ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. При цьому сума акумульованого на окремому рахунку податку на додану вартість за поставлені молоко та молочну продукцію спрямовується на придбання приладів і реактивів, необхідних для визначення показників якості молока і молочної продукції, фільтрувальних матеріалів, холодильного обладнання та доїльних установок у разі неналежного забезпечення ними сільськогосподарських підприємств. Сільськогосподарські підприємства ведуть бухгалтерський облік розрахунків з податку на додану вартість на окремому аналітичному рахунку. У разі одержання за договорами товарно-матеріальних цінностей, надання послуг, пов'язаних з виробництвом та переробкою у власних переробних цехах зазначеної в абзаці першому цього пункту продукції, сплачену суму податку на додану вартість з операцій поставки таких товарно-матеріальних цінностей, надання послуг відносять на податковий кредит по розрахунках з таких сільськогосподарських операцій. На підставі даних бухгалтерського обліку сільськогосподарські товаровиробники щомісяця складають окрему податкову декларацію з податку на додану вартість поставлених ними молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах. Разом з декларацією з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається Державною податковою адміністрацією за погодженням з Мінагрополітики.

Аналіз вищенаведених норм чинного законодавства, які визначали Механізм нарахування та виплати дотацій переробними підприємствами сільськогосподарським виробникам, про який іде мова у п.п. 11.21, 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», дає можливість зробити висновок про те, що податковий кредит сільгоспвиробників, які поставляли переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі, включався ними до загальної декларації з податку на додану вартість платника податку за звітний період, з відшкодування з бюджету податкового кредиту за цією декларацією лише до дати набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України №596 від 28.03.2007р. «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 р. № 271 і від 12 травня 1999 р. № 805».

Вищенаведені обставини свідчать про те, що протягом перевіряємого періоду - квітень 2007р.–березень 2008р. (включно), позивач у справі, який є сільськогосподарським товаровиробником, не мав права на включення податку на додану вартість , отриманого від переробних підприємств і використаного для здійснення власної сільськогосподарської діяльності , до складу податкового кредиту загальної декларації з податку на додану вартість платника податку за звітний період, з відшкодування з бюджету податкового кредиту за цією декларацією, а повинен був декларувати від’ємне значення податку на додану вартість у спеціальній декларації за якою не здійснюються розрахунки з бюджетом.

З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що позивач у справі всупереч вимог чинного законодавство, яке діяло у період з квітня 2007р. по березень 2008р. (включно), неправомірно у період з квітня 2007р. по березень 2008р. (включно) відносив до складу податкового кредиту загальної декларації з податку на додану вартість суми податку на додану вартість від переробних підприємств, які були використані для здійснення власної сільськогосподарської діяльності, і суд першої інстанції зробив правильний висновок стосовно того, що заявлені позивачем позовні вимоги не ґрунтуються на нормах чинного на момент виникнення та існування спірних правовідносин законодавства, а тому не підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги зазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, рішення суду прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції від 24.12.2008р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги позивача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу ПП «Сігма»необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Сігма»- залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2008р. у справі №2а-6597/08 –залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст виготовлено –10.06.2009р.

Головуючий суддя           А. О. Коршун                              

          суддя           Н. А. Бишевська                              

суддя І. Ю. Добродняк