Рішення № 102094966, 13.12.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/13597/21

Провадження №2/523/4602/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2021 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді – Кисельова В.К.

за участю секретаря – Дзюба Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступні обставини.

20.04.2021 року Приватний нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною було вчинено виконавчий надпис нотаріусу про звернення стягнення на користь ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» заборгованості по кредитному договору № 014/80054/85/85255 від 02.11.2007 р., право вимоги за яким було відступлено Акціонерним товариством «Оксі Банк», якому в свою чергу було відступлено право вимоги Акціонерним товариством «Аваль банк» на підставі договорів відтсупленя прав вимог.

Боржником за вказаним виконавчим написом зазначено ОСОБА_1 . Стягнення заборгованості визначено за період з 29.11.2018 р. по 29.11.2020 р. Сума заборгованості складається з заборгованості за тілом кредиту - 398 964,21 грн., заборгованості за відсотками - 217 948,15 грн. Загальна сума заборгованості становить 619 912,36 грн.

Зазначений виконавчий напис нотаріуса вчинений з порушенням норм закону, а тому повинен бути визнаний таким який не підлягає виконанню з огляду на наступне.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 р. у справі №826/20084/14 про визнання нечинним і скасування п. 1 та п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014р., визнано незаконним та нечинним розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», а відтак Перелік діє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріуса на нотаріально непосвідченому кредитному договорі, зазначена постанова набула законної сили, при цьому в мотивувальній частині постанови апеляційної інстанції зазначено: «Оскільки оскаржувані положення Змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, можуть бути застосовані до необмеженого кола фізичних осіб у зв`язку із укладенням ними кредитних договорів та існуванням у них простроченої заборгованості, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальникам, вважає за необхідне визнати не чинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття».

Верховний Суд у своїй Постанові від 12 березня 2020 року у справі №757/24703/18-ц (провадження №61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже, не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Виконавчий напис вчинений нотаріусом у 2021 p., тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 р. у справі N826/20084/14.

Кредитний договір укладений між Банком та Позивачем не був посвідчений нотаріально однак Відповідач в порушення вимог закону вчинила нотаріальний напис про стягнення з Позивача грошових коштів на підставі цього договору.

Згідно з п. 283 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі Інструкція), вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.

Отже, приватнии нотаріус повинен не лише направити боржнику письмову вимогу про усунення порушень, а й пересвідчитись в її отриманні.

Позивач не отримував жодних листі чи повідомлень не від Відповідача не від третьої особи, про існування Виконавчого напису нотаріуса дізнався після того як на його рахунку було накладено, арешт та він ознайомився з матеріалами Виконавчого провадження у приватного виконавця 11 липня 2021 року.

Відсутність будь яких повідомлень, вимог зі сторони Відповідача є порушенням вимог п. 283 Інструкції, «про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України».

Відповідно до положень ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

15.02.2012 року Суворовським районним судом було прийнято рішення по справі № 1527/2-5386/11, яким позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», було задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитним договором в розмірі 469 700,04 грн., заборгованість за відсотками 52548,95 грн., пеню 5 804,36 грн., пеню за відсотками 52 034,75 грн, а всього 580 088,10 грн. Вказане рішення суду не оскаржувалось на набрало законної сили.

Тобто в 2012 році дія кредитного договору фактично була припинена в зв`язку з прийняттям судового рішення яке відповідно встановило право вимоги шляхом стягнення зазначених сум відповідно до кредитного договору.

Виконавчий напис нотаріуса було вчинено в 2021 році тобто поза межами 3-х річного строку встановленого ст. 88 ЗУ «Про нотаріат».

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при вирішення справ, пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

На підставі викладеного, позивач просить визнати виконавчий напис Приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни № 93537 виданий 20.04.2021 про звернення стягнення на користь ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп», код 40326297, заборгованості по кредитному договору № 014/80054/85/85255 від 02.11.2007 р. боржником за яким є ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню.

В судове засідання від представника позивача надійшла заява, згідно якої він просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а також просить справу розглянути у його відсутність.

В судове засідання представники ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп», про розгляд справи були повідомлені належним чином. Відповідно до поданого відзиву просили відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що нотаріусом не були порушені норми Закону України «Про нотаріат», а також «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України». Вони вважають, що заборгованість є безспірною, а також не порушені строки для вчинення нотаріального напису.

Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна про розгляд справи була повідомлена належним чином, згідно поданого клопотання просила справу розглянути у її відсутність.

Судом встановлені наступні обставини справи, а також відповідні правовідносини.

02 листопада 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 014/80054/85/85255 про надання ОСОБА_3 кредиту на суму в розмірі 504 455 грн.

ОСОБА_3 свої зобов`язання за кредитним договором в повному обсязі не виконав.

27 квітня 2018 року між Публічним акціонерним товариством «ОКСІ Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» було укладено договір відступлення прав вимоги у відповідності до положень статті 512-519 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вказаного договору (д. 2.1. договору відступлення прав вимоги) Первинний кредитор (ПАТ «ОКСІ Банк») передає (відступає) Новому кредитору (ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп») права вимоги до боржників які вказані у Реєстрі Боржників (портфель заборгованості).

Відповідно до реєстру боржників від 04.05.2018 року та вказаного договору відступлення прав вимоги Кредитор передає (відступає) Новому кредитору права вимоги до боржників, у тому числі за кредитним договором № 014/80054/85/85255 від 02.11.2007 року який укладений між ОСОБА_1 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».

В свою чергу права вимоги на вказані у реєстрі боржників кредитні договори, у тому числі на кредитний договір № 014/80054/85/85255 від 02.11.2007 року, виникло у ПАТ «ОКСІ Банк» на підставі Договору відступлення прав вимоги № 114/57 від 27.04.2018 року. Відповідно до якого Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», як первинний кредитор, передав (відступив) ПАТ «ОКСІ Банк», як новому кредитору, права вимоги до боржників, які вказані у реєстрі боржників.

20.04.2021 року Приватний нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною було вчинено виконавчий надпис нотаріусу про звернення стягнення на користь ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» заборгованості по кредитному договору № 014/80054/85/85255 від 02.11.2007 р., право вимоги за яким було відступлено Акціонерним товариством «Оксі Банк», якому в свою чергу було відступлено право вимоги Акціонерним товариством «Аваль банк» на підставі договорів відтсупленя прав вимог.

Боржником за вказаним виконавчим написом зазначено ОСОБА_1 . Стягнення заборгованості визначено за період з 29.11.2018 р. по 29.11.2020 р. Сума заборгованості складається з заборгованості за тілом кредиту - 398 964,21 грн., заборгованості за відсотками - 217 948,15 грн. Загальна сума заборгованості становить 619 912,36 грн..

Суд вважає, що вищевказаний виконавчий напис було видано з порушенням законодавства зважаючи на наступне.

Так зі змісту виконавчого напису вбачається, що при його вчиненні приватний нотаріус керувався статтею 87 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів за, якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Частиною 2 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» передбачено: вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1.1, 1.2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, визначено наступне: для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів; перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік документів, на підставі яких може бути видано виконавчий напис нотаріуса передбачений положеннями постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 внесено зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172. Зокрема, доповнено переліком після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».

На зазначений пункт посилався нотаріус у виконавчому написі.

Проте, при вчинені виконавчого напису не враховано, що пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року на час їх застосування, а саме 12.03.2021, був визнаний судом незаконним та не чинними, а саме Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року по справі № 826/20084/14, яка набрала законної сили.

Як вбачається з мотивувальної частини постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року: «…оскаржувані зміни порушують рівність кредитора та позичальника перед законом, визнаючи суб`єктивну і необґрунтовану належним (передбаченим законом) чином позицію заінтересованої особи (сторони кредитора) як істину на шкоду законним інтересам і сторони правочину (сторони позичальника). Оскільки оскаржувані положення Змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, можуть бути застосовані до необмеженого кола фізичних осіб у зв`язку з укладенням ними кредитних договорів та існуванням у них простроченої заборгованості, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважає за необхідне визнати нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.

В подальшому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.

Велика Палата Верховного Суду Постановою від 20 червня 2018 року відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.

Частиною 2 статті 265 КАС України, якою врегульовано наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним, встановлено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитних договорів, оскільки пункт 2 Переліку з 22 лютого 2017 року визнаний нечинним відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду.

Тобто, оспорюваний виконавчий напис було вчинено нотаріусом 20.04.2021 - в період часу, коли законодавством не було передбачено можливості вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору.

В матеріалах справи наявний кредитний договір № 014/80054/85/85255 від 02.11.2007 року, з якого вбачається, що він нотаріально не посвідчений.

Отже, враховуючи, що на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису приватний нотаріус керувався нечинними положеннями нормативно-правового акту, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

2. Визнати виконавчий напис Приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни № 93537 виданий 20.04.2021 про звернення стягнення на користь ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп», код 40326297, заборгованості по кредитному договору № 014/80054/85/85255 від 02.11.2007 р. боржником за яким є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

заборгованості за період з 29.11.2018 р. по 29.11.2020 р., а сума заборгованості складається з заборгованості за тілом кредиту - 398 964,21 грн., заборгованості за відсотками - 217 948,15 грн. Загальна сума заборгованості становить 619 912,36 грн.. – таким, що не підлягає виконанню.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» (код ЄДРПОУ 40326297, м. 01042 м. Київ, вул. Іонна Павла ІІ, будинок № 20, кв. 1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судові витрати у розмірі (908грн.+454грн.=1362) 1362 гривні.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення або в порядку ч.2 ст. 354 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасника справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст судового рішення складено 22.12.2021 року.

Суддя