Рішення № 102094967, 22.12.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/20927/21

Провадження №2-о/523/518/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2021 р.Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Бузовського В.В.

при секретарі – Петровської О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 16, в м. Одеса, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління ПФУ в м. Києві Управління пенсійного забезпечення відділ призначення пенсій про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту належності трудової книжки. Обґрунтовуючи вимоги поданої заяви вказує на те, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Заводовка, Березівського району, Одеської області. 06.06.1977 року заявник вперше розпочала свою трудову діяльність на посаді повара 4-го розряду, що підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 08.12.1978 року. В трудовій книжці прізвище заявниці вказано на російській мові, як « ОСОБА_2 ». Нещодавно ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в м.Києві з приводу оформлення пенсії. Ознайомившись із відповідними документами, інспектор ГУПФУ в м.Києві виявила невідповідність написання прізвища заявника та рекомендувала звернутися до суду для встановлення належності трудової книжки. Оскільки, станом на сьогоднішній день не існує підприємства, в якому заявниця розпочинала свою трудову діяльність та зробити виправлення неможливо, просить суд задовольнити вказану заяву та встановити факт належності ОСОБА_1 , трудової книжки Серії НОМЕР_1 від 08.12.1978 року, заповненої 08.12.1978 року.

Заявник та представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Від заявниці надійшла заява про розгляд справи у її відсутність (а.с. 3).

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Заводовка, Березівського району, Одеської області (а.с.31-32).

06.06.1977 року заявник вперше розпочала свою трудову діяльність на посаді повара 4-го розряду, що підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 08.12.1978 року. В трудовій книжці прізвище заявниці вказано на російській мові, як « ОСОБА_2 » (а.с.20-25).

Судом встановлено, що 02.09.1978 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено шлюб, про що Відділом реєстрації актів цивільного стану по м.Хмільнику Хмільницького міськрайонного управління юстиції Вінницької області зроблено відповідний актовий запис № 149. Після реєстрації шлюбу заявник змінила дошлюбне прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » (а.с.7).

Даний факт також підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорту гр. України ОСОБА_1 Серії НОМЕР_2 , виданого 25.06.2004 року Суворовським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області(а.с.31-32).

Факт зміни прізвища заявника також відображений у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 08.12.1978 року.

Суд констатує, що факт зміни прізвища у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 08.12.1978 року, прізвище ім`я та по-батькові заявника зазначено на російській мові « ОСОБА_2 » та ОСОБА_7 » в той час коли у Свідоцтві про шлюб та паспорті громадянина України прізвище заявника зазначено на українській мові « ОСОБА_1 ».

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

З огляду на наведене, судом може бути встановлено факт належності особі трудової книжки, як документа, що підтверджує трудовий стаж та дає право на призначення пенсії.

Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України №58 від 29 липня 1993 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів.

Згідно з п. 2.2. Інструкції до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

Відповідно до п. 2.11 Інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказується на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Згідно з п. 2.12. Інструкції після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Судом встановлено, що із наданої заявником трудової книжки вбачається, що на першій сторінці неправильно записано прізвище заявника, що зумовило необхідність звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності трудової книжки.

Згідно ч. 3 ст. 48 Кодексу законів про працю України працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п`яти днів після прийняття на роботу. Студентам вищих та учням професійно-технічних навчальних закладів трудова книжка оформляється не пізніше п`яти днів після початку проходження стажування.

Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17, яку суд вважає за необхідним застосувати при розгляді даної справи.

Заявник не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто ним, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу заявника за спірний період. Недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При таких обставинах, судом встановлено про те, що заявником було доведено та не викликає сумніву факт належності трудової книжки серії НОМЕР_1 від 08.12.1978 року, виданої на ім`я російською мовою « ОСОБА_2 » та ОСОБА_7 » належить ОСОБА_1 .

Даний факт позбавляє ОСОБА_1 права на оформлення передбаченого законом державного пенсійного забезпечення.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Як зазначено у пункті 6 ч. 1ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно п. 12 постанови пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв`язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв`язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Згідно роз`яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Згідно частини 1 статті 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Судом встановлено, що метою встановлення факту належності заявнику трудової книжки є необхідність в оформленні передбаченого законом державного пенсійного забезпечення.

Приймаючи до уваги те, що заявник позбавлений можливості в іншому, ніж у судовому порядку встановити факт належності трудової книжки, суд приходить до висновку, що надані заявником докази є належними, допустимими, достовірними, а в своїй сукупності достатніми для задоволення даної заяви.

Керуючись ст.ст. 263, 265, 293 - 294, 315, 319, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) заінтересована особа Головне управління ПФУ в м. Києві Управління пенсійного забезпечення відділ призначення пенсій (ЄДРПОУ 42098368, місцезнаходження за адресою: вул. Бульварно —Кудрявська, буд.16, м.Київ) про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити юридичний факт, що трудова книжка серії НОМЕР_1 від 08.12.1978 року, видана на ім`я « ОСОБА_2 » та ОСОБА_7 » належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22.12.2021 року.

Суддя: