Рішення № 102092088, 20.12.2021, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/591/21

Провадження № 2/499/353/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 грудня 2021 року смт. Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Погорєлова І.В., за участю секретаря судового засідання Дібрової О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в смт. Іванівка Березівського району Одеської області справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС», приватного нотаріусу Грисюк Олена Василівна, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний виконавець Шуляченко Микола Борисович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з названою позовною заявою до відповідача, у якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню та скасувати виконавчий напис №55635 від 11.06.2021, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., зареєстрований в реєстрі №55635, щодо стягнення з нього заборгованості за кредитним договором в розмірі 30628,79 грн. та стягнути з відповідача судові витрати.

Позивач вважає, що виконавчий напис приватного нотаріуса не підлягає виконанню у зв`язку з тим, що виконавчий напис вчинено по вимогам, які не є безспірними та не перевірено сплив строку позовної давності щодо стягнення з нього даної суми, оскільки відповідач не направляв йому вимоги про стягнення простроченої заборгованості, позивач взагалі не мав жодних кредитних відносин з відповідачем, про них йому стало відомо після отримання постанови від приватного виконавця.

Позивач у судове засідання не з`явився, однак надав до суду заяву про слухання справи у його відсутність у зв`язку з карантином, на задоволенні позовних вимог наполягав.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляд справи були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням, заяв та клопотань не надали, відзиву не надіслали, про причини неявки не повідомили.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, заяв та клопотань не надала, однак її неявка не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи та з урахуванням положень ч.1 ст. 81 ЦПК України, де зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, та ч.1 ст. 13 ЦПК України, згідно якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

11.06.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. було вчинено виконавчий напис №55635, про звернення стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за кредитним договором №002-99917-26042012 від 26.04.2012 у розмірі 27008,90 грн та за вчинення виконавчого напису – 500,00 грн., що підтверджується копією виконавчого напису.

19.07.2021 приватним виконавцем Шуляченко М.Б. було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника по виконанню виконавчого напису №55635 від 11.06.2021.

Відповідно до копії матеріалів, які були надані відповідачем на виконання ухвали суду про витребування доказів та на основі яких був виданий виконавчий напис, ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» направляв позивачу претензію про погашення кредиту та заміну кредитора 26.05.2021 року, однак підтверджень отримання позивачем даної вимоги немає.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»).

Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.

Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

З урахуванням наведеного та приймаючи до уваги те, що представником ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» не було надано будь-яких доказів на підтвердження того, що позивачем було отримано лист з претензією про усунення порушення стосовно зобов`язання із зазначенням у листі вимоги стислого змісту порушених зобов`язань та заміну кредитора, у зв`язку з чим останній був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості, про відступлення права вимоги за кредитним договором та можливості або оспорити вимоги ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС», або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення, а нотаріусом, в свою чергу, не було перевірено отримання такої вимоги позивачем, що унеможливило подання останнім нотаріусу обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.

Так, відповідно до Постанови Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі за № 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Судом встановлено, що кредитний договір був укладений 26.04.2012, при цьому виконавчий напис нотаріусом вчинено 11.06.2021 року.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Таким чином, в порушення вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат» приватний нотаріус не перевірив, чи в межах позовної давності подавались їй документи Банком, та вчинила виконавчий напис, не врахувавши, що з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років.

Відповідно до наданих суду документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис, не вбачається що відповідачем було надано нотаріусу детальний розрахунок суми заборгованості з зазначення строку проведення платежів, отже нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, та дотримання стягувачем вимог закону щодо трирічного строку подання про вчинення виконавчого напису з часу настання у нього права на звернення з вимогами по кожному окремому щомісячному платежу, чим порушив норми ст.88 Закону України «Про нотаріат», п.284 Інструкції та п.1 Переліку.

Відповідно до ч.1ст.19 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та доведеними, такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог до відповідача – приватного нотаріуса, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.50 Закону України «Про нотаріат» право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Пунктом 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» визначено, що спори між боржниками і стягувачами, а також спори за позовами інших осіб, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, у тому числі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішується судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією із сторін відповідного спору є фізична особа.

Позивачем ОСОБА_1 помилково визначено суб`єктний склад сторін у справі, оскільки вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, випливають не виключно з підстав порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії та мають заявлятися до стягувача, а приватний нотаріус залучається до участі у справі в якості третьої особи.

Саме до вказаного правового висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 752/15907/16-ц, провадження № 61-34336св18.

У зв`язку з тим, що при вирішені даного спору, приватний нотаріус є неналежним відповідачем, у задоволені позову в частині вимог до приватного нотаріуса необхідно відмовити.

Питання про стягнення судового збору суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України.

З відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908,00 гривень, який був сплачений позивачем при зверненні до суду що підтверджується квитанцією.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.12,13,81,141,223,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст.3,15,16 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, який набрав чинності 07 березня 2012 року, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 ) до ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 39508708, місцезнаходження вул. Січових стрільців 37-41, м. Київ), приватного нотаріусу Грисюк Олени Василівни (місцезнаходження АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний виконавець Шуляченко Микола Борисович (місцезнаходження провулок Воронцовський 8, м. Одеса) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,- задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню та скасувати виконавчий напис №55635 від 11.06.2021, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., зареєстрований в реєстрі №55635, щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 27008,90 грн та 500,00 грн за вчинення виконавчого напису.

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до приватного нотаріусу Грисюк Олени Василівни – відмовити.

Стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні мають право подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня вручення повного тексту судового рішення.

СуддяІ. В. Погорєлов