Постанова № 10208835, 30.06.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2010                                                                                           № 25/50

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Коротун О.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Губарькова Н.Л. – представник за довіреністю б/н від 05.01.2010 року

від відповідача - Чабан К.І. – представник за довіреністю б/н від 22.09.2009 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Страхова компанія "Залізничні шляхи"

на рішення Господарського суду м.Києва від 01.04.2010

у справі № 25/50 ( .....)

за позовом                               Акціонерного товариства "Страхова компанія "Залізничні шляхи"

до                                                   ВАТ Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 12793,55 грн.

Суть рішення і апеляційної скарги:

У січні 2010 року Акціонерне товариство «Страхова компанія «Залізничні шляхи» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 12793,55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася через порушення правил дорожнього руху водієм, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за Полісом № ВА/6581687.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.04.2010 року у справі № 25/50 позов задоволено частково: стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «Залізничні шляхи» 10077,96 грн. та судові витрати в розмірі 287,22 грн. В іншій частині в позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство «Страхова компанія «Залізничні шляхи» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення господарського суду міста Києва від 01.04.2010 у справі № 25/50 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції. Так, апелянт зазначає, що згідно ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що у вартість страхового відшкодування не включається сума ПДВ є помилковим.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2010 року у справі № 25/50 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 30.06.2010 року.

У судове засідання 30.06.2010 року з’явилися представники позивача та відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 16.05.2008 року між позивачем та Ларіоновим А.Г. було укладено договір добровільного страхування засобів транспорту № 04/50, об’єктом якого є транспортний засіб Honda Accord, державний номер ВІ 8338 АК (п. 1.2 договору).

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування на випадок пошкодження внаслідок страхових подій, зокрема, пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (п. 3.1.1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, вказаний страховий випадок настав 30.07.2008 року: у м. Києві по вул. Київське шосе, 41 відбулося зіткнення автомобіля Honda Accord, державний номер ВІ 8338 АК, та автомобіля ВАЗ, державний номер 6506 ХОС, під керуванням Муращенко В.Ю.

Як вбачається зі звітів про оцінку майна (визначення вартості матеріального збитку) від 22.08.2008 року та 17.10.2008 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням зносу становить 7755,75 грн. та 4337,80 грн. відповідно, загальна вартість матеріального збитку становить 12093,55 грн.

Відповідно до страхових актів № 284 від 27.08.2008 року та № 284/1 від 21.10.2008 року розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті, становить 12093,55 грн.

Згідно п. 7.4 договору страхове відшкодування виплачується у термін п’яти робочих днів з дня складання страхового акту.

Як вбачається з видаткових касових ордерів № 247734 від 27.08.2008 року, та № 247885 від 23.10.2008 року, на користь страхувальника було перераховане страхове відшкодування загальною сумою 12093,55 грн.

Згідно з постановою Дніпровського районного суду м. Херсона від 08.09.2008 року дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм Муращенко В.Ю. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.

Виплата страхового відшкодування страхувальнику, в силу ст. 993 ЦК України, є юридичним фактом, з яким закон пов’язує виникнення у страховика у межах фактичних витрат права вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічним чином вирішено вказане питання і у ст. 27 Закону України “Про страхування”, за приписами якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відносини між особою, яка спричинила збитки, і потерпілим регулюються не Законами України “Про страхування” чи “Про обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів”, а Цивільним Кодексом України, ч. 2 ст. 1187 якого встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб (ч. 1 ст. 1187 ЦК України).

Отже, потерпілий має право в силу ч. 1 ст. 1166 ЦК України вимагати від особи, яка завдала шкоди майну потерпілого, відшкодування шкоди у повному обсязі.

За змістом статті 22 ЦК України до збитків (шкоди) відносяться витрати, яких особа зазнала у зв’язку із знищенням або пошкодженням речі,а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Якщо у результаті дорожньо-транспортної пригоди особі завдано шкоди у вигляді пошкодження його транспортного засобу, така особа стає потерпілою і у неї з’являється можливість відшкодувати шкоду двома способами - або отримати страхове відшкодування в якості потерпілої у відповідності до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", звернувшись у страхову компанію, у якій застрахована цивільна відповідальність особи, діями якої завдано шкоди; або отримати страхове відшкодування по договору добровільного страхування транспортного засобу від своєї страхової компанії.

У даному випадку, потерпілий обрав другий варіант поведінки і звернувся до своєї страхової компанії (позивача), яка прийняла рішення і виплатила вигодонабувачеві страхове відшкодування, передбачене договором добровільного страхування засобів транспорту № 04/50 від 16.05.2008 року, що підтверджується страховими актами № 284 від 27.08.2008 року та № 284/1 від 21.10.2008 року і видатковими касовими ордерами № 247734 від 27.08.2008 року, та № 247885 від 23.10.2008 року, наявними в матеріалах справи.

Розрахунок вартості страхового відшкодування здійснювався з урахуванням вартості відновлювального ремонту автомобіля Honda Accord, державний номер ВІ 8338 АК, на підставі звітів про оцінку майна (визначення вартості матеріального збитку) від 22.08.2008 року та 17.10.2008 року, що становить 7755,75 грн. та 4337,80 грн. відповідно.

Внаслідок виплати власнику автомобіля 12093,55 грн. у позивача в силу ст. 993 ЦК України виникло право вимоги відшкодування шкоди у порядку суброгації до особи, яка її завдала.

Таке право позивач може реалізувати, звернувшись за виплатою в іншу страхову компанію (відповідача), яка застрахувала цивільну відповідальність особи, яка завдала шкоди, на підставі Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", адже за змістом ст. 3 цього закону одним із принципів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є гарантоване забезпечення відшкодування шкоди потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

          Як вбачається з матеріалів справи, Муращенком В.Ю. застраховано його цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу ВАЗ, державний реєстраційний номер 6506 ХОС, шляхом укладення з відповідачем Поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/6581687 від 22.12.2007 року (а. с. 88).

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Як уже зазначалось, вартість відновлювального ремонту автомобіля Honda Accord, державний номер ВІ 8338 АК, визначена на підставі звітів про оцінку майна (визначення вартості матеріального збитку) від 22.08.2008 року та 17.10.2008 року.

Так, згідно звіту від 22.08.2008 року дана вартість визначена за формулою: СВР = СР + СМ + СС, де СВР – сума вартості відновлювального ремонту, СР – вартість ремонтно-відновлювальних робіт, СМ – вартість необхідних для ремонту матеріалів, СС – вартість складових, які підлягають заміні під час ремонту, та становить 7755,75 грн.

Згідно звіту від 17.10.2008 року дана вартість визначена за такою ж формулою та становить 4337,80 грн.

Таким чином, загальна вартість матеріального збитку становить 12093,55 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про включення до суми страхового відшкодування суми ПДВ є безпідставним, а відтак позовні вимоги в частині стягнення 12093,55 грн. страхового відшкодування є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, рішенням господарського суду міста Києва відмовлено у стягненні з відповідача на користь позивача 700 грн. витрат на послуги аварійного комісара.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком місцевого суду з наступних підстав.

Пункт 33.1.2. статті 33 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів” покладає обов’язок повідомлення страховика про настання дорожньо-транспортної події на його контрагента (страхувальника), який був учасником дорожнього руху і повинен був вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення свого страховика, з яким у нього був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Невиконання контрагентом відповідача своїх обов’язків у строки і за умов, передбачених п. 33.1.2. п. 33.1. ст. 33 вказаного закону, є підставою для відповідача у разі виплати ним страхового відшкодування, в силу підпункту ґ пункту 38.1.1 ст. 38 Закону подати регресний позов до свого страхувальника.

З огляду на вищевказане, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що його не запрошували на огляд пошкодженого транспортного засобу.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Оскільки сума позову, з урахуванням витрат на послуги аварійного комісара, відповідає ліміту відповідальності, встановленої Полісом № ВА/6581687, посилання місцевого господарського суду на те, що відшкодування таких витрат не передбачено Законом України “Про обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів” є безпідставним.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення господарського суду – в частині відмови у позові скасувати.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Страхова компанія «Залізничні шляхи» задовольнити.

2. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2010 року у справі №25/50 в частині відмови у стягненні 2715,59 грн., в іншій частині рішення залишити без змін.

Резолютивну частину рішення викласти у наступній редакції:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (ідентифікаційний код: 00034186, адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75) на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «Залізничні шляхи» (ідентифікаційний код: 22523595, адреса: 36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 3, р/р 265016794 в АБ «Полтава-Банк», МФО 331489) 12793 (дванадцять тисяч сімсот дев’яносто три) грн. 55 коп., 130 (сто тридцять) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (ідентифікаційний код: 00034186, адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75) на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «Залізничні шляхи» (ідентифікаційний код: 22523595, адреса: 36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 3, р/р 265016794 в АБ «Полтава-Банк», МФО 331489) 64 (шістдесят чотири) грн. ) коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

3. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

4. Матеріали справи №25/50 скерувати до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді