Постанова № 10208829, 29.06.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2010                                                                                           № 42/86

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Дикунської С.Я.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

позивача – не з’явилися;

відповідача – не з’явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Завод енергетичного машинобудування"

на рішення Господарського суду м.Києва від 06.04.2010

у справі № 42/86 ( .....)

за позовом                               ДП "Виробниче об"єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова"

до                                                   ТОВ "Завод енергетичного машинобудування"

про                                                   стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов"язання, ціна позову 2935,56 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» (далі - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод енергетичного машинобудування» (далі – відповідач) про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання, ціна позову 2935,56 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.02.2010 скасовано рішення господарського суду Харківської області від 01.12.2009, а справу передано на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.03.2010 справа прийнята до провадження, присвоєно № 42/86, судовий розгляд призначено на 06.04.2010 .

Рішенням господарського суду м. Києва від 06.04.2010 у справі № 42/86 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 1643,82 грн. - боргу, 10,46 грн. – 3% річних та 1271,20 грн. - пені.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 06.04.2010 відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати в частині стягнення з відповідача 1643,82 грн. – боргу та 1271,20 грн. - пені.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального права.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 06.04.2010 у справі № 42/86 залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем 01.10.2007 був укладений Договір на постачання електричної енергії № 947 (далі - Договір), відповідно до умов якого електропостачальна організація зобов’язується постачати електричну енергію у відповідності з умовами договору, а споживач своєчасно проводити оплату за використану електричну енергію та виконувати інші умови, визначені даним договором (п. 1.1 Договору).

Пунктом 8.4 Договору сторони визначили, що цей Договір укладається на строк до 31.12.2008.

Сторонами 17.12.2008 було підписано Додаткову угоду № 1 (далі - Угода) до Договору про постачання електроенергії № 947 від 01.10.2007 відповідно до умов якої споживач здійснює передплату до 25 числа кожного місяця попереднього розрахунковому. Кінцевий розрахунок споживач здійснює до 10-го числа місяця, наступного за звітним на підставі оформленого Акту прийому – передачі електричної енергії.

Пунктом 2 Угоди термін дії Договору продовжено до 31 грудня 2009 року.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Аналіз умов укладеного між позивачем та відповідачем договору дає підстави вважати, що між сторонами виникли правовідносини поставки.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ст. 265 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Спір між сторонами виник оскільки за твердженням позивача, відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання щодо оплати поставленої позивачем на виконання умов Договору електричної енергії внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 1643,82 грн.

Разом з тим, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 1643,82 грн., оскільки на час прийняття рішення у справі, 06.04.2010, відповідач повністю виконав зобов’язання по сплаті вартості поставленої електричної енергії, що підтверджується платіжним дорученням № 405 від 02.04.2010, оригінал якого доданий відповідачем до апеляційної скарги.

Зазначені обставини судом першої інстанції не були з’ясовані, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, рішення судом першої інстанції було прийняте в першому ж судовому засіданні, 06.04.2010, за відсутності представника відповідача, в той час коли відповідно до ст. 79 ГПК України розгляд справи мав бути відкладений.

Зазначене порушення норм процесуального права призвели до неповного з’ясування обставин справи та відповідно прийняття неправильного рішення в частині стягнення основного боргу, оскільки за відсутності предмету спору (сплати відповідачем заборгованості) провадження підлягало припиненню у відповідній частині.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 1643,82 грн. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, як підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, за поставлений товар останній розрахувався з порушенням строків встановлених розділу 6 Договору та пунктом 2 Угоди.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом ( ст. 611 ЦК України), зокрема сплата неустойки.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання за Договором № 947 від 01.10.2007, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення вимог про стягнення з останнього 10,46 грн. - 3% річних.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції щодо повного задоволення вимог про стягнення 1271,20 грн. пені згідно встановленого п. 6.2 Договору розміру, що становить 1,0 % від суми боргу за кожен день затримки.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір встановлений законом, колегія суддів дійшла висновку, що стягненню в примусовому порядку підлягає сума, обмежена законодавством.

Відповідно до розрахунку, зробленого колегією суддів апеляційної інстанцій, розмір пені що підлягає стягненню становить 84,19 грн.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення в частині стягнення основного боргу та пені були неправильно застосовані норми процесуального та матеріального права, а за таких обставин, рішення суду першої інстанції від 06.04.2010 в частині підлягає скасуванню з припиненням провадження в цій частині, та відповідно із зміною рішення в частині решти задоволених вимог та розподілу судових витрат відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод енергетичного машинобудування» задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 06.04.2010 у справі № 42/86 в частині стягнення заборгованості у розмірі 1643,82 грн. (одна тисяча шістсот сорок три гривні 82 коп.) скасувати, провадження у справі в цій частині припинити.

3. Викласти п. 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод енергетичного машинобудування» (02002, м. Київ, вул. Луначарського, 4, код ЄДРПОУ 31645482) або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Державного підприємства «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» (49047, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька 1, код ЄДРПОУ 31557632) 10,46 грн. (десять гривень 46 коп.) три проценти річних з простроченої суми, 84,19 грн. (вісімдесят чотири гривні 19 коп.) пені, 17,39 грн. (сімнадцять гривень 39 коп.) витрат по сплаті державного мита, 139,76 грн. (сто тридцять дев’ять гривень 76 коп.) витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

4. В решті рішення господарського суду м. Києва від 06.04.2010 залишити без змін.

5. Стягнути з Державного підприємства «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» (49047, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька 1, код ЄДРПОУ 31557632) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод енергетичного машинобудування» (02002, м. Київ, вул. Луначарського, 4, код ЄДРПОУ 31645482) 14,15 грн. (чотирнадцять гривень 15 коп.) державного мита за подачу апеляційної скарги.

6. Доручити господарському суду м. Києва видати накази на виконання даної постанови суду.

7. Матеріали справи N 42/86 повернути до господарського суду м. Києва.

8. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя                                                                      

Судді