Постанова № 10208817, 22.06.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2010                                                                                           № 14/50-46/38

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Кондес Л.О.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - не з’явився;

від відповідача - Свинар О.М. – довіреність №92 від 19.02.2009 р.

від третьої особи - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Три-центральний аптечний склад"

на рішення Господарського суду м.Києва від 02.04.2010

у справі № 14/50-46/38 ( .....)

за позовом                               Державного підприємства для постачання медичних установ "Укрмедпостач"

до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Три-центральний аптечний склад"

          Міністерство охорони здоров"я України

про                                                   стягнення 1861921,37 грн.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2008 року позивач - Державне підприємство по забезпеченню медичних установ “Укрмедпостач” (надалі - ДП “Укрмедпостач”) звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Три-Центральний аптечний склад” (надалі - ТОВ “Три-Центральний аптечний склад”) про стягнення штрафу та пені у сумі 1 861 921,37 грн. за договором № 102Т-2007 від 08.11.2007р., укладеним між позивачем, відповідачем та Міністерством охорони здоров’я України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності поставки обладнання за вказаним вище договором.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.06.2009 у справі № 14/50 позов задоволено повністю.

Постановлено стягнути з ТОВ “Три-Центральний аптечний склад” на користь Державного підприємства по забезпеченню медичних установ “Укрмедпостач” з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 855 608,37 грн. пені, 1 006 313,00 грн. штрафу та 8 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката. Стягнути з ТОВ “Три-Центральний аптечний склад” з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, в доход Державного бюджету України 18 619,21 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судове рішення мотивоване неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо поставки позивачу товару в обумовлений договором поставки № 102Т-2007 від 08.11.2007р. строк.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2009 рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2009 у справі № 14/50 скасовано частково.

Постановлено позов задовольнити частково. Стягнуто з ТОВ “Три-Центральний аптечний склад” на користь Державного підприємства для постачання медичних установ “Укрмедпостач” 840 284,15 грн. пені, 1 006 313,00 грн. штрафу, 7 934,16 грн. витрат на оплату послуг адвоката у суді першої інстанції та 3 967,08 грн. витрат на оплату послуг адвоката у суді апеляційної інстанції. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ТОВ “Три-Центральний аптечний склад” в доход Державного бюджету України 117,00 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.12.2009р.рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2009 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2009 у справі №14/50 скасовані. Справа передана на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.04.2010 у справі № 14/50-46/38 при новому розгляді справи позов задоволено частково.

Вирішено стягнути з ТОВ “Три-Центральний аптечний склад” на користь Державного підприємства по забезпеченню медичних установ “Укрмедпостач” 840284 (вісімсот сорок тисяч двісті вісімдесят чотири) грн. 15 коп. пені, 100 000 (сто тисяч) грн. штрафу та 20 827 (двадцять тисяч вісімсот двадцять сім) грн.16 коп. втрат на оплату послуг адвоката. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Три-Центральний аптечний склад” в доход Державного бюджету України 18465 (вісімнадцять тисяч чотириста шістдесят п’ять) грн. 97 коп. державного мита та 117 (сто сімнадцять) грн. 03коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судове рішення мотивоване неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо поставки позивачу товару в обумовлений договором поставки № 102Т-2007 від 08.11.2007р. строк. Зменшення суми штрафних санкцій прийнято відповідно з вимогами ч.1 ст.233 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України та ч.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Три-Центральний аптечний склад” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 02.04.2010 у справі №14/50 46/38 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково, стягнувши з відповідача пеню в розмірі 100 000,00 грн., а в іншій частині позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом 1-ї інстанції неправильно застосовані норми матеріального права. Зокрема, не взято до уваги наявність форс-мажорних обставин, які зумовили несвоєчасну поставку продукції, а при прийнятті рішення щодо зменшення розміру штрафних санкцій не взято до уваги тяжкий фінансовий стан відповідача, а також, що зобов’язання виконане відповідачем в повному обсязі, збитків у зв’язку з порушенням термінів поставки не наступило. Порушення умов Договору поставки № 102Т-2007 від 08.11.2007 року є винятковим випадком, умови всіх інших договорів виконувалися належним чином. Не заперечуючи факту несвоєчасної поставки товарів за вказаним договором, Відповідач не згоден з розміром штрафних санкцій, оскільки причиною несвоєчасної поставки окремих товарів були обставини непереборної сили. Відповідач просить з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір штрафних санкцій до 100000грн.

Позивач і третя особа не скористались наданим їм правом і не надали суду відзиви на апеляційну скаргу.

Ухвалою від 13.05.2010 р. апеляційна скарга прийнята до провадження, розгляд справи призначений на 22.06.2010 р.

В судове засідання з’явився представник відповідача. Представники позивача і третьої особи в судове засідання не з’явились. Про дату, час та місце слухання справи повідомлялись належним чином, в зв’язку з чим колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі за наявними матеріалами та без участі вказаних представників.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

08.11.2007 року укладено договір поставки №102Т-2007 між ТОВ “Три-Центральний аптечний склад” (Постачальник), Міністерством охорони здоров’я України (Замовник) і ДП “Укрмедпостач” (Одержувач), яке діє за дорученням Міністерства охорони здоров’я України на підставі договору доручення №12.01.-08/10 від 19.04.2007р., укладеного між ДП “Укрмедпостач” та Міністерством охорони здоров’я України.

Згідно п.п.1.1, 1.2 Договору Постачальник зобов’язується поставити, Одержувач - оплатити Постачальнику та прийняти поставку товару: 1) 50 шт. апаратів штучної вентиляції легенів INTER NEO, 50 шт. систем подання повітря Ventifact; 2) 21 шт. апаратів штучної вентиляції легенів Babylog; 3) 35 шт. апаратів для штучної вентиляції легенів для новонароджених GIULA виробництва компанії « Ginever s.r.I» (Італія), 35 шт. систем подання повітря Ventifact.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що Постачальник здійснює доставку обладнання до закладу охорони здоров’я згідно з письмовою заявкою Одержувача, проводить пусконалагоджувальні роботи, введення його в експлуатацію і навчання методам роботи з обладнання медичного персоналу закладу охорони здоров’я на місці його подальшої експлуатації.

Додатковою угодою № 1 від 08.11.2007 року до договору змінено п.3.1 договору та викладено у такій редакції: «Одержувач здійснює попередню оплату обладнання Постачальнику у розмірі 100% вартості обладнання, яке постачається згідно зі Специфікацією (додаток № 1 до Договору), після надходження бюджетних коштів від Замовника на рахунок Одержувача на ці цілі.

Пунктом.4.1 Договору визначено, що термін поставки становить не більше, ніж 90 календарних днів з дня зарахування попередньої оплати на розрахунковий рахунок Постачальника..

Відповідно до п. 4.3 договору, Постачальник зобов’язаний здійснити доставку митно очищених товарів на умовах ВОР (Інкотермс - 2000) згідно з графіком поставки та здійснити монтаж обладнання, провести пусконалагоджувальні роботи і введення в експлуатацію обладнання у встановлений п. 4.1 термін.

Пунктом 9.1 Договору передбачено, що за кожен день прострочення виконання зобов’язань передбачених п.п.4.1, 4.3, 4.4 договору, Постачальник сплачує на рахунок Одержувача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не введеного в експлуатацію комплекту обладнання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів – додатково стягується на рахунок Одержувача штраф в розмірі 7 відсотків вартості обладнання.

На виконання п.1.3 Договору Одержувачем направлено на адресу Постачальника письмову заявку №120, де зазначено, що кінцевий термін доставки обладнання до закладів охорони здоров’я - 11.03.2008 року.

Оплата 100% вартості обладнання здійснена 11.12.2007 року на розрахунковий рахунок Постачальника, що підтверджується платіжними дорученнями.

Разом з тим, як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи, та не заперечується відповідачем, останній прострочив визначений умовами Договору термін поставки медичного обладнання.

Так, за твердженнями позивача простроченими є поставки по видатковій накладній № 19015 від 29.02.2008р. на суму 305 000.00 грн., термін прострочення становить 1 день; по видатковій накладній № 19234 від 29.02.2008р. на суму 305000грн., термін прострочення становить 14 днів; по видатковій накладній № 19235 від 29.02.2008р. на суму 305 000,00 грн., термін прострочення становить 14 днів; по видатковій накладній № 19894 від 02.04.2008р. на суму 297 900.00 грн., термін прострочення становить 22 дні; по видатковій накладній № 19895 від 02.04.2008р. на суму 297 900.00 грн., термін прострочення становить 22 дні; по видатковій накладній № 19896 від 02.04.2008р. на суму 297 900.00 грн., термін прострочення становить З0 днів; по видатковій накладній № 19899 від 02.04.2008р. на суму 297 900.00 грн., термін прострочення становить 27 днів; по видатковій накладній № 19900 від 02.04.2008р. на суму 297 900,00 грн., термін прострочення становить 37 днів; по видатковій накладній №19901 від 02.04.2008р. на суму 297 900.00 грн., термін прострочення становить 37 днів; по видатковій накладній № І 9903 від 02.04.2008р. на суму 297 000.00 грн., термін прострочення становить 28 днів; по видатковій накладній № 19904 від 02.04.2008р. на суму 297 900,00 грн., термін прострочення становить 28 днів; по видатковій накладній №19910 від 02.04.2008р. на суму 297 900,00 грн., термін прострочення становить 28 днів; по видатковій накладній № 19911 від 02.04.2008р. на суму 297900,00 грн., термін прострочення становить 22 дні; по видатковій накладній № 19920 від 02.04.2008р. на суму 297 900,00 грн., термін прострочення становить 28 днів; по видатковій накладній № 19921 від 02.04.2008р. на суму 297900,00 грн., термін прострочення становить 22 дні; по видатковій накладній № 19922 від 02.04.2008р. на суму 297900,00 грн., термін прострочення становить 28 днів: по видатковій накладній № 19923 від 02.04.2008р. на суму 297900,00 грн., термін прострочення становить 28 днів; по видатковій накладній №19932 від 02.04.2008р. на суму 297 900,00 грн., термін прострочення становить 27 днів; по видатковій накладній № 19933 від 11.03.2008р. на суму 297900,00 грн., термін прострочення становить 38 днів; по видатковій накладній № 19934 від 02.04.2008р. на суму 297900,00 грн., термін прострочення становить 38 днів; по видатковій накладній №19010 від 29.02.2008р. на суму 305 000,00 грн., термін прострочення становить 7 днів; по видатковій накладній № 19011 від 29.02.2008р. на суму 305000,00 грн., термін прострочення становить 43 дні; по видатковій накладній № 19012 від 29.02.2008р. на суму 305000,00 грн., термін прострочення становить 8 днів; по видатковій накладній № 19013 від 29.02.2008р. на суму 305000,00 грн., термін прострочення становить 2 дні; по видатковій накладній №19231 від 29.02.2008р. на суму 305 000,00 грн., термін прострочення становить 43 дні; по видатковій накладній № 19232 під 29.02.2008р. на суму 305000,00 грн., термін прострочення становить 43 дні; по видатковій накладній № 19233 від 29.02.2008р. на суму 305000,00 грн., термін прострочення становить 49 днів; по видатковій накладній № 19237 від 29.02.2008р. на суму 305 000,00 грн., термін прострочення становить 3 дні; по видатковій накладній № 19902 від 02.04.2008р. на суму 297 900,00 грн., термін прострочення становить 27 днів; по видатковій накладній № 19906 від 02.04.2008р. на суму 297 900,00 грн., термін прострочення становить 29 днів; по видатковій накладній № 19907 від 02.04.2008р. на суму 893 700,00 грн., термін прострочення становить 49 днів; по видатковій накладній № 19912 від 02.04.2008р. на суму 595800,00 грн., термін прострочення становить 56 днів; по видатковій накладній №19913 від 02.04.2008р. па суму 297 900,00 грн., термін прострочення становить 29 днів; по видатковій накладній № 19914 від 02.04.2008р. на суму 297900,00 грн., термін прострочення становить 27 днів; по видатковій накладній №19915 від 02.04.2008р. на суму 297900,00 грн., термін прострочення становить 28 днів; по видатковій накладній № 19916 від 02.04.2008р. на суму 297900,00 грн., термін прострочення становить 24 дні; по видатковій накладній № 19917 від 02.04.2008р. на суму 297900,00 грн., термін прострочення становить 58 днів; по видатковій накладній № 19918 від 02.04.2008р. на суму 595800,00 грн., термін прострочення становить 56 днів; по видатковій накладній №19926 від 02.04.2008р. на суму 297 900,00 грн., термін прострочення становить 44 дні; по видатковій накладній № 19927 від 02.04.2008р. на суму 297 900,00 грн.. термін прострочення становить 28 днів; по видатковій накладній № 19929 від 02.04.2008р. па суму 297900,00 грн., термін прострочення становить 50 днів; по видатковій накладній №19931 від 02.04.2008р. па суму 297900,00 грн., термін прострочення становить 42 дні; по видатковій накладній № 19236 від 29.02.2008р. па суму 305000,00 грн., термін прострочення становить 14 днів; по видатковій накладній № 19892 від 02.04.2008р. на суму 297 900,00 грн., термін прострочення становить 28 днів; по видатковій накладній №19893 від 02.04.2008р. па сумі 595800,00 грн., термін прострочення становить 78 днів; по видатковій накладній № 19908 від 02.04.2008р. на суму 297900,00 грн., термін прострочення становить 28 днів; по видатковій накладній №19909 віл 02.04.2008р. на суму 595800,00 грн., термін прострочення становить З0 днів; по видатковій накладній № 19924 віл 02.04.2008р. на суму 297900,00 грн., термін прострочення становить 28 днів; по видатковій накладній № 19925 від 02.04.2008р. на суму 297900,00 грн., термін прострочення становить 28 днів; по видатковій накладній № 19019 від 29.02.2008р. на суму 305 000,00 грн., термін прострочення становить 38 днів; по видатковій накладній №19019 від 29.02.2008р. на суму 305000,00 грн., термін прострочення становить 36 днів; по видатковій накладній № 19886 від 31.03.2008р. на суму 185000,00 грн., термін прострочення становить 28 днів; по видатковій накладній № 19897 від 02.04.2008р. на суму 297900,00 грн., термін прострочення становить 28 днів; по видатковій накладній №19898 від 02.04.2008р. на суму 297900,00 грн., термін прострочення становить 27 днів; по видатковій накладній № 19905 від 02.04.2008р. на суму 297 900,00 грн., термін прострочення становить 86 днів; по видатковій накладній № 19919 від 02.04.2008р. на суму 297900,00 грн., термін прострочення становить 28 днів; по видатковій накладній №19928 від 02.04.2008р. на суму 595800,00 грн., термін прострочення становить 86 днів; по видатковій накладній № 20442 від 09.06.2008р. на суму 185 000,00 грн., термін прострочення становить 92 дні; по видатковій накладній № 20443 від 09.06.2008р. на суму 185000,00 грн., термін прострочення становить 92 дні; по видатковій накладній № 20444 від 09.06.2008р. на суму 185000,00 грн., термін прострочення становить 90 днів; по видатковій накладній № 20446 від 09.06.2008р. на суму 185000,00 грн., термін прострочення становить 92 дні; по видатковій накладній № 20448 від 09.06.2008р. на суму 185 000.00 грн., термін прострочення становить 94 дні; по видатковій накладній № 20449 від 09.06.2008р. на суму 185000,00 грн., термін прострочення становить 93 дні; по видатковій накладній № 20450 від 09.06.2008р. на суму 185000,00 грн., термін прострочення становить 94 дні; по видатковій накладній № 20451 від 09.06.2008р. на суму 185000,00 грн., термін прострочення становить 98 днів; по видатковій накладній № 20453 від 09.06.2008р. на суму 185000,00 грн., термін прострочення становить 93 дні; по видатковій накладній № 20455 від 09.06.2008р. термін прострочення становить 90 днів; по видатковій накладній .№ 20456 від 09.06.2008р. на суму 185 000.00 грн., термін прострочення становить 91 день; по видатковій накладній №20547 від 11.07.2008р. на суму 185000,00 грн., термін прострочення становить 122 дні; по видатковій накладній №20549 від 11.07.2008р. на суму 925000,00 грн., термін прострочення становить 126 днів; по видатковій накладній № 20550 від 11.07.2008р. на суму 555000,00 грн., термін прострочення становить 122 дні; по видатковій накладній № 20445 від 09.06.2008р. на суму 185000,00 грн., термін прострочення становить 92 дні; по видатковій накладній №20447 від 09.06.2008р. на суму 185000,00 грн., термін прострочення становить 91 день; по видатковій накладній № 20452 від 09.06.2008р. на суму 185000,00 грн., термін прострочення становить 92 дні; по видатковій накладній № 20930 від 09.08.2008р. на суму 185000,00 грн., термін прострочення становить 153 дні; по видатковій накладній № 20932 від 09.08.2008р. на суму 185000,00 грн., термін прострочення становить 153 дні; по видатковій накладній № 20933 від 09.08.2008р. на суму 185 000,00 грн., термін прострочення становить 153 дні; по видатковій накладній № 20935 від 09.08.2008р. на суму 185000,00 грн., термін прострочення становить 154 дні: по видатковій накладній №20936 від 09.08.2008р. на суму 185000,00 грн., термін прострочення становить 154 дні; по видатковій накладній № 20929 від 09.08.2008р. на суму 185 000,00 грн., термін прострочення становить 153 дні; по видатковій накладній № 20931 від 09.08.2008р. на суму 185000,00 грн., термін прострочення становить 1 53 дні; по видатковій накладній № 20934 від 09.08.2008р. на суму 185000,00 грн., термін прострочення становить 151 день; по видатковій накладній № 20937 від 09.08.2008р. на суму 185 000,00 грн., термін прострочення становить 155 днів; по видатковій накладній № 20548 від 11.07.2008р. на суму 185 000,00 грн., термін прострочення становить 150 днів; по видатковій накладній №19930 від 02.04.2008р. на суму 297900,00 грн., термін прострочення становить 206 днів; по видатковій накладній № 20454 від 09.06.2008р. на суму 185000,00 грн., термін прострочення становить 90 днів.

Разом з тим, судом 1-ї інстанції правильно зроблено висновок, що розмір заявленої до стягнення пені позивачем значно завищено. Так, у період з 11.03.2008 р. по 03.10.2008р. включно, позивачем помилково здійснено розрахунок пені з урахуванням 12 % облікової ставки Національного банку України, оскільки у період з 01.01.2008р. по 30.04.2008р. зазначена ставка становила 10 %, а у період з 30.04.2008р. по 14.06.2009р. - 12 %.

Таким чином, розмір пені, який може бути застосовано відповідно з приписами Договору по видатковій накладній № 20445 від 09.06.08 становить 10 177.53 грн., по видатковій накладній № 20447 від 09.06.08 становить 10 055.88 грн., по видатковій накладній № 20452 від 09.06.08 становить 10177,523 грн., по видатковій накладній №20930 від 09.08.08 становить 17597,80 грн., по видатковій накладній № 20932 від 09.08.08 становить 17597,80 грн., по видатковій накладній № 20933 від 09.08.08 становить 17597,80 грн.; по видатковій накладній № 20935 від 09.08.08 становить 17719,45 грн., по видатковій накладній № 20936 від 09.08.08 становить 17719,45 грн., по видатковій накладній № 20929 від 09.08.08 становить 17597,80 грн., по видатковій накладній №20931 від 09.08.08 становить 17597,80 грн., по видатковій накладній №20934 від 09.08.08 становить 17597,80 грн., по видатковій накладній № 20937 від 09.08.08 становить 17 841,09 грн., по видатковій накладній № 20548 від 11.07.08 становить 17 732,87 грн., по видатковій накладній № 19930 від 02.04.08 становить 38 718,83 грн., по видатковій накладній № 20454 від 09.06.08 становить 9934,24 грн., що в сукупності складає 255 420.39 грн., а не 270744,61 грн., як заявлено у розрахунку позивача, в зв’язку з чим позивачем необґрунтовано збільшено розмір по вищевказаним накладним на 15324,22 грн.

Разом з тим, відповідач у апеляційній скарзі зазначає, що судом 1-ї інстанції не взято до уваги та не надано належної правової оцінки умовам договору поставки № 102Т-2007 від 08.11.2007, оскільки згідно специфікацій, які є невід’ємною частиною договору (п.1.1) постачальника зобов’язано поставити медичне обладнання саме Італійської компанії, на якій в період з 12.12.2007 по 25.03.2008 було зупинено роботи у зв’язку зі страйком робітників, що підтверджуються висновком Київської торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини від 28.11.2008 № 1703-4/1234 та доповненням до висновку від 06.03.2009 № 1703-04/188. А тому судом не враховано, що затримка в поставці медичного обладнання знаходилась поза контролем відповідача, і як тільки були усунуті вказані перешкоди, відповідач виконав взяті на себе договірні зобов’язання у повному обсязі.

Колегія суддів апеляційного суду вважає зазначені доводи відповідача обґрунтованими.

Відповідно до ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору; договір є обов’язковим для виконання сторін.

Позивач повністю виконав умови Договору від 08.11.07р. № 10Т-2007.

Згідно умов Договору відповідач зобов’язаний був поставити продукцію в строк до 11.03.2008р.

Відповідачем порушено вимоги п.п. 3.1, 4.1 Договору щодо строків поставки продукції.

Відповідно до Договору Відповідач, поряд з іншим обладнанням, зобов’язаний здійснити поставку апаратів для штучної вентиляції легенів для новонароджених GIULA виробництва компанії “Ginever s.r.I” (Італія) в кількості 35 штук.

Згідно п. 4.1 Договору Відповідач зобов’язаний був поставити зазначене обладнання впродовж 90 календарних днів з моменту передоплати. Оскільки грошові кошти за Договором були перераховані Відповідачу 11 грудня 2007 року, поставка обладнання повинна була здійснена до 11.03.2008 року.

Проте, в період з 12 грудня 2007 року по 25 березня 2008 року через страйк робітників та транспортних компаній Італії компанія “Ginever s.r.I” не працювала.

Договором передбачено, що апарати для штучної вентиляції легенів для новонароджених GIULA повинні бути саме виробництва компанія “Ginever s.r.I”.

Зазначені обставини – страйк робітників Італії та зупинка роботи компанії-виробника, - суд вважає обставинами непереборної сили, оскільки їх настання не могли передбачити сторони при укладанні договору, і вони не залежать від їх волі.

Про настання форс-мажорних обставин та затримку поставки товарів Відповідач попереджав Позивача листом від 29.02.2008р. №107/1.

Пунктами 10.1, 10.2 Договору передбачено, що жодна із сторін не несе відповідальності за невиконання будь-якого з положень цього Договору, якщо це невиконання є наслідком причин, що знаходяться поза контролем Сторони; настання обставин непереборної сили призупиняє дію Договору. Після усунення цих обставин термін дії договору автоматично продовжується.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що неналежне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

На підтвердження обставин непереборної сили відповідачем надано суду Висновок Київської торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини від 28.11.2008 року №1703-4/1234 та Доповненням до висновку від 6 березня 2009 року №1703-04/188, відповідно до яких через страйк робітників та транспортних компаній Італії компанія-виробник “Ginever s.r.I” не працювала в період з 12.12.2007 р. по 25.03.2008 р., а тому ці обставини є форс-мажорними за договором від 08.11.2007 р. №102Т-2007.

Даний Висновок суд вважає обґрунтованим, а тому визнає обставинами непереборної сили щодо затримки поставки апаратів для штучної вентиляції легенів для новонароджених GIULA виробництва компанія “Ginever s.r.I” страйк робітників Італії в період з 12.12.2007р. по 25.03.2008р. Відповідно до 10.2 Договору термін поставки зазначених виробів повинен бути продовженим на 105 днів.

На підставі викладеного, суд вважає обґрунтованими доводи відповідача, що з урахуванням форс-мажорних обставин виконання зобов’язання по поставці апаратів для штучної вентиляції легенів для новонароджених GIULA виробництва компанія “Ginever s.r.I” повинно бути відстрочено на 105 днів, тобто до 24 червня 2008 року, і сума штрафних санкцій щодо несвоєчасної поставки зазначених виробів повинна бути розрахована, виходячи зі строку поставки цих виробів – 24 червня 2008 року.

До вказаного висновку судова колегія дійшла з урахуванням частини 1 статті 617 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Таким чином, судова колегія погоджується з тим, що відповідачем було допущено прострочення поставки договірної продукції, однак на значно менший строк, ніж вказано у позові і не з вини відповідача, тому сума штрафних санкцій, які підлягають застосуванню згідно договору (п. 9.1), становить не 840284,15 грн. пені та 1 006 313 грн. штрафу, а 447 548,11 грн. пені та 674 660 грн. штрафу.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України, якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 3 с т. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Відповідно до п. 2.4 роз’яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань” від 29.04.1994 р. № 02-5/293 вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання, арбітражний суд повинен об’єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступня виконання зобов’язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов’язання, незначності прострочення у виконанні зобов’язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Таким чином, суд вважає за можливе скористатися правом, передбаченим п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України і застосувати норми ст. 233 Господарського кодексу України. Так, вказаними нормами законодавства встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання. Судом встановлено, що Відповідачем на даний час повністю виконано зобов’язання по договору та поставлено передбачене договором обладнання.

Несвоєчасним виконанням зобов’язань з боку Відповідача будь-яким іншим учасникам господарських відносин збитків не завдано.

Одночасно, відповідач надав суду апеляційної інстанції довідку про фінансовий стан ТОВ “Три-Центральний аптечний склад”, з якого вбачається, що в разі задоволення позову в повному обсязі, товариство буде поставлено в надзвичайно скрутне становище, наслідком якого буде припинення підприємницької діяльності та банкрутство.

Крім того, на виконанні відповідача в даний час знаходяться договори, укладені в лютому 2009 року з Міністерством охорони здоров’я України та ДП “Укрвакцина” щодо поставки до медичних закладів України вакцини іноземного виробництва для профілактики туберкульозу, дифтерії та інших тяжких захворювань. Застосування надмірних штрафних санкцій може призвести до неможливості виконання Відповідачем своїх зобов’язань для реалізації Державних програм з імунопрофілактики, що в свою чергу негативно вплине на забезпечення здоров’я населення.

Судом також враховано, що в умовах економічної кризи та тяжкого фінансового становища відповідача застосування надмірно великих штрафних санкцій до позивача може призвести до погіршення соціального становища працівників ТОВ “Три-центральний аптечний склад” та можливого банкрутства підприємства.

З урахуванням викладеного, на підставі ч.2 ст.233 ГК України суд приходить до переконання, що вищенаведені обставини мають істотне значення та даний випадок є винятковим, а тому вважає за можливе зменшити розмір штрафних санкцій: не застосовувати штраф (674 660 грн.) за прострочення виконання зобов’язань та зменшити розмір пені до 100 000 грн.

Виходячи зі ст. 84 Господарського процесуальною кодексу України в рішенні суду обов’язкового вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, які згідно зі ст. 44 цього ж кодексу складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-техніче забезпечення судового пронесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

У клопотанні, наданому до суду 1-ї інстанції, про уточнення розміру судових втрат, позивач просить стягнути з відповідача 21000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката. На підтвердження таких судових витрат позивачем було надано договір № 13 від 15.12.2008 р. про надання адвокатських послуг, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 3336 віл 29.05.2008 р., платіжні доручення № 1920 від 16.12.2008 р. на перерахування 8000,00 грн.. № 208 від 03.08.2009 р. на перерахування 4000,00 грн., № 633 від 07.12.2009 р. на перерахування 400,00 грн., № 887 від 09.02.2010р. на перерахування 5000,00 грн. Кохановському Володимиру Віталійовичу згідно з договором № 13 від 15.12.2008р.

Відповідно до ст. 49 Господарською процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати по оплаті послуг адвоката покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених вимог, оскільки позов підлягає частковому задоволенню. Пропорційно розраховані суми державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судовою процесу стягуються в установленому порядку з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Три-Центральний аптечний склад” на рішення Господарського суду м. Києва у справі № 14/50-46/38 від 02.04.2010р. задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва у справі № 14/50-46/38 від 02.04.2010р. скасувати частково.

3. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Три-Центральний аптечний склад” ((03680, м. Київ, вул. Івана Лепсе,8, р/р260082476 в АКБ “Легбанк”, МФО 300056, код ЗКПО 24725736 ІПН 247257326579) на користь Державного підприємства для постачання медичних установ “Укрмедпостач” (02098, м. Київ, вул. Березняківська, 29, р/р 2600301283050 у ВАТ “Укрексімбанк”, МФО 322313, ЗКПО 24725736) 100 000 (сто тисяч) грн. пені та 1127,7 (одну тисячу сто двадцять сім) грн.70 коп. витрат на оплату послуг адвоката. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Три-центральний аптечний склад” в доход Державного бюджету України 1000 (одну тисячу) грн. державного мита та 5,9 (п’ять) грн. 90 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити.

4. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду м.Києва.

5. Матеріали справи №14/50-46/38 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

01.07.10 (відправлено)