Постанова № 10208689, 23.06.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2010                                                                                           № 8/113

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Коротун О.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Лук’янчук А.В. –представник за дов. б/н від 25.08.2009;

Дуда К.С. – представник за дов. б/н від 20.05.2010;

Лелюх О.П. – наказ №1 від 05.03.2003;

від відповідача -Ковба М.С. – представник за дов. б/н від 23.02.2010;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Березова роща"

на рішення Господарського суду м.Києва від 04.03.2010

у справі № 8/113 ( .....)

за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Трісс Лтд"

до                                                   ТОВ "Березова роща"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 17990,04 грн.

Суть рішення і апеляційної скарги:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Інженерно-будівельна компанія “Трісс Лтд” (далі – позивач, виконавець) у лютому 2010 року звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Березова роща” (далі – відповідач, замовник) про стягнення 16012,40 грн. основного боргу, 1259,05 грн. штрафних санкцій, 540,92 грн. інфляційних втрат та 177,67 грн. 3% річних. Також позивач просив суд першої інстанції покласти на відповідача понесені судові витрати.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.03.2010 у справі №8/113 позов задоволено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач свої зобов’язання за договором №72 від 13.10.2008 щодо здійснення остаточного розрахунку не виконав, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість за цим договором в сумі 16012,40 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю “Березова роща” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 04.03.2010 у справі №8/113 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з’ясуванні судом усіх обставин справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2010 у справі №8/113 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Березова роща” прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 26.05.2010.

25.05.2010 представником позивача через загальний відділ Київського апеляційного господарського суду було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд апеляційної інстанції залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Відзив позивача обґрунтовано, зокрема тим, що відповідачем було фактично прийнято виконання робіт за договором №72 від 13.10.2008 згідно із п. 4.1 даного договору, а тому відповідач повинен остаточно розрахуватися з позивачем.

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 23.06.2010, на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України.

26.05.2010 представниками сторін було подано спільне письмове клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги у справі №8/113, яке задоволено судом на підставі ч. 4 ст. 69 ГПК України. Тому апеляційна скарга розглянута в строк більший, ніж встановлено ст. 102 ГПК України.

В судове засідання 23.06.2010 з’явилися представники всіх сторін.

Представником відповідача в судовому засіданні 23.06.2010 подано клопотання про зупинення провадження у справі №8/113 до розгляду господарським судом міста Києва справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Березова роща” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інженерно-будівельна компанія “Трісс Лтд” про розірвання договору №72 від 13.10.2008 та стягнення 16000,00 грн. збитків (копії зустрічної позовної заяви та постанови від 25.05.2010 у справі №05-5-8/3093 залучені до матеріалів справи), яке було залишено судом апеляційної інстанції без задоволення, як необґрунтоване та безпідставне, виходячи з предмету спору по даній справі. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду даної справи до вирішення іншої справи за наявними в матеріалах справи №8/113, яких достатньо для встановлення прав та обов’язків сторін у даній справі.

Представник відповідача просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 04.03.2010 скасувати, з підстав, викладених в апеляційній скарзі та письмових поясненнях.

Представники позивача просили суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу та доповненнях до відзиву.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як видно з матеріалів справи, 13.10.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Березова роща” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Інженерно-будівельна компанія “Трісс ЛТД” був укладений договір №72 (надалі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов’язався розробити, погодити в установленому порядку та передати замовнику проект тимчасового електропостачання будівництва комплексу дачних будинків з об’єктами громадського призначення на землях Колонщинської сільської ради біля с. Березівка Макарівського району Київської області, включаючи проектування КЛ-10 кВ та КТП 10/0,4 кВ (надалі - проект), а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити виконаний проект згідно з умовами договору.

Згідно із п. 2.1 договору позивач розробляє проект згідно з ТУ №К-00-08-0278-Т від 21.05.2008.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Згідно з п.2.2 договору, позивач зобов’язався передати відповідачу проект в строк не пізніше 1,5 місяця від дати авансового платежу (при умові вчасного узгодження проекту ЗАТ “А.Е.С. Київобленерго” і підписання замовником і ЗАТ “А.Е.С.Київобленерго” відповідного договору на приєднання протягом трьох тижнів після підписання даного договору).

Отже, виходячи з аналізу вищенаведених умов договору (п.п 1.1, 2.2) суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач був, в першу чергу, зобов’язаний розробити проект та, по-друге взяв на себе зобов’язання його узгодити з ЗАТ “А.Е.С.Київобленерго”.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, матеріали справи містять копію договору від 21.05.2008 про приєднання до електричних мереж №К-00-08-0278-Т. Цей договір було укладено між Закритим акціонерним товариством “А.Е.С. Київобленерго” та відповідачем.

У цій частині судом апеляційної інстанції приймаються доводи апелянта, що саме ним, а не позивачем (як помилково встановлено судом першої інстанції) було виконано умову щодо своєчасного (за п. 2.2 договору) підписання ним (відповідачем, апелянтом) договору на приєднання.

Отже, відповідачем було виконано умови договору, як в наведеній частині п. 2.2, так і щодо сплати авансового платежу.

Вартість робіт з розробки проекту склала 32012,40 грн., у т.ч. ПДВ (п.3.1 договору).

Умовами договору сторони узгодили, що авансовий платіж у сумі 16000,00 грн. (у т.ч. ПДВ) здійснюється замовником протягом 3-х банківських днів від дати договору (п. 3.2 договору); остаточний розрахунок у сумі 16012,40 грн. (у т.ч. ПДВ) здійснюється замовником протягом 3-х банківських днів від дати здачі-приймання виконаних робіт (п. 3.3 договору).

Відповідач на виконання прийнятих на себе зобов’язань 22.10.2008 перерахував на рахунок позивача авансовий платіж у розмірі 16000,00 грн., який було прийнято позивачем, що не заперечується сторонами.

Сторони договору узгодили, що зобов’язання позивача по передачі виконаних робіт (проекту) відліковується від дати авансового платежу.

Таким чином, відповідно до п. 2.2 договору, позивач мав передати відповідачу проект не пізніше 07.12.2008.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що здача-приймання виконаного проекту здійснюється шляхом підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт. Після передачі даного акту виконавцем замовнику останній зобов’язаний протягом 3-х робочих днів підписати його (при цьому дата даного акту є датою здачі-приймання виконаного проекту) або надати виконавцю письмову відповідь із вказівкою зауважень. У іншому випадку проект вважається прийнятим замовником датою передачі даного акту замовнику.

Матеріали справи містять копію акту здачі-приймання виконаних робіт від 04.09.2009, який підписаний лише представником позивача (докази отримання відповідачем 10.09.2009 наявні в матеріалах справи, а.с. 26).

Разом з цим Київський апеляційний господарський суд вважає, що позивачу слід відмовити в позові з підстави, заявленою стороною (а.с. 3, стор. 2 позовної заяви). Підставою позову позивач визначив фактичне прийняття відповідачем виконаного проекту та настання в зв’язку з цим його права на повну оплату виконаних робіт.

Судом апеляційної інстанції приймаються доводи апелянта про помилкове застосування до спірних правовідносин ч. 4 ст. 882 ЦК України через те, що позивач фактично не виконав у строк, встановлений договором, проекту тимчасового електропостачання будівництва комплексу дачних будинків з об’єктами громадського призначення на землях Колонщинської сільської ради біля с. Березівка Макарівського р-ну Київської області, включаючи проектування КЛ-10кВ та КПП 10/0,4 кВ, та не узгодив його з Закритим акціонерним товариством “А.Е.С. Київобленерго”.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Як зазначено самим позивачем у поданій позовній заяві від 02.02.2010, він лише 30.01.2009 (в порушення умов договору, п. 2.2) здав відповідний проект на узгодження до Закритого акціонерного товариства “А.Е.С. Київобленерго” (копія проекту надана до суду апеляційної інстанції, та залучено до матеріалів справи).

Матеріали справи містять також копію листа Закритого акціонерного товариства “А.Е.С. Київобленерго” від 13.02.2009 №318/К-00-08-0278-Т, яким останнє надало зауваження до робочого проекту на приєднання електроустановок котеджного містечка, розробленого згідно ТУ № К-00-08-0278-Т від 21.05.2008, а саме: розрахунок компенсації ємкісних струмів виконано невірно; розрахунок відхилення рівнів напруги у мережі 10кВ невірний.

Згідно із підпунктом 7.1.3 ТУ № К-00-08-0278-Т від 21.05.2008 відповідачу необхідно проектом перевірити пропускну спроможність існуючих ЛЕП-10кВ, а також відхилення рівнів напруги в мережі 10кВ нормальному і після аварійному режимах роботи. У разі необхідності - проектом передбачити відповідну реконструкцію ЛЕП-10кВ.

Також відповідач мав виконати розрахунок установок релейного захисту. По результатах розрахунків при необхідності виконати реконструкцію релейного захисту (підпункт 7.1.4 ТУ), в зв’язку з підключенням додаткового навантаження до РУ-10кВ виконати перевірку достатності потужності силового трансформатора на ПС “Копилів”. В разі необхідності - виконати заміну силового трансформатора на трансформатор необхідної потужності (підпункт 7.1.5 ТУ).

Тому судом апеляційної інстанції не приймається, як підстава до задоволення позову, посилання позивача у справі на надіслання ним 31.07.2009 (після спливу дій ТУ) листа до позивача, а також у вересні 2009 акту виконаних робіт. Позивач не довів, що він не міг доопрацювати проект з урахуванням, зокрема п. 7.1.3 ТУ, до спливу їх дії; доказів звернення до відповідача у цей строк позивач суду не надав.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно із ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов’язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 888 ЦК України підрядник зобов’язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

Отже, ТУ містили вказівку про передбачення проектом, в разі необхідності, виконання відповідачем реконструкції ЛЕП-10кВ релейного захисту (п.п. 7.1.3, 7.1.4). Таким чином, ТУ вимагали виконання певних робіт.

Інших доказів сторони ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції, в тому числі кошторисів на виконання таких робіт, не надали та не обґрунтували неможливість подання доказів з причин, що від них не залежать.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин суд апеляційної інстанції встановив, що позивачем значно порушено строки, передбачені п. 2.2 договору, як щодо передачі проекту на узгодження до Закритого акціонерного товариства “А.Е.С. Київобленерго” (майже на два місяці), так і строки надіслання проекту в порядку, передбаченому пунктом 4.1 договору (більш ніж на дев’ять місяців), що не заперечується сторонами по справі.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позивачем, без поважних причин, було порушено умови договору, зокрема, щодо строку виконання робіт, доказів узгодження доопрацьованого проекту з Закритим акціонерним товариством “А.Е.С. Київобленерго” не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з Технічних умов №К-00-08-0278-Т від 21.05.2008 (копія яких наявна в матеріалах справи - а.с. 28-30), термін дії даних технічних умов – лише один рік. Тобто, дія технічних умов №К-00-08-0278-Т від 21.05.2008 закінчується 21.05.2009.

Пунктом 2.1 договору сторони узгодили, що виконавець розробляє проект згідно з ТУ №К-00-08-0278-Т від 21.05.2008, а строк їх дій сплинув ще 21.05.2009, про що був обізнаний позивач укладаючи на цих умовах договір.

З огляду на викладене, Київським апеляційним господарським судом встановлено, що позивачем передано відповідачу проект після закінчення дії ТУ №К-00-08-0278-Т від 21.05.2008.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 890 ЦК України підрядник зобов’язаний погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Згідно із ст. 891 ЦК України підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об’єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт. У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов’язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначеними нормами конкретизовані договори на проведення проектних і пошукових робіт загальні положення про винну відповідальність виконавців за договорами за допущені недоліки в роботі та обов’язки з їх усунення та відшкодування спричинених ними збитків.

Крім зазначеної відповідальності, на підрядника за цим договором поширюється дія всіх загальних договірних норм щодо порушень умов договору і відповідальності за них.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов’язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частина 3 ст. 858 ЦК України передбачає, що якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Отже, до спірних правовідносин підлягає застосуванню ч. 3 ст. 858 ЦК України, оскільки недоліки (на які звернуло увагу Закрите акціонерне товариство “А.Е.С. Київобленерго”) у роботі позивача не були усунені до спливу технічних умов та не можуть бути усунені – дія технічних умов закінчилася, отже відповідач мав право відмовитися від договору у вересні 2009.

Листом від 24.09.2009 №123 відповідач звернувся до позивача з вимогою повернути авансовий платіж в сумі 16000,00 грн., оскільки у зв’язку з простроченням позивачем виконання зобов’язань за договором та закінченням строку дії технічних умов, виконання зобов’язання за договором для відповідача втратило інтерес, тому відповідач відмовився від прийняття виконання позивачем зобов’язань за договором та запропонував його розірвати.

Отже підстави для покладення на відповідача остаточного розрахунку на суму 16012,40 грн. (п. 3.3 договору) відсутні.

В зв’язку з відмовою в позові про стягнення заборгованості, слід відмовити і в позовних вимогах про стягнення штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд приймає доводи відповідача щодо неповноти з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, що є підставою для скасування рішення господарського суду міста Києва від 23.06.2010 у справі №8/113 в порядку п. 1 ч. 1 ст. 104 ГПК України.

Судом апеляційної інстанції також не приймаються доводи апелянта щодо неспівпадання (розбіжності) дат на наданих копіях проекту, як такі, що не впливають на правильність вирішення спору в розумінні ст. 34 ГПК України.

При цьому суд апеляційної інстанції не приймає також в якості належного доказу передачі позивачем відповідачу робіт проект (наданий суду 14.06.2010), в якому вже розроблено розрахунок рівня напруги у мережі 10кВ з датою виконання 11.06.2010, як належний доказ та підстава задоволення позову в розумінні ст. 34 ГПК України.

Такий проект не надано відповідачу в обумовлені строки та не є підставою для задоволення позову, оскільки його виконання після подачі позову до суду та ухвалення рішення по справі.

Також суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення в першому судовому засіданні, відхиливши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, що призвело до прийняття неправомірного рішення через не з’ясування всіх обставин справи в їх сукупності та не сприяло досягненню рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та засадам змагальності, в розумінні ст.ст. 42 та 43 ГПК України.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в порядку п. 2 ч. 1 ст. 103 та п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 104 ГПК України, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову, а апеляційна скарга – задоволенню.

У зв’язку з задоволенням апеляційної скарги та відмовою у задоволенні позову, судові витрати, на підставі ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Березова роща” задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 04.03.2010 у справі №8/113 скасувати.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю “Інженерно-будівельна компанія “Трісс Лтд” у задоволенні позову повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія “Трісс ЛТД” (юридична адреса: 04210, м. Київ, пр.-т. Героїв Сталінграду, 22, кв. 107; фактична адреса: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 85; код 19069282) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Березова роща” (03005, м. Київ, вул. Смоленська, 31-33; код 35378489) 89,95 грн. (вісімдесят дев’ять грн. 95 коп.) державного мита за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

Матеріали справи №8/113 повернути до господарського суду міста Києва.          

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

29.06.10 (відправлено)