Постанова № 10208681, 23.06.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2010                                                                                           № 40/446

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Коротун О.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Жидейкіна Н.Д. – представник за довіреністю № 155/1/11-01 від 11.01.2010 року

від відповідача - Бондаренко А.О. – представник за довіреністю № б/н від 01.12.2009 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу КП "Київжитлоспецексплуатація"

на рішення Господарського суду м.Києва від 21.01.2010

у справі № 40/446 ( .....)

за позовом                               КП "Київжитлоспецексплуатація"

до                                                   ТОВ "Адітум Плюс"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення заборгованості на суму 114912,59 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» (далі-позивач) у вересні 2009 року звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адітум Плюс» (далі-відповідач) про стягнення 114912,59 грн. заборгованості за договором оренди № 04/2349 від 07.06.2006 року.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.01.2010 року у задоволенні позову Комунальному підприємству «Київжитлоспецексплуатація» відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 21.01.2010 року і прийняти по справі нове, яким задовольнити позовні вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація». Підставами скарги апелянт визначив порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповне з’ясування обставин, що мають суттєве значення для справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2010 року Комунальному підприємству «Київжитлоспецексплуатація» було відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 28.04.2010 року.

У судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду 28.04.2010 року на підставі ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 26.05.2010 року та на підставі ст. 69,102 ГПК України продовжено строк розгляду по справі № 40/446.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2010 року розгляд справи відкладено на 23.06.2010 року у зв’язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.

У судове засідання 23.06.2010 року з’явилися представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 23.06.2010 року представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційної інстанції 23.06.2010 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 21.01.2010 року у справі № 40/446 - без змін. Вказував, що підставою його користування нежитловим приміщенням є Інвестиційний договір № 17 від 27.04.2006 року.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.06.2006 року між Комунальним підприємством «Київажитлоспецексплуатація» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Адітум плюс» (орендар) був укладений попередній договір № 04/2349 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нежилий будинок, за адресою: вул. Краснокутська, буд. № 3 літ. Б.

Об’єкт оренди 07.06.2006 року був переданий відповідачу, що підтверджується актом приймання-передачі загальною площею 795,30 кв.м.

Відповідно до п. 9.1. Договору, договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 07.06.2006 року до надання розпорядчих документів, але не більше 2-х місяців до 07.08.2006 року.

Позивач у позовній заяві вказував на те, що договір оренди припинив свою дію, однак відповідач продовжує використовувати зазначене нежитлове приміщення, приміщення в порядку викладено у п. 7.5. Договору не повернув, платежі за фактичне користування не сплачує.

Згідно статті 35 ГПК України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, факт припинення дії договору оренди у зв’язку з закінченням строку, на який його було укладено, підтверджується рішенням Господарського суду м. Києва від 14.12.2006 року при розгляді справи № 35/375 за участю тих же, сторін, і не потребує додаткового доказування.

Повернення приміщення з оренди є частиною обов’язків орендаря. Утім, матеріалами справи доведено, що орендар по закінченню дії договору приміщення орендодавцю за актом прийому-передачі не передав, платежі за користування майном не сплачував.

Місцевий господарський суд на це уваги не звернув і прийшов до хибного висновку про безпідставність позовних вимог.

Разом з тим, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду відхиляє доводи відповідача про те, що перебування нежитлового приміщення у його володінні на підставі укладеного Інвестиційного договору звільняє його від обов’язку сплачувати платежі за користування об’єктом оренди, з огляду на те, що за умови Інвестиційного договору № 17 від 27.04.2006 року (а.с. 50-55) не передбачає передання інвестору об’єкта реконструкції у володіння останнього.

Згідно з п. 7.5. Договору, у разі закінчення строку Договору або при його розірванні орендар зобов’язаний за актом приймання-передачі повернути об’єкт оренди орендодавцю у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент його передачі в оренду, з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які не можливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.

В матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі об'єкта оренди орендарем орендодавцю, складеним на виконання вимог пункту 7.5 Договору № 04/2349, відтак, відповідач продовжував користуватися орендованими приміщеннями, за що повинен був вносити плату орендодавцю.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Статтею 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно з пунктами 3.5., 3.6. Договору орендна плата сплачується Орендарем, починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні об’єкта оренди Орендодавцеві.

Зважаючи на ту обставину, що згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться, однак відповідачем не виконані належним чином, у період з 01.09.2008 року по 31.07.2009 року допущено заборгованість у розмірі 114 912,59 грн., Київський апеляційний господарський суд вважає, що позовні вимоги як обґрунтовані підлягали задоволенню у заявленому обсязі з покладенням, в силу ст. 49 ГПК України, на відповідача судових витрат у розмірі 1149, 13 грн., понесених позивачем при зверненні з позовом до місцевого господарського суду.

За таких обставин, рішення Господарського суду від 21.01.2010 року яким відмовлено у задоволенні позову підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Державне мито, сплачене за розгляд справи у апеляційній інстанції, відноситься на відповідача згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» на рішення Господарського суду м. Києва 21.01.2010 року у справі № 40/446 задовольнити.

2.Рішення Господарського суду м. Києва 21.01.2010 року у справі № 40/446 скасувати.

3.Позовні вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адітум Плюс» (02090, м. Київ, вул. Краснокутська,3 літера Б, р/р 26003001350001 КФ ВАТ «Банк Універсальний», МФО 380225, код 33343696) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01034, м. Київ, вул. Володимирівська,51-А, р/р 2600800990704 ВАТ КБ «Хрещатик» м. Києва МФО 300670, код 03366500) 114912 (сто чотирнадцять тисяч дев’ятсот дванадцять) грн. 59 коп. основного боргу, 1149 (одну тисячу сто сорок дев’ять) грн. 13 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адітум Плюс» (02090, м. Київ, вул. Краснокутська,3 літера Б, р/р 26003001350001 КФ ВАТ «Банк Універсальний», МФО 380225, код 33343696) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01034, м. Київ, вул. Володимирівська, 51-А, р/р 2600800990704 ВАТ КБ «Хрещатик» м. Києва МФО 300670, код 03366500) 574 (п’ятсот сімдесят чотири) грн. 57 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду м. Києва видати відповідні накази.

Матеріали справи № 40/446 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

01.07.10 (відправлено)